Сапе́р (фр. saper — робити підкоп) — військовослужбовець інженерних військ. Саперні підрозділи призначені для ведення інженерної розвідки противника та місцевості, обладнання та утримання мінно-вибухових загороджень, проробки проходів у загородженнях противника та перевезення мінних тралів.
У збройних силах деяких іноземних держав терміну сапери відповідав термін «піонери»[1].
Термін сапер з'явився у військової справі з середини 16 століття, коли в арміях західноєвропейських країн почали формувати інженерні підрозділи для використання сап. Терміном «сапер» до XVII століття називали військовослужбовців, які здійснювали підступи (підриви, підкопи) під фортечні споруди противника для їх подальшого руйнування[2]. 1678 року сапери були виділені в спеціальні частини і підрозділи у Франції, а в 1712 р. в Росії[2]. У XVIII—XIX століттях коло завдань саперів поступово розширювалася. А вже у XX столітті відбулася їх спеціалізація — і зі складу саперів виділилися залізничники, повітроплавці, автомобілісти й ін.[2]. Входить у ВОС в Україні та деяких країнах колишнього СРСР.
У Німеччині, Австрії та частково у Франції саперні частини були злиті з понтонними; у Росії вони існували окремо.
Основним завданням саперів є інженерне забезпечення військових дій оборонного або наступального характеру. Входили у загальний склад інженерних військ і призначалися для виконання у воєнний час різних робіт у полі і у фортецях[1].
Історично завданням саперів було:
Професійні свята саперів відзначаються: