Переносна радіостанція або портативна радіостанція (також вживається помилкова скорочена назва рація) (англ.Walkie-talkie) — переносний приймально-передавальний радіопристрій (радіостанція).
У 1930-ті і 1940-ві роки радіостанцією нерідко називали будь-яку приймально-передавальну радіостанцію, у тому числі і стаціонарну.
Під «переносними радіостанціями», зазвичай, маються на увазі портативні або мобільні трансивери, призначені для оперативного зв'язку, у той час, як термін «радіостанція» застосовується для позначення і приймально-передавальної радіостанції, і тільки передавальної (радіомовні радіостанції).
Активний розвиток портативних радіостанцій стався під час Другої світової війни, а основний внесок внесли Дональд Гінґз (англ.Donald Hings), радіоінженер Альфред Ґросс (англ.Alfred J. Gross), і група інженерів компанії Motorola. Переносні радіостанції спочатку створювалися для використання в армії, але після війни набули поширення в повсякденному житті, а також у комерційних цілях.
Під час Другої світової війни Motorola випустила більш компактну модель SCR-536, яку можна було носити в руці, але все одно вона залишалася дуже незручною. Прозвали її «Handie-Talkie». За якістю зв'язку вона поступалася першій моделі.
Застосування
У різних умовах експлуатації (залежно від рівня електромагнітних перешкод, рельєфу місцевості, наявності перешкод (міська забудова), дерев (поле чи ліс — різні умови зв'язку)) оптимальні радіостанції різної потужності і різних діапазонів частот.
Не буває універсальних, «ідеальних» портативних радіостанцій, що підходять для будь-яких умов експлуатації.
Simple VHF walkie-talkie circuit (note: requires an experienced builder, and may be illegal to operate without a proper license from your local communications agency). (англ.)