Рюкза́к або наплі́чник[1], також вживається наплечник[2][3] — спеціальна сумка для тривалого перенесення на спині важких багажів, продуктів, речей. Слово «рюкзак» походить від нім. Rucksack, утвореного від Rücken («спина») та Sack («мішок, сумка»). Слово «наплічник», поширене в західних регіонах України, близьке до польського «plecak»[джерело?].
Рюкзак має дві лямки для кріплення на плечах, а деякі моделі — одну косу лямку. Великі рюкзаки, що використовуються для перенесення більшого об'єму речей (більшої маси), зазвичай зменшують навантаження на плечі за допомогою додаткового поясу навколо талії. Також є моделі, що містять нагрудний пояс з системою fast.
Сучасні рюкзаки мають об'єм від 5 до 140 літрів, виготовлені з синтетичних тканин і забезпечені підвісною системою (лямки, поясний ремінь і «спина»). Лямки та поясний ремінь, як правило, досить широкі, м'які та пружні, «спина» має армувальні елементи з легких міцних матеріалів, що переносять частину ваги з плечей на пояс. Така підвісна система забезпечує більш комфортне носіння рюкзака. Завдяки особливостям форми такі рюкзаки часто називають «анатомічними», оскільки вони краще адаптуються до анатомії людини.
За конструкцією (будовою) рюкзаки поділяються на дві категорії:
Каркас (рама) призначена для підтримки форми рюкзака та кращого розподілу ваги вантажу на тіло (зазвичай, переносячи більшу частину ваги на талію та стегна), аби вантаж не перевантажував плечі, не обмежував рухи та не завдавав пошкоджень надмірним навантаженням на лямки та ремінці. Більшість застібуються пряжками або блискавками.
У традиційному типі рюкзаків з каркасом використовується зовнішній каркас (використовуються для перенесення важких вантажів (понад 20 кг). У Радянському Союзі були поширені рюкзаки «Єрмак» (рос. Ермак), які мали зовнішню раму з алюмінію.
Інтегрований каркас (внутрішній каркас) є порівняно новою конструкцією рюкзаків. Внутрішній каркас винайшов у 1967 році Ґреґ Лове (англ. Greg Lowe)[6]. Рюкзак з інтегрованим каркасом має великий відділ, до якого кріпиться інтегрований каркас. Каркас зазвичай складається з пластмасових або металевих стержнів, адаптованих до анатомічних особливостей спини. Рюкзаки з інтегрованим каркасом мають додаткові конструкції для розподілу ваги та стабілізації. Моделі рюкзаків з інтегрованим каркасом майже повністю витіснили моделі із зовнішнім каркасом.
Це найпростіша схема рюкзака: сумка із двома наплічними лямками. Об'єм таких рюкзаків зазвичай не перевищує 50—60 літрів. Прості у виготовленні, мають невелику власну вагу та у складеному вигляді займають мало місця. Додатково можуть мати додаткові кишені, поясні та нагрудні ремені, розширені наплічні ремені, інколи — світловідбивні накладки (нашивки) для підвищення безпеки вночі. Часто безкаркасні рюкзаки використовують мандрівники на довгі дистанції, які дотримуються принципу «легка хода».
Сучасні рюкзаки виготовляють переважно з синтетичних тканин: нейлону і поліестеру. Пряжки та елементи каркаса, як правило, пластикові або з легких алюмінієвих сплавів. Міські рюкзаки іноді виготовляють із джинсової або іншої натуральної тканини, штучної або натуральної шкіри, поєднують ці та інші матеріали.