Українізм

Україні́зм — слово, окреме його значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з української мови іншою мовою.

Роль українських запозичень у мовах світу

Найбільше українізмів у мовах тих народів, що з давніх часів є сусідами українців. Зокрема, чимало слів українського походження засвоєно польською, російською та румунською мовами. Українські слова запозичували й інші мови, проте в них вони вживаються нечасто, здебільшого позначаючи лише українські реалії (як-от хорв. stepa — «степ»[1]), елементи українських звичаїв (англ. Duma — «дума»), предмети українського побуту (нім. Kobsa — «кобза»), тобто будучи в них екзотизмами (у тому числі етнографізмами).

Серед українізмів, зокрема, представлені слова на позначення історичних явищ і понять, а також певних соціальних категорій, характерних для українського ареалу. Так, половецьке за походженням слово козак (з крим. qazaq — «вільна, незалежна людина»[2] < половецьк. cosac — «варта, чота»[3]) увійшло в більшість мов світу на позначення представника військово-соціального стану, що виник на українських землях у пізньому середньовіччі (чеськ. kozák; серб. козак; нім. Kosak; нід. Kozak; фр. cosaque; іт., порт. cosacco; ісп. cosaco; грец. κοζάκος).

Приклади українізмів у різних мовах

Англійська

  • babusya
  • bandura
  • baniak
  • borsch, borscht
  • Cossack
  • didukh
  • duma, dumka
  • ginch, gonch, gotch
  • gley («глей»)
  • hopak
  • horilka
  • khutir
  • knish
  • kobza, cobza
  • kopiyka
  • korovai
  • kubasa («ковбаса»)
  • kylym
  • lira («ліра»)
  • maidan
  • metelitsya
  • paska
  • pyrohy
  • pysanka
  • rushnyk
  • ryazhanka
  • salo
  • sich
  • titushky
  • varenyk, varenyky
  • vechornytsi
  • zaporozhtsi

Німецька

  • Duma
  • Kobsa
  • Kosak

Чеська

  • bandura
  • kahanec
  • kozák
  • palyca

Українізми в польській мові

Див. також: Українсько-польські мовні зв'язки та Полонізми в українській мові

Найбільше українізмів у польській мові, куди вони входили найінтенсивніше в XVI—XVII століттях[2].

Серед українізмів польської мови є такі, що й досі сприймаються у ній як певні екзотизми, що почали проникати з кінця XVII століття[2]: bałakać («балакати»), czajka («чайка», козацький човен), dumka («думка», українська народна пісня), hajdamak («гайдамак»), hopak («гопак»), hołubce («притупування у танці, переважно українському»), hrywna («гривня»), kozak («козак»), kureń («курінь»), prysiudy («присядки в танці»), połonina («полонина»), porohy («річкові пороги»), sicz («січ»), szarawary («шаровари»), Zaporożec («запорозький козак»).

Інші сприймаються як екзотизми через експресивний відтінок, який відрізняє їх від питомих польських слів, напр. hołota, hołysz (при пол. goły); hołubić (при пол. gołąb), hultaj тощо[2].

Частина ж українізмів належить до нейтральної лексики і настільки органічно ввійшла в польську мову, що їхнє походження з'ясовується лише за допомогою фонетично-етимологічного аналізу.

У списку нижче наведено приклади слів літературної польської мови, які можуть бути ототожнені як українські запозичення. Більшість слів подаються згідно з даними «Великого словника польської мови»[4]. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

  • Bajoro («брудна калюжа»; «водно-болотні угіддя») < баюра[5] < [баню́ра], від прасл. *banja («баня, заглибина»)[6];
  • Besztać («ганити, лаяти») < [бе́штати][7]. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську[8];
  • Bezhołowie («безладдя», про управління) < безголов'я;
  • Bodiak < будяк < прасл. *bodak[9];
  • Bohater («герой») < богатир < д.-тюрк. baγatur[10];
  • Bohomaz («мазня») < богомаз;
  • Borsuk < борсук[11] < д.-рус. борсꙋкъ < д.-тюрк. borsuq[12];
  • Borykać się («боротися, змагатися») < [бори́кати] («рити рогами, рилом»)[13] < *бо́ркати < прасл. *bъrekati («перемішувати, розгрібати, розкидати»). Зазнало впливу укр. брикати або рикати[14];
  • Botwina < ботвина;
  • Broczyć («кровоточити») < [брочи́ти] («фарбувати в червоний колір»; «заливати кров'ю, кривавити») < прасл. *brotiti;
  • Budowla («споруда») < будівля[15], від будувати < пол. budować < сер.-в.-нім. *būden[16];
  • Buhaj < бугай < ст.-тат. buγa («бик»);
  • Buława < булава;
  • Buńczuk, buńczuczny («бундючний, пихатий») < бунчук, бунчучний < крим. bunçuq («черепашки, кульки, намисто на шиї коня»)[17];
  • Bury < бурий[18] < д.-рус. буръ < тюрк. bur («рудий») < перс. bōr («рудий»; «лис»)[19];
  • Buszować («плюндрувати, гасати») < бушувати[20];
  • Chata < хата;
  • Chłystek («жевжик») < хлистик;
  • Chomik («хом'як») < [хомі́к] < д.-рус. хомѣкъ[21];
  • Chusta < хуста < рум. fustă («спідниця»);
  • Chwost («кінчик хвоста у формі пензля»; книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини») < хвіст;
  • Ciura (іст. «джура»; розм. «нездара, ґава») < джура < кипч. čora, cora («хлопець до коней»);
  • Czereda («юрба») < череда[22], якому відповідає питоме trzoda («група тварин, розведених для м'яса, вовни чи молока»)[23];
  • Czeremcha < черемха[24], що заступило д.-пол. trzemcha[25];
  • Czerep < череп[26], що заступило д.-пол. trzop («шкаралуща, оболонка»; «глиняний горщик, старий черепок»)[27]. Вживається як книжне, поряд зі звичайним czaszka;
  • Czereśnia < черешня, якому відповідає питоме [trześnia];
  • Czmychać («тікати, вшиватися») < чмихати;
  • Czupryna < чуприна < прасл. *čuprina;
  • Czupurny («задерикуватий, визивний»), czupurzyć się («бундючитися, кокошитися») < чупарний, чепурний; чепуритися;
  • Czyrak < чиряк;
  • Ćwikła («цвіклі») < [свекла, свікла] («буряк»; «бурякове бадилля»)[28] < д.-рус. сеѵклъ < дав.-гр. σεῦκλον[29];
  • Dereń < дерен, що заступило д.-пол. drzon;
  • Derkacz < деркач[30], від деркати[31];
  • Dorodny < дорідний, від прасл. *doroditi («вродити»);
  • Dosadny < досадний, від досада;
  • Druh < друг. Але може бути й запозиченням з чеськ. druh;
  • Duma (у значенні «епічно-ліричний твір на історичну тематику») < дума < прасл. *duma;
  • Hałas, hałasować < галас, галасувати;
  • Haracz (розм. «несправедливо, примусово стягнута плата») < [гара́ч] < тур. haraç;
  • Haratać < [гарата́ти] («сильно бити»; «дубасити, бахати»);
  • Hodować («вирощувати»; «плекати»; «відрощувати»)[32], hodowla («вирощування, розведення»)[33] < годувати, годівля < прасл. *godovati[34];
  • Hołoble < голоблі < оглоблі < прасл. *o-globja[35];
  • Hołota, hołysz < голота, заст. голи́ш («злидар»), від голий;
  • Hołubić («оточувати турботою, піклуванням») < голубити, від голуб;
  • Hoży («вродливий і здоровий на вигляд») < гожий;
  • Hreczka < гречка[36]. Вживається як розмовне, поряд зі звичайним gryka, що, можливо, запозичене з д.-рус. грька (буквально — «грецька рослина»)[37];
  • Huba («гриб на дереві, пеньку») < [губа] («губка, гриб») < д.-рус. гоуба[38]. Але може бути й запозиченням з д.-чеськ. huba («гриб, губка»)[39];
  • Hulać («веселитися, розважатися»; «сильно дути», про вітер), hulaka, hulanka, hulaszczy < гуляти, гуляка, гулянка, гулящий;
  • Hultaj < гультяй[40], від голий. Зазнало впливу укр. гуляти (пор. д.-пол. holtaj)[41];
  • Jar («ущелина») < яр < д.-тюрк. jar («яр, яруга»);
  • Kabłąk («дугоподібний елемент якогось предмета або пристрою») < [каблу́к] («дуга, вигин»; «дугоподібний предмет»; «лука в сідлі»), звідки й каблучка[42];
  • Kacap < кацап[43], що утворене з ка + цап[44];
  • Kaczan < качан < прасл. *kočan[45];
  • Kajdany < кайдани;
  • Koczować < кочувати < д.-рус. кочєвати < чагат. köčmäk;
  • Kołtun < ковтун < прасл. *kъltunъ[46];
  • Kopia («копіє») < [копия́] < д.-рус. копиє;
  • Korcić («спокушати») < кортіти[ком. 1];
  • Koromysło < коромисло[48];
  • Krynica (книжн. «джерело») < криниця, що заступило д.-пол. krzynica;
  • Kukurydza < кукурудза;
  • Kutas (книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини, що нагадує пензлик»; вульг. «пеніс») < [кутас] («прикраса у вигляді китиці на одязі тощо») < тур. kutas («прикраса на голові»), kutaz («прикраса, яку навішують на шию коня»; «прикраса для голови»)[49];
  • Łachmyta (розм. «обідранець») < лахміття;
  • Majak («примара»), majaczyć (у значенні «марити»; «незв'язно говорити») < [мая́к] («привид»)[50], маячити;
  • Makutra < макітра, що утворене з мак + терти (тру)[51];
  • Manowce («бездоріжжя»; «незрозуміла або небезпечна царина, в якій легко заплутатися або зробити помилку») < манівці, пов'язане з манити (пол. mamić)[52];
  • Mereżka < мережка[53], зменш. від мережа, якому відповідає застаріле пол. mrzeża[54];
  • Motłoch («набрід, чернь») < мотлох[55]. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську[56];
  • Mowa, mówić < мова, мовити < прасл. *mъlva («гомін»), *mъlviti («гомоніти»)[57]. Замість очікуваного *mełwa[58];
  • Niemowlę < немовля[59];
  • Niesamowity («дивовижний, неймовірний») < несамовитий;
  • Nuda («нудьга»), nudzić («набридати, нудити») < нуда, нудити;
  • Obydwaj < обидва;
  • Oczeret («куга») < очерет[60];
  • Odzież < одежа, одіж, якому відповідає д.-пол. odziedza («покрив»; «оболонка, що вкриває щось на тілі»);
  • Odyniec («старий самець дикого кабана або бізона, який живе окремо від стада») < одинець, від один (пол. jeden);
  • Ohyda < огида, від гидити;
  • Opryszek («розбійник, бандит, злодій») < опришок[61];
  • Pachwina < пахвина;
  • Pieczara < печера < д.-рус. пєчєра;
  • Płyta < плита < д.-рус. плита («камінь, цегла»);
  • Pokotem < покотом, від котити;
  • Polubowny < полюбовний;
  • Prowodyr («ватажок, призвідник») < проводир;
  • Pułk < заст. półk < д.-рус. пълкъ («військо»; «загін, полк»; «воїнство»; «битва»; «війна, похід»; «стан, народ»; «частина»; «зібрання»), якому відповідає д.-пол. pełk[58];
  • Pustoszyć < пустошити, від [пустош] («пустиня») < сх. прасл. *pustošь;
  • Sadyba («житло»; «поселення») < садиба, якому відповідає питоме siedziba;
  • Step < степ[1];
  • Temblak («пов'язка для підтримування хворої руки»; «темляк») < темляк < тат. tämlik («пояс, ремінь на шаблю»);
  • Wataha < ватага < д.-рус. ватага («намет») < д.-чув. *våtaγ, uotaγ[62];
  • Wertep («вибоїста дорога»; «вертеп») < вертеп < д.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ[63].

Українізми у білоруській мові

У білоруській мові українізми відомі з XV століття. Вони полягали у сплутуванні и—ы (печаты, владыка); ѣ—и (видити, терпити).

Трапляються в пам'ятках стародавнього періоду, що виникли на основі українських джерел, наприклад «Четьї-Мінеї» (1489). Збагачення білоруської лексики найбільш інтенсивно відбувалося з 1-ї половини XVII ст. (Після переміщення центру православної культури з Вільнюса до Києва), через пам'ятки, створені на сусідній з українськими землями південно-західній території сучасної Білорусі, наприклад, Мозирський список «Олександрії» (1697), Московський (біл.) список «Діаріуша» Афанасія Филиповича (1638-1648).

Проникненню в білоруську мову українізмів сприяли письменники, які походили з України, але створювали свої твори на білоруських землях, наприклад «Євангеліє учительне» (1616) і «Сказання похвальне» (1620) Мелетія Смотрицького. В деякі білоруські пам'ятки потрапляли слова з українською огласовкою (котрий, що, сокира), а також лексичні та словотвірні українізми (бучный — біл. раскошны, зволокати — біл. адцягваць, марудзіць, прохати — біл. прасіць, шадок — біл. нашчадак).

У 1920-ті роки при розробці наукової термінології деякі терміни білоруської мови були створені за українськими зразками: суспільно-політичні (барацьба, барацьбіт), лінгвістичні (дзеяслоў, дзеепрыметнік, займеннік, дзеепрыслоўе, чаргаванне).

Лексичні українізми, пов'язані з позначенням специфічно українських (сучасних та історичних) реалій, зберігаються в перекладах з української мови. Наприклад, в перекладах Янки Купали творів Тараса Шевченка на білоруську мову трапляються українізми байдак, байрак, гайдамак, кабзар тощо. Традиції української мови виявилися найбільш стійкими в білоруській народно-розмовній мові (південно-західний діалект білоруської мови): доня — біл. дачка, худоба — біл. жывёла.

Проте, деякі українізми ввійшли й до літературної мови:

Більшість слів подаються згідно з «Етимологічним словником білоруської мови» Інституту мовознавства імені Якуба Коласа[64]. Інші джерела вказано в примітках.

  • Аповед < о́повідь[65];
  • Апыну́цца < опинитися. Поряд з питомим аказа́цца;
  • Галубцы́ < голубці;
  • Дзе́йсны («дієвий, ефективний») < дійсний < ст.-укр. *доистьныи, утворене з до + істний < прасл. *istъ («справжній»; «щирий»; «цей, той»; «сам»). Зазнало впливу укр. діяти[66];
  • Кра́ўчык < кравчик[67];
  • Латы́нь < латинь < лат. latīna[68];
  • Лыч («свиняче рило»; «писок») < [лич] < прасл. *ličь;
  • Марозіва < морозиво;
  • Мудраге́ль < мудрагель;
  • Нагада́ць < нагадати. Поряд з питомим напомніць;
  • Напра́мак < на́прямок, від прямий;
  • Напрыканцы́ < наприкінці. Поряд з питомими у канцы́, пад кане́ц;
  • Небакра́й < небокрай;
  • Палані́на < полонина;
  • Побыт < побут. Поряд з питомим быт;
  • Прыпыні́ць, спыні́ць < припинити, спинити;
  • Распаве́сці, роспавед < розпові́сти́, розповідь. Поряд з питомими расказа́ць, раска́з[65];
  • Росквіт < розквіт;
  • Спару́да («великий, недоладний будинок») < споруда, від спорудити < діал. прасл. *vъz-po-rǫditi;
  • Стэп < степ;
  • Хмарачос < хмарочос, що калькує нім. Wolkenkratzer.

Українізми в російській мові

Див. також: Російсько-українські мовні зв'язки та Росіянізми в українській мові

Масове проникнення українізмів у російську мову почалося після Переяславської угоди 1654 року і супроводжувалося сильним впливом староукраїнської, а саме церковнокнижної, світсько-ділової та художньої мови на російську літературну мову[69]. Вплив української мови відбувався в XVII—XVIII століттях не тільки в межах звичайних міжмовних контактів, а й у руслі загальнокультурного українсько-білоруського впливу на культуру й мову Московської держави[70]. З другої половини XVII століття Україна, як і Білорусь, була посередницею між Москвою та Західною Європою, що було обумовлене ранішими процесами європеїзації серед української шляхти та тривалим впливом польсько-латинської культури на українських землях[69]. Зі староукраїнської книжності до російської мови потрапили такі слова, як: байка, битва, вертеп, вирши, властный, гарцевать, гвалт, гирло, государство, государь, граница, грубиян, добровольный, доход, если, зависеть, замок, корона, маляр, местечко, миля, муровать, одержать, особа, отщепенец, пан, писарь, повинность, подданный, поляк, польский, право, присяга, присягать, причина, смертельный, справедливый, стараться, табор, тревога, турецкий, червонец, шкода тощо.

Староукраїнський вплив спричинив зміни російських ортоепічних норм[71]:

  • наголос в іменах Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор, Михаи́л, Самуи́л і т. д. замість колишніх Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р, Миха́ил, Саму́ил; цей наголос, зі свого боку, відображає другий південнослов'янський (балканський) вплив, який сильніше закріпився в Західній Русі, ніж у Східній;
  • нейотована вимова [е] на початку слів, запозичених до XVIII століття (насамперед церковних термінів, що увійшли в російську мову через церковнослов'янську);
  • руйнування акцентних груп з перетяганням наголосу на проклітики: во и́мя, на го́ру, по чи́ну і т. д. замість колишніх во́ имя, на́ гору, по́ чину.

Українські екзотизми

У сучасній російській мові найвідомішу групу українських запозичень становлять етнографізми та екзотизми. Це в основному назви суто українських реалій, як-от:

Серед інших екзотизмів такі, що вживаються для надання поняттю певного емоційного відтінку чи місцевого колориту на тлі питомих російських слів: «дивчина»[77][80][74][81] (рос. девушка), «жинка»[77][78] (рос. жена), «горелка, горилка»[70][74][86][77][2] (рос. водка), «парубок»[77][80][92] (рос. парень), «гарно»[74] (рос. хорошо), «сидайте»[74] (рос. садитесь), «геть»[74] (рос. прочь, вон), «бувай»[74] (рос. бывай) тощо. Такі слова не є справжніми запозиченнями, бо вживаються тільки в контексті української культури й побуту, або щоб надати персонажеві певного мовного колориту. В текстах вони часто супроводжуються поясненнями або тлумачаться виносками.

Українізми в літературній мові

Проте існують українізми, що вийшли за межі української культури та функціонують у російській літературній мові повноцінно. Передовсім це назви страв і напоїв, що їх росіяни запозичили з української кухні (борщ, бублик, буженина, вареники, голубцы, корж, коржик, пампушка, ряженка). Деякі слова були запроваджені в російську літературу письменниками українського походження (балка, голодранец, детвора, задрипанный, недотёпа, пасечник, цуцик). Окремо слід виділити українізми, що ввійшли до російської мови за радянських часів (аж, биндюжник, гадючник, дошколята, доярка, житница, настрой, сырок, хлебороб).

Слова зі списку нижче дібрано згідно з «Великим тлумачним словником російської мови» (за загальною редакцією Кузнецова С. А.)[93].

Жирним курсивом виділено слова, вживання яких у всіх значеннях обмежено розмовним стилем мовлення.

  • Аж[77] < аж < прасл. *aže («а ось»; «до того часу, доки»; «щойно»)[94];
  • Байка[95] («баєчка»; «вигадка, небилиця») < байка < прасл. *bajьka, від *bajati («баяти»). Поряд з питомим побасёнка[96];
  • Балка[97] («довгий та широкий яр, зазвичай зарослий травою, чагарником»; «видолинок») < балка, не зовсім ясного походження[98]. Поряд з питомими ложби́на, лощи́на;
  • Бедолага < бідолага, від біда[99]. Поряд з питомим бедня́га[100];
  • Биндюжник (у старовину в Одесі та деяких південних містах Російської імперії: «портовий вантажник», «ломовий візник»; розм. «кремезний, дорідний чоловік») < бендюжник, биндюжник, від бендюги, биндюги[101] < пол. binduga («прибережний пліт у гавані»; «сплав дерева»; «склад дерева для сплаву») < winduga < нім. Winde («коловорот, лебідка, домкрат»)[102];
  • Бондарь[77][78] < бондар < ст.-укр. боднаръ, від бодня. Поряд з питомим боча́р[103];
  • Борщ[70][77][86][76][104][74] < борщ < прасл. *bъrščь («борщівник») < *bъrstjь[105][106];
  • Бублик[76][86][74][72][78][80] («товстий м'який бублик») < бублик < прасл. *bǫbъlь, від *bǫb-a («буба»)[107][108];
  • Буженина < буженина, від [буди́ти] («ву́дити, коптити») < *о-будити < прасл. *ob-vǫditi («обкоптити»)[109];
  • Бурьян[74] («високостеблові бур'яни») < бур'ян[110], не зовсім ясного походження;
  • Вареники[70][77][74] < вареники, від варений[111];
  • Вертеп[72][95] («старовинний пересувний ляльковий театр для вистав на біблійні і комічні сюжети») < вертеп < церк.-слов. і д.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ («печера»)[112];
  • Верховодить < верховодити < [верхводи́ти] < ст.-укр. вєрхъ водити[113];
  • Волынка, волынщик < волинка, волинщик, від назви землі Волинь, звідки поширився музичний інструмент[114];
  • Гадючник, іноді гадюшник («зміїне гніздо») < гадючник[115], від гадюка;
  • Голодранец[92] < голодранець, від голий-драний («дуже бідний»). Поряд з питомим оборва́нец[116];
  • Голубцы[72] < голубці, від голуб[117];
  • Государь («монарх»), государство («держава») < ст.-укр. господарь (господар), що калькує лат. dominus; господарьство (господарство), що є калькою з пол. państwo, яке, в свою чергу, калькує лат. dominium, dominatio[118][119];
  • Девчата[70][77][92] < дівчата < прасл. *děvъčęta[120];
  • Делянка[77][80][92] («ділянка землі для обробки, забудови»; «ділянка лісу під зруб») < ділянка, від ділити;
  • Детвора[70][77][80] < дітвора < східне діал. прасл. *dětvora, від *dětva («дітва»)[121];
  • Дошколята[77] < дошкільнята[2];
  • Доярка[70][77][80][92] < доярка, від доїти, або діал. пол. dojarka[122];
  • Житница[77][80] < житниця, від жито;
  • Забияка < забіяка, від забій, або пол. zabijaka, що утворене від zabijać («вбивати»)[123]. Поряд з питомим зади́ра;
  • Задрипанный < задріпаний, задрипаний, від прасл. *dripati («рвати»)[124];
  • Запáл[2][77][92] < зáпал;
  • Каганец[78] < каганець, від прасл. *kaganъ («залізний чи дротяний кошик для світла або для одягання тваринам на морду»)[125];
  • Корж[77] («корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва»), коржик[80] < корж, коржик[ком. 2], не зовсім ясного походження;
  • Коры́сть («вигода, прибуток»; «корисливість»), корыстный («корисливий»)[127] < ко́ри́сть, корисний < д.-рус. користь («здобич»). Замість очікуваного *користь[128];
  • Косовица[70][77][80] < косовиця, від косити;
  • Кравчик < кравчик, пов'язане з кравець[67];
  • Местечко[70] («велике поселення міського типу в Україні, Білорусі та на півдні Росії»), местечковый («провінційний») < містечко, містечковий[129];
  • Найми́т[86][87] < на́ймит, від наймати. Поряд з питомим наёмник;
  • Настрóй[77] («вдатний настрій, намір зробити щось корисне») < нáстрій, від настроїти[2];
  • Начеку́ < на чеку, від чекати. Поряд з питомим настороже́[130];
  • Недотёпа < недотепа[131], від недотепний, дотепа[132] < прасл. dotьрьnъ («дотичний, вникливий»)[133];
  • Очиток[134] < очиток < [очисток], від очистити[135];
  • Пасека[77], пасечник[78] < пасіка, пасічник < прасл. *pasěka, від *posěkti («посікти»). Поряд з питомими пче́льник; пчелово́д;
  • Пасюк («пацюк сірий») < пацюк (первісно — «порося»)[136], від звуконаслідувального вигуку паць[137];
  • Пацан < пацан, що пов'язане з пацюк[138][139];
  • Писарь < ст.-укр. писарь (писар), від писати[140][141]. Поряд з питомим писе́ц;
  • Повинность[70] («обов'язок населення перед державою або суспільством»; розм. «покладений на кого-небудь обов'язок, який необхідно виконати») < повинність, від повинний;
  • Помазок[72] < помазок, від помазати;
  • Порожняк[77][80] («транспорт, що йде порожній, без вантажу») < порожняк, від порожній;
  • Примак[72] («чоловік, прийнятий у дім дружини») < приймак, від приймати;
  • Притулиться[74] < притулитися;
  • Ряженка < *ряженка (ряжанка), пов'язане з [ряди́ти] («приправляти»)[142];
  • Стерня[77] < стерня < прасл. *stьr̥nь («стерня»; «солома»). Поряд з питомим жнивьё;
  • Сырник < сирник, від сир. Поряд з питомим творо́жник[143];
  • Сырок («сиркова маса, розфасована у вигляді брусків») < сирок[144];
  • Тикáть[74] < тікати < прасл. *těkati, ітератив до *tekti («бігти, текти»)[145];
  • Хлебороб[74][70][146][86][77][80][87] < хлібороб[ком. 3]. Поряд з питомим хлебопа́шец;
  • Цуцик[77][80][92] («дуже молода, недосвідчена людина») < цуцик, від звуконаслідувального вигуку цу-цу́ (цю-цю́)[147];
  • Червонец[77] < червінець, від червоний < пол. czerwony złoty («червоний злотий»)[148].

Слова з інших мов, засвоєні за українського посередництва

У різні історичні періоди через українську мову до російської літературної мови ввійшли слова з європейських і тюркських мов:

Інші випадки

У деяких випадках слова українського походження вживаються у російській мові в більш специфічному значенні на тлі своїх російських відповідників. Такі українізми можна віднести до фальшивих друзів перекладача.

Російський українізм Значення українізму[93] Українське слово[217][218] Російський переклад[93]
байка баєчка; вигадка, небилиця байка басня
бублик товстий м'який бублик бублик баранка
бурьян високостеблові бур'яни бур'ян сорняк
вирши старовинні російські і українські силабічні вірші; ірон. погані вірші вірші стихи
гирло розгалуження річища в гирлі річки гирло устье
делянка ділянка землі для обробки, забудови; ділянка лісу під зруб ділянка участок
корж корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва корж лепёшка
корысть вигода, прибуток; корисливість користь польза, выгода
малевать погано, невміло малювати малювати писать, рисовать
настрой вдатний настрій, намір зробити щось корисне настрій настроение
одержать здобути, вибороти одержати получить
особа можновладна, впливова особа; особа жіночої статі особа лицо
пасюк пацюк сірий пацюк крыса
сырок сиркова маса, розфасована у вигляді брусків сирок творожок

Слова українського походження часом посідають у літературній мові місце розмовних синонімів до стилістично нейтральних російських слів: аж — даже; девчата — девушки; дошколята — дошкольники; запал — задор, пыл; настрой — настроенность; тикать — убегать; хлопец — парень.

Іноді до українізмів зараховують деякі слова спірного походження. Наприклад, рос. мурашки[219] (у первісному значенні «відчуття поколювання, пощипування») з'являється у французько-російському лексиконі 1816 року. Упорядник словника, українець[220] Іван Татищев, вжив це слово в перекладі фр. fourmillement: Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ. За походженням воно є калькою латинського медичного терміну formicatio («оніміння, поколювання»), що сходить до лат. formica («мураха»). Пізніше слово не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні словником Володимира Даля (1863—1866), але трапляється в творах російських письменників українського походження (Федір Достоєвський, Антон Чехов). Згодом у розмовній російській мові слово мурашки набуло значення «сироти, гусяча шкіра»[221].

Ще одним дискусійним прикладом є рос. будоражить (розм. «розбурхувати, тривожити»). Російський мовознавець Олег Трубачов стверджує про запозичення цього слова з укр. бударажити («ладнати човни, будари»), що походить від діалектного будара́га («людина, яка має стосунок до будари, човна»)[ком. 9]. На його думку, первісно слово було пов'язане з побутом запорозьких козаків, в чиїх походах човни мали величезне значення, а їхня побудова і обладна́ння мали характер досить гучної весняної кампанії[222]. З Трубачовим погоджується Ярослав Рудницький у своєму етимологічному словникові, зазначивши для укр. бударажити переносне значення «турбувати, непокоїти»[223]. Микола Шанський пропонує натомість виведення з рос. будора́га («неспокійна людина», від діалектного будор — «шум»)[224].

Серед іншого, Галина Їжакевич відносить до українізмів такі слова російської літературної мови, як баламутить, дознаться, кордон, закордонный, недобитки, побратимы, повстанцы, родичи, скарб, чуб, ярмо[92]; Святослав Караванський — очевидно, обуза, повстанец, шкварка[225]; Борис Антоненко-Давидович — неполадки, чрезвычайный[226].

Крім того, російська мова запозичила з української:

  • синтаксичні конструкції, іноді з іронічним відтінком: богатый на урожай («багатий на врожай») — рос. богатый урожаем; подбивать итоги («підбивати підсумки») — рос. подводить итоги; собрали аж три рубля («зібрали аж три карбованці») — рос. собрали целых три рубля; на Украине (аналогічно вживанню на з назвами регіонів в українській мові)[227][228] тощо;
  • словотворні моделі: назви місцевостей на -щин-а (Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина); назви професій на -роб (хлопкороб);
  • імена та зменшувально-пестливі форми: «Олеся» (первісно — українська пестлива форма імені Олександра), «Петро» (рос. Пётр), «Оксана» (витіснило рос. Аксинья у XX столітті) — український варіант більш не сприймається росіянами як форма імені Ксенія, а вживається як самостійне ім'я; «Маруся» (рос. Маша), «Ванькó» (рос. Вáнька), «Наталочка» (рос. Наташенька);
  • сталі вирази: пан или пропал («пан або пропав»); язык до Киева доведёт («язик до Києва доведе»); прошёл Крым и Рим («пройти Крим і Рим і мідні труби»); брать за шкирку («брати за шкірку»); с гаком («з гаком»); дать дуба («дати дуба»); не говори гоп, пока не перепрыгнешь («не кажи гоп, поки не перескочиш»); не лезь поперёд батьки в пекло («не лізь поперед батька в пекло») тощо[70].

Українізми поза літературною мовою

Запозичення з української мови широко представлені в російському просторіччі: балакать[72][92], брехать[92][229], брехня[74][229], бугай[74][92] («дорідний, сильний чоловік»), бурак[74], гадюшник[115] («ворожий колектив»; «погана харчевня, їдальня»), глечик[72], гребля[77] («насип, влаштований на топкому місці або для загати»), домовина[78], дуля[81], жито[77][80], жменя[77], жниво[72], журиться[72], ихний[229], клуня[77], криница[92], кузня[92], люлька[72][81] («коротка люлька для куріння тютюну»), магарыч[74], мара[72], мордовать[92], замордованный[92], надыбать[74][229], нехай[230][77][97][229], обдурить[92][229], обрыднуть[97], подволок[72], раззява[70], рогач[72], рыпаться[70], ставок[77], стрекаться[72], указивка[74], харчи[74], цуцик[77][80][92][229] («песик»), чувал[77][80], чухаться[229] («баритися, зволікати»), шкандыбать[70], шматок[92], шука́ть[70][74].

Присутня українська лексика і в жаргонній мові. Так українізмами вважаються такі російські жаргонізми, як халява («щось дармове»), забивать баки, гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файный, файка, а також гнобить, дерибанить, хабар[81] тощо. Вплив українського синтаксису убачають у зворотах до лампочки («байдуже»), до хауза («додому») та інших[231].

Наприкінці XX — початку XXI століття у російську мову ввійшли такі слова, як ганьба, заробитчанин («трудовий мігрант з України»), зрада, майдан («стихійні заворушення, протести»), мова («українська мова»), Незалежная (Незалежна[77] — «Україна, що стала незалежною»), перемога, помаранчевый, рада, самостийный[86][70] («безладний, схильний до анархії»), самостийность, свидомый («патріотично настроєний українець»), свидомость («націоналізм, негативне ставлення до Росії, росіян»), а також незалежность, щирый тощо[74]. Подібні «українізми» не є запозиченнями як такими. Це теж екзотизми, які російськомовні уживають у мовленні про українські реалії, часто в іронічному або зневажливому тоні.

Чимало українізмів можна знайти в діалектах російської мови: аркуш, баньки, бачить, безглуздый, бикус, брыдкий, веселка, вибжа, вид, гаман, гасать, гук, дижа, дробушки (дрибушки[78]), драбина, дрюк, дыхать, кандюк, квач, кирпатый, клямка, ковтуны, колыска, копа, коржавина, малахай («довгий шкіряний батіг»), марена, навечер, настрашить, недиля, отчинять, ошкварить, папир, пери́стый («з плямами іншого кольору»), плугатарь, поки, потылица, скрыня, ставины, стопа («слід, відбиток ноги»), фуга («хуртовина, завірюха»), худоба («пожитки, майно, господарство»), цацирки, човен, швачка, швец, шквыра, юбка, ятрова[72]; гарбуз, гармидер, гарный, разгардияж, ховаться, цыбуля (цибуля[81]), чернобривцы[74]; грубка, кровянка, сукня[77][80]; батог, винница[78]; злочинец, селянство[70]; бугай[74][92] («племінний бик»); буряк[77][81][78][229]; землероб[70][77][80]; зозуля[86]; молодица[81]; переполох[79] («хвороба, спричинена переляком»).

Окремо слід відмітити українізми у російській мові громадян України. Розмовляючи російською мовою, вони теж уживають українських слів, причому часто мимоволі. Такі українські елементи в російській мові теж не є запозиченнями, оскільки така «російська» мова не літературна, — скоріш, це просто варіант суржику. Крім того, у самій Росії та інших російськомовних країнах ці слова часто невідомі.

Серед синтаксичних рис, притаманних російській мові на території України:

  • заміна практично не застосовуваних в українській мові активних дієприкметників на словосполучення такой, что або такой, который. Така конструкція зустрічається в українських російськомовних ЗМІ;
  • скучать за (кем, чем) замість рос. скучать по (кому, чему)[232];
  • смеяться с (кого, чего) замість рос. смеяться над (кем, чем)[233];
  • рушник замість полотенце; перекручивать замість исказить, извратить тощо[229].

Застарілі

  • у російській поетичній мові XVII—XVIII століть штучне читання літери «ѣ» як [і] (замість дифтонга [je] або, рідше, «[е]»)[234], в тому числі і у великоруських авторів[71];
  • зближення звуків [і] і [ы] в поезії XVII—XIX століть: рими кудри — пудры, жизни — отчизны[235].

Див. також

Коментарі

  1. ↑ Фонетична форма з -or- вказує на запозичення зі східнослов'янських мов[47].
  2. ↑ У російську літературну мову слово корж проникло в XIX столітті. У пам'ятках XI—XVII сторіч не засвідчене[126].
  3. ↑ За зразком українізму хлебороб створено чисто російське слово хлопкороб («бавовняр»)[70].
  4. ↑ Звук м на місці б з'явився в чеській мові під впливом слів uměrati, mor[185].
  5. ↑ Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»)[188].
  6. ↑ У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да[189].
  7. ↑ Первісно слово означало гуситський табір та було пов'язане з назвою міста Табір, що походить від наймення біблійної гори Фавор у Назареті (чеськ. Thabor)[204].
  8. ↑ Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)[207].
  9. ↑ Борис Грінченко зазначає, що бударажити трапляється лише в фальсифікованій думі Пантелеймона Куліша. На що Трубачов зауважує, що це ще не означає фальсифікованості самого слова[222].

Примітки

  1. ↑ а б Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова: енциклопедія…
  3. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
  4. ↑ Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  5. ↑ Bajoro // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  6. ↑ Баюра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  7. ↑ Besztać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  8. ↑ Бештати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  9. ↑ Будяк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  10. ↑ Богатир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  11. ↑ Borsuk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  12. ↑ Борсук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  13. ↑ Borykać się // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  14. ↑ Борикати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  15. ↑ Budowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  16. ↑ Будувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  17. ↑ Бунчук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  18. ↑ Bury // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  19. ↑ Бурий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  20. ↑ Бушувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  21. ↑ Хом'як // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  22. ↑ Czereda // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  23. ↑ Череда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  24. ↑ Czeremcha // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  25. ↑ Черемха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  26. ↑ Czerep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  27. ↑ Череп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  28. ↑ Ćwikła // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  29. ↑ Свекла // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  30. ↑ Derkacz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  31. ↑ Деркач // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  32. ↑ Hodować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  33. ↑ Hodowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  34. ↑ Годувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  35. ↑ Голобля // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  36. ↑ Гречка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  37. ↑ Gryka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  38. ↑ Губа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  39. ↑ Huba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  40. ↑ Hultaj // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  41. ↑ Гультяй // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  42. ↑ Каблук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  43. ↑ Kacap // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  44. ↑ Кацап // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  45. ↑ Качан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  46. ↑ Ковтун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  47. ↑ Korcić // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  48. ↑ Коромисло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  49. ↑ Кутас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  50. ↑ Majak // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  51. ↑ Макітра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  52. ↑ Манівець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  53. ↑ Mereżka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  54. ↑ Мережа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  55. ↑ Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  56. ↑ Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  57. ↑ Мова // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  58. ↑ а б В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.
  59. ↑ Niemowlę // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 361.
  60. ↑ Очерет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  61. ↑ Опришок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  62. ↑ Ватага // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  63. ↑ Вертеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  64. ↑ Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  65. ↑ а б Падлужны А.І. «Рас павёў, два павёў...»: Дзеяслоў «распавесці» ў беларускай мове // Наша слова. — 1997. — № 5. — С. 6.
  66. ↑ Дійсний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 89.
  67. ↑ а б Кравчик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  68. ↑ а б Латинь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  69. ↑ а б Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX вв.: Учебник.— 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1982. — 528 с. Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Запад​ной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры (С. 24—34).
  70. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  71. ↑ а б Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI—XVII вв). — Аспект Пресс, 2002. — С. 438—450.
  72. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. — Вип. 2 (28), 2017. — С. 44—49.
  73. ↑ Галушка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 34—35.
  74. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.
  75. ↑ галушка // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  76. ↑ а б в г Украинизм // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.
  77. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. Украинизмы в составе русской лексики // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.
  78. ↑ а б в г д е ж и к л м н Намачинська Г. Я. Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень // Закарпатські філологічні студії. — 2019. — Т. 1, вип. 10. — С. 29–32.
  79. ↑ а б в Г. Намачинська. Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом» // Південний архів (філологічні науки). — 2017. — Вип. LXVIII. — С. 33–36.
  80. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг Смирнова Т. Заимствования из близкородственных языков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.
  81. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М. Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя // Теория и практика современной науки. — 2021. — № 2 (68). — С. 50–55.
  82. ↑ Запаска II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 307.
  83. ↑ Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  84. ↑ Булава́ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 105—106.
  85. ↑ Гайдамак // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 320—321.
  86. ↑ а б в г д е ж и к л м Украинизмы // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В. — М. Изд-во: Флинта: Наука, 2011. — 160 с. — ISBN 978-5-9765-0975-7.
  87. ↑ а б в г д Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В. Н. Иванов (гл. ред.), Г. Ю. Семигин, Ж. Т. Тощенко; Науч. рук. Г. Ю. Семигин. — М.: Мысль, 2003. — 863 с. — ISBN 5-244-01015-8. — ISBN 5-244-01017-4.
  88. ↑ гопак // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  89. ↑ Дума III // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 116—117.
  90. ↑ Бойко // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 319—320.
  91. ↑ Гуцулы // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 288.
  92. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг Ю. Перфецький. «Мовне взаємозбагачення» чи русифікація української мови? (pdf) // Сучасність : журнал. — 1976. — № 9 (189) (вересень). — С. 34—49.
  93. ↑ а б в Кузнецов С. А. Большой толковый словарь русского языка. Авторская редакция, 2000. 1536 с. Грамота.ру (рос.). Процитовано 3 грудня 2024.
  94. ↑ Аж // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 106—107.
  95. ↑ а б в Н. В. Патроева, А. А. Лебедев. Юго-западная лексика в русском языке XVIII века // VERBA. Северо-Западный лингвистический журнал. — 2024. — № 2 (12). — С. 8—18.
  96. ↑ Байка І // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 87.
  97. ↑ а б в г Г. Намачинська. Класифікація українізмів російської мови XIX ст. на основі врахування граматичних критеріїв (pdf) // Лінгвістичні дослідження : журнал. — 2017. — № 46. — С. 17—21.
  98. ↑ Балка ІІІ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 144—145.
  99. ↑ Бідолаха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  100. ↑ Бедолага // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 31—32.
  101. ↑ Биндюжник // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 189.
  102. ↑ Бендюга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  103. ↑ Бондарь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 52.
  104. ↑ Борщ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.(рос.)
  105. ↑ Борщ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  106. ↑ Борщ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 101—102.
  107. ↑ Бублик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  108. ↑ Бублик II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 20—21.
  109. ↑ Буженина // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 59—60.
  110. ↑ Бурьян // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 126.
  111. ↑ Вареники // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 84.
  112. ↑ Вертеп I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 331—332.
  113. ↑ Верховодить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 346.
  114. ↑ Волынка I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 8. — С. 199.
  115. ↑ а б Сиривля М. А. Актуальные проблемы русской орфографии и пунктуации. — Костанай : Костанайский филиал ФГБОУ ВО «Челябинский государственный университет», 2018. — С. 198. — ISBN 978-601-7798-98-7.
  116. ↑ Голодранец // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 143.
  117. ↑ Голубцы I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 163.
  118. ↑ Золтан А. К предыстории русск. государь // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 71–110.
  119. ↑ Государство; Государь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 325—327.
  120. ↑ Девча // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 97—98.
  121. ↑ Детвора // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 289.
  122. ↑ Доярка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 282.
  123. ↑ Забияка // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 278.
  124. ↑ Задрипанный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 207—208.
  125. ↑ Каганець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  126. ↑ Корж // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 426.
  127. ↑ Корыстный; Корысть // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 430.
  128. ↑ корысть // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
  129. ↑ Местечко; Местечковый // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 160.
  130. ↑ Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  131. ↑ Э. Полоцкая. Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы) // Русский язык : журнал. — 2003. — № 4.
  132. ↑ Недотёпа // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 7.
  133. ↑ Дотеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  134. ↑ очиток // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  135. ↑ Очисник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  136. ↑ И. Г. Добродомов. Этимология и нормативная лексикография (pdf) // Вестник Литературного института им. А. М. Горького. — 2008. — № 2. — С. 130–145.
  137. ↑ Паця // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  138. ↑ Пацан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  139. ↑ Пацан // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 15.
  140. ↑ а б в г д е ж и к Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).
  141. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — ISBN 978-5-91674-278-9.
  142. ↑ Ряжанка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  143. ↑ Сырник // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  144. ↑ Сырок // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  145. ↑ Тікати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  146. ↑ хлебороб // Толковый словарь Ушакова. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
  147. ↑ Цуцик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  148. ↑ Червонец // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 380.
  149. ↑ Айва // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 119—120.
  150. ↑ Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  151. ↑ бестия // Этимологический словарь Семёнова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
  152. ↑ Золтан А. Мнимое праславянское *bitva 'сражение' (pdf) // Studia Slavica Hung. — 1990. — № 36. — С. 445–451.
  153. ↑ брынза // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
  154. ↑ Брынза // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 302.
  155. ↑ Вірш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  156. ↑ Вирша I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 7. — С. 225—226.
  157. ↑ Властный // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 124.
  158. ↑ Гарцевать // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 113—114.
  159. ↑ Ґвалт // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  160. ↑ А. В. Барандеев. Украинизм ли термин гирло? // Collegium. — 1993. — № 2. — С. 39–45.
  161. ↑ Гирло // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 244—245.
  162. ↑ Полонизмы // Псалтырь 1683 г. в переводе Аврамия Фирсова: Текст, словоуказатель, исследование / РАН ИРЯ им. Виноградова; Под ред. Е. А. Целуновой. — М. : Языки славянских культур, 2006. — С. 128—134.
  163. ↑ Грубиян // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 137—138.
  164. ↑ Дымка II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 188—189.
  165. ↑ Дима // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  166. ↑ В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  167. ↑ Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  168. ↑ В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  169. ↑ Завзятый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 163—164.
  170. ↑ В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  171. ↑ Замак // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  172. ↑ Палити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  173. ↑ Запальчивый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 303.
  174. ↑ Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  175. ↑ кабачок // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
  176. ↑ Кабак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  177. ↑ Кабачок // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 363—364.
  178. ↑ Кат // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  179. ↑ корона // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 19 жовтня 2024.
  180. ↑ Куркуль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  181. ↑ Левада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  182. ↑ Лира // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 473.
  183. ↑ Малювати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  184. ↑ Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  185. ↑ Мари // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  186. ↑ Нары // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 573.
  187. ↑ В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  188. ↑ а б Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
  189. ↑ Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
  190. ↑ Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  191. ↑ Отара // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  192. ↑ В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  193. ↑ Пампушка // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  194. ↑ Piekło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 428.
  195. ↑ Повидло // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 144.
  196. ↑ Золтан А. Grigorij Kotošixin, O Rossii v carstvovanie Alekseja Mixajloviča // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 269–273.
  197. ↑ Причина // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  198. ↑ Причина // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  199. ↑ скирд // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 17 жовтня 2024.
  200. ↑ склеп // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
  201. ↑ Смак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  202. ↑ Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  203. ↑ Золтан А. Мнимое праславянское *starati sę // Шаги / Steps. — 2021. — Т. 7, № 3. — С. 82–96.
  204. ↑ Табір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  205. ↑ Богемізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 52.
  206. ↑ Табар // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  207. ↑ Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.
  208. ↑ Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  209. ↑ Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (17 грудня). — С. 143—159.
  210. ↑ тревога // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  211. ↑ Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  212. ↑ Хлоп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  213. ↑ Хутір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  214. ↑ Цигарка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  215. ↑ школяр // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  216. ↑ янычар // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
  217. ↑ Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  218. ↑ Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—.
  219. ↑ Иванишко М. Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  220. ↑ Татищевъ, Иванъ Ивановичъ // Русский биографический словарь: Суворова — Ткачев / Издательство Императорского Русского Исторического Общества — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912. — Т. 20. — 600 с.
  221. ↑ Н. С. Арапова. Мурашки // Русская речь. — 1995. — № 4. — С. 107—109. — (Из истории слов и выражений).
  222. ↑ а б Трубачев О. Н. Несколько русских этимологий: бардадым, будоражить, норка, околоток, харя, худощавый, шушун // Труды по этимологии: Слово. История. Культура. — М. : Языки славянской культуры, 2004. — Т. 1. — С. 745—755. — (Opera etymologica. Звук и смысл) — ISBN 5-9557-0048-2.
  223. ↑ Будара // Етимологічний словник української мови : У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Т. 1 — Оттава, 1982. — С. 234.
  224. ↑ Будоражить // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 2. — С. 212—213.
  225. ↑ Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. — Л. : БаК, 2009. — С. 49—50.
  226. ↑ Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — Х. : Радянський письменник, 1970. — С. 169.
  227. ↑ Иногда также к полонизмам
  228. ↑ Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971. — С. 243: Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».
  229. ↑ а б в г д е ж и к л Николенко Н. И. Украинизмы в разговорной речи носителей русского языка // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. — 2003. — Вып. 6. — С. 9—13. — (Філологія). — ISBN 5-8278-0049-6.
  230. ↑ Нехай // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  231. ↑ Словник жарґонної лексики української мови: Передмова
  232. ↑ Николенко Н. И. О специфике русского языка средств массовой информации Украины [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]
  233. ↑ Кауринкоски К. Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности
  234. ↑ Калугин В. В. Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.
  235. ↑ Якобсон Р. О. Основа сравнительного славянского литературоведения // Якобсон Р. О. Работы по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — С. 60-61.

Література

  • Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 646.
  • Їжакевич Г. П. Питання російсько-українських мовних зв'язків. — К., 1954.
  • Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. — К., 1964.
  • Германовіч І. К. Назіранні над лексікай беларускай літаратурнай мовы 20—30-х гадоў XX ст. // Беларуская мова (даследаванні па лексікалогіі). — Мінск, 1965. — С. 13—25.
  • Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego, cz. 2. Doba sredniopolska (od początków XVI wieku do ośmego dziesięciolecia XVIII wieku). — Warszawa, 1965.
  • Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego, cz. 3. Doba nowopolska (od ośmego dziesięciolecia XVIII wieku do r. 1939). — Warszawa, 1972.
  • У. В. Анічэнка. Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — 576 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0263-6.
  • Кононенко І. Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. — ISBN 978-83-235-0838-0.

Read other articles:

Kepulauan Ashmore dan Cartier

Kepulauan Ashmore dan CartierLokasi Kepulauan Ashmore dan CartierGeografiLokasiSamudra HindiaKoordinatKoordinat: 12°15′30″S 123°02′30″E / 12.25833°S 123.04167°E / -12.25833; 123.04167Pulau besar4PemerintahanNegara AustraliaKependudukanPendudukTidak berpenghuni (Juli 2021) Kepulauan Ashmore dan Cartier Kepulauan Ashmore dan Cartier adalah dua kepulauan tropis kecil yang tidak berpenghuni di Samudera Hindia. Terletak di sebelah barat laut Australia d...

 

Acre (Israel)

Acre (עכו) Ciudad Vista aérea de la ciudad Escudo Acre (עכו) Coordenadas 32°55′34″N 35°05′02″E / 32.926111111111, 35.083888888889Entidad Ciudad • País  Israel • Distrito NorteAlcalde Shimon LankriSuperficie   • Total 13,53 km² Altitud   • Media 10 m s. n. m.Población (31 de diciembre de 2018)   • Total 48 900 hab. • Densidad 3613,39 hab/km²Prefijo telefónico 972 4 Sitio web ...

 

Ovidiu Cernăuțeanu

Ovi beim Eurovision Song Contest 2014 ChartplatzierungenErklärung der Daten Singles[1] Playing with Fire (mit Paula Seling)   CH 51 13.06.2010 (1 Wo.) Ovidiu „Ovi“ Cernăuțeanu (* 23. August 1974 in Botoșani), auch unter den Namen Ovi Martin, Ovidiu Jacobsen oder Bill Martin bekannt,[2] ist ein rumänisch-norwegischer Sänger und Komponist, der 2010 und 2014 gemeinsam mit der Sängerin Paula Seling für Rumänien am Eurovision Song Contest teilnahm. Inhaltsver...

Глатіньї (Мозель)

ГлатіньїGlatigny   Країна  Франція Регіон Гранд-Ест  Департамент Мозель  Округ Мец Кантон Віжі Код INSEE 57249 Поштові індекси 57530 Координати 49°08′49″ пн. ш. 6°20′06″ сх. д.H G O Висота 215 - 298 м.н.р.м. Площа 6,23 км² Населення 259 (01-2020[1]) Густота 43,66 ос./км² Розміщення Вла

 

Оскар Арнульфо Ромеро

Оскар Арнульфо Ромеро Ім'я при народженні ісп. Óscar Arnulfo Romero y Galdámez[1][2][3]Народився 15 серпня 1918(1918-08-15)[4][5][…]Сьюдад Барріосd, Регіон Сан-Мігель, СальвадорПомер 24 березня 1980(1980-03-24)[7][4][…] (61 рік)Сан-Сальвадор, СальвадорКраїна  СальвадорДіяльність...

 

Connections (2023 video game)

New York Times word game For the 1995 video game, see Connections (1995 video game). For other uses, see Connections (disambiguation). 2023 video gameConnectionsDeveloper(s)The New York TimesPublisher(s)The New York TimesWriter(s)Wyna LiuPlatform(s)Browser, mobileReleaseJune 12, 2023Genre(s)Word gameMode(s)Single-player Connections is a 2023 word video game developed and published by The New York Times. It was released for PC on June 12, 2023, during its beta phase. It was the second most pla...

Beiwähr

Schwertgroschen der Münzstätte Leipzig, Mmz. Lilie, Münzmeister Hans Stockart, 1457 bis 1464 als Beiwähr geprägt (Krug 916/1, mit Beizeichen doppeltes Ringel, Durchmesser 27 mm, 1,96 g, Silber, beschnitten) Die Beiwähr oder Beiwähre war der geringer wertige Teil der aus Oberwähr und Beiwähr bestehenden spätmittelalterlichen Doppelwährung der sächsischen Groschenzeit. Sie wurde mit der Münzreform von 1444 eingeführt.[1] Im Gegensatz zur Oberwähr diente die Beiwähr dem a...

 

ويليام هنري ديتز

ويليام هنري ديتز   معلومات شخصية الميلاد 17 أغسطس 1884  رايز ليك  الوفاة 20 يوليو 1964 (79 سنة)   ريدينغ  مواطنة الولايات المتحدة  الحياة العملية المدرسة الأم كلية ماكاليستر  [لغات أخرى]‏  المهنة لاعب كرة قدم أمريكية  الرياضة كرة القدم الأمريكية  تعديل م

 

Parc national Körös-Maros

Cet article est une ébauche concernant un parc national. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Parc national Körös-MarosConfluence entre le Körös et le Maros.GéographiePays HongrieCoordonnées 46° 34′ 23″ N, 21° 07′ 02″ ESuperficie 501,34 km2AdministrationType National park (d)Catégorie UICN V (paysage terrestre ou marin protégé)WDPA 178326Création ...

New York State Route 197

State highway in eastern New York, US New York State Route 197Route informationMaintained by NYSDOTLength10.78 mi[1] (17.35 km)Existed1930[2]–presentMajor junctionsWest end US 9 in MoreauMajor intersections US 4 in Fort EdwardEast end NY 40 in Argyle LocationCountryUnited StatesStateNew YorkCountiesSaratoga, Washington Highway system New York Highways Interstate US State Reference Parkways ← NY 196→ NY 198 New York State ...

 

Історія Бердичева

Історія міста Бердичів Зміст 1 Заснування 2 Середньовіччя 3 Новий час 4 Новітня історія. 19 - перша половина 20 століття 4.1 З 1861 до Першої світової війни 4.1.1 Промисловість 4.1.2 Соціальні умови 4.1.3 Освіта та медицина. 4.2 Перша світова війна. Визвольні змагання. 4.3 Міжвоєнний період...

 

Bass trumpet

Bass member of the trumpet family of brass instruments Bass trumpetBass trumpet in C with 4 rotary valvesBrass instrumentClassification WindBrassAerophoneHornbostel–Sachs classification423.233.2(Valved aerophone sounded by lip vibration with cylindrical bore longer than 2 metres)DevelopedEarly 19th centuryRelated instruments TrumpetContrabass trumpetValve tromboneMusicians Willie ColónPhilip JonesJohnny MandelElliot MasonLeonhard PaulRaymond PremruRashawn RossCy TouffBuilders AlexanderBach...

Johan Björnsson Printz

1600s governor of New Sweden Johan Printz, Governor of New SwedenSculpture in the park, Rådhusparken in Jönköping, Sweden Johan Björnsson Printz (July 20, 1592 – May 3, 1663) was governor from 1643 until 1653 of the Swedish colony of New Sweden on the Delaware River in North America. Early life in Sweden He was born in Bottnaryd, Jönköping County, in the province of Småland in 1592. He was the son of a Lutheran pastor, Björn Hansson, and Gunilla Svensdotter.[1] Printz receiv...

 

Night Ride Home

This article is about the Joni Mitchell album. For the 1999 film of the same name, see Night Ride Home (film). 1991 studio album by Joni MitchellNight Ride HomeStudio album by Joni MitchellReleasedFebruary 19, 1991Recorded1989–1990StudioA&M (Hollywood, California) One on One (North Hollywood, California) The Kiva (Encino, California)GenreAdult alternativeLength51:32LabelGeffenProducerJoni Mitchell, Larry KleinJoni Mitchell chronology Chalk Mark in a Rain Storm(1988) Night Ride H...

 

Storia della mia fuga dai Piombi

Storia della mia fuga dai PiombiTitolo originaleHistoire de ma fuite des prisons de la République de Venise qu'on appelle les Plombs Altri titoliLa mia fuga dai Piombi Evasione di Giacomo Casanova AutoreGiacomo Casanova 1ª ed. originale1788 1ª ed. italiana1911 Genereautobiografia Sottogenerememorie Lingua originalefrancese AmbientazioneRepubblica di Venezia, Francia, XVIII secolo ProtagonistiGiacomo Casanova Modifica dati su Wikidata · Manuale «Mio unico piacere, quindi, era qu...

Percival Serle

Australian writer (1871–1951) Percival Serle (1871-1951) taken c1949. Author of Dictionary of Australian Biography Percival Serle (18 July 1871 – 16 December 1951) was an Australian biographer and bibliographer. Early life Serle was born in Elsternwick, Victoria to English parents who had migrated as children[1] and for many years worked in a life assurance office before in November 1910 becoming chief clerk and accountant at the University of Melbourne. He married artist Dora Bea...

 

The Cartoonstitute

American TV series or program The CartoonstituteCreated byRob SorcherStarringVarious voice actorsComposerVariousCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of episodes14 (only 5 2/3 completed)ProductionExecutive producersRob SorcherCraig McCrackenRob RenzettiProducersJanet DimonNate FunaroRunning time22 minutes (3x7 minutes)Production companyCartoon Network StudiosOriginal releaseNetworkCartoon Network VideoReleaseMay 7, 2010 (2010-05-07)RelatedRegular ShowUn...

 

La Moille, Illinois

Village in Illinois, United StatesLa Moille, IllinoisVillageHistoric school in La MoilleLocation of La Moille in Bureau County, Illinois.Location of Illinois in the United StatesCoordinates: 41°31′45″N 89°16′52″W / 41.52917°N 89.28111°W / 41.52917; -89.28111CountryUnited StatesStateIllinoisCountyBureauTownshipsLamoille, ClarionArea[1] • Total1.16 sq mi (3.0 km2) • Land1.16 sq mi (3.0 km2) ...

Heriot's Cricket Club

This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (April 2018) (Learn how and when to remove this template message) Rugby teamHeriot's Cricket ClubUnionCricket ScotlandFounded1889LocationEdinburgh, ScotlandGround(s)Goldenacre Sports GroundPresident Alan HogarthCoach(es) Joe Kinghorn-GrayCaptain(s) Lloyd BrownLeague(s)Eastern...

 

Tanigumiguchi Station

Railway station in Ibigawa, Gifu Prefecture, Japan Tanigumiguchi Station谷汲口駅Tanigumiguchi Station in April 2013General informationLocationTanigumi-Nagase, Ibigawa-cho, Ibi-gun, Gifu-ken 501-1303JapanCoordinates35°31′39″N 136°38′32″E / 35.52750°N 136.64222°E / 35.52750; 136.64222Operated by Tarumi RailwayLine(s)■ Tarumi LineDistance21.6 km from ŌgakiPlatforms1 side platformTracks1Other informationStatusUnstaffedWebsiteOfficial website (in Japanese...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!