Слов'янізм

Слов'яні́зм — слово або зворот, запозичені неслов'янськими мовами з будь-якої слов'янської^[1]. Окремими випадками слов'янізмів є українізми, росіянізми, полонізми, чехізми (богемізми) тощо — за умови, якщо вони запозичені до неслов'янських мов.

У мовах світу

Роль слов'янізмів у різних неслов'янських мовах неоднакова. Так, у мовах народів, що в процесі історичного розвитку мало контактували зі слов'янами, слов'янізми нечисленні — переважно слов'янські культурологічні терміни й слова для позначення предметів побуту слов'янських країн, тобто будучи в них екзотизмами (bandura, boyard, czar, halušky, hopak, sputnik, vareniki, vodka, zaporozhtsi). Проте, в мовах народів, що мали тісні зв'язки зі слов'янами, запозичень зі слов'янських мов незрівняно більше. З індоєвропейських до них належать, насамперед, румунська, німецька, а також балтійські мови. Значна кількість слов'янізмів у фіно-угорських мовах (угорська, фінська, естонська). Запозичення з російської мови численні у мовах неслов'янських народів Росії і колишніх республік СРСР.

Всесвітньо відомими є слов'янізми робот і пістолет — чеського походження (чехізми).

Румунська мова

Найбільший пласт лексики слов'янського походження містить румунська мова: за деякими відомостями, до чверті всього словника.

• a nădăjdui («сподіватися», «надіятися»)
• a citi («читати»)
• a goni («висилати», «переслідувати»)
• a iubi («любити»)
• a izbi («ударити»)
• a lovi («ударити», пор. «ловити»)
• a plăti («платити»)
• baltă («болото»)
• bob («зерно»)
• bolnav («хворий»)
• cârmă («стерно») < прасл. *k^ъr̥ma
• ceas («годинник»)
• cneaz («князь»)
• colac («калач»)
• daltă («зубило») < прасл. *d^ьl̥bto
• dihor («тхір»)
• drag («дорогий»)
• gâscă («гуска»)
• gol («голий»)
• groaznic («страшний, жахливий»)
• jalnic («жалюгідний»)
• lebădă («лебідь»)
• milă («жалість, милосердя»)
• nevastă («наречена», «невіста»)
• obște («громада, община»)
• plug («плуг»)
• prieten («приятель»)
• prost («дурний, простак»)
• pușcă («гвинтівка, рушниця»)
• război («війна»)
• războinic («воїн, вояк»)
• scovardă («сковорода»)
• slab («слабкий»)
• slujbă («церковна служба»)
• smântână («сметана»)
• sută («сто»)
• taină («таємниця», «таїна»)
• tată («батько»)
• văzduh («повітря»)
• vesel («веселий»)
• vornic («ворник») < прасл. *dvor̥^ьnikъ
• vrednic («упертий, вередливий»)
• vreme («погода»)
• zori («зоря, заграва, світанок»)

Окрім того, слов'янське походження мають і багато топонімів: Чернаводе, Прилог, Думбрава, р. Бистриця, Рус, Бістра, Глод, Рускова, Стража, Тирговіште тощо.

У кінці XVIII — початку XIX століття під впливом ідей мовного пуризму (Трансильванська школа) почалася заміна слов'янізмів латинізмами і галліцизмами, внаслідок чого число їх в румунській значно скоротилося, але і зараз слов'янські корені становлять близько 20 % розмовного і 10 % письмового мовлення.

Угорська мова

Чимало слов'янізмів і в угорській мові — вони починають проникати в неї з VIII ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії, частково асимілювавши місцевих слов'ян, що жили там доти. Припливу слов'янізмів сприяло і розташування Угорщини між слов'янських територій: на сході жили східнослов'янські племена (Русь), на півночі — західнослов'янські (Польща, Чехія), на півдні — південнослов'янські (Сербія, Хорватія). Вважають, що слов'янське походження має 20 % всієї лексики угорської мови^[2].

• ábráz («образ») < прасл. *obrazъ
• bolha («блоха»)
• cserép («черепок, квітковий горщик, черепиця»)
• csorda («череда», «стадо»)
• csoroszlya («чересло») < прасл. *čerslo
• csütörtök («четвер»)
• dajka («няня», «годувальниця», «опікунка») < болг. дойка
• drága («дорогий»)
• ecet («оцет») < прасл. *ocьtъ < лат. acetum
• galamb («голуб») < прасл. *golǫbь
• gereblye («граблі»)
• gomba («гриб») < прасл. *gǫba
• goromba («грубий»)
• jerke («ярка», «молода вівця»)
• kalács («калач»)
• káposzta («капуста»)
• kasza («коса»)
• kovács («коваль»)
• kovász («квас»)
• kucsma («кучма»)
• kulcs («ключ»)
• kulimász («коломазь»)
• lapát («лопата»)
• lazac («лосось»)
• lóca («лава») < словац. lavica
• macska («кішка»)
• mák («мак»)
• maláta («солод») < прасл. *malta
• málna («малина»)
• malom («млин»)
• mátka («наречена»)
• medve («ведмідь»)
• mér («міра»)
• mostoha («мачуха»)
• munka («праця, труд») < прасл. *mǫka
• német («німець»)
• oláh («волох», «румун»)
• pecsenye («печеня»)
• péntek («п'ятниця») < прасл. *pętъkъ
• raj («рій»)
• rend («порядок») < прасл. *rędъ
• repce («ріпак»)
• rozs («жито») < прасл. *rъžь
• rozsda («іржа»)
• széna («сіно»)
• szent («святий») < прасл. *svętъ
• szerda («середа»)
• szilva («слива»)
• szita («сито»)
• szombat («субота»)
• szomszéd («сусід») < прасл. *sǫsědъ
• szuka («сука»)
• takács («ткач»)
• véka («кіш») < прасл. *věko
• vajda («воєвода»)
• vidra («видра»)
• vitéz («витязь»)
• zarándok («мандрівник») < болг. странник
• zsír («жир»)

Слов'янську етимологію має і назва міста Веспрем: угор. Veszprém < словац. Bezprěḿ < праслов. *Bezprěmljь, «Безпрімль».

Фінська мова

• ikkuna («вікно»)
• kuoma («кум»)
• kuontalo («кужіль», «куделя») < д.-рус. кѫдѣль
• luokka («дуга») < д.-рус. лѫкъ, лоукъ
• lusikka («ложка») < д.-рус. лъжька
• pakana («язичник, поганин»)
• pappi («священик, піп») < д.-рус. попъ
• raamattu («Біблія») < д.-рус. грамота
• risti («хрест»)
• saapas («чобіт») < д.-рус. сапогъ
• suntio, sontio («церковний сторож») < д.-рус. сѫдія
• tappara («бердиш») < д.-рус. топоръ
• turku («ринок», «торг») < д.-рус. търгъ

Литовська мова

• agrastas («аґрус») < пол. agrest
• agurkas («огірок»)
• asilas («осел»)
• bajoras («боярин»)
• bažnyčia («церква») < пол. božnica, д.-рус. божница
• cukrus («цукор»)
• čerpė («черепиця»)
• duchofkė («духовка»)
• dvaras («двір»)
• fortka («кватирка») < рос. фортка
• garstyčios («гірчиця»)
• kapitonas («капітан»)
• karalius («король»)
• katilas («казан, котел»)
• kolchozas («колгосп») < рос. колхоз
• krikštas («хрещення»)
• kumetis («наймит, батрак») < д.-рус. къметъ («кмет»)
• kurtas («хорт»)
• liustra («люстра»)
• miestelis («містечко»)
• mišios («меса») < пол. msza < лат. missa
• muilas («мило»)
• muitas («мито»)
• otkatas («відкіт») < рос. откат
• pagonis («язичник, поганин»)
• parnikas («парник»)
• pipiras («перець»)
• ponas («пан»)
• popierius («папір»)
• popiežius («папа») < пол. papież
• poteriai («молитва») < пол. pacierz
• pundas («пуд»)
• ridikas («редис») < слов. редька
• seimas («сейм»)
• smuikas («скрипка») < слов. смик
• sovietinis («радянський») < рос. советский
• stiklas («скло»)
• šilkas («шовк»)
• suknia («сукня») < пол. suknia
• turgus («базар, ринок, торг») < прасл. *tъrgъ

Латиська мова

• bagats («багатий»)
• baznica («церква») — від рос. божница
• cena («ціна»)
• zvans («дзвін»)
• kaposti («капуста»)
• kiselis («кисіль»)
• nedela («тиждень») — від рос. недѣля
• pagasts («волость») — від «погостъ»
• pagrabs («погріб»)
• pirags («пиріг»)
• pulks («полк»)
• robeza («рубіж»)
• solit («обіцяти») — від рос. сулить
• soma («сумка»)
• zabaks («чобіт») — від рос. сапогъ

Німецька мова

• Grenze («межа», «границя»)
• Gurke («огірок») < н.-луж. górka або пол. ogórek
• Jause («підвечірок») < прасл. *mala južina < *južina («обід»)
• Kalesche («коляска»)
• Kren («хрін»)
• Quark («домашній сир») < прасл. *tvarogъ
• Peitsche («канчук») < прасл. *bičь («бич»)
• Plinse («млинець») < mlinc
• Roboter («робот»)
• Ukelei («верховодка») < пол. ukleja
• Wodka («горілка») < пол. wódka
• Zobel («соболь»)

Слов'янськими з походження вважаються і німецькі прізвища із закінченнями -itz: цей суфікс походить від старопольських прізвищ на -ić (сучасний польський суфікс -icz є запозиченням із східнослов'янських мов)^[3][4].

Окрім того, колись численне слов'яномовне населення Східної Німеччини залишило сліди в топономіці: слов'янську етимологію мають такі географічні назви як Лейпциг (Lipsk — «Липськ»)^[5], Дрезден (Drežďany — «жителі заплавних лісів», пор. «дрягва»), Померанія (po more — «Помор'я»), Любек (Lubice), Росток (*orz-tokъ — «розтік»), Торгау (від *tъrgъ).

Англійська мова

• chernozem («чорнозем») < рос. чернозем
• gley («глей») < укр. глей
• howitzer («гаубиця») < чеськ. houfnice через німецьке й голландське посередництво
• pistol («пістолет») < чеськ. píšťala через французьке посередництво
• polynya («морська ополонка») < рос. полынья
• robot («робот»)
• talik («талик»)
• tokamak («токамак»)
• vampire («вампір») < сербохорв. ва̀мпӣр/vàmpīr через угорське, німецьке і французьке посередництво
• voivode («воєвода»)

Див. також

• Українізм
• Росіянізм
• Полонізм

Примітки

1. Слов'янізм // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
2. A nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)
3. Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — Мн.: «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. (біл.)
4. Шур В. В., «Беларускія ўласныя iмёны: Беларуская антрапаніміка i тапаніміка». — Мінск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — ISBN 985-02-0164-9 (біл.)
5. Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. ISBN 3-8311-3754-4 (нім.)

Джерела

• «Die slawischen Reliktwörter in den deutschen Mundarten im ehemaligen slawischen Siedlungsgebiet westlich der Oder», Die Slawen in Deutschland, J. Herrmann, 1985
• А. Шилов. Славянские заимствования в романо-германских языках

Посилання

• Слов'янізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 532. — 634 с.