Не плутати з ситою — старовинним напоєм на основі меду.
Си́то[1] — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Предмет хатнього начиння.
Від решета відрізняється дрібнішими вічками і призначене для просіювання дрібніших матеріалів[2]. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.
Походження слова
Праслов'янське*sito (раніша форма *sēi-to) за походженням пов'язане з *sejati/*sěti, «сіяти»[3]. Не пов'язане із словами ситий і ситник («оситняк»)[3].
Історія
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Вживані для плетіння сит маленькі верстати називалися кросонка́ми[4], а використовувана замість човника дерев'яна голка — глицею[5].
Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.
Механічне сито
Побутові сита
У господарстві використовується для пересівання борошна, різноманітного насіння тощо. Призначення залежить від розміру вічок сітки. Довгий час обичайки робилися з дерева або бересту, а сітки на них були з конського волосу. Зараз ободи сит частіше виготовляються з нержавкої сталі, алюмінію або пластмаси, а сітки — із дроту або тканини (як правило, нейлону). У побуті вживаються також маленькі ситечка, призачені для проціжування рідин, напр. чайне ситечко, стрейнер та ін.
Також існують механічні сита у вигляді кухля із ситовим дном та двосекційної ручки з пружиною. Борошно насипається у кухоль, потім треба натиснути на ручку. Просіяне борошно буде висипатися у посуд або на дошку-стільничку. Завдяки невеличкому діаметру борошно не просипається мимо.
Сито в бджільництві
Фільтрування меду
Сита використовують для проціджування меду під час його відкачування. Очищають мед від сторонніх домішок при зливанні його із баку медогонки у тару для транспортування і зберігання. Можуть бути різної конструкції, також як і з одним, так і з двома дротяними сітками.
У ситах із двома сітками нижню роблять наглухо закріпленою в корпусі сита, із комірками по 1,5 мм, а верхню, обрамлену ободом, із комірками по 3 мм, при потребі виймати, і очищати від накопичених воскових кришечок, шматочків щільників, та бджіл які могли випадково потрапити в мед[6].
Лабораторні сита
Сита також використовують у хімічних і біологічних лабораторіях для пересівання порошків. Вони теж можуть бути як ручними, так і механічними.
Промислові сита
Сита застосовуються у гірничодобувній промисловості — у пристроях для збагачення руд (там вони також називаються «грохотами»). Також сита використовуються у харчовій промисловості та виробництві комбікормів — для сортування крупів та борошна на борошномельних заводах, просівання борошна для випечення хліба на хлібозаводах і пекарнях тощо. Для промислового сита частіше вживається назва — «просіювач».
Приказки, мовні звороти
Пройти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.
Бачити як крізь сито — «невиразно, нечітко, неокреслено».
Одна з кісток мозкового черепа, що в українській мові називається решітчастою, у багатьох слов'янських має назву «си́тної», «ситово́ї» (пол.kość sitowa, мак.ситеста коска, серб.ситаста кост/sitasta kost, словен.sitka).
↑Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 407.
↑Жайворонок В. В.Бердо // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 33.
_Sieve,_Flour_Sifter.JPG)
