Полонізм

Полоні́зм (лат. polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови. Полонізмом може бути не обов'язково лексема, а й фонетична, граматична чи фразеологічна форма.

Полонізми у мовах світу

У більшості мов світу полонізми означають тільки польські реалії і предмети національної культури (гетьман, злотий, мазурка, пан, пончики, сейм). Проте, у мовах народів, що здавна сусідили з Польщею (німецька, російська, чеська), сфера їхнього вживання набагато ширша, а у мовах країн, що тривалий час перебували в складі польської держави (білоруська, українська), вони становлять значну частину лексики.

Англійська

• Babka, baba («бабка», пиріг) < babka^[1];
• Bigos («бігос», страва);
• Britzka, britska («бричка») < bryczka;
• Intelligentsia («інтелігенція») < inteligencja^[2];
• Kabanos («кабанос», сорт мисливських сосисок);
• Kielbasa («ковбаса з рубаного м'яса») < kiełbasa;
• Klotski («кльоцки», гра-головоломка) < klocek («шматок деревини»);
• Konik («польський коник», порода коней);
• Krakowiak («краков'як», танець);
• Krówkі («корівка») < krówka;
• Kujawiak («куяв'як», танець);
• Makowiec («рулет з маком»);
• Marrowsky («спунеризм»)^[3];
• Mazurka («мазурка», танець) < mazurek;
• Oberek («оберек», танець);
• Ogonek («огонек», діакритичний знак)^[4];
• Oscypek («осципек», різновид сиру);
• Paczki («пончик») < pączek^[5];
• Pierogi («вареники»)^[6];
• Rendzina, rendsina («рендзини», тип ґрунтів) < rędzina;
• Sejm («сейм»)^[7];
• Starka («старка», сорт горілки);
• Zloty («злотий») < złoty («золотий»; «злотий»)^[8];
• Zubr («зубр») < żubr^[9][10];
• Żurek («жур»).

Німецька

• Dalli! («ворушись!»; «мерщій!») < dalej;
• Grenze («границя, межа») < granica;
• Gurke («огірок») < ogórek;
• Konik («польський коник», порода коней);
• Ogonek («огонек», діакритичний знак);
• Rendzina («рендзини», тип ґрунтів) < rędzina^[11];
• Säbel («шабля») < szabla;
• Stieglitz («щиголь») < szczygieł;
• Zeisig («чиж») < czyżyk.

Полонізми в українській мові

Поряд з російською, польська мова справила найзначніший вплив на сучасну українську^[12]. Це пояснюють, передусім, тривалим перебуванням більшої частини території сучасної України у складі польської держави. Проблема ролі полонізмів у її формуванні до кінця не розв'язана й досі^[12][13]. За різними оцінками, до полонізмів можна віднести до 1 700 слів у лексиці сучасної української мови, засвідченої у словниках^[14]. За всю історію української мови було запозичено близько 17 000 слів з польської^[15]. Польські запозичення наявні у різних лексичних сферах: це як загальновживана лексика (влада, ґудзик, коштувати, пан, рахунок), так і діалектизми (амбасада, аґенція, екзиль, пацьорки, упосліджувати), а також екзотизми (ксьондз, сейм, мазурка, креси).

Серед запозичених польських слів чимало таких, що походять від праслов'янської і часто мають етимологічні відповідники в сучасній українській, староукраїнській або давньоруській мовах. Деякі з них зберігають в українській свої давні значення (міць, промінь, скроня, дзбан, червоний при питомо українських міч, поромінь, скороня, джбан, черлений), інші зазнали певних семантичних змін ще в польській мові (плентатися, цнота при українських плутатися, чеснота)^[16].

Польська мова стала посередником для входження до українського лексичного фонду великої кількості слів німецького і латинського походження, передусім, науково-культурної термінології й технічної лексики^[17][18].

З праслов'янських часів українці і поляки були сусідами, тому між ними існували і тісні мовні зв'язки. Поряд з впливом на українську польської мови відбувався і зворотний процес — українська впливала на польську як у фонетичному, так і в лексичному планах^[16]. У сучасній польській мові існує значна частка українізмів (czereśnia, hodować, hołoble, hreczka, koromysło, mowa, porohy).

Проблема полонізмів

На думку низки дослідників, польська мова збагатила староукраїнську новими словами й словотворчими елементами, а також послугувала джерелом для проникнення до неї величезної кількості спеціальних термінів зі західноєвропейських мов (латини, німецької, французької). Якщо вплив російської мови викликає здебільшого негативну оцінку (насаджування російської через «теорію офіційної народності», пізніше — через «теорію злиття мов»), польський вплив оцінюється досить схвально: його пояснюють «тісним контактом української й польської спільнот в умовах проживання на території однієї держави»^[19]. Втім, є інший погляд на можливість таких контактів: так, Іван Огієнко зазначає, що «власне аж до останнього часу не було добрих шляхів на Україні, які вможливлювали б скоре й широке розповсюдження польських позичок серед народніх мас». Василь Шимановський пише щодо впливу польської на народну українську мову XVI—XVII ст.: «про цей вплив ми можемо говорити лише настільки, наскільки він відбився в літературних пам'ятках, які дійшли до нашого часу, і залишив свої сліди в сучасних наріччях»^[13]. Українські мовознавці^[хто?] позитивно ставляться до активного засвоєння польських слів, якщо разом з ними з'являлися нові поняття і розширювалася семантична структура української мови. Запозичення ж синонімів до вже наявних українських слів оцінюється ними негативно^[12].

Прагнення звільнити українську мову від росіянізмів наприкінці XX — початку XXI ст., спричинює, серед іншого, впровадження до активного слововживання забутих і діалектних полонізмів^[19]. Серед слів, замінюваних останнім часом полонізмами, наявні й питомо українські слова (амбасада, атентат, інвазія, мілітарний, офензива замість посольство, замах, навала, військовий, наступ)^[20].

Тема полонізмів може набувати і політичного забарвлення. У російських шовіністичних колах поширена точка зору, згідно з якою українська мова є не самостійною слов'янською мовою, а одним з говорів російської, у якому присутня значна кількість польської лексики. Прихильники цієї теорії вказують на численні україно-польські лексичні паралелі, відсутні між українською і російською, пояснюючи їх масовим засвоєнням польської лексики за часів Речі Посполитої^{[21][22][23][24]}. Наведені україно-польські лексичні паралелі не завжди виявляються полонізмами в українській, часто вони мають спільне праслов'янське походження, іноді являють собою приклади українізмів у польській (гречкосій, мова)^[25].

Виявлення полонізмів

Ідентифікація полонізма є непростою задачею. Сам по собі збіг українського й польського слів не може бути підставою розглядати його як польське запозичення: вони можуть мати загальнослов'янське походження. На польське походження слова вказують такі ознаки:

1. Фонетичні:

• Наявність характерних для польської мови неповноголосних сполучень, що являють собою рефлекси слов'янської метатези плавних:
  • Сполучення trot на місці прасл. *tort (промінь, крот, стокротка);
  • Сполучення tłut на місці прасл. *t^ъl̥t (слуп, тлустий, тлумок, тлучок);
• Сполучення «-дз-» (дзьоб): прасл. *dz у східнослов'янських мовах перейшов у [z], у польській зберігся як африкат [dz];
• Наявність звука [g] («ґ») (замість природного для української [ɦ], «г»), де він походить від польських [g], [k]: аґрус, ґанок, ґніт, ґрати, ґудзик. Особливо багато слів зі звуком «ґ» у західноукраїнських говірках, проте, не всі з них мають польське походження: деякі є мадяризмами і германізмами, а деякі і питомо українськими словами (дзиґа);
• Збереження праслов'янського суфікса *dl (*dьl): вагадло, виделка, ковадло, повидло, простирадло, чуперадло (пор. пол. mydło, szydło, widły, що відповідають українським мило, шило, вила)
• Пом'якшення праслов'янського кореня *vьx (зáвше)
• Рефлекси праслов'янських носових голосних «он», «ом», «ен», «ун» (замість питомо українських «у», «я»): венгерець, вензель, вонпити, ксьондз, хорунжий^[14].

2. Словотвірні:

• Наголошений суфікс «-ов(ий)» у відіменникових прикметниках може в низці випадків свідчити про польське походження слова (адресо́вий, безпредмето́вий, безтерміно́вий, бензино́вий, вагоно́вий, ванільóвий, шабльонóвий). Він походить від праслов'янського суфікса-нарощення -ov- типу відмінювання з основою на *-ǔ, але існує відповідний питомо український суфікс, що може як наголошуватися (медо́вий), так і не наголошуватися (верхови́й, домови́й, низови́й, передови́й);
• Суфікс -іст(а)/-ист(а) (баліста, басиста, органіста, цимбалиста);
• Суфікс -ця на позначення особи переважно чоловічої статі (дорадця, радця, райця);
• Суфікс -іськ(о) / -иск(о) замість -іще, -ище (становисько);
• Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати)^[14].

3. Морфологічні:

• Жіночий рід низки галіцизмів — замість чоловічого при запозиченні через російську (ґрипа, девіза, діягноза, екзекутива, екстаза, еліпса, жакета, консоля, редута — проти грип, девіз, діагноз, екзекутив, екстаз, еліпс, жакет, консоль, редут);
• Поширене закінчення «-а» іменників чоловічого роду (асиста, басиста, ідіота, органіста, цимбалиста). Втім, досить поширене закінчення «-а» й у питомо українських слів чоловічого роду (зануда, паливода, рибалка);
• Нульове закінчення іменників, які мають закінчення «-а» у разі запозичення через російську мову (діядем, монополь, теорем, цитат — проти діадема, монополія, теорема, цитата)^[14].

Явними полонізмами є спільні україно-польські слова, які у самій польській є запозиченнями зі західноєвропейських мов (переважно німецької і латинської). До української вони потрапили, дещо змінивши свій фонетичний характер (аґрус, ґрати, шинка, шукати, ярмарок).

При запозиченні польських слів до української з ними могли відбуватися такі зміни:

• Поява протетичного звука [ɦ] («г») перед початковим [a] (гармата);
• Зміна польського «f» на «хв», «х» (хвіртка, хурман)
• Заміна носових ę, ą на українські «ен», «он», у старих запозиченнях — «я», «ун» (венгерець, вензель, ксьондз, вонтпити, пончик, цвях, хорунжий)^[14]

Полонізми в літературній мові

Більшість слів подаються та відсортовані за підкатегоріями згідно з «Етимологічним словником української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

Жирним курсивом виділено слова, вживання яких у всіх значеннях обмежено розмовним стилем мовлення^[26][27].

• Ба́зграти < bazgrać («невміло, погано писати»), не зовсім ясного походження;
• Бачити < baczyć («звертати увагу»; первісно — «бачити») < прасл. *ob-ačiti, від *oko^{[ком. 1]}. Існують інші версії походження польського слова^{[ком. 2]}, а також спроби виведення українського бачити з інших мов^{[ком. 3]};
• Бидло < bydło (первісно — «житло»), від być («бути»);
• Блюзни́ти, блюзнір < bluźnić («богохульствувати»), д.-пол. bluźnierz < прасл. *bljuzniti, пов'язане з *bljuzgati («вивергати з себе»);
• Блякнути < blaknąć, якому відповідає питоме [бле́кнути]. Зазнало впливу пол. blady («блідий»);
• Братерський < braterski, від д.-пол. bratr («брат»)^{[31][ком. 4]};
• Булка < bułka, buła («великий круглий хліб»)^{[ком. 5]}, не зовсім ясного походження^[32]. Можливе виведення польських слів з романських мов (фр. boule, італ. bulla) або давн.в-нім. būlla. Разом з тим, не виключений зв'язок із прасл. *bul-a («куля, ґуля»)^[33];
• Вежа < wieża, якому відповідає д.-рус. вѣжа < прасл. *věža. Замість очікуваного *віжа;
• Велебний, превелебний < wielebny, przewielebny, від *wielba, що пов'язане з *wieli («великий»);
• Вельми < wielmi, якому відповідає д.-рус. вєльми < прасл. *velьmi. Замість очікуваного *вільми́^{[ком. 6]};
• Вензель < węzeł, якому відповідає питоме вузол < прасл. *vǫzlъ;
• Вибачати, пробачити < wybaczać (первісно — «побачити, роздивитися»)^{[ком. 7]}, przebaczyć («недобачити, пропустити»), від baczyć;
• Виделка < widelec, widelca, від widły («вила») < прасл. *vidlo. Зазнало зближення з питомим вилка;
• Визволити < wyzwolić, від wola («воля»)^{[ком. 8]};
• Виконати < wykonać, від konać («конати»);
• Вилога < wyłóg, wyłoga^[38][39], від łożyć (д.-пол. «класти»);
• Вирва < wyrwa^[38], від wyrwać («вирвати»);
• Вирок < wyrok, від wyrzekać («висловлювати»);
• Виховати < wychować, від chować («ховати»; «вирощувати»);
• Властивий < właściwy (також: «власний») < д.-пол. włościwy, від włość («земля, володіння»), якому відповідає питоме волость. Зазнало впливу пол. władać, własny;
• Волати < wołać^[40][41], не зовсім ясного походження^{[ком. 9]};
• Вправа, вправний, вправлятися < wprawa («вправність»), wprawny, wprawiać się («тренуватися»), від prawy («належний»);
• Гасати < hasać^[43], від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha + sa^{[ком. 10]};
• Гвоздика < goździk (квітка), gwoździk (прянощі), від gwóźdź. Калька сер.-в.-нім. negelkīn, neilkīn (нім. Nelke), що аналогічно є зменш. від нім. Nagel («гвіздок»);
• Груз < gruz («уламки муру, скель, руїни»; «щебінь»), що споріднене з укр. груда;
• Ґедзь < giez < північне прасл. *gъzъ (*gyz-)^{[ком. 11]};
• Ґречний < grzeczny, що походить від виразу k rzeczy («до речі»);
• Ґудзик < guzik < прасл. *guzъ («вузол»; «ґуля, пухлина»)^{[ком. 12]};
• Даремний < daremny^[47] < прасл. *darъmьnъ^[48][49]. Замість очікуваного *даромний;
• Дзбан < dzban, якому відповідає питоме джбан < прасл. *čьbanъ;
• Дзьоб < dziób, від dziobać < dziubać^{[ком. 13]}. Зазнало впливу пол. zobać («їсти, дзьобати»);
• Діткливий < dotkliwy^[52], від dotknąć się^[53] («доторкнутися»)^{[ком. 14][ком. 15]};
• Длу́бати < dłubać («колупати»), якому відповідає питоме довба́ти;
• Добре < dobrze, якому відповідає д.-рус. добрѣ^[56]. Замість очікуваного *добрі^{[ком. 16]};
• Докладний < dokładny, від dokład («додаток»);
• Допі́ру < dopiero, якому відповідає питоме [допе́рва, допе́рво], від прасл. *do р^ьrvъ («ото вперше»)^{[ком. 17]};
• Досвідчений < doświadczony, від doświadczyć («засвідчити»);
• Досконалий < doskonały (первісно — «закінчений»), від konać < прасл. *konati;
• Дощенту < д.-пол. do szczętu («до кінця, остаточно») < do szczątku < do szczadku (первісно — «до потомства»), споріднене з нащадок;
• Дриґати < drygać («підскакувати»; «тремтіти»; «тривожитися»), якому відповідає питоме дрижати, здригатися;
• Єднати < jednać^{[ком. 18]}, від jeden («один»);
• Жодний < żaden < *żeden, що є спрощенням виразу *niże jeden («ні один»). Зазнало впливу пол. każdy («кожний»);
• Завжди < zawżdy, утворене із za + wżdy < wszegdy, якому відповідає питоме завсіди;
• Завзятий < zawzięty, від zawziąć się («затятися») < wziąć («взяти»);
• Завше < zawsze, що походить від виразу za wsze (czasy) — «на всі (часи), весь час»^[62];
• Залицятися < zalecać się («похвалятися»; «підлещуватися»), що є зворотною формою від zalecać («доручати»; «рекомендувати»). Зазнало зближення з питомим лице;
• Зальоти < zaloty («залицяння»; «любовні пригоди») < д.-пол. zaleta, пов'язане з zalecać się. Зазнало впливу пол. zlot («зліт»);
• Засада, засадничий < zasada^[38], zasadniczy^[63], від zasadzić się («спертися, знайти опору в чомусь»)^[64];
• Зброя < zbroja, від broić («пустувати, витворяти»; первісно — «рубати»), або від прасл. *brьjǫ, briti («брию, брити»);
• Збруя < zbrój («упряж») < zbroja;
• Звитяга < ст.-укр. звитѧжство^[65][66] < д.-пол. zwycięstwo, від wyciężyć < wiciądz («витязь») < прасл. *vitędzь < прагерм. *wīkingaz («житель затоки»; «вікінг»);
• Зграбний < zgrabny, від grabić («гребти, чистити, скребти»);
• Зграя < zgraja, від grać («валувати», про собак);
• Зиск < ст.-укр. (и)зыскъ^[67] < д.-пол. zysk^[68], від zyskać («одержати прибуток»; первісно — «відшукати»);
• Зичити < [zyczyć] < życzyć < *żytczyć («давати до вжитку»), від żytek («пожиток, ужиток»);
• Зненацька < znienacka, від nadzieja («надія»);
• Зрада, зрадити < zdrada, zdradzić. Вважається калькою сер.-в.-нім. ver-raten («зрадити»; первісно — «поганою радою завдати шкоди»);
• Зухвалий, зух < zuchwały, zuch < д.-пол. zufały < zupwały, від zupwać («втратити віру, надію»);
• Істота, істотний < istota, istotny < прасл. *istota, від *istъ («той самий, дійсний»);
• Карк, карколомний < kark («потилиця») < прасл. *kъrkъ; karkołomny, що калькує нім. halsbrecherisch^[69];
• Картати < [kartać] («намовляти»), karcić («дорікати, картати») < прасл. *k^ъr̥titi, що, можливо, пов'язане з укр. кортіти;
• Кат, катувати < kat («кат»; д.-пол. «лихо, нещастя»), katować. Пов'язується з катати, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
• Кеп, кепкувати, кпини < kiep («дурень»), kiepkować («глузувати»), kpiny («глузливі жарти»), від kiep («бевзь») < прасл. *kъp-;
• Клус < kłus < прасл. *klusati, *kljusati, *kъlsati;
• Ковадло < kowadło, від kować («кувати»);
• Кодло < godło («умовний знак»; д.-пол. «родове гасло»);
• Коляска < kolaska, зменш. від kolasa < д.-пол. kolosa < прасл. *kolesa («віз», буквально — «колеса»);
• Конюшина < koniczyna < д.-пол. konicz < konik^[70];
• Кошторис < kosztorys, утворене з koszt («витрати, вартість») + rys («риса»; «начерк»);
• Кревний < krewny («споріднений»; «родич»; д.-пол. «жвавий, веселий», про характер), від krew («кров»);
• Кріль < królik, від król («король»), що калькує сер.-в.-нім. küniklīn;
• Крок < krok < прасл. *krokъ;
• Кувалда < рос. кувалда < біл. кавадла («ковадло») < пол. kowadło^[71];
• Курок < рос. курок < пол. kurek («півник»), що калькує нім. Hahn;
• Лепський < łepski < [łebski] («розумний»; «чималий»; «хвацький»; «гарний»), від łeb («голова»). Зазнало впливу пол. lepszy («ліпший»);
• Лист < ст.-укр. листъ («грамота»; «лист, послання»)^[72] < д.-пол. list^[73];
• Лік, лічити < lik («кількість»), звідки й д.-рус. ликъ («лічба, кількість»); liczyć, якому відповідає питоме [личи́ти] < прасл. *ličiti^{[ком. 19]};
• Лохина < łochynia, від włochyni, włochaciny («аґрус»), що споріднені з волос, волохатий;
• Лягавий < рос. легавый < пол. legawy («ледачий, сонний»), від прасл. *lěgati («лягати»);
• Мешкати < mieszkać («проживати»; первісно — «гаятися»)^[75], якому відповідає питоме [мі́шкати] («гаятися»; «жити, проживати деякий час»)^[76] < д.-рус. мѣшькати^[77];
• Мисливець < д.-пол. myśliwiec (сучасне myśliwy), від myśl («думка»);
• Міць < moc, якому відповідає питоме міч < прасл. *mogtь;
• Можливий < możliwy, від móc («могти»)^[78][79];
• Можна < można, що походить від еліпсису виразу (jest) rzecz można — «(є) річ можлива»^[80][81];
• Мотлох < motłoch («набрід, чернь») < діал. прасл. *motъloxь, *mоtъlахъ^{[ком. 20]}. Але може бути й запозиченням у польську мову з української^[83];
• Мружити < mrużyć, пов'язане з mrugać («моргати»);
• Набаки́р < na bakier, утворене з na + bakier < нім. back kehren («назад повертати»);
• Набути < nabyć, від być («бути»)^{[ком. 21]};
• Навіть < nawet (первісно — «нарешті»), утворене з na + wet («закінчення судової справи») < сер.-в.-нім. wet («винагорода за закінчення судової справи»);
• Навмисно < навмисне < naumyślnie, від umyślny, якому відповідає питоме умисний;
• Надра < nadro («пазуха»), якому відповідає питоме [нідро́] («лоно, надра») < д.-рус. нѣдро, ꙗдра («надра, глибина, нутрощі, лоно»);
• Надто < nadto, утворене з nad + to («те», «це»);
• Нанівець < внівець < wniwecz, утворене з w + niwecz («ні в що»);
• Нарис < narys («накреслена лінія»; «ескіз»; «план»), від narysować («нарисувати»)^{[ком. 22]}. Але може бути й запозиченням з чеськ. nárys («накреслення, ескіз, намітка»; «виклад справи в головних рисах»);
• Натхнення < natchnienie, утворене з na + tchnąć («дихати»)^{[ком. 23]};
• Небіжчик < nieboszczyk < д.-пол. niebożec, від niebogi («померлий, покійний»);
• Неборак < nieborak («бідолаха»), що є фонетично нерегулярним новотвором від niebożę (замість niebożak)^{[ком. 24]};
• Недолугий < niedołęga («немічна, млява людина»; «недотепа»; «каліка»; «імпотент»), не зовсім ясного походження;
• Нівечити < niweczyć («руйнувати», буквально — «обертати в ніщо»), від niwecz («в ніщо»), яке складається з ni («ні») + we («в») + cz з прасл. *čь («що»). Паралельне до незасвідченого укр. *нівощити («псувати, руйнувати, знищувати»), звідки й [незнівощи́мий] («незруйновний»);
• Нікчемний < nikczemny, що походить від виразу ni k(u) czemu (godny) — «ні до чого (не придатний)»^{[ком. 25]};
• Нурт < nurt («течія, вир»), пов'язане з укр. нора;
• Обіцяти < obiecać < прасл. *ob-vět-jati, споріднене з відвічати;
• Олівець < ołówek, від ołów («свинець»);
• Отримати < otrzymać, від trzymać («держати»);
• Ошукати < oszukać, від szukać («шукати»). Можливо, є калькою н.-в.-нім. versuchen («спокушати»), утвореного від suchen («шукати»);
• Пан < pan < прасл. *gъpanъ < ір. *gu-pāna-/*gau-pāna- («коров'ячий пастух, охоронець скоту»);
• Пантрувати < patrzyć («дивитися»), opatrywać («забезпечувати»), що зазнало впливу [pantrować] («нишпорити, проникати»);
• Партач < partacz («поганий ремісник»), від partać («халтурити»);
• Парша, паршивий < parch, parszywy, споріднені з рос. перхоть («лупа»);
• Певний < pewny, від д.-пол. pwa («надія») < pwać < прасл. *pъvati, звідки й питоме уповати;
• Пильнувати < pilnować, від pilny, якому відповідає д.-рус. пильнꙑи («винятковий, видатний»);
• Підлий < podły, не зовсім ясного походження;
• Плаз < płaz («плазун»), від [płazać] («плазувати») < д.-пол. płazić, що є ітеративом до давнішого płozić («повзти»). Але може бути й запозиченням з чеськ. plaz («плазун»), якому відповідає питоме полоз;
• Плаский < płaski, якому відповідає питоме плоский < прасл. *ploskъ;
• Пле́нтатися < [plętać się], при літературному plątać się («вештатися»; «блукати»);
• Пломінь < płomień, якому відповідає питоме поломінь, полум'я;
• Плохи́й < płochy («легковажний»; «необачний»; «пустотливий»; заст. «полохливий»; д.-пол. «незначний, дрібний»), якому відповідає питоме полохливий;
• Пляма < plama < д.-пол. plana, якому відповідає питоме [плена́] («тріщина в металі»);
• Повидло < powidło, powidła < чеськ. povidlo, povidla, povidli («тягнуче вариво»)^[90];
• Поєдинок < pojedynek, від jeden («один»);
• Пончик < pączek («брунька»; «пиріжок, смажений у жирі»), від pękać («розпукуватися»; «тріскати, лопатися»);
• Порі́чка < porzeczka, утворене з po + rzeka («річка»);
• Посада < posada (первісно — «підстава, фундамент»), пов'язане з sadzić («садити»). Калька нім. Stellung^[91];
• Почвара < poczwara («потвора, бридка людина»; «страховище; «мара») < ір. *pati-vāra- («дракон, летючий злий дух»)^{[ком. 26]};
• Прагнути < pragnąć < прасл. *pragnǫti;
• Принаймні < przynajmniej, утворене з przy («при») + najmniej («найменш»). Можливо, калька нім. am mindesten^[93];
• Промінь < promień, якому відповідає питоме [по́ромінь];
• Простирадло < prześcieradło < західне діал. прасл. *prostěradlo. Зазнало зближення з питомим простирало;
• Розбестити < rozbestwić («розлютити»; «викликати найгірші інстинкти»), від bestia («хижий звір») < лат. bestia;
• Розгардія́ш < rozgardiasz < д.-пол. rozgardjas, пов'язане з угор. garázda («скандальний, бешкетний»);
• Розмаїтий < ст.-укр. розмаитыи < д.-пол. rozmaity^[94][95], від західного діал. прасл. *orzmajь, що може бути похідним від прасл. *orz-majati («махати, рухати руками в різні боки»; «подавати знаки») < *majati («махати, звиватися»)^{[96][ком. 27]};
• Розташувати < д.-пол. roztaszować («розмістити»; сучасне roztasować)^[98], від tasz («будка»; «палатка»)^{[ком. 28]} < нім. Tasche («кишеня»; «сумка»)^[100];
• Ропуха < ropucha < *chropucha/kropucha, від прасл. *korp-avъ («шерехатий»);
• Сваволя < swawola < *swojawola, пов'язане з укр. [своєво́ля]^[101];
• Свідомий < świadomy, якому відповідає д.-рус. съвѣдомꙑи («відомий, випробуваний»)^{[ком. 29]};
• Скарга < skarga < прасл. *sk^ъr̥g- («скреготати»);
• Склеп, склепіння < sklep, sklepienie < прасл. *sъklepъ;
• Скромний < рос. скромный < пол. skromny < прасл. *sъ-kromьnъ;
• Скроня < skroń, якому відповідає д.-рус. скоронь, скорониꙗ;
• Славетний < sławetny < д.-пол. sławętny^[104], якому відповідає питоме славутній (славутний). Зазнало впливу пол. sława («слава»)^[105];
• Слебезувати < слебізувати < [ślebizować], пов'язане з sylabizować («читати по складах»), від sylaba («склад») < лат. syllaba^[106];
• Слоїк < słoik, słój < прасл. *sъlojь, від *sъliti;
• Сподіватися < spodziewać się, від dziać («діяти»);
• Старожитній < ст.-укр. starozithnij < д.-пол. starożytny^[107], утворене із stary («старий») + żytny від żyć («жити»);
• Статечний < stateczny, від statek («стан»; «власність, майно»);
• Стокротка < stokrotka, від stokroć («сто разів, сто крат»);
• Стосуватися, стосунок < stosować się («застосовуватися, стосуватися»), stosunek, від застарілого stos («удар»);
• Схрон < schron, від schronić («сховати»), якому відповідає питоме схоронити < прасл. *xorniti;
• Тартак < tartak, від tarty («тертий»);
• Теж < też < д.-пол. teże < toże, якому відповідає питоме [тож];
• Тістечко < ciasteczko, зменш. від ciastko < ciasto («тісто»);
• Тлум < tłum < прасл. *t^ъl̥pmъ, пов'язане з *t^ъl̥pa («натовп»);
• Тлумачити < tłumaczyć, якому відповідає питоме товмачити < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til;
• Тлуми́ти < tłumić, якому відповідає питоме [то́вмити] («критися, приховувати своє горе») < прасл. *t^ъl̥miti («давити»);
• Тлу́стий < tłusty (також: «жирний»), якому відповідає питоме товсти́й < прасл. *t^ъl̥stъ;
• Тривати < trwać («тривати»; «існувати»; «перебувати»; «витримувати»; «чекати»; «бути відданим»; «бути терплячим»; «дбати»)^{[ком. 30]} < діал. прасл. *trъvati, або *tu̯ьrati^[109]. Можливо, пов'язане з укр. тривога, пол. trwoga^[110][111];
• Тримати < trzymać^[112], не зовсім ясного походження^{[ком. 31][ком. 32]}. Припускається також власний розвиток з діал. прасл. *trimati^[113];
• Тубілець < tubylec, утворене з tu («тут») + być («бути»);
• Тутешній < д.-пол. tuteczny^[116], якому відповідає питоме [ту́тошній]^{[117][ком. 33]};
• Урочистий < uroczysty, від urok («річна плата») < rok («рік»);
• Учень < uczeń < прасл. *učьnjь;
• Учта < uczta, від czcić («шанувати»);
• Хлопець < chłopiec < прасл. *хolpъ, звідки й питоме холоп;
• Хорунжий < chorąży, від chorągiew, якому відповідає питоме хоругов < д.-рус. хороугꙑ < прасл. *xorǫgy;
• Цебро < цебер < ceber < д.-пол. czeber < прасл. *čьbьrъ;
• Цинга < dzięgna («виразковий стоматит»), не зовсім ясного походження;
• Цікавий < ciekawy, від ciec («текти»);
• Цнота < cnota, від cny < д.-пол. czsny («шановний»), якому відповідає питоме чесний < прасл. *čьstьnъ;
• Цукерка < cukierek, від cukier («цукор»);
• Частувати < częstować < д.-пол. czestować (первісно — «вшановувати»), від cześć («честь»). Зазнало впливу пол. część («частина»);
• Червоний < czerwony < [czerwiony], якому відповідає питоме червлений («темно-червоний») < д.-рус. чьрвлѥнъ, чьрлєнꙑи < прасл. *čr̥v(j)enъ;
• Шкура < skóra, якому відповідає питоме [ско́ра] («кора»; «шкіра»; «шкура»), [скора́] («невичинена шкура звіра») < д.-рус. скора («шкура»; «хутро»; «хутряний звір») < прасл. *skora;
• Шлюб < ślub, від ślubić, ślubować («присягати») < прасл. *sъljubiti;
• Шпе́тити < szpecić («псувати, спотворювати»), не зовсім ясного походження.

Один з укладачів «Етимологічного словника української мови», мовознавець Григорій Півторак, серед іншого, відносить до полонізмів такі слова як пожежа^{[ком. 34]}, чекати^{[ком. 35]}, шкіра^{[ком. 36]} (з пол. pożega, czekać, skóra), протиставляючи їм питомі відповідники, властиві центральним і лівобережним говорам: пожар, ждати, кожа^[122].

Непевним можна вважати походження слова тривога. Етимологічні словники польської мови Александра Брюкнера^[110] і Веслава Борися^[111] вважають пол. trwoga, що з'являється в писемних пам'ятках з XV сторіччя, похідним від прасл. *trъvati («тривати»; «витримувати, терпіти»).

Розглядаючи наявні етимологічні дані щодо цих лексем, Торб'єрн К. Нільссон висуває припущення про існування давньопольської звукової зміни, зумовленої занепадом редукованих, яку ілюструють закономірні переходи прасл. *du̯ьri > д.-пол. dwr̥i > пол. drzwi («двері»), і відповідно прасл. *tu̯ьrati > д.-пол. twr̥ati > пол. trwać («тривати»). З огляду на власне польський характер цієї зміни, Нільссон схиляється до того, що ст.-укр. тривога, трывога (вперше засвідчене в 1538 році як трвога) запозичене з давньопольської мови. Ймовірно, староукраїнська мова є джерелом рос. тревога, що підтверджується досить пізньою фіксацією слова в першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року^[123])^[109].

Беручи до уваги вплив давньочеських актів на мову українських грамот і живіші контакти з польською мовою в розмовному плані, часто немає можливості з певністю встановити, яким шляхом — усним чи писемним, безпосередньо з польської чи чеської мови — запозичене слово проникло в українську мову^[124]. Приклади полонізмів із чеським корінням наведено нижче^[25].

• Благати < błagać < д.-чеськ. blahati («величати»), пов'язане з укр. благо;
• Брама < brama < д.-пол. brana («в'їзд, вхід до будови, великі двері, ворота»; «передмур’я»; «ключ»; «дорога, підхід, приступ») < д.-чеськ. brána («оборонні укріплення, окоп, шанець»);
• Вагатися < wahać się < чеськ. váhati^[125], від váha («вага»)^[126];
• Влада < władza < чеськ. vláda^[125]. Припускається можливість прямого запозичення з чеської мови^{[ком. 37]};
• Власний < własny < д.-чеськ. vlastní («той, що перебуває під владою, у володінні»), від vlast («батьківщина»);
• Гасло < hasło < чеськ. heslo^[125] < прасл. *gъslo^[129];
• Го́йний < hojny («щедрий, багатий») < д.-чеськ. hojný < прасл. *gojьnъ, пов'язане з *goj («достаток»), від *gojiti;
• Же́брати, жебрак^[130] < żebrać («просити милостиню»), żebrak < чеськ. žebrati < д.-чеськ. škebrati («канючити»), можливо, контаміноване з давн.в-нім. sefer («блукач, волоцюга»);
• За́мок < zamek (також: «замо́к») < чеськ. zámek^[125], що скальковане з сер.-в.-нім. slōʒ (нім. Schloss)^[131], яке в свою чергу калькує лат. clūsa^[132];
• Краля < kralka («картяна дама») < д.-чеськ. králka («королева»), від král («король»);
• Освіта < oświata («просвіта»; первісно — «світло, яскравість»), від oświecić («просвітити»)^[133], або з чеськ. osvěta^[134];
• Пас < pas < д.-чеськ. pás^[135] < прасл. *pojasъ («пояс»);
• Пекло, пекельний < piekło, piekielny^{[136][ком. 38]} < д.-чеськ. peklo^{[ком. 39]} < прасл. *pьkъlъ («смола»)^[139];
• Піклуватися < ст.-укр. пѣкловатисѧ («турбуватися, опікуватися»)^{[140][ком. 40]} < д.-пол. piekłować się («робити, створювати пекло»; «гніватися») < д.-чеськ. peklovati se («сваритися, лютувати») < pekliti se, від peklo («пекло»)^[142]. Припускається також власний розвиток з д.-рус. пєчи сѧ^{[ком. 41]};
• Покута < pokuta («спокутування провини»; «кара») < д.-чеськ. pokuta («покаяння»; «штраф»), від pokutiti («призначити кару»)^[144];
• Праця < praca < д.-чеськ. prácě («зусилля»)^[145][146] < діал. прасл. *portja, від *portiti («посилати»);
• Провадити < prowadzić (також: «очолювати»; «керувати»)^[147] < чеськ. prováděti^[148] («спрямовувати»; «проводити, вести»)^{[ком. 42]};
• Пустельник < pustelnik < д.-чеськ. pústedlník (pústenník, pústeník, pústevník)^[149], або польський розвиток з [pustylnik] < [pustynnik], від pustynia («пустеля»)^{[150][ком. 43]};
• Ретельний < rzetelny («сумлінний, чесний, акуратний») < д.-пол. źrzetelny («ясний, прозорий»; «видимий») < д.-чеськ. řetedlný^{[ком. 44]}, що пов'язане з zříti («дивитися»)^{[153][154][155]};
• Речник < ст.-укр. рєчнїкъ < д.-пол. rzecznik («уповноважений, судовий оборонець») < д.-чеськ. řečník^[125][156];
• Рушниця < rusznica < rucznica < чеськ. ručnice, від ruka («рука»);
• Слушний < słuszny < чеськ. slušný («пристойний, належний, порядний»), що калькує н.-в.-нім. gehörig;
• Смертельний < śmiertelny^[157] < д.-чеськ. smrte(d)lný, від smrt («смерть»)^[158];
• Справедливий < sprawiedliwy < д.-чеськ. spravedlivý (також: «правильний»; «правдивий»; «пристойний»; «побожний»)^[159] < spravedlný, від sprava («справа»)^[160];
• Табір < ст.-укр. таборъ («валка, табір») < д.-пол. tabor < д.-чеськ. tábor^{[ком. 45][125][162]};
• Чига́ти < czyhać < чеськ. číhat < д.-чеськ. čúhati, від čúti («відчувати, почувати»).

Слова з інших мов, засвоєні за польського посередництва

Латинська

• Аркуш < arkusz («будь-яка розпростерта маса (бляхи, вати, паперу) певної міри») < лат. arcus («дуга»; «лук»; «арка»);
• Аматор < amator < лат. amātor, від amāre («любити»);
• Клавіш, клавіша < klawisz < лат. clāvis («ключ»; «клавіш»);
• Кімната < komnata < лат. cam(i)nata («кімната, що обігрівається каміном»; «будинок»);
• Конвалія < konwalia < д.-пол. konwalijum < сер.-лат. (lilium) convallium (буквально — «(лілея) долин»);
• Латина < д.-пол. łacina < лат. latina^[163];
• Лемент < lament < лат. lāmentum («ридання, плач»);
• Мета < д.-пол. meta, met < лат. mēta («ціль, кінцевий пункт»)^[164];
• Мигдаль < migdał < лат. amygdalus < грец. ἀμύγδαλος;
• Пігулка < pigułka < лат. pilula;
• Пропозиція, пропонувати < propozycja, proponować < лат. prōpositio, prōpōno («ставлю попереду»; «оголошую»);
• Раптом < raptem < лат. raptim («спішно»), від raptō («хапати, красти»)^[165];
• Сенс < sens < лат. sḕnsus («почуття, свідомість, розум, значення, зміст, думка»);
• Таблиця < tablica < нар.-лат. tabla («дошка, таблиця») < лат. tabula;
• Турбувати < turbować < лат. turbāre («хвилювати, тривожити, турбувати»);
• Цвинтар < [cwentarz] < cmentarz < лат. coemeterium;
• Цирульник < cyrulik < сер.-лат. cirurgus < лат. chīrurgicus < грец. χειρουργός.

Італійська

• Аґрус < пол. agrest (первісно — «кисле вино з незрілого винограду») < італ. agresto («незрілий виноград»);
• Барило < baryła < італ. barile < сер.-лат. barilla, barillus;
• Бриль < bryl < італ. ombrello («парасоль»; «капелюх») < лат. umbrella;
• Гармата < armata < італ. armata («військо, армія»);
• Ґрати < krata < італ. crata («ґрати, огорожа»);
• Камізелька < kamizelka < італ. camiciola, camisiola («каптан»);
• Карета < kareta < італ. carretta;
• Ковдра < kołdra < італ. coltra («покриття, покривало») < нар.-лат. culcitra («подушка, матрац») < лат. culcita;
• Палац < pałac < італ. palazzo;
• Помаранча < pomarańcza < італ. pomarancia. Не виключене й німецьке посередництво;
• Порцеляна < porcelana < італ. porcellana;
• Шкарпетка < skarpetka < італ. scarpetta («черевичок») < герм. *skarapa («схил»).

Німецька

• Альтана < altana < нім. Altan («балкон») < італ. altana («тераса на даху»);
• Бавовна < bawełna < чеськ. bavlna^{[ком. 46]} < нім. Baumwolle. Зазнало зближення з питомим вовна;
• Балія < balia < нім. Balje («бак, чан») < фр. baille;
• Блакитний < błękitny («яскраво-синій»; «лазуровий») < д.-чеськ. blankytný («світло-синій»), від blankyt^{[ком. 47]} < давн.в-нім. *blankhīt («яскравість»), що утворене від blank («ясний»; «блискучий»)^[167];
• Бровар < browar < сер.-в.-нім. brouwer, briuwer;
• Бруква < brukiew < д.-пол. *bruky < н.-нім. bruke, wruke < італ. ruca, ruchetta («дика гірчиця») < лат. brassica ērūca («дика капуста»);
• Брук < bruk < сер.-н.-нім. brugge («міст»);
• Будинок < budynek < сер.-в.-нім. *būding («будівництво»);
• Бурштин < bursztyn < нім. Bernstein (буквально — «жар-камінь»);
• Вага < waga < давн.в-нім. wāga, припускалося і питомо слов'янське походження;
• Вартий < warty < нім. wert;
• Верстак < верстат < warsztat, warstat < нім. Werkstatt («місце праці, майстерня»);
• Вика < wyka < давн.в-нім. wicka, wicha < лат. vicia. Не виключається і питомо слов'янське походження;
• Гамувати < hamować < сер.-в.-нім. hamen («стримувати»; первісно — «прив'язувати ногу до голови тварині на пасовищі»);
• Ганчірка < hanczurka < нім. Handscheure («шматина для витирання рук»);
• Гарт, гартувати < hart, hartować < нім. hart («міцний, твердий»);
• Гарцювати < harcować (первісно — «битися одному перед військом») < д.-чеськ. harcovati («розпочинати стрілянину, напад»; «скакати»), від н.-в.-нім. (швейцарськ.) Harz («сварка, суперечка»);
• Гвинт < gwint < нім. Gewinde («нарізка, різьба»);
• Герб < herb < д.-чеськ. erb, herb («спадкоємець»; «родовий знак спадкоємця, шляхетський герб») < нім. Erbe («спадкоємець»);
• Груба < gruba («велика піч»; «копальня») < нім. Grube («яма»);
• Ґанок < ganek < сер.-в.-нім. ganc («коридор, хід»);
• Ґатунок < gatunek < нім. Gattung;
• Ґніт < knot < нім. Knoten;
• Ґоґель-моґель < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel («мішанина, безладдя»);
• Дах < dach < нім. Dach;
• Дзиґарі < dzegar, zegar < нім. Seiger;
• Дишло < дишель < dyszel < сер.-в.-нім. dihsel;
• Дратва < dratwa < сер.-в.-нім. drat («дріт»);
• Дриль < dryl < нім. Drill;
• Дріт < drut < нім. Draht;
• Друк, друкувати < druk, drukować < нім. Druck;
• Дяка, дякувати < dzięki, dziękować < сер.-в.-нім. dank, множина denke («подяка»). Зазнало впливу нім. denken («думати»);
• Жарт < żart < чеськ. żert < сер.-в.-нім. sërten («обдурювати»);
• Жовнір < żołnierz < сер.-в.-нім. soldenære («найманець, найманий солдат»);
• Каштан < kasztan < нім. Kastanie, Kastane < лат. castanea < грец. κάστανον;
• Келих < kielich < давн.в-нім. chelih < лат. calix;
• Кельма < кельня < kielnia < нім. Kelle;
• Керувати < kierować < нім. kehren;
• Корок < korek < нім. Kork;
• Костьол < kościół < чеськ. kostel (первісно — «замок») < давн.в-нім. kastel («замок») < лат. castellum;
• Коштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < ст.-фр. coster < лат. cōnstāre («стояти разом»);
• Крам < kram < сер.-в.-нім. kram(e);
• Креслити < kreślić, у якому злилися д.-пол. kresić, krysić < сер.-в.-нім. kritzen («креслити, проводити лінії») + д.-пол. kryślić, kryšlać < сер.-н.-нім. krisselen («дряпати»; «мазюкати»; первісно — «креслити»);
• Крижмо < krzyżmo < чеськ. křižmo < давн.в-нім. chrismo < лат. chrisma < грец. χρίσμα;
• Криси < kresy < сер.-в.-нім. kritz;
• Куля < kula < сер.-н.-нім. kule;
• Кухня < kuchnia < чеськ. kuchyně < давн.в-нім. kuchī̆na;
• Кухоль < kufel < сер.-в.-нім. küefel («мала бочка»);
• Кушнір < kuśnierz < сер.-в.-нім. kürsenœre, kers(e)ner;
• Куштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < давн.в-нім. kostōn < лат. gusto;
• Кшталт < kształt < нім. gestalt;
• Лан < łan («міра площі») < д.-чеськ. lán («міра землі») < сер.-в.-нім. lehen («відданий в оренду маєток») < давн.в-нім. lēhan;
• Ланцюг < łańcug (сучасне łańcuch) < сер.-в.-нім. *lannzug;
• Лицар < рицар < rycerz < д.-чеськ. rytieř < сер.-в.-нім. ritter («вершник»);
• Лиштва < listwa < сер.-в.-нім. līste («край, борт, рубець»);
• Малювати < malować < нім. malen;
• Муляр < mularz < д.-пол. murarz < сер.-в.-нім. mürære;
• Мусити < musieć < нім. müssen. Можливе посередництво інших західнослов'янських мов;
• Мушля < muszla < нім. Muschel < лат. musculus («м'яз, мускул»);
• Муштрувати < musztrować < нім. mustern;
• Нирка < nerka < нім. Niere;
• Обрис < obrys < нім. Abriss («обрис, план, контур»), від Riss («креслення, план, ескіз»). Зазнало зближення з пол. obrysować («обрисувати»);
• Обценьки < obcęgi < нім. Hebzange;
• Обшар < obszar («широкий простір, відкрите місце»; «територія»; заст. «поле») < сер.-в.-нім. oberschar («викорчуване поле»);
• Пастернак < pasternak < нім. Pasternak < лат. pastinaca;
• Пензель < pędzel < сер.-в.-нім. pensel < лат. pḕnicillus, пов'язане з pḕniculus («хвістик»), зменш. від penis («хвіст»);
• Петрушка < pietruszka < сер.-в.-нім. petersîlje < лат. petroselinum < грец. πετροσέλινον («гірська селера»);
• Плюндрувати < plądrować < д.-пол. plundrować, plondrować < нім. plündern;
• Праска < prasa < сер.-сер.-нім. prësse («прес для пресування винограду»)^[168];
• Рада < д.-пол. або д.-чеськ. rada < сер.-в.-нім. rât;
• Ратуша < ratusz < сер.-в.-нім. rāthūs;
• Рахувати < rachować < сер.-в.-нім. rechen;
• Решта < reszta < нім. Rest < фр. reste, або італ. resto < лат. restum («те, що залишилося»);
• Ринок < rynek < сер.-в.-нім. rinc («круг, коло»);
• Риса, рисувати < rys («риса»), rysa («тріщина, подряпина»); rysować < нім. Riss («тріщина»; «щілина»; «риса»); сер.-в.-нім. rîʒen («креслити»);
• Родзинки < rodzynek < нім. Rosine < фр. raisin («виноград»), raisin sec («ізюм»);
• Рятувати < ratować < нім. retten;
• Скарб < skarb < давн.в-нім. scerf («монета»);
• Скиба, скибка < skiba («брила в борозні»; «леміш»), skibka («окраєць») < давн.в-нім. scība;
• Слюсар < ślusarz < сер.-в.-нім. sloʒʒer, нім. Schlosser («майстер з виготовлення замків»);
• Смак < smak < давн.в-нім. smac;
• Смалець < smalec < нім. Schmalz;
• Спис < spisa < нім. Spiess («піка»);
• Стельмах < stelmach < нім. Stellmacher;
• Стодола < stodoła < давн.в-нім. stadal. Припускається і чеське посередництво;
• Струдель < strudel < нім. Strudel («листковий пиріг»; «вир»);
• Сумка < suma, sumka < давн.в-нім. soum;
• Тамувати < tamować («припиняти, стримувати») < сер.-в.-нім. tam («гребля, гатка»), нім. Damm, dämmen («загачувати, підпирати»);
• Трапити < trafić < нім. treffen («потрапляти, влучати»; «зустрічати»);
• Труна < truna (сучасне trumna) < нім. Truhe («ящик, скриня»);
• Туз < tuz < нім. Daus;
• Фольга < folga < нім. Folie < лат. follium («листок»);
• Хвилина < chwila («мить, короткий проміжок часу») < нім. Weile («певний час») < давн.в-нім. hwīl, hwīla («час, година»);
• Хвиля < fala < нім. Welle («вал»; «циліндр»). Зазнало впливу омонімічного хвиля (хвилина);
• Хвіртка < fortka (сучасне пол. furtka) < нім. Pforte;
• Цвях < ćwiek («шип на одязі»; первісно — «гвіздок») < нім. Zweck;
• Цибуля < cebula < сер.-в.-нім. zibolle < лат. caepulla, зменш. від caepa;
• Ціль < cel < сер.-в.-нім. zil;
• Цукор < cukier < нім. Zucker < італ. zucchero;
• Чвал < cwał < чеськ. cval, від cválati («скакати чвалом»; д.-чеськ. «бити, тренувати коней до галопу») < н.-в.-нім. quälen («мучити»);
• Шанувати < szanować < сер.-в.-нім. schônen («берегти»);
• Шаплик < szaflik < сер.-в.-нім. schaf, scheffel;
• Шафа < szafa < давн.в-нім. schaf;
• Швидкий < szwitki, świtki < д.-н.-нім. swið;
• Шельма < szelma < сер.-в.-нім. schelm(e), нім. Schelm;
• Шибка < szyba < сер.-в.-нім. schibe («коло, диск»; «скиба»; звідси також «шайба»);
• Шинка < szynka < нім. Schinken;
• Шкода < szkoda < давн.в-нім. scado;
• Шлях < szlak, szlach < нім. Schlag, сер.-н.-нім. slach («удар»);
• Шляхта < szlachta < сер.-в.-нім. slahte («рід, плем'я»);
• Шпалери < szpaler < нім. Spalier < італ. spalliéra («спинка меблів»; «узголів'я ліжка»), від spalla («плече, лопатка, спина»; «схил»);
• Шукати < szukać < д.-н.-нім. sōkion, що споріднене з англ. seek, нім. suchen;
• Ярмарок < jarmark < сер.-в.-нім. jârmarket («щорічний ринок»).

Французька

• Багнет < bagnet < bajnet < фр. baïonnette, від назви міста Байонна;
• Валіза < waliza < фр. valise («валіза, сумка») < лат. valīsia, valesia («клунок вершника»);
• Кашкет < kaszkiet < фр. casquette, зменш. від casque («каска, шолом»);
• Краватка < krawat, krawatka < фр. cravate;
• Луза < łuza < bluza < фр. blouze («заглиблення»);
• Парасоля < parasol < фр. parasol < італ. parasole («заслона від сонця»);
• Серветка < serweta < фр. serviette, від servir («служити»; «користуватися»; «подавати на стіл»);
• Тасувати < tasować < фр. tasser («збирати в купу»).

Інші

• Кава < kawa < тур. kahve < араб. ķahva (первісно — «сорт легкого вина»);
• Ка́пець < kapeć («нижня частина чобота»; «старий подертий чобіт»), від угор. kapca («онуча»; «повстяне взуття») < прасл. *kopytьca («копитця»);
• Страйк < strajk < англ. strike;
• Філіжанка < filiżanka < тур. fincan. Можливо й румунське посередництво.

Кальки

Окрім запозичень, в українській мові існує певна кількість кальок. За зразком польських слів і виразів утворювалися українські слова і термінологічні словосполучення:

• Виклад з пол. wykład («підготовлена розповідь», «лекція») — з нім. Auslegung — з лат. exposition < exponere («виставляти», «розкладати»)^[169];
• Виняток з пол. wyjątek^[169];
• Відвертий, одвертий з пол. otwarty («відчинений», «відвертий»)^[170];
• Відданий з пол. oddany — з нім. ergeben < sich ergeben («віддаватися», «присвячувати себе»)^[171];
• Вірогідний з пол. wiarogodny, wiarygodny — з лат. fidē dīgnus («віри гідний»)^[172];
• Внесок з пол. wniosek («вклад», «висновок») — з ниж.-нім. Eintrag^[173];
• Горілка з пол. gorzałka. Можливо, скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (ст.-укр. горѣлоє вино) або *горіла вода (порівняйте зі ст.-чеськ. palená voda, звідки чеськ. pálenka — «горілка»)^[174];
• Далебі з пол. dalibóg, що утворилося на основі словосполучення da li bóg («якщо дасть бог»)^[175];
• Доречний з пол. grzeczny («чемний», «ввічливий»), що утворилося внаслідок злиття виразу k rzeczy («до речі»)^[176];
• Дослідження з пол. dośledzenie — з фр. investigation, звідки скальковано й рос. исследование^[177];
• Жовтогарячий з пол. żółtogorący, gorącożółty, що утворене з żółty («жовтий») + gorący («гарячий», «яскравий»)^[178];
• Існувати з пол. istnieć < прасл. *istъ^[179];
• Маєток з пол. majątek < прасл. *majǫt (як у mający — «маючий»), пов'язане з *jьměti («мати»)^[180];
• Надихати з пол. natchnąć (сучасне inspirować) — з лат. inspīro, inspīrātio — з грец. ἐμπνέω (ἐμπνείω), ἔμπνοια, звідки скальковано й староцерк.-слов. въдъхновєниѥ^[86];
• Одержати з д.-пол. odzierżać^{[ком. 48]} — півкалька з лат. obtineo, звідки скальковано й сучасне пол. otrzymać. Зі староукраїнської мови було запозичене рос. одержать у виразах одержать победу, одержать верх^[65];
• Оскільки з пол. o ile і рос. поскольку^[182][183];
• Переконати з пол. przekonać («довести до кінця», «переконати») < konać («конати», «викінчувати», «довершувати»)^[184];
• Підручник з пол. podręcznik, що утворене з pod («під») + ręka («рука»)^[185];
• Поміркований з пол. pomiarkowany < pomiarkować («схаменутися», «опам'ятатися», первісно — «зрозуміти», «втямити»)^[186];
• Посідати з пол. posiadać < лат. possideo («володію», «маю»)^[187];
• Посторонок з пол. postronek — з чеськ. postranek < можливо, сер.-в.-нім. stranc. Зазнало впливу чеськ. strana («сторона»)^[188];
• Потяг з пол. pociąg («поїзд») — з нім. Zug^[189];
• Предмет з пол. przedmiot, що утворене з przed («перед») + miotać («метати») — з лат. obiectum^[190];
• Середмістя з пол. śródmieście («центр міста»)^[189];
• Співчувати, співчуття з пол. współczuć, współczucie і рос. сочувствовать, сочувствие — з нім. mitfühlen, Mitgefühl — з лат. compatior, compassio — з дав.-гр. συμπαϑέω, συμπάθεια, звідки й симпатія^[191];
• Спротив з пол. sprzeciw < sprzeciwić się («опиратися»)^[192];
• Уповноважити з пол. upełnomocnić («дати повноваження», «уповноважити») — з лат. plenipotens. У другій частині можливий вплив пол. upoważnić^[193];
• Цікавинка з пол. ciekawostka, що є зменшувальною формою від ciekawość («цікавість»)^[63].

Питомо українські відповідники

Деякі полонізми мають свої питомі відповідники в літературній мові, які зазвичай відрізняються від них значеннєвим відтінком чи стильовою належністю:

Полонізм	Походження полонізму[25]	Питомо українське слово[194][195]	Походження[25]
бачити	пол. baczyć < прасл. *ob-ačiti < *oko	заст. зріти, здріти	д.-рус. зьрѣти, зрѣти < прасл. *zьrěti
благати	пол. błagać	молити	д.-рус. молити < прасл. *modliti
будинок	пол. budynek < сер.-в.-нім. *būding < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	дім	д.-рус. домъ < прасл. *dȍmъ < пра-балт.-сл. *damús < пра-і.є. *dṓm
будувати	пол. budować < сер.-в.-нім. büden < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	розм., рідко. стро́їти	д.-рус. строити < прасл. *strojiti < *strojь < пра-і.є. *sterh₃-
вельми	пол. wielmi	дуже	д.-рус. дѹгъ («сила») < прасл. *dužьjь[196]
заст. венгерець	пол. węgier < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs	угорець	д.-рус. ѹгринъ < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs
вибачати; пробачити	пол. wybaczać; przebaczyć	простити	д.-рус. простити (також: «вилікувати») < прасл. *prostiti
виделка	пол. widelec < прасл. *vidlo	рідко. вилка	д.-рус. вила < прасл. *vidlo
вирок	пол. wyrok < wyrzekać < rzec < прасл. *rekti	при́суд	д.-рус. соудъ < прасл. *sǫdъ
вільго́та	пол. wilgota	вогкість; волога	сх. прасл. *vъlgі < *ѵ^ьl̥nъgъ; д.-рус. волога < прасл. *volga
ґрати	пол. krata < італ. grata < нар.-лат. *gratis < лат. crātis < пра-і.є. *kr̥tis > *kert-	решітка	д.-рус. рєшєто < прасл. *rešeto
денце	пол. denko[197]	дінце	д.-рус. дъно < прасл. *dъno
дзбан	пол. dzban < ст.-пол. czban < прасл. *čьbanъ	джбан	прасл. *čьbanъ
розм. допіру	пол. dopiero	щойно	що + іно < д.-рус. ино («як тільки»)
досконалий	пол. doskonały < konać < прасл. *konati	довершений	д.-рус. вьршити < прасл. *vьrхъ
дотик	пол. dotyk	доторк	прасл. *t^ъr̥kati («штовхати, ударяти»)
дощенту	пол. do szczętu < do szczędu < do szcządu < do szczadu	дотла́	д.-рус. тьло < прасл. *tьlo, звідки й тло
дякую	пол. dziękuję < давн.в-нім. dankōn < прагерм. *þankōną < *þankaz < пра-і.є. *tóng-o-s < *teng-	спасибі	д.-рус. съпаси богъ < прасл. *sъpasi bogъ
жодний	пол. żaden < niże jeden	нія́кий	д.-рус. ꙗкꙑи < прасл. jakъ
завжди; розм. завше	пол. zawżdy < za + wżdy < wszegdy < прасл. *vьsekьda; пол. zawsze < za wsze (czasy)	розм. за́всі́ди, рідше за́всі́гди	д.-рус. вьсєгда < прасл. *vьsekьda
засада	пол. zasada[38]	основа	д.-рус. основа < прасл. *o(b)snova[198]
зброя	пол. zbroja	розм., заст. оружжя	д.-рус. орѹжиѥ < прасл. *orǫžьje
зичити	пол. życzyć	бажати	прасл. *bažēti
зненацька	пол. znienacka < nadzieja	зна́гла	д.-рус. нагло < наглꙑи < прасл. *naglъ
карк	пол. kark < прасл. *kъrkъ	заши́йок	д.-рус. шиꙗ < прасл. *šija
клус	пол. kłus	рись, заст. ристь	д.-рус. ристати < прасл. *rьstьjǫ < гот. urreisan < прагерм. *uzrīsaną
коляска	пол. kolasa < kolosa < прасл. *kolesa	візок	д.-рус. возъ < прасл. *vezti, *voziti
розм. кревний	пол. krewny < krew < прасл. *kry	кровний	д.-рус. крꙑ < прасл. *kry
крок	пол. krok < прасл. *krokъ	розм. сту́пінь	д.-рус. стоупати < прасл. *stǫpati < пра-і.є. *stembʰ-
лохина	пол. łochynia < włochyni, włochaciny	буяхи́	прасл. *bujati
мешкати	пол. mieszkać	проживати	д.-рус. жити < прасл. žiti, živ-
міць	пол. moc < прасл. *mogtь	заст. міч	д.-рус. мочь < прасл. *mogtь
мружити	пол. mrużyć	жмурити	прасл. *žьmuriti < *mьžuriti
навмисно, навмисне	пол. naumyślnie < umyślny < прасл. *myslь	умисно	д.-рус. оумꙑслъ < прасл. *myslь
натхнення	пол. natchnienie < tchnąć < прасл. *dъxnǫti	поет. на́дих	д.-рус. дꙑхати < прасл. *dyxati
нурт	пол. nurt	вир	прасл. *virъ
ошукати	пол. oszukać	обдурити	прасл. *duriti (sę)[199]
пасок	пол. pasek < pas < прасл. *pojasъ	пояс	д.-рус. поꙗсъ < прасл. *pojasъ
плаский	пол. płaski < прасл. *plaskъ[200]	плоский	д.-рус. плоскꙑи < прасл. *ploskъ
порічки	пол. porzeczka	смородина	прасл. *smorda, *smordina
прагнути	пол. pragnąć	жадати	д.-рус. жадати, жѧдати < прасл. *žędati < *gendati
простирадло	пол. prześcieradło < зах. прасл. *prostěradlo < *prostěrati	простирало; про́стиня́	д.-рус. простирало < сх., півд. прасл. *prostira(d)lo < *prostirati; д.-рус. *простирѧ < простирати
сейм	пол. sejm < ст.-пол. sejm < прасл. *sъjьmъ	іст., заст. сойм	прасл. *sъjьmъ, звідки й д.-рус. соуимъ
славетний	пол. sławetny	заст. славутній, славутний	д.-рус. словѹтьнъ < прасл. *slovǫtъ[105]
тлумачити	пол. tłumaczyć < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til	товмачити	д.-рус. тълмачь, толмачь < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til
тримати	пол. trzymać	держати	д.-рус. дьржати < прасл. d^ьṛžati
тубілець	пол. tubylec	рідко. туземець	д.-рус. тъзємьць, тозємьць
учень	пол. uczeń < прасл. *učьnjь	заст. учени́к	д.-рус. ѹчєникъ[201] < прасл. *učenikъ
філіжанка	пол. filiżanka < рум. filigean < осман. فنجان (fincan) < перс. پنگان (pengân) < осет. фынг < дав.-гр. πίναξ (pínax)	чашка	д.-рус. чаша < прасл. *čaša
цвях	пол. ćwiek < нім. zweck < сер.-в.-нім. і давн.в-нім. zwec	гвіздо́к	д.-рус. гвоздь < прасл. *gvozdь < пра-балт.-сл. *gwasdas < пра-і.є. *gwosdʰos
швидкий	пол. szwitki, świtki < сер.-н.-нім. swît < дав.-н.-нім. swið	розм. би́стрий	д.-рус. бꙑстрꙑи < прасл. *bystrъ < пра-і.є. *bʰūs-ro-

Полонізми в російській мові

Період активного засвоєння польської лексики російською мовою належить до XVI—XVIII ст.^[202]. На думку польського філолога Веслава Вітковського, у сучасній літературній російській мові існує понад 1 000 полонізмів, а загальна кількість польських запозичень (у тому числі історичних) оцінюється ним у близько 7 500 слів^[203]. До найбільш поширених полонізмів^{[204][205][206]} у російській мові відносять, зокрема:

Приклади подаються згідно з «Етимологічним словником російської мови» Макса Фасмера^[207]. Інші джерела вказано в примітках і коментарях.

• Баранка («бублик») < біл. абаранак < пол. obarzanek^[208] < obwarzanek, від obwarzany («обварений»)^[209];
• Барвинок < укр. барвінок^[210] < пол. barwinek < чеськ. barvínek < нім. Bärwinkel (буквально — «ведмежий куток»)^[211];
• Башня («вежа») < baszta < італ. bastia («фортеця»);
• Бердыш («бердиш») < bardysz, berdysz < лат. barducium («метальний спис, легка сокирка»);
• Бляха < blacha;
• Бричка < bryczka;
• Брюква < brukiew;
• Будка < buda;
• Бутылка («пляшка») < butelka;
• Буханка («буханець») < bochenek;
• Быдло («бидло») < bydło;
• Ва́га («велика вагівниця для важких і громіздких предметів»; «коромисло терезів»), важный («важливий») < waga, ważny;
• Венгр («угорець») < Węgier, якому відповідає д.-рус. ѹгринъ;
• Вензель < węzeł;
• Вирши («старовинні російські і українські силабічні вірші»; ірон. «погані вірші») < укр. вірші^[212] < пол. wiersz;
• Гарцевать < ст.-укр. гарцовати (гарцювати) < д.-пол. harcować < угор. harc («бій»; «боротьба»)^[213];
• Гвалт («безладний крик, гамір»; «крик тварин, птахів») < укр. ґвалт^[214] < пол. gwałt («насильство») < сер.-в.-нім. gewalt («насильство, сила»; «влада»; «багато»)^[215];
• Гоголь-моголь < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel;
• Гонор < honor;
• Готовальня < gotowalnia (заст. «туалетний столик»), від gotować się («готуватися»);
• Граница («рубіж, кордон») < ст.-укр. граница < д.-пол. granica^[216];
• Грош < grosz < нім. Groschen < лат. grossus denarius («великий динарій»);
• Гусар < husarz;
• Дармовой («дармовий») < darmowy;
• Добровольный < ст.-укр. добровольный (добровільний) < д.-пол. dobrowolny^[217][218];
• Дозволить < dozwolić^{[ком. 49]};
• Доскональный («докладний, ретельний, ґрунтовний») < doskonały («досконалий»);
• Доход < ст.-укр. доходъ (дохід) < д.-пол. dochod^[217][218];
• Дратва < dratwa;
• Дрель («дриль») < dryl < нім. Drill;
• Духовенство < duchowieństwo, що калькує нім. Geistlichkeit^[219];
• Дышло («дишло») < dyszel;
• Если («якщо») < ст.-укр. єсли, єсьли, єстли < д.-пол. jestli, jesli^[220];
• Жолнер («жовнір») < żołnierz;
• Забияка («забіяка») < zabijaka. Але може бути й запозиченням з укр. забіяка^[221];
• Завзятый (розм. «який кохається в чомусь»; «справжній») < укр. завзятий < пол. zawzięty^[222][223];
• Зависеть («залежати») < ст.-укр. зависнꙋти («стати залежним») < д.-пол. zawisnąć, що є півкалькою з нім. abhängen чи фр. dépendre^[224];
• За́мок < ст.-укр. замокъ (замок) < д.-пол. zamek^[131];
• Заядлый («затятий») < zajadłу;
• Интермедия < укр. інтермедія^[212] < пол. intermedium < лат. intermedium («те, що знаходиться в середині»; «середнє»)^[225];
• Карета < kareta < італ. carretta;
• Карта < karta;
• Каштан < kasztan;
• Клавиша («клавіша») < klawisz;
• Клянчить («канючити»; «жебрати») < klęczeć;
• Кляуза (зневажл. «дріб'язкова скарга, донос, обмова») < klauza («клявза») < лат. clausa;
• Ко́злы («передок у візку»; «пристосування для розпилювання дров») < kozły;
• Король, королева < król, królowa;
• Корона < укр. корона < пол. korona < лат. corōna («вінок»);
• Костёл («костел») < kościół < чеськ. kostel;
• Кролик < królik;
• Кружка («кухоль») < kruż < сер.-в.-нім. krûse;
• Крыжовник («аґрус») < *krzyżewnik, що калькує нім. Krisdohre (буквально — «христів терен»);
• Крыса («пацюк») < Krysia, зменш. форма імені Krystyna^[226];
• Кувалда < біл. кавадла («ковадло») < пол. kowadło^[71];
• Курок < kurek;
• Кухня < kuchnia;
• Ландыш («конвалія») < [łanysz, łanuszka] < łanie uszko (буквально — «вушко лані»)^[227], що калькує лат. auricula cervi^[228];
• Мазурка < mazurek;
• Малевать (розм. «мазюкати, базграти») < укр. малювати^[212] < пол. malować;
• Маля́р («робітник, що займається фарбуванням будов, стін, приміщень»; зневажл. «мазій») < укр. маляр^[229][230] < пол. malarz < нім. Maler^[231];
• Махина < machina < лат. machina («машина, пристрій, засіб»);
• Мещанин («міщанин») < mieszczanin, від miasto («місто»). Калька нім. Bürger;
• Миля < ст.-укр. милѧ (миля) < д.-пол. mila < сер.-в.-нім. mila < лат. milia passuum («тисяча кроків»)^[218];
• Миндаль («мигдаль») < migdał;
• Муровать < ст.-укр. мꙋровати (мурувати) < д.-пол. murować, від mur («стіна, мур»)^[218];
• Муштровать («муштрувати») < musztrować;
• На́божный («побожний»), на́божность («побожність») < nabożny, nabożność^[232];
• Никчёмный < укр. нікчемний < пол. nikczemny («негідний, низький, підлий»)^[233];
• Обыватель («обиватель») < obywatel («громадянин») < чеськ. obyvatel («житель»);
• Одержáть^{[ком. 50]} < ст.-укр. одєржати (оде́ржати) < д.-пол. odzierżać, що є півкалькою з лат. obtineo^[65];
• Опека («опіка») < opieka, що калькує лат. procuratio^[234];
• Особа («можновладна, впливова особа»; «особа жіночої статі») < ст.-укр. особа (особа) < д.-пол. osoba^[235];
• Отвага («відвага») < odwaga, від odważyć się («відважитися»);
• Отчизна («вітчизна») < ojczyzna, від ojciec («отець»)^[236];
• Отщепенец < ст.-укр. одщєпєнєцъ (відщепенець) < д.-пол. odszczepieniec^{[217][218][237]};
• Паковать («пакувати») < pakować;
• Пан < ст.-укр. панъ < д.-пол. pan^[218];
• Папироса («цигарка») < papieros, від papier («папір»);
• Пастернак < pasternak;
• Петрушка < pietruszka;
• Повидло < укр. повидло < пол. powidło, powidła < чеськ. povidlo, povidla, povidli («тягнуче вариво»)^[90];
• Подлец («підлець») < podlec («незнатна людина»);
• По́дданный < ст.-укр. подданыи (піддáний) < д.-пол. poddany, що калькує лат. subditus^[217][218];
• Поединок («двобій») < pojedynek;
• Поляк, польский < ст.-укр. полѧкъ, польский (поляк, польський) < д.-пол. polak, polski. Витіснило старі рос. лях, лядский < д.-рус. лѧхъ, лѧдьскꙑи^[217][218];
• Пончик < pączek;
• Поручик («поручник») < porucznik («помічник») < д.-чеськ. poručník;
• Почта («пошта») < poczta < нім. Poste;
• Право < ст.-укр. право (право) < д.-пол. prawo, що калькує нім. Recht^[218];
• Предместье («передмістя») < przedmieście;
• Присяга, присягать < ст.-укр. присѧга, присѧгати (присяга, присягати) < д.-пол. przysięga, przysięgać^[217][218];
• Прошляпить < prześlepić («проглядіти, не помітити»), від ślepy («сліпий»);
• Пуля («куля») < kula;
• Пунцовый («червоногарячий») < pąsowy < фр. роnсеаu («яскраво-червоний»);
• Пушка («гармата») < puszka («металева коробка»);
• Рама < rama;
• Ратуша < ratusz;
• Рисунок < rysunek;
• Рынок («ринок») < rynek;
• Рыцарь («лицар») < rycerz;
• Сбруя < укр. збруя < пол. zbroja^[238];
• Скарб (розм. «пожитки, майно») < skarb;
• Склеп < укр. склеп < пол. sklep («склепіння, підвал, склеп, крамниця»);
• Склонение («відмінювання») < skłonienie (сучасне deklinacja), що калькує лат. inelinatio, deklinatio^[239];
• Скромный («скромний») < skromny;
• Слесарь («слюсар») < ślusarz;
• Смаковать («смакувати») < smakować;
• Смалец («смалець») < smalec;
• Смертельный < ст.-укр. смєртєльный (смертельний) < д.-пол. śmiertelny < д.-чеськ. smrte(d)lný^[157];
• Справедливый < ст.-укр. справєдливыи (справедливий) < д.-пол. sprawiedliwy < д.-чеськ. spravedlivý (також: «правильний»; «правдивий»; «пристойний»; «побожний»)^[218];
• Столица («столиця») < stolica («трон»; «головне місто»)^[217][240];
• Сумка < suma, sumka;
• Таблица («таблиця») < tablica;
• Танец («танець») < taniec;
• Тарелка («тарілка») < talerz;
• Тасовать («тасувати») < tasować;
• Тревога^{[ком. 51]} < ст.-укр. тривога, трєвога, трывога (тривога)^[241] < д.-пол. trwoga («почуття занепокоєння»; «сполох, страх»; «розбрат»; «небезпека»), від прасл. *trъvati, або *tu̯ьrati («тривати»; «терпіти»)^[109]. Але може бути й питомим, успадкованим з прасл. *trьvoga^[242];
• Турецкий < ст.-укр. тꙋрєцкий (турецький) < д.-пол. turecki^[243]. Витіснило старе рос. ту́рский (турско́й)^[217][218];
• Уважать («поважати») < uważać («бути уважним»; «спостерігати»);
• Улан < ułan;
• Фигляр («фігляр») < figlarz;
• Филёнка («фільонка») < filunek;
• Форточка («кватирка») < furtka («двері»);
• Хлопец < укр. хлопець^[229] < пол. chłopiec;
• Цель («ціль») < cel;
• Цирюльник («цирульник») < cyrulik;
• Цифра < cyfra;
• Шкатулка < szkatuła;
• Шкода (розм. «витівка, пустощі (зазвичай злі, шкідливі)»; «пустун»), шкодливый («пустотливий») < ст.-укр. шкота, щкота, шкода (шкода) < д.-пол. szkoda < давн.в-нім. scado^[217][218];
• Школяр (заст. «школяр»; розм. «який починає освоювати щось, недосвідчений») < укр. школяр^[230] < пол. szkolarz < лат. scholāris («учень»);
• Шкура < skóra («шкіра») < прасл. *skora. Витіснило питоме скорá^[244] (пор. рос. скорня́к — «кушнір»)^[245];
• Шляхта < szlachta;
• Шпалеры («гобелени, тканинні шпалери»; «штахети для рослин») < szpaler;
• Шпаргалка < szpargał («старий пописаний папір»);
• Ярмарка («ярмарок») < jarmark.

Крім того, російська мова запозичила з польської мови сталі словосполучення: принять за (przyjąć za), так что (tak co); географічні назви: Париж (Paryż).

Полонізми у білоруській мові

Більшість слів подаються згідно з «Етимологічним словником білоруської мови» Інституту мовознавства імені Якуба Коласа^[246].

• Абсталява́ць («обладнати») < obstalować < нім. bestellen;
• Абша́р («обшар») < obszar;
• Абяца́ць («обіцяти») < obiecać;
• Адбі́так («відбиток») < odbitka, від bić («бити»);
• Адле́глы («віддалений»), адле́гласць («відстань») < odległy, odległość, що калькують нім. abliegend;
• Аздоба («оздоба») < ozdoba;
• Айце́ц («отець») < ojciec;
• Акалі́чнасць («обставина») < okoliczność, від okoliczny («навколишній»);
• Аловак («олівець») < ołówek;
• Анёл («ангел») < anioł;
• Апанта́ны («одержимий») < opętany, якому відповідає питоме апу́таны («обплутаний»);
• Асоба («особа») < osoba;
• Ахвя́ра («жертва»), ахвярава́ць («жертвувати») < ofiara, ofiarować < чеськ. ofěra < д.-чеськ. offěra, offerovati < лат. offere («запропонувати»; «принести в дар»);
• Ба́чыць («бачити») < baczyć;
• Бляск («блиск») < blask < прасл. *blěsk. Замість очікуваного *блеск;
• Братэ́рскі («братерський») < braterski, від д.-пол. bratr («брат»);
• Бу́лка < bułka;
• Бутэ́лька («пляшка») < butelka < фр. bouteille;
• Бы́дла («рогата худоба»; «бидло») < bydło;
• Бэз («бузок») < bez < прасл. *bъzъ. Замість очікуваного *боз;
• Бэ́сціць («ганити»; «мурзати») < bestwić;
• Вала́ць («волати») < wołać;
• Вандрава́ць («мандрувати») < wędrować < нім. wandern («подорожувати»);
• Ванітава́ць («нудити»; «блювати») < wonitować < womitować < лат. vomere;
• Вантробы («нутрощі») < wątroba («печінка»), якому відповідає питоме [утробы] («нутрощі»)^[247];
• Вару́нак («обставина»; «умова») < warunek < нім. Wahrung;
• Ве́расень («вересень») < wrzesień, від wrzos («верес»);
• Відэ́лец («вилка») < widelec;
• Вільготны («вологий») < wilgotny;
• Водар («аромат») < odór («неприємний запах, сморід») < лат. odor («запах»);
• Выбача́ць («вибачати»), прабача́ць («пробачати») < wybaczać, przebaczać;
• Вы́зваліць («визволити») < wyzwolić («зробити вільним»);
• Вы́йсце («вихід») < wyjście, від iść («йти»);
• Вы́канаць («виконати») < wykonać;
• Вы́падак («випадок») < wypadek, що калькує нім. Ausfall;
• Выра́зны («виразний») < wyrazny;
• Вы́хаваць («виховати»), выхава́нне («виховання») < wychować, wychowanie. Останнє калькує фр. éducation;
• Вэ́ндзіць («вудити, закопчувати»), вяндлі́на («шинка») < wędzić, wędlina («ковбасний виріб»), яким відповідає питоме [ву́дзіць];
• Га́ндаль («торгівля»), гандлява́ць («торгувати») < handel, handlować < нім. Handel, handeln;
• Гарэ́за («пустун») < herezja («єресь»; «скандали») < лат. haeresis;
• Гле́ба («ґрунт») < gleba < лат. gleba;
• Гу́зік («ґудзик») < guzik;
• Дакла́дны («докладний») < dokładny;
• Дарэ́мны («даремний») < daremny, від darem («даром»). Замість очікуваного *даромны;
• Даты́чыцца («стосуватися») < dotyczyć;
• Дачыне́нне («стосунок») < mieć do czynienia («мати справу з кимось»);
• Дашчэ́нту («дотла») < do szczętu;
• Длу́баць («колупати») < dłubać;
• Дранцве́ць («німіти»; «ціпеніти») < drętwieć, від drętwy («позбавлений почуттів»);
• Драпе́жны («хижий»), драпе́жнік («хижак») < drapieżny, drapieżnik, від д.-пол. drapież («грабіж»)^[248];
• Дрэ́ва («дерево») < drzewo, якому відповідає питоме дзе́рава < прасл. *dervo;
• Духаве́нства («духівництво») < рос. духовенство < пол. duchowieństwo, що є калькою з нім. Geistlichkeit;
• Дыва́н («килим») < dywan < тур. divan («рада, збори»);
• Е́нчыць («квилити, нити, настирно просити про щось») < jęczyć;
• Жанчы́на («жінка») < д.-пол. żeńczyzna;
• Жывёла («жива істота»; «худоба») < żywioł («стихія»; «тварина»);
• Зайздросціць («заздрити») < zazdrościć;
• Зале́жны («залежний») < zależny;
• Залёты («залицяння») < zaloty;
• За́мак («укріплений палац») < zamek;
• Заўжды́ («завжди») < zawżdy, якому відповідає питоме заўсёды;
• Заўзя́ты («завзятий») < zawzięty;
• Збан («джбан») < dzban, zban, якому відповідає питоме жбан;
• Згра́бны («зграбний») < zgrabny;
• Згра́я < zgraja;
• 3дольны («здатний, здібний») < zdolny, від zdoleć («змогти, впоратися»);
• 3дра́да («зрада») < zdrada;
• Змрок («морок») < zmrok («час від заходу сонця до ночі»);
• Зрок («зір») < wzrok, zrok;
• Зы́чыць («зичити») < życzyć;
• Імгне́нне («мить») < mgnienie;
• Істота < istota;
• Кабе́та («заміжня жінка») < kobieta («жінка»; первісно — пейоратив);
• Кава́дла («ковадло») < kowadło;
• Каштары́с («кошторис») < kosztorys;
• Кашу́ля («сорочка») < koszula < лат. casula («плащ із відлогою»);
• Ке́пскі («кепський»), кпіць («кепкувати») < kiepski, kpić;
• Кле́нчыць («ставати на коліна»; «канючити») < klęczeć;
• Кодла («кодло») < godło;
• Краве́ц («кравець») < krawiec;
• Крок < krok;
• Крыж («хрест») < krzyż;
• Кува́лда < [кува́дла] < пол. kowadło;
• Лі́таваць («милувати»), лі́тасць («милосердя») < д.-пол. litować, litość < lutować («лютувати»), lutość («лють»);
• Лічэ́бнік («числівник») < liczebnik, від liczebny < д.-пол. liczebne, що є калькою з лат. numerale nomen;
• Ложак («ліжко») < łóżko^{[ком. 52]};
• Ляга́вы («лягавий») < legawy pies («гончий собака, що навчений лягати та місце та виляти хвостом, коли він побачить птаха, на якого полюють»);
• Ля́мант («зойк») < д.-пол. lament («сильний плач») < лат. lāmentum («голосне нарікання»; «репет»);
• Маёнтак («маєток») < majątek;
• Мале́нства («дитинство, малоліття») < maleństwo;
• Менаві́та («са́ме») < д.-пол. mianowicie («поіменно»), від д.-пол. mianowity («конкретний»);
• Меркава́ць («міркувати») < д.-пол. miarkować («міряти»; «стримувати»; «порівнювати»);
• Млосць («знемога»; «млість») < д.-пол. mdłość;
• Млын («млин») < młyn, якому відповідає питоме [млін];
• Моц («міць»), мацава́ць («кріпити») < moc, mocować («зміцнювати, утверджувати»);
• Мру́жыцца («жмуритися») < mrużyć się;
• Мэ́та («мета») < meta < лат. mēta («ціль»; «кінцевий пункт»);
• Мястэ́чка («містечко») < miasteczko;
• Набакі́р («набакир») < na bakier;
• На́ват («навіть») < nawet;
• Насе́нне («насіння») < nasienie, від nasiać («насіяти»). Питома назва — се́мя;
• Небяспе́ка («небезпека») < [небеспячэ́нства] < пол. niebezpieczeństwo;
• Нябожчык («покійник») < nieboszczyk < niebożec < чеськ. nebožec;
• Пабла́жлівы («поблажливий») < pobłażliwy, від błagać («благати»);
• Паве́тра («повітря») < powietrze;
• Паві́дла («повидло») < powidło;
• Паві́нен («зобов'язаний зробити щось») < powinien;
• Павольны («повільний») < powolny;
• Падаба́цца («подобатися»), падабе́нства («схожість»; «подібність»; «спорідненість») < podobać się, podobieństwo;
• Пада́так («податок») < podatek;
• Падле́глы («підлеглий») < podległy;
• Падлога («підлога») < podłoga, від podłożyć^[250], dłażyć («робити настил»);
• Падэ́шва («підошва») < podeszwa, якому відповідає питоме [падошва];
• Памяшка́нне («приміщення»; «житло») < pomieszkanie;
• Папле́чнік («поплічник») < poplecznik;
• Парта́чыць («партачити») < partaczyć;
• Парэ́чкі («порічки»; «смородина») < porzeczka;
• Паса́да («посада») < posada;
• Пе́ршы («перший») < pierwszy;
• Плён («плід, врожай»; «результат») < plon, якому відповідає питоме палон («полон»);
• Плётка («плітка»), плятка́р («пліткар»), плятка́рыць («пліткувати») < plotka, plotkarz, plotkarzyć;
• Пля́ма < plama;
• Подлы («підлий») < podły;
• Помнік («пам'ятник») < pomnik, що калькує нім. Denkmal;
• Пончык («пончик») < pączek, якому відповідає питоме пучок («жмуток»);
• Пра́гнуць («жадати») < pragnąć;
• Прадме́сце («передмістя») < przedmieście;
• Прадме́т («предмет») < рос. предмет < пол. przedmiot, що калькує лат. objectum;
• Праме́нь («промінь») < promień;
• Продак («предок») < przodek, від przed («перед»);
• Прыме́тнік («прикметник») < przymiotnik, з давнішого imię przymiotne, що є перекладом лат. adiectivus;
• Прытомны («притомний») < przytomny («притомний»; «присутній») < чеськ. přítomný («присутній»);
• Прэч («геть») < precz;
• Пустэ́льня («пустеля») < pustelnia, від pustelnik («пустельник») < pustylnik < pustynnik, від pustynia («пустиня»);
• Пы́ха («пиха») < pycha < чеськ. pýcha;
• Пэ́ндзаль («пензель») < pędzel < нім. Pinsel;
• Пэ́ўны («певний») < pewny;
• Пяке́льны («пекельний») < piekielny;
• Пярсцёнак («каблучка») < pierścionek («прикраса на пальцях»);
• Ра́птам («знагла») < raptem;
• Роспач («розпач») < rozpacz;
• Самота, самотны («самотній») < samota, samotny;
• Сві́дар («свердло») < świder, якому відповідає питоме све́рдзел < прасл. *sv^ьr̥dьlъ, sv^ьr̥dьlo;
• Свядомы («свідомий») < świadomy, якому відповідає питоме [све́дамы] («тямущий»);
• Скарбонка («скарбничка») < skarbonka < д.-пол. karbona («карнавка») < лат. corbona;
• Ска́рдзіцца («скаржитися»), ска́рга < skarżyć (się), skarga;
• Скляпе́нне («склепіння») < sklepienie;
• Скна́ра < sknara, sknera від sknerać («бідкатися, рюмсати»);
• Скронь («скроня») < skroń;
• Скру́ха < skrucha;
• Ску́ра («шкіра») < skóra;
• Ску́так («наслідок»; «висновок») < skutek;
• Слане́чнік («соняшник») < słonecznik;
• Слоік («скляна банка») < słoik, słój;
• Слоўнік («словник») < słownik;
• Слуп («стовп») < słup, якому відповідає питоме стоўп («вежа, колона»; «скирта»);
• Слу́шны («слушний») < słuszny;
• Спадзява́цца («сподіватися») < spodziewać się;
• Спа́дкі («спадок») < д.-пол. spadek, від spaść («дістатись у спадок від померлого»);
• Спрача́цца («сперечатися»), спрэ́чка («суперечка») < sprzeczać się, sprzeczka;
• Сродак («засіб») < д.-пол. środek («середина»; «засіб»), якому відповідає питоме [сяродак] («осередок»; «засіб»);
• Стакротка («стокротка») < stokrotka;
• Стасава́цца («бути відповідним чомусь») < stosować (się);
• Стра́ціць («покарати смертю»), страце́нне («страта») < stracić, stracenie;
• Страшы́дла («страхіття») < straszydło;
• Суке́нка («сукня») < suknia;
• Сці́слы («стислий») < ścisły < д.-пол. ściskły («щільний»; «докладний»; «скупий»), від ściskać («стискати»);
• Тае́мны («таємний») < tajemny, що є результатом контамінації *tajemъ і *tajьnъ;
• Та́нны («дешевий») < tani, [tanny] < прасл. *tunjь;
• Та́рка («тертка») < tarka, від trzeć («терти»);
• Таямні́ца («таємниця»), таямні́чы («таємничий») < tajemnica, tajemniczy, від tajemny («таємний»);
• Твар («лице») < twarz < чеськ. tvář;
• Тлум («очманіння»; «метушня»; «натовп»), тлумі́ць («морочити») < tłum, tłumić («приглушувати»; «стримувати»);
• Тлума́чыць («товмачити») < tłumaczyć;
• Тлу́сты («жирний»; «товстий»), тлушч («жир») < tłusty, tłuszcz;
• Тра́пны («влучний») < trafny;
• Ту́былец («туземець») < tubylec;
• Тутэ́йшы («тутешній») < tutejszy, від tutej («тут»);
• Ты́дзень («тиждень») < tydzień < чеськ. týden;
• Цуд («диво»), цудоўны («чудовий») < cud, cudowny.

Псевдополонізми

Іноді до полонізмів без достатніх підстав зараховують^[21][251] питомо українські слова давньоруського й праслов'янського походження^[25]:

Українське слово	Походження	Схоже польське слово	Примітки
аби	д.-рус. абꙑ	aby	Утворене з а + бꙑ; первісно — аорист у значенні суб'юнктива.
але	д.-рус. а + ле («ледве»)	ale
батіг	д.-рус. батогъ	batog
блазень	д.-рус. блазнъ («спокуса, обман»)	błazen	Співзвучні слова наявні в багатьох слов'янських мовах (напр. староцерк.-слов. блазнъ — «омана, спокуса»). Походження їх неясне, частіше за все вважаються спорідненими з латис. blazt («блимати»), blazma («блиск»).
бо	д.-рус. бо < прасл. *bo	bo	Поширене і в церковнослов'янській мові. Споріднене з рос. ибо.
брила	пра-і.є. *bhrula, *bhrila	bryła
бруд	прасл. *brudъ	brud
вада	д.-рус. вада («суперечка, сварка»; «хиба»; «наклеп»)[252]	wada
вапно	д.-рус. вапь («фарба»), д.-рус. вапьно («вапно») < прасл. *vapьno	wapno	Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή.
гречкосій	гречка+сіяти	hreczkosiej	Не може бути полонізмом, бо діалектне пол. hreczka («гречка») — українізм (нормативним варіантом є gryka).
гроно	прасл. *grono	grono	Полонізмом може вважатися лише фонетичний варіант з початковим ґ (ґроно).
діжка	д.-рус. дѣжа < прасл. *děža	dzieża	Засвідчене і в російській мові (дежа).
живиця	прасл. *živica	żywica	У цьому значенні відоме й у російській мові.
з-за	прасл. *jьz- + *za	zza
квітка	прасл. *květъ, *květъka	kwiat	У західнослов'янських мовах збереглися праслов'янські сполучення *gv, *kv. У південнослов'янських мовах ці звукосполучення перейшли у *zv, *cv в межах процесу другої палаталізації; вважається, що аналогічний процес відбувся і в східнослов'янських. Але лексикографічні дані показують питомість форм *gv, *kv для багатьох українських діалектів (у тому числі східних, де польський вплив був меншим), а також для деяких російських (форми кветка, квести тривалий час зберігалися в північно-західних російських діалектах[253]).
коло	д.-рус. коло < прасл. *kolo	koło	Первісне значення — «колесо», «круг». Стародавня множина слова коло — колеса (пор. чудо — чудеса).
кохати	прасл. *kochati	kochać	Первісне значення — «доглядати, дбати». Не виключений вплив польського значення слова на його українську семантику. Пояснення самого слова як полонізму непереконливе. Споріднене з розкіш, від прасл. *orzkochati («розкохати»).
кравець	прасл. *kravьcь	krawiec	Праслов'янське *kravьcь вважається діалектним: слово, очевидно, було відоме тільки на півночі поширення праслов'янських говорів, бо похідні від нього представлені тільки в західних і почасти східнослов'янських мовах (чеськ. kravec, пол. krawiec, в.-луж. і н.-луж. krawc, укр. кравець, біл. кравец, рос. діал. кравец).
кут	прасл. *kǫtъ	kąt	Існує й у російських діалектах.
лихо	д.-рус. лихо («зло»; «надлишок»; «прибуток») < прасл. *liхo[254]	licho
лікар	д.-рус. лѣкарь[255]	lekarz	Пов'язане з прасл. *lěčiti («лікувати»). Слово лекарь як застаріле відоме і в російській мові.
неділя	д.-рус. недѣлѧ, недѣлꙗ < прасл. *nedělja	niedziela	Змінення семантики слова рос. неделя («тиждень») відбулося, певно, під впливом подвійного значення грец. σάββατα («субота»; «тиждень»). В інших слов'янських мовах слово зберігає своє давнє значення. Однак, у давньоруській мові слово недѣлꙗ значило не тільки «неділя», а й «тиждень»[256].
око	д.-рус. око < прасл. *оkо	оkо	Праслов'янське слово, праіндоєвропейського походження (лит. akìs, грец. ὄσσε, лат. oculus). У російській сприймається як застаріле й вживається лише в поетичному контексті.
оксамит	д.-рус. оксамитъ	aksamit	Трапляється в тексті поеми «Слово о полку Ігоревім». Давньоруське слово походить від грец. ἑξάμιτος, із закономірним для східнослов'янських мов переходом початкового ἑ- в «о-». Для польського ж можливе латинське посередництво (через лат. examitum).
опріч	д.-рус. опрочь, опроче	oprócz	Слова опрочи́, опро́чь відомі в діалектах російської мови.
питати	д.-рус. пꙑтати	pytać	Для рос. пытать значення «питати» відоме як застаріле. Основне — «катувати», «допитувати на тортурах».
прапор	д.-рус. прапоръ	proporzec	Питомо східнослов'янське слово — поропоръ (< прасл. *роrроrъ). Форма прапоръ є церковнослов'янізмом.
рік	д.-рус. рокъ («вік»; «доля») < прасл. *rokъ («термін, умовлений час»)	rok	У російській мові теж існують похідні: рок («фатум, доля»), срок («термін, строк»).
річ	прасл. *rěčь < *rěkjь («мова», «слово», «об'єкт»)	rzecz	Праслов'янське *rěkjь > *rěčь утворене від дієслова *rekti («говорити») з подовженням ступеня голосного. У російській мові слово речь у значенні «предмет» відоме як застаріле.
рух	прасл. *ruхъ	ruch	З того ж кореня д.-рус. роушити («пересувати»). Звідси й рос. рушить («руйнувати, розвалювати»), рухлядь («мотлох»; первісно — «рухоме майно»).
смарагд	д.-рус. смарагдъ, измарагдъ	szmaragd	Запозичено з грец. σμάραγδος через церковнослов'янське посередництво.
чапля	прасл. *čapja	czapla	Російську форму з початковим [ц] пояснюють як північну діалектну, з ареалу «цокаючих» говірок. У більшості слов'янських мов і діалектів існує форма з початковим [ч], у тому числі й у південноросійських говорах.
час	д.-рус. часъ («час»; «година») < прасл. *čаsъ	czas	У російській мові основне значення — «година», але відоме вживання і в давньому значенні «час».

Серед псевдополонізмів і слово «мова». До XVI століття в українській писемності вживалися давньоруські форми мълва, молва у старому значенні «поголос, чутки»^{[257][258][ком. 53]}. Юрій Шевельов зазначає, що сильний польський вплив на українську мову сприяв швидкому поширенню слова мо́ва в сучасному значенні, про що свідчить його польський наголос^[259].

Як стверджує Володимир Петрусь, пол. mowa з'являється наприкінці XIV століття у Флоріанському псалтирі (поряд з давнішою формою mołwa). На його думку, обидві форми слова не можуть вважатися питомо польськими, бо відповідно до законів польської фонетики прасл. *mъl̥va мало дати пол. *mełwa (порівн. wełna, pełny). Водночас фонетичний розвиток mъlva > mou̯va > mova не має аналогів у польській, але закономірний на українсько-білоруському ґрунті^[260]. У староукраїнській мові перехід ъл в [u̯] закінчився вже в XIV ст., тоді як у польській мові вимова ł почала змінюватися на [u̯] тільки наприкінці XVI століття^[261]. Зважаючи на малопольське походження згаданої пам'ятки, Петрусь доходить висновку, що форма mowa проникла в польську книжність з українських або мішаних говірок навколо Кракова, і поширилася з метою відокремлення від церковнослов'янської лексеми рѣчь^[260]. «Етимологічний словник польської мови» Анджея Баньковського припускає можливість запозичення пол. mowa з українського ареалу^[262].

Польське походження традиційно приписують слову «місто», протиставляючи натомість заст. укр. го́род. У давньопольській мові miasto первісно означало «місце проживання». Швидше за все, сучасне значення «великий населений пункт» закріпилося під впливом чеськ. místo, яке, очевидно, є калькою з сер.-в.-нім. stat («місце»; «місто»)^{[263][ком. 54]}. З другого боку, дав.-рус. і староцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значеннях «місто», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду)^[264].

До полонізмів також часто зараховують українські слова з префіксами «ви-», «з-» (яким відповідає рос. из-), і «з-», «с-» (рос. воз-): виборчий, вимір, здрібнілий, змінний, зненавидіти, зникати, зовнішній, сходинка, схід тощо, порівнюючи їх зі схожими польськими (wyborczy, wymiar, zdrobniały, zmienny, znienawidzić, znikać, zewnętrzny, schodek, wschód). Проте, достеменно відомо, що префікси «воз-», «из-», а також більшість слів з ними, за походженням не східнослов'янські, а запозичені з церковнослов'янської (староцерковнослов'янської) мови (пор. рос. выбор — церк.-слов. изборъ).

Не можуть вважатися полонізмами й українські назви місяців, схожі з польськими: лютий, квітень, серпень, листопад, грудень (пол. luty, kwiecień, sierpień, listopad, grudzień), оскільки вони мають загальнослов'янське походження^[25].

Див. також

• Українсько-польські мовні зв'язки
• Польська мова
• Запозичення
• Українізм
• Українська мова

Коментарі

1. Мовознавець Микола Закревський у праці «Старосвѣтскій бандуриста» виводить українське бачити безпосередньо від об-очити, тобто зробити дію очима^[28].
2. Як-от:
   • від *baki («очі»);
   • від здогадного *bakъ («сторож», «наглядач», «опікун»);
   • од вигуку здивування ba;
   • від patrzyć («дивитися»)^[29].
3. А саме з давньоіранського abi-ậxṧaya, або з тюркських мов — від кореня bak^[29]. Останнє припускає тлумачний словник Даля, що подає вживання слова бачить і в діалектах російської мови^[30].
4. У східнослов'янських мовах форми з r типу bratr не існувало^[31].
5. Про запозичення свідчить те, що в східнослов'янських мовах слово «булка» з'явилося досить пізно — у XVIII столітті^[32].
6. Відсутність ікавізму та зсув наголосу на передостанній склад дають підстави вважати сучасне вельми запозиченням з польської мови^[34][35].
7. Сучасне значення дієслова wybaczać розвинулось під впливом пол. przebaczyć^[36].
8. Наявність у слові складного префікса ви-з-, характерного переважно для західнослов'янських мов, робить імовірною думку про запозичення слова з польської мови^[37].
9. «Етимологічний словник української мови» вважає волати запозиченням із західнослов'янських мов. Можливо, польське слово запозичене з чеськ. volati («кликати, викликати»), що пов'язується з вигуком vele^[42].
10. Існують і менш імовірні етимології:
    • від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s);
    • зіставляється з вед. hāsatē («біжить наввипередки»);
    • зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов'язаного з фр. harceler («мучити, дражнити, турбувати»);
    • не виключена можливість зв'язку з [гас] («постріл»), [гасну́ти] («запалитися») і, далі, з жах^[44].
11. На запозичення з польської мови вказує наявність звука ґ відповідно до прасл. g, а також перехід ъ в e відповідно до польських фонетичних законів^[45].
12. Збереження ґ у вимові, ймовірно, вказує на запозичення з польської мови. Разом з тим, початкове ґ, як і дз, може бути зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґуля)^[46].
13. Польське новоутворення XVIII століття^[50]. Водночас, «Етимологічний словник української мови» під редакцією славіста Ярослава Рудницького виводить слово дзьоб / дзюб з прасл. zobъ^[51].
14. Звідти ж запозичено староукраїнське доткнути сѧ. Порівн. ст.-укр. дотъкнєнє < д.-пол. dotknienie («доторк, доторкання»)^[54].
15. У своїй статті «Криве дзеркало української мови» Іван Нечуй-Левицький наводить дотик серед «польських» і «галицьких» слів, якими рясніли тогочасні українські часописи. Натомість він пропонує вживати народне слово доторкання^[55].
16. «Етимологічний словник української мови» засвідчує форму [добрі] в значенні «ледь, мало (не)», що пояснюється як запозичення з польської мови, яке виникло внаслідок еліпсації виразів типу dobrze, że nie... (буквально: «добре, що не...»). Однак, не зважаючи на зсув значення, це слово зберегло закономірний фонетичний вигляд^[57].
17. У прасл. *do р^ьrvъ частка do за походженням є вказівною, паралельною to (te), a *р^ьrvъ — порядковим числівником, що відповідає українському пе́рвий^[58].
    Подібну структуру має прислівник тепер, котрий походить від прасл. *top^ьr̥vo, що утворене із займенника to («те») і прикметника *p^ьr̥vo («перше»)^[59].
18. Порівн. ст.-укр. єднаньє, єдность < д.-пол. jednanie, jedność («єдність, згода»)^[60][61].
19. Засвідчені в діалектах звукові форми з ли- можуть бути власними, успадкованими з прасл. *ličiti^[74].
20. Думка про запозичення в східнослов'янські мови з польської видається обґрунтованою. Утвореним з тих самих основ є прасл. *loxъmot- (звідки й питоме лахміття)^[82].
21. Це своєрідне похідне утворення від дієслова бути (паралельне до нажити від жити) властиве, головним чином, західнослов’янським мовам і, очевидно, запозичене в українську й білоруську мови з польської^[84].
22. Значення «літературний твір», відповідне до рос. о́черк, нім. Abris, було пов’язане з цим словом в українській мові пізніше^[85].
23. Слова надиха́ти, надихну́ти, на́дих утворені як власне українські кальки до запозичених форм^[86]. Тимчасом як тхнути є питомим, і сходить до прасл. *dъxnǫti^[87].
24. Заміна ż на r пояснюється словотворчою аналогією до утворень типу chłopię («хлоп'я») — chłopak («хлопчак»), kurzę («курча») — kurak («півник») з помилковим осмисленням звука ż в nieboże як результату перехідного пом'якшення звука r перед ę^[88].
25. Ймовірно, звідти й специфічно українське утворення чемний < кчемний, що виникло шляхом розкладу форми нікчемний^[89].
26. Менш переконливе пов'язування з д.-пол. czwarzyć («наслідувати голос»), словом нез'ясованої етимології, або з застарілим potwora («потвора, страховище»), яке зазнало табуїстичної деформації^[92].
27. Власне українське різноманітний, очевидно, є результатом контамінації основ різний і розмаїтий^[97].
28. Звідти ж запозичено староукраїнське ташъ, що трапляється в «Лексисі» Лаврентія Зизанія, виданому 1596 року: «Ски́ніѧ: сѣ́нь, тáшъ, намѣ́тъ»^[99].
29. У цьому значенні засвідчене в «Слові о полку Ігоревім»:
    А мои ти куряни свѣдоми къмєти:
    подъ трубами повити,
    подъ шєломꙑ възлєлѣꙗнꙑ^[102].
    Переклад сучасною мовою Максима Рильського:
    А мої куряни — вправні воїни,
    Під сурмами сповиті,
    Під шоломом викохані^[103].
30. В «Етимологічному словнику білоруської мови» (1978—2017) перша згадка полонізму трвати датована 1507 роком. Водночас зазначається, що адаптована форма търывати («бути»; «продовжуватися») зафіксована раніше, у дарчій грамоті великого князя Свидригайла 1438 року: сєсь листъ нашъ маєть търывати вѣчно и нєпорꙋшно. Можливо, це свідчить про існування цього слова ще до запозичення в польській формі, одночасно з д.-чеськ. trvati, чеськ. trvat, словац. trvať, н.-луж. trvaś, діал. хорв. trvat, що сходять до прасл. *trъvati («тривати»; «терпіти»)^[108].
31. «Етимологічний словник української мови» виводить тримати безпосередньо з прасл. *trimati (при пол. trzymać, чеськ. třímati, словац. trimať, біл. трымаць)^[113]. Однак етимологічні словники польської та чеської мов, слідом за «Етимологічним словником польської мови» Александра Брюкнера^[114], подають це слово як таке, що має винятково польський характер. «Чеський етимологічний словник» (2001) визнає třímat запозиченням з польської мови^[115]. «Етимологічний словник польської мови» (2005) вважає полонізмами когнати в чеській та українській мовах^[112].
32. Зіставляючи руську перекладну пам'ятку Исторꙑꙗ ѡ Атыли короли ꙋгоръскомъ (кін. XVI ст.) з польським оригіналом, Андраш Золтан зауважує, що незважаючи на визнану буквальність старобілоруського перекладу, власне польський корінь -trzym- послідовно замінюється на східнослов'янське -держ-. На його думку, це свідчить про те, що в кінці XVI століття, на відміну від новішого часу, польський корінь -trzym- був ще настільки чужий для читача, що перекладач вирішив його усунути^[65].
33. Аналізуючи лексичні основи «руського простомовного перекладу» острозького друку Лѣкарство на ѡспалый оумыслъ чоловѣчїй (1607 р.), Міхаель Мозер звертає увагу на засвідчений в польській мові тієї доби прикметник tuteczny, якому відповідає ст.-укр. тꙋтошнїй (з огляду на відповідність польського e руському о). Беручи до уваги наявність у середньопольській мові^[pl] слова tameszny («тамтешній»), Мозер підсумовує, що де-не-де вже вживалися уподібнені форми на зразок tuteszny^[118].
34. Порівн. ст.-укр. пожєгъца («підпалювач») і пожога («пожежа») < д.-пол. pożeżca, pożoga^[119].
35. До того ж, рос. начеку («напоготові»; «насторожі») вважається запозиченням з української мови^[120].
36. З огляду на західноукраїнське поширення слова шкіра, можливе запозичення з пол. skóra із заміною польського о́ українським і^[121].
37. На запозичений характер слова вказує відсутність притаманного українській мові повноголосся (як у питомому володіти)^[127]. Разом з тим фонетично подібне слово владика є старослов'янізмом^[128].
38. Питомо польською формою слова, очевидно, є д.-пол. pkieł^[137], якому відповідає д.-рус. пєклъ, пєколъ, пєкълъ («смола»)^[138].
39. Релігійне значення слова peklo постало в давньочеській мові як калька сер.-в.-нім. pech («смола» і «пекло»), з огляду на уявлення про муки грішників у гарячій смолі. Також слово змінило рід на середній (ймовірно, за аналогією до д.-чеськ. nebo — «небо»)^[137].
40. Порівн. ст.-укр. пѣклованє («смуток, журба»), що засвідчене в «Лексиконі» Памва Беринди (1627): Пєчаль: ... пѣклованє, оутиск’, оутрапєнє, жꙋрба, смꙋтокъ, ѡт сєго попєчєніє^[141].
41. Розвиток на українському ґрунті, очевидно, мав бути таким: печися → *пектися → *пекливий, *пікливий → *пекловитий, *пікловитий (або *пеклуватий) → пеклува́тися, піклува́тися^[143].
42. Чеська форма з префіксом pro від прасл. *voditi («проводити, вести, керувати») з подовженням голосного o до ā, ймовірно, перенесеним від дієслова, яке продовжує форму *provadjati^[148].
43. Ймовірно, від ст.-укр. пустєлникъ, пустєлный походить специфічно українське зворотне утворення пустеля^[151][152].
44. Звідти ж успадковано сучасне чеськ. zřetelný («ясний»; «чіткий»), zřetel («погляд»; «увага»)^[153].
45. Первісно слово означало гуситський табір та було пов'язане з назвою міста Табір, що походить від наймення біблійної гори Фавор у Назареті (чеськ. Thabor)^[161].
46. Про чеське посередництво свідчить діалектний наголос на першому складі і, очевидно, форми [ба́вна, ба́вуна, ба́вина]^[166].
47. Пізніше пол. błękit є власним новоутворенням від запозиченого błękitny^[167].
48. У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Франциска Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да^[181].
49. Співзвучне укр. дозволити, певно, має питомо українську етимологію — від д.-рус. до + зволити^[25].
50. Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»)^[65].
51. Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)^[123].
52. При запозиченні з пол. łóżko очікуваною формою білоруського слова мало б бути *ложка. Проте, через близькість до лексеми ложка (предмет столового приладдя), поширеної на значній території, слово змінило рід і відповідно суфікс за аналогією до інших назв предметів (прыпечак, абутак)^[249].
53. Хоча спільнокореневе исмовившисѧ («домовившися»; без л) засвідчене вже 1422 року^[259].
54. Порівн. сучасне нім. Statt, Stätte («місце») і Stadt («місто»)^[263].

Примітки

1. babka // The American Heritage Dictionary of the English Language.
2. Billington, James H. (1999). Fire in the Minds of Men. Transaction Publishers. с. 231. ISBN 978-0-7658-0471-6.
3. marrowsky // Online Etymology Dictionary.
4. ogonek // The American Heritage Dictionary of the English Language.
5. paczki // The American Heritage Dictionary of the English Language.
6. pierogi // The American Heritage Dictionary of the English Language.
7. sejm // Online Etymology Dictionary.
8. zloty // The American Heritage Dictionary of the English Language.
9. Weissenborn, W. (1838). On the Influence of Man in modifying the Zoological Featurs of the Globe; with Statistical Accounts respecting a few of the more important Species. The Magazine of Natural History. 2.
10. Wilson, James (1831). Essay III: On the origin and natural history of the domestic ox, and its allied species. Journal of Agriculture. 2.
11. Brockhaus. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 18 лютого 2016.
12. В.В. Піддубна. Висвітлення питання про польський вплив на українську мову в науковій літературі (PDF).
13. В. Титаренко. Розвиток семантики полонізмів у середньополіських говірках.
14. Піддубна В. В. Полонізми в українській лексикографії 20-40-х рр. XX ст. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків 2009.
15. For Wiktor Weintraub: Essays in Polish Literature, Language, and History Presented on the Occasion of His 65th Birthday. — Mounton, 1975. — С. 449-463.
16. Лукінова, Т. Б. Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 25-26. — ISSN 0027-2833.
17. Тема 3. Лексика та фразеологія української мови. Архів оригіналу за 8 березня 2016.
18. Запозичення із слов’янських мов.
19. Руслана Яковець. Пуристичні тенденції в контексті когнітивної лінгвістики. Архів оригіналу за 24 грудня 2017.
20. Тараненко, О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 166-167. — ISSN 0027-2833.
21. Анатолий Железный. Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине // 8. Краткий словарь польских заимствований в украинском языке. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
22. Анатолий Вассерман (2013). Украина и остальная Россия (рос) . М.: АСТ. с. 85.
23. Андрей Медведев (2015). Подлинная история русского и украинского народов. М.: Эксмо. с. 190.
24. В. В. Розанов. Голос малоросса о неомалороссах (с. 280—285). Цит. за Украинский вопрос в русской патриотической мысли. Сост., предисловие, послесловие и примечания А. Ю. Минакова. М.: Книжный мир, 2016
25. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол. О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982—.
26. Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
27. Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
28. Бачити, Бачу // Закревскій Н. В. Старосвѣтскій бандуриста. Книга Третія. Словарь малороссійскихъ идіомовъ. — Москва : В Унив. тип., 1861. — С. 261.
29. Бачити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
30. бачить // Толковый словарь Даля. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
31. Братэрскі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
32. Булка // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
33. Булка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
34. Вельми // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
35. Вельма // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
36. Вибачати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
37. Визволити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
38. Вікторія Піддубна. Полонізми в західному та східному варіантах української літературної мови 1920—30-х рр. (за даними правописних словників) (pdf) // Wiener Slavistisches Jahrbuch : журнал. — 2004. — Т. 50. — С. 117—138.
39. Вылога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
40. Олекса Горбач. Життя — не просто існування: листування Олекси Горбача, 1946-1996 : додаток / М. І. Чікало. — Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2003. — 937 с. — ISBN 9660229151, 9789660229150.
41. Валаць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
42. Волати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
43. Ірина Кононенко. Семантичні модифікації взаємних запозичень в українській і польській мовах. — Варшавський університет, 2016. — Січень.
44. Гасати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
45. Гедзь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
46. Гудзик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
47. Дарэмнасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
48. Daremny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 109.
49. Daremny // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
50. Дзьоб // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
51. дзюб, дзьоб // Етимологічний словник української мови : У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Том II: Д — Ь. — Оттава, 1982. — С. 103.
52. Датклівы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
53. Dotyk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
54. Доткнути сѧ, дотъкнєнє // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 322.
55. Криве дзеркало української мови / Іван Нечуй-Левицький. — К. : Друк. І. І. Чоколова, 1912. — 96 с.
56. Добрѣ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 683—684.
57. Добрі // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
58. Допіру // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
59. Тепер // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
60. Єднаньє, єдность // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 345—346.
61. Еднасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
62. Zawsze // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 733.
63. Касім Г. Ю. Нові польські запозичення в українській мові: примхи мовців чи потреби мови? // Слов'янський збірник : журнал. — 2015. — № 19. — С. 166—174.
64. Zasada // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
65. Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
66. Звитяжство // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
67. Изыскъ // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 429.
68. Зыск // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
69. Karkołomny // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
70. Канюшына // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
71. Кувалда // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 447.
72. Листъ, лист, листо // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 547.
73. Ліст // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
74. Лічити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
75. Мешкацца // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
76. Мешкати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
77. Мѣшькати, мѣшькаю // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 253.
78. Możliwy // A. Bańkowski, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — Т. 2.
79. Мажлівасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
80. Można // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
81. Możny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 338.
82. Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
83. Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
84. Набути // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
85. Нарис // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
86. Надихати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
87. Тхнути // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
88. Неборак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
89. Кчемний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
90. Повидло // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 144.
91. Posada // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 465.
92. Почвара // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
93. Прынамсі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
94. Розмаитыи // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Θ. — С. 298.
95. Размаіты // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
96. Rozmaity // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
97. Різноманітний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
98. Roztaszować // W. Doroszewski, Słownik języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996—1997.
99. Лаврентій ЗИЗАНІЙ. ЛЕКСИС Си́рЂчъ РечéнїА, ВъкрáтъцЂ събрáн(ъ)ны. И из слове(н)скаго язьíка, на прóсты(й) Рýскій ДіА́ле(к)тъ Истол(ъ)ковáны. Л, Z. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 19 червня 2023.
100. Tas // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 566.
101. «... Вітер з поля
     Дихне, погне і полама.
     І ваша злая своєволя
     Сама скупається, сама
     В своїй крові.»
     Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 330—331; 727—729.
     ПОДРАЖАНІЄ ІЄЗЕКІЇЛЮ. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 19 червня 2023.
102. СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВЂ, ИГОРЯ СЫНА СВЯТЪСЛАВЛЯ, ВНУКА ОЛЬГОВА. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 30 грудня 2022.
103. Максим Рильський. СЛОВО ПРО ІГОРІВ ПОХІД. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 8 січня 2023.
104. Sława // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 499.
105. Славуты // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
106. Sylaba // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 528.
107. Starozithnij // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Θ. — С. 381.
108. Трываць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
109. Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (17 грудня). — С. 143—159.
110. Trwoga // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 578.
111. Trwoga // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 646.
112. Trzymać // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 651—652.
113. Тримати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
114. Trzymać // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 583.
115. Třímat // J. Rejzek, Český etymologický slovník. — Leda, 2001. — С. 680.
116. Tuteczny // W. Doroszewski, Słownik języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996—1997.
117. Тутошній // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
118. Мозер М. «Русько»-польський диференціальний словничок лексичних основ з «Лѣкарства на ѡспалый оумыслъ чоловѣчїй», Остріг, 1607 р. // Slavia Orientalis : журнал. — 2019. — № 4. — С. 721—739.
119. Пожєгъца; Пожога // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Θ. — С. 172—173.
120. Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
121. Шкіра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
122. Г. П. Півторак. Українсько-польські етномовні взаємини давнього періоду // Мовознавство : журнал. — 2020. — № 1. — С. 3—19. — ISSN 0027-2833. — DOI:10.33190/0027-2833-310-2020-1-001.
123. Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.
124. Принципи побудови... // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 12.
125. Богемізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 52.
126. Wahać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
127. Влада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
128. Владика // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
129. Hasło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 193.
130. Гриценко С. П. Польські лексичні запозичення XVI—XVII ст. (pdf) // Studia Linguistica : журнал. — 2009. — Вип. 2. — С. 123—129.
131. Замак // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
132. Замок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
133. Oświata // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
134. Асвета // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
135. Pas // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
136. Пякельны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
137. Piekło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 428.
138. Пек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
139. Derksen, Rick (2008), *pьkъlъ; *pьkъlo, in Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 9789004155046, page 426: “(b) ‘pitch, hell’”.
140. Пекловатися // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.
141. Пеклованье // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.
142. Пеклавацца // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
143. Піклуватися // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
144. Pokuta // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 459.
145. Praca // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 478.
146. Praca // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
147. Правадзіць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
148. Prowadzić // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 485.
149. Pustelnik // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
150. Пустэльнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
151. Пустелникъ // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.
152. Пустелный // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.
153. Rzetelny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 534.
154. Rzetelny // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 476.
155. Rzetelny // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
156. Рєчнїкъ // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Θ. — С. 292.
157. Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
158. Śmiertelny // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
159. Sprawiedliwy // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
160. Справядлівы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
161. Табір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
162. Табар // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
163. Лаціна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
164. Мэта // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
165. Рапт // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
166. Бавовна // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
167. Błękitny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 32.
168. Prasa // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 479.
169. Шляхта О. В. ДО ПРОБЛЕМИ СЛОВОТВІРНОГО КАЛЬКУВАННЯ В МАТЕМАТИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДОБИ УКРАЇНІЗАЦІЇ. Російсько-українські словники. Процитовано 22 червня 2023.
170. Відвертий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
171. Відданий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
172. Вірогідний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
173. Внесок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
174. Горілка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
175. Далебі // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
176. Доречний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
177. Дослід // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
178. Жовтогарячий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
179. Існувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
180. Маєток // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
181. Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
182. Оскільки // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
183. Микола Сулима. § 34. Сполучники // Українська фраза. Російсько-українські словники. Процитовано 28 жовтня 2024.
184. Переконати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
185. Підручник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
186. Поміркований // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
187. Посідати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
188. Посторонок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
189. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство : журнал. — 2008. — № 2-3. — ISSN 0027-2833.
190. Предмет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
191. Співчувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
192. Караванський С. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. — Л. : БаК, 2016. — С. 142.
193. Уповноважити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
194. Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
195. Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—.
196. Дужы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
197. Дэнка // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
198. Аснова // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
199. Дурыць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
200. Płaski // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 443.
201. Ꙋченикъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 1336.
202. Заимствованные слова в русском языке из английского, французского или немецкого: Примеры, значение.
203. Wiesław Witkowski. Nowy słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim. Kraków: «Universitas», 2006. с. 256. ISBN 83-242-0736-8.
204. Панькин В.М., Филиппов А.В. Полонизмы. Языковые контакты: краткий словарь, Флинта, 2011 г.
205. В. В. Шаповал. Проблемы выявления полонизмов в русском жаргоне.
206. Заимствования из славянских языков.
207. Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
208. баранка // Этимологический словарь Семёнова. Gufo.me (рос.). Процитовано 9 вересня 2024.
209. Obwarzanek // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
210. Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.
211. Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
212. Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
213. Гарцевать // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 113—114.
214. Н. В. Патроева, А. А. Лебедев. Югозападная лексика в русском языке XVIII века // VERBA. Северо-Западный лингвистический журнал. — 2024. — № 2 (12). — С. 8—18.
215. Ґвалт // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
216. Полонизмы // Псалтырь 1683 г. в переводе Аврамия Фирсова: Текст, словоуказатель, исследование / РАН ИРЯ им. Виноградова; Под ред. Е. А. Целуновой. — М. : Языки славянских культур, 2006. — С. 128—134.
217. Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).
218. Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — ISBN 978-5-91674-278-9.
219. Духавенства // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
220. В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
221. Забияка // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 278.
222. Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
223. В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
224. В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
225. Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
226. К. А. Максимович. Польское влияние в русской лексике XVII в.: к этимологии слова крыса (pdf) // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. — 2011. — № 3 (45) (сентябрь). — С. 80–81.
227. ландыш // Этимологический словарь Семёнова. Gufo.me (рос.). Процитовано 16 жовтня 2024.
228. Ландиш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
229. Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. Украинизмы в составе русской лексики // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.
230. Смирнова Т. Заимствования из близкородственных языков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.
231. Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
232. В. В. Виноградов. Набожный, набожность // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
233. В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
234. опека // Этимологический словарь Шанского. Gufo.me (рос.). Процитовано 9 вересня 2024.
235. Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
236. отчизна // Этимологический словарь Шанского. Gufo.me (рос.). Процитовано 9 вересня 2024.
237. В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
238. Броить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 237—238.
239. Скланенне // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
240. Сталіца // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
241. Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
242. тревога // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
243. Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
244. скора // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
245. скорняк // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
246. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
247. Утроба // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
248. Drapieżny // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
249. Ложка // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
250. Podłoga // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
251. Персональный сайт Анатолия Ивановича ЖЕЛЕЗНОГО | Книги, статьи, размышления…. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
252. Вада // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 223.
253. Квести // Псковский областной словарь с историческими данными. / Под ред. Л. А. Ивашко, Л. Я. Костючук, И. С. Лутовиновой. — СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. — Вып. 14 : Кармазинный — кологородье. — С. 86—87.
254. Ліха // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
255. Лѣкарь // Словарь русского языка XI—XVII вв. — М. : Наука, 1981. — Вып. 8 (Крада–Лящина) — С. 202.
256. неделя // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
257. Мълва = млъва = мълъва = молва // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 200—201.
258. молва // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
259. Шевельов, Юрій. Історична фонологія української мови. — Харків : Акта, 2002. — С. 529.
260. В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.
261. Мова // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
262. Andrzej Bańkowski. Etymologiczny słownik języka polskiego. — Warszawa : PWN, 2000. — Т. 2. — С. 215.
263. Miasto // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 321—322.
264. Мѣсто // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 245—248.

Література

• Ткаченко О. Б. Полонізм // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 466.
• Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові // «Рідна Мова», 1936 р., ч. 1, с. 13-18.
• Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. ISBN 978-83-235-0838-0.
• Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
• М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
• Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912.
• Селігей П. О. Лексичне нормування та культуромовні рекомендації очима етимолога (зауваги, роздуми, оцінки) // Мовознавство. — 2024. — № 4. — С. 3–24 .

Посилання

• Полонізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 425. — 634 с.