У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарілка (значення).
Тарілка — посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Тарілки також бувають для прикраси. Такі тарілки називаються декоративні тарілки. Великі тарілки називають «тарелями» (також «блюдами»[1]).
Етимологія
Слово «тарілка» є зменшеною формою від «таріль», яке походить від пол.talerz — з метатезою приголосних (-ler- > -rel-) і переходом е в і через «новий ять». Польське talerz, у свою чергу, походить від сер.-в.-нім.talier < італ.tagliere («дошка для різання м'яса»)[2].
Борти — боковий край у посуді. Вони можуть бути пласкими, скошеними або випуклими.
Вінця — верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені.
Призначення
Тарілки мають різну глибину. Глибина тарілки залежить від її призначення. Тарелі великої глибини переважно призначені для першої страви, рідше третьої страви. Тарілки малої глибини — для другої і третьої страви.
Тарілки малого розміру та малої глибини часто використовуються як підставка під чашку, щоб зберегти стіл сухим. Такі тарілки часто називають блюдцями або блюдечками.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарілка