Гебраї́зм [від лат. Hebraeus , грец. ‛εβραϊκός (‛εβραίϊκος) — єврейський] — слово , рідше вислів, запозичені з гебрейської мови , а також із сучасного івриту .
Запозичення з їдишу мають окрему назву — їдишизми .
Прямих запозичень в українській мові практично не зафіксовано: першим проміжним ланцюгом виступає переважно грецька мова , з якої гебраїзми переходили до старослов'янської , а з неї — до давньокиївської мови , звідки потрапили до української . Менше гебраїзмів проникло в українську мову через їдиш , ще менше — через німецьку та французьку мови.
В українській мові гебраїзми:
належать переважно до біблійної та релігійної лексики — Адам , алілуя , амінь , геєна , Едем , левіафан , манна , месія , Молох , осанна , Саваоф , сатана , серафим , Талмуд , Тора , хам , херувим
передають специфічні етнокультурні реалії — єврей , юдей , кабала , караїм , кошерний , маца , меламед , пейси , рабин , хедер , цимес , шамес Частину гебраїзмів становлять арґо (бахур, махлювати, хохма, шабаш, шмон та ін.) і окремі лексичні одиниці (бегемот
До гебраїзмів належать і нові лексичні запозичення із сучасної гебрейської мови (кібуц , кнесет
За типом За мовою походження
