Гарбу́з[1] (Cucurbita), рідко кабак[2][3][4] — родова назва ягоди з родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопатевими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на городах і баштанах.
Слово «гарбуз» запозичене з тюркських мов. У тюркську потрапило з перської, у якій буквально означало «віслючий огірок»[6].
Латинська назва cucurbita походить від лат. cucumis«огірок» і orbitus «круглий», тобто «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини).
Інший варіант, «кабак», також походить з тюркських мов; від нього походить назва «кабачок»[7].
Історія
Гарбузові відомі досить давно. Мають важливе значення для тих, хто займається городиною, хоча й поступаються значенням хлібним культурам. Перевагою гарбузових є невибагливість до обробки ґрунтів, що не потребують орання.
Гарбузи поділяють на дві великі групи:
їстівні;
кормові.
Вирощування
Висівати насіння у ґрунт слід після його зігрівання на сонці та досягнення температури у 12 — 14 градусів. Насіння замочують у теплій воді та витримують декілька годин перед садінням. На відміну від насіння редису, насіння гарбуза не тоне. У ямку з насінням також закладають гній або шкаралупу курячих яєць.
Перед сівбою бажано прогріти насіння до температури 50-60 градусів як профілактика від вірусних захворювань. Прогрівання роблять за 25-30 днів до замочування та сівби.
Квіти й запилення
Квіти гарбузів — роздільностатеві, великих розмірів, жовті. Запилення — вітром та комахами. Сорти гарбузів добре запилюються перехресно. Якщо є мета отримати чисте сортове насіння, жіночі квітки запилюють штучно та закривають паперовими мішечками. Штучне запилення квіток також використовують для підвищення врожаю. Слабкі та неплодючі стебла вирізають.
включно з кабачками Джерело: FAOSTAT of the United Nations[8]
У 2021 році світове виробництво гарбузів (включно з кабачками) становило 23,4 млн тонн, лідирував Китай із 32% від загального обсягу (таблиця). Україна, Росія та США були вторинними виробниками.
Гарбуз у традиційній культурі
Під час традиційного українського сватання вручений дівчиною старостам гарбуз означав її відмову. Звідси також вирази «піднести (втелюшити) гарбуза», «дістати (з'їсти) печеного гарбуза».
Широкої популярності в Україні набув вірш Олени Пчілки «Ходить гарбуз по городу»[9], за яким у 1997 році було створено однойменний український дитячий дитячий ляльковий мультфільм.
Гарбуз: варений, з сметаною, смажений // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Вид. репринтне. З видання: Київ — Львів. 1913. — Київ: Час, 1991. — C. 42—43, 81.
