Первісно дрожки являли собою дуже примітивну повозку: насади з'єднувалися довгими брусами-підтоками, зверху укладали дошку, яка і служила сидінням (такі дрожки іноді називали «трясучками»). Пізніше дрожки вдосконалили, додали до них ресори й кузов. Іноді вдосконалені дрожки називали колясками[2]. У Словнику Брокгауза і Єфрона вказується, що візницькі дрожки початку XX ст. належать до фаетонів, але однокінних[3].
Дрожки були переважно міським екіпажем, для далеких поїздок їх не використовували[2].
Бігові дрожки
Бігові дрожки чи бігунки — легкі двомісні дрожки, запряжені одним конем[2][4]. Винахід бігових дрожок пов'язують з ім'ям графа О. Г. Орлова-Чесменського[5]. Використовувалися поміщиками чи їхніми управителями для об'їзду маєтку, поїздок до найближчих сусудів (заміняли сучасний велосипед). Управляв конем один з сідоків[2].
До кінця XIX ст. бігові дрожки служили для випробування рисистих коней з російською упряжжю (дуга і голоблі). З 1880 років поступово витіснені американками і гойдалками[5].
Каліберні дрожки
Каліберні дрожки чи калібер, гітара — московська назва безресорних (чи на простих малих ресорах) дрожок початку XIX століття[6][7].
Візницькі дрожки
Прольотка середини XIX ст. Музей кіностудії «Мосфільм»
Візницькі дрожки (прольотні дрожки, прольотки) використовувалися візниками в містах. Це був легкий двомісний екіпаж на ресорах і з відкидним верхом[8]. З'явилися у 1840-х роках, замінивши собою калібер. На початок XX ст. вони являли собою екіпаж типу фаетон, але запряжений тільки одним конем[3]. У містах СРСР їх можна було побачити ще в 1940-х роках[2].
Дроги
Дрогами називався довгий віз без кузова для перевезення великих вантажів (також щодо нього вживалася назва «биндюги́, бендюги́»)[9]. Він міг використовуватися і як катафалк[9]. Візників на биндюгах називали «биндюжниками».
Етимологія
Слово дрожкизапозичене з російської мови, де його походження залишається неясним. У російській мові дроги означає також «нижня частина воза, снасть», а дрога — «підтоки, розвора». Припускається спорідненість з дав.-ісл.draga, давн-англ.dragan («тягти»), що зводиться до пра-і.є.*dherāgh-. Окрім того, існували гіпотези зв'язку з прасл.*drъgati («дрижати»), походження від пракельт.*drogon («колесо»), ірл.droch[10].
Російське слово було засвоєне й іншими мовами для позначення легкого екіпажа: нім.Droschke, пол.dorożka, чеськ.drožka. У польських джерелах повідомляється, що в російській і прусській[pl] Польщі словом dorożka називали той самий тип екіпажа, який в австрійській Польщі[pl] був відомий як fiakier[11].