Гетеропатріархат (етимологія від гетеро[сексуальність] та патріархат) — соціально-політична система, при якій чоловіки та гетеросексуальність мають першорядність над жінками, іншими гендерами та сексуальними орієнтаціями. Це поняття підкреслює дискримінацію як жінок, так і ЛГБТ-людей, на подібному соціальному принципі з сексизмом.[1][2][3][4][5] Гетеросексуальним чоловікам не тільки надається перевага над іншими статями та сексуальностями, вони також заохочуються і винагороджуються в гетеропатаріархатному суспільстві.[6]
З феміністичної точки зору, поняття патріархат відноситься до батька як держателя влади в сім'ї (ієрархія), а жінок підкорюють його владі. З виникненням квір-теорії близько 1980-90-х років та підняттям питання про гетеронормативність та гендерний бінаризм, цей вид домінування не тільки змальований в поняттях статі та ґендеру (переважання чоловіків над жінками, чи маскулінного над фемінним), а й з точки зору сексуальності (гетеронормативність): гетеросексуальності над іншими сексуальними орієнтаціями, а також цисгендерності над іншими ідентичностями).[1][3][7] Поняття гетеропатріархату розвинулося з терміну «патріархат», щоб підкреслити формування суспільства, що панує над людиною, заснованого на культурних процесах сексизму/гетеросексизму.[8]
Гетеропатріархат — це система соціального панування, в якій гетеросексуальні чоловіки є привілейованими та постійно винагороджуютьсч за виявлення маскулінних рис. І навпаки, жінки та люди, які демонструють риси, які вважаються жіночими, отримують меншу соціальну значущість. Історично це проявилося в економічних нерівностях, таких як нерівна оплата праці, ковертюра, заборона жінкам володіти землею тощо.[9]
Гетеропатріархат є наріжним каменем для популярного феміністичного аналізу, який використовується для пояснення сучасної соціальної структури, базованій на ієрархічній системі взаємозалежних сил влади та утиску. Зазвичай у цьому контексті розуміють, що чоловіки, як правило, займають найвищі посади влади, а жінки несуть основну частину соціального гніту.[10] Цю організацію посилюють гендерні норми, які приписують риси фемінності та маскулінності чоловікам та жінкам.[11]
Одним з наріжних каменів цієї системи є нормалізація сім'ї як типової сімейної одиниці — моделі, яка диктує необхідність двох гетеросексуальних батьків з можливістю народжувати нащадків.[12] В рамках цієї сімейної структури чоловіки тримають владу над жінками, будучи «годувальниками», що контролюють надбання/ресурси.
Відмінність гетеропатріархату від патріархату у підкресленні використання сексизму та гомофобії для створення культури, в якій гетеро-чоловіки є найвищими громадянами.
Існує теорія, що гетеропатріархат став панівною ідеологією за часів Античної Греції в роки війни, коли груба сила була в ціні. Оскільки ця риса стала популярною, фемінні риси були засуджені та принижені ідеєю, що жінки є нижчими істотами.[12]
↑Kandiyoti, Deniz (2013). Bargaining with Patriarchy. Feminist Theory Reader Local and Global Perspectives. Routledge. с. 98—106.
↑Connell, Raewyn (2013). The Social Organization of Masculinity. Feminist Theory Reader Local and Global Perspectives. Routledge. с. 253—263.
↑de Beauvoir, Simone (2013). The Second Sex : Introduction. Feminist Theory Reader. Routledge. с. 40—48.
↑ абValdes, Francisco. Unpacking Hetero-Patriarchy: Tracing the Conflation of Sex, Gender & Sexual Orientation to Its Origins. Yale Journal of Law and Humanities. 8.