Нині монарха обирають (з князів штатів) у Малайзії й (із членів королівського дому) у Камбоджі; виборною монархією на чолі з Папою Римським є також Ватикан.
Спадкова монархія — найпоширеніша форма, причому є три порядки спадкування:
Майоратний (у вузькому сенсі слова), коли успадковує син монарха, найстарший на момент його смерті.
За правом первородства (прімогенітури) з переходом у порядку ліній і правом заступництва: престол переходить спочатку до низхідного потомства в одній лінії (успадковує старший син, а якщо він помер раніше батька, то його старший син), а після припинення допустимих спадкоємцем престолу в старшій лінії до наступної за старшинством лінії.
Залежно від прав жінок на престолонаступництво розрізняють такі типи прімогенітури:
австрійську або «напівсалічну»: жінки допускаються до спадкоємства лише по припиненню усіх нащадків чоловічої статі даної династії (Австрія, Російська імперія, Греція, Баварія);
кастильську (англійську): жінки усуваються від спадкування лише в межах однієї лінії, наприклад, молодший брат усуває старшу сестру, але дочка старшого брата виключає дядька (Велика Британія (до 2011), Іспанія, Монако, раніше також Португалія).
шведську (рівну прімогенітуру), тобто спадкоємцем є старша дитина монарха незалежно від статі (тобто взагалі скасовано перевагу чоловічої статі перед жіночою). Це найновіший тип престолонаступництва, уперше введений у Швеції1980 року й відтоді прийнятий також у Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Данії та Великій Британії.
Російська імперія
Акт 5 квітня
У Російській імперії була прийнята прімогенітура за австрійською (напівсалічною) системою згідно з актом від 5 квітня1797. Порядок престолонаступництва визначався в цьому акті в описовій формі, причому імператор Павло I писав тільки про себе і своїх дітей: престол після його смерті перейде до його старшого сина й усього його чоловічого потомства за порядком первородства, потім у рід його другого сина тощо. По припиненні всього чоловічого потомства синів Павла престолонаступництво перейде в жіноче покоління до найближчої родички останньоцарствуючого і потім іншим жіночим особам, завжди переходячи від найближчих до останньоцарствуючого до далі віддалених. Цей порядок іменувався в акті «порядком заступництва».
