Гетеросексуальність (гетеросексуалізм[1]) (від грец. έτερος — інший[2][3] та лат. sexus — стать) — романтичний потяг, сексуальний потяг або сексуальна поведінка між людьми протилежної статі або гендеру. Як сексуальна орієнтація, гетеросексуальність є «стійкою моделлю емоційного, романтичного та/або сексуального потягу» до людей протилежної статі; це «також відноситься до почуття ідентичності людини, яке ґрунтується на цих потягах, пов'язаній з ними поведінці та приналежності до спільноти інших людей, які поділяють ці потяги».[4][5] Гетеросексуальну людину зазвичай називають «гетеросексуалом».
Вчені не знають точної причини сексуальної орієнтації, але вони припускають, що це спричинено складною взаємодією генетичних, гормональних і середовищних впливів[12][13][14] і не розглядають це як вибір.[12][13][15] Хоча жодна теорія про причину сексуальної орієнтації ще не отримала широкої підтримки, вчені віддають перевагу біологічним теоріям.[12] Існує значно більше доказів, що підтверджують несоціальні, біологічні причини сексуальної орієнтації, ніж соціальні, особливо для чоловіків.[10][16][17]
Термін «гетеросексуальність» або «гетеросексуальність» зазвичай застосовують до людей, але гетеросексуальна поведінка спостерігається у всіх інших ссавців та інших тварин, оскільки це необхідно для статевого розмноження.
Термінологія
Термін «гетеросексуальність» в близькому до сучасного значенні «потяг до протилежної статі» був вперше запропонований Ріхардом Крафт-Ебінгом в книзі «Статева психопатія» (1886). Крафт-Ебінг вважав, що гетеросексуальність є вродженим інстинктом, що має на меті продовження роду.
На рубежі 19-20 століть термін вживався і в значеннях, відмінних від сучасного. Так, в 1892 році чиказький психіатр Джеймс Кіернан позначив цим словом психічне відхилення — «психічний гермафродитизм» .
Гетеросексуальність — в широкому сенсі слова феномен людської сексуальності, який включає або може включати в себе гетеросексуальну орієнтацію, гетеросексуальну ідентичність і / або гетеросексуальні поведінку.
У вузькому сенсі слова гетеросексуальність — це одна з трьох типових сексуальних орієнтацій, яка визначається як емоційне, романтичне (платонічне), еротичне (чуттєве) або сексуальний потяг виключно до осіб протилежної статі. Більшість фахівців двома іншими сексуальними орієнтаціями називають гомосексуальність і бісексуальність (деякі дослідники також виділяють полісексуальність, пансексуальність).
Гетеросексуальна орієнтація властива більшості населення земної кулі.
Гетеросексуальність пов'язана з продовженням роду: вагінальний секс біологічно спрямований на зачаття.
Для позначення людей гетеросексуальної орієнтації використовується термін «гетеросексуал/ка», також вживається слово «натурал/ка» (від англ. Natural — природний, природний), але це слово вважається гомофобним, тому що всі орієнтація є натуральним. Застарілий вираз «нормальна орієнтація» має на увазі, що гетеросексуальні відносини є нормою, а їх альтернативи — відхиленнями від цієї норми. Сучасна наука розглядає всі три сексуальні орієнтації як нормальні й позитивні різновиди сексуальних орієнтацій людини. Система уявлень, згідно з якими гетеросексуальність розглядається як єдина природна і морально і соціально прийнятна форма сексуальності людини, називається гетеросексизмом, але слід зазначити, що саме наукові обговорення та дебати щодо безпеки для здоров'я все ще ведуться у науковій спільноті.
Історія терміну
Гетеросексуальна пара
Гетеро- походить від грецького слова ἕτερος [héteros], що означає «інша сторона» або «інший»,[18] і використовується в науці як префікс, що означає «інший»;[19] і латинське слово для позначення статі (тобто характерна стать або статева диференціація).
Уперше слово sex було використане в англійській мові 1382 року під час перекладу Латинської Біблії на англійську мову. У цьому знаменитому перекладі, виконаному Джоном Вікліфом, текст із Книги Буття 6:19, у якому йдеться про Ноїв ковчег, містив фразу «the maal sex and femaal». Тут слово "секс" вживалося в значенні "стать", "вид", "раса". До кінця XVIII століття слово sex в англійській мові вживалося в значенні відокремленої групи, зокрема секти, релігійної групи, партії, каста тощо. Лише у XVIII столітті значення цього слова звужується до процесу статевого розмноження.
Сучасне використання терміна «гетеросексуальний» сягає своїм корінням у ширшу традицію таксономії особистості XIX століття. На початку XIX століття з'являється слово "сексуальність", яке охоплює вже не тільки фізичні, а й емоційні прояви[20]. Термін гетеросексуал був введений поряд зі словом гомосексуал Карлом Марією Кертбені в 1869 році[21]. Ці терміни не були в обігу наприкінці XIX століття, але були знову введені Ріхардом фон Крафт-Ебінгом і Альбертом Моллем приблизно 1890 року[21]. Термін «гетеросексуальність» у близькому до сучасного значенні «потяг до протилежної статі» був уперше запропонований Ріхардом Крафт-Ебінгом у книзі «Статева психопатія» (1886)[22]. Крафт-Ебінг вважав, що гетеросексуальність є вродженим інстинктом, що має на меті продовження роду.
На рубежі XIX-XX століть термін вживався і в значеннях, відмінних від сучасного. Так, у 1892 ріку чиказький психіатр Джеймс Кіернан позначив цим словом психічне відхилення - "психічний гермафродитизм"[23].
Іменник увійшов у ширший вжиток з початку 1920-х років, але не увійшов у загальний вжиток до 1960-х років; розмовне скорочення "гетеро" засвідчено з 1933 року. Абстрактний іменник "гетеросексуальність" уперше зафіксовано 1900 року[24]. Слово "гетеросексуал" було включено до нового міжнародного словника Мерріама-Вебстера 1923 року як медичний термін для позначення «хворобливої сексуальної пристрасті до однієї з протилежних статей». Однак 1934 року в другому виданні без скорочень воно визначається як "прояв сексуальної пристрасті до однієї з протилежних статей, нормальна сексуальність"[25][26].
Прапор гетеросексуалістів (варіант)
Гіпоніми гетеросексуального включають «гетерогнучкий».[27][28]
Слово можна неофіційно скоротити до «гетеро»[29]. Термін «стрейт» виник як гей-сленговий термін середини ХХ століття для гетеросексуалів, зрештою походить від фрази «йти прямо» (як «прямий і вузький») або припинити участь у гомосексуальному сексі. Одним із перших використання слова таким чином було в 1941 році автором Г. В. Генрі.[30] Книга Генрі стосувалася розмов із гомосексуальними чоловіками та використовувала цей термін стосовно людей, яких ідентифікували як колишніх геїв. Тепер це просто розмовний термін для «гетеросексуала», який з часом змінив основне значення. Дехто заперечує проти використання терміну «стрейт», оскільки він має на увазі, що негетеросексуальні люди є кривими.[31]
У своєму огляді літератури 2016 року Bailey et al. заявили, що вони «очікують, що в усіх культурах переважна більшість людей сексуально схильні виключно до іншої статі (тобто гетеросексуалу)», і що немає переконливих доказів того, що демографічні показники сексуальної орієнтації сильно змінювалися в залежності від часу чи місця.[10]
Гетеросексуальна активність тільки між одним чоловіком і однією жінкою є найбільш поширеним типом соціосексуальної активності[32]. За кількома великими дослідженнями, від 89 % до 98 % людей мали тільки гетеросексуальні контакти протягом свого життя[33][34][35][36]. Але цей відсоток падає до 79-84 %, коли повідомляється про одностатевий потяг і поведінку однієї або обох статей[37][38].
Дослідження 1992 року показало, що 93,9 % чоловіків у Великій Британії завжди мали гетеросексуальний досвід, у той час, як у Франції цей показник становив 95,9 %[39]. Згідно з опитуванням 2008 року, 85 % британців мають тільки різностатеві сексуальні контакти, в той час, як тільки 94 % британців ідентифікують себе як гетеросексуальні[40]. Аналогічно, опитування британського управління національної статистики (ONS) 2010 року показало, що 95 % британців ідентифікували себе як гетеросексуали, 1,5 % британців ідентифікували себе як гомосексуали або бісексуали, а останні 3,5 % дали розпливчастіші відповіді, як-от "не знаю", "інші", або не відповіли на запитання. У Сполучених Штатах, згідно зі звітом інституту Вільямса у квітні 2011 року, 96 % або приблизно 250 мільйонів дорослого населення є гетеросексуалами[41].
Опитування Геллапа в жовтні 2012 року надало безпрецедентну демографічну інформацію про тих, хто ідентифікує себе як гетеросексуалів, дійшовши висновку, що 96,6 %, з похибкою ±1 %, усіх дорослих у США ідентифікують себе як гетеросексуалів[42]. Результати Геллапа показують:
Вік/стать
Гетеросексуали
Не гетеросексуали
Не знають/Відмовляються
65+
91,5 %
1,9 %
6,5 %
50-64
93,1 %
2,6 %
4,3 %
30-49
93,6 %
3,2 %
3,2 %
18-29, чоловік
92,1 %
4,6 %
3,3 %
18-29, жінка
88,0 %
8,3 %
3,8 %
18-29
90,1 %
6,4 %
3,5 %
В опитуванні 2015 року брало участь близько 1000 осіб зі США, де 89 % опитаних визначили як гетеросексуальні, 4 % як гомосексуали (2 % гомосексуальних чоловіків і 2 % гомосексуальних жінок) і 4 % як бісексуали (будь-якої статі). Бейлі та інші у своєму огляді за 2016 рік заявили, що в останніх західних опитуваннях близько 93 % чоловіків і 87 % жінок ідентифікують себе як повністю гетеросексуальні, а близько 4 % чоловіків і 10 % жінок - як здебільшого гетеросексуальні[43].
Жодного простого і єдиного детермінанта сексуальної орієнтації остаточно не доведено, але вчені вважають, що поєднання генетичних, гормональних і екологічних факторів визначає сексуальну орієнтацію.[13][44][45] Вони віддають перевагу біологічним теоріям для пояснення причин сексуальної орієнтації[10][44] оскільки існує значно більше доказів, що підтверджують несоціальні, біологічні причини, ніж соціальні, особливо для чоловіків.[10][46][47]
Фактори, пов’язані з розвитком гетеросексуальної орієнтації, включають гени, внутрішньоутробні гормони, структуру мозку та їх взаємодію з навколишнім середовищем.
Нейробіологія маскулінізації мозку досить добре вивчена. Естрадіол і тестостерон, які каталізуються ферментом 5α-редуктазою в дигідротестостерон, діють на андрогенні рецептори в мозку, щоб маскулінізувати його. Якщо андрогенних рецепторів мало (люди з синдромом нечутливості до андрогенів) або забагато андрогенів (жінки з вродженою гіперплазією надниркових залоз), можуть бути фізичні та психологічні наслідки.[48] Було припущено, що як чоловіча, так і жіноча гетеросексуальність є результатом цього процесу.[49] У цих дослідженнях гетеросексуальність у жінок пов’язана з нижчим рівнем маскулінізації, ніж у жінок-лесбійок, хоча, коли йдеться про чоловічу гетеросексуальність, є результати, що підтверджують як вищий, так і нижчий ступінь маскулінізації, ніж у гомосексуальних чоловіків.
Для репродуктивного сексу не потрібна гетеросексуальна орієнтація, оскільки сексуальна орієнтація зазвичай відноситься до довгострокової стійкої моделі сексуального та емоційного потягу, що часто призводить до довготривалих соціальних зв’язків, тоді як для розмноження для заплідненняяйцеклітини потрібен лише один акт копуляції за допомогою сперми.[51][52][53]
Часто сексуальна орієнтація та ідентичність сексуальної орієнтації не розрізняються, що може вплинути на точну оцінку сексуальної ідентичності та на те, чи може сексуальна орієнтація змінитися чи ні. Ідентичність сексуальної орієнтації може змінюватися протягом життя людини і може співпадати або не співпадати з біологічною статтю, сексуальною поведінкою чи фактичною сексуальною орієнтацією.[54][55][56] Сексуальна орієнтація є стабільною та навряд чи зміниться для переважної більшості людей, але деякі дослідження показують, що деякі люди можуть змінити свою сексуальну орієнтацію, і це більш імовірно для жінок, ніж для чоловіків. Американська психологічна асоціація розрізняє сексуальну орієнтацію (вроджений потяг) і сексуальну орієнтацію (яка може змінитися в будь-який момент життя людини).[57]
Дослідження 2012 року показало, що 2% вибірки з 2560 дорослих учасників повідомили про зміну своєї сексуальної орієнтації через 10 років. У чоловіків зміни відбулися у 0,78% тих, хто ідентифікував себе як гетеросексуальний, 9,52% гомосексуалів і 47% бісексуалів. У жінок зміни відбулися у 1,36% гетеросексуалів, 63,6% лесбійок і 64,7% бісексуалів.[58]
Дворічне дослідження, проведене Лізою М. Даймонд на вибірці з 80 негетеросексуальних дівчат-підлітків (віком 16–23 роки), показало, що половина учасників змінювали ідентичність сексуальних меншин більше одного разу, третина з них протягом 2-х років. рік спостереження. Даймонд зробив висновок, що «хоча сексуальний потяг виглядає досить стабільним, сексуальна ідентичність і поведінка більш мінливі».[59]
Гетеролабільність — це форма сексуальної орієнтації або ситуативної сексуальної поведінки, що характеризується мінімальною гомосексуальною активністю в іншому випадку переважно гетеросексуальної орієнтації, що вважається відмінністю від бісексуальності. Вона була охарактеризована як «переважно прямий».[60]
Зусилля щодо зміни сексуальної орієнтації — це методи, спрямовані на зміну сексуальної орієнтації, які використовуються для спроби перетворити гомосексуальних і бісексуальних людей на гетеросексуальність. Вчені та спеціалісти з психічного здоров’я зазвичай не вірять, що сексуальна орієнтація є вибором.[61][62] Немає жодних наукових досліджень, які б зробили висновок про ефективність спроб змінити сексуальну орієнтацію.[63]
Суспільство і культура
Гетеросексуальна пара, чоловік і жінка в інтимних стосунках, утворюють ядро нуклеарної сім'ї.[64] Багато суспільств протягом історії наполягали на тому, щоб шлюб був укладений до того, як пара заспокоїться, але дотримання цього правила або дотримання його суттєво відрізнялося.
Символізм
Символ гетеросексуальності
Гетеросексуальна символіка бере свій початок від найдавніших артефактів людства, з гендерними символами, ритуальними зображеннями родючості та первісним мистецтвом. Пізніше це знайшло вираження в символіці обрядів родючості та політеїстичного культу, який часто включав зображення людських репродуктивних органів, як-от лінгам в індуїзмі. Сучасні символи гетеросексуальності в суспільствах, що походять від європейських традицій, все ще посилаються на символи, що використовуються в цих стародавніх віруваннях. Одним із таких зображень є поєднання символу Марса, римського бога війни, як остаточного чоловічого символу мужності, і Венери, римської богині кохання та краси, як остаточного жіночого символу жіночності. Символ Юнікоду для цього комбінованого символу – ⚤ (U+26A4).
Історичні погляди
Не було потреби вигадувати такий термін, як «гетеросексуальність», доки не з’явилися терміни, з якими його можна порівнювати та протиставляти. Джонатан Нед Кац датує визначення гетеросексуальності, як воно використовується сьогодні, кінцем ХІХ століття.[65] За словами Каца, у вікторіанську епоху секс розглядався як засіб для досягнення відтворення, а стосунки між статями не вважалися відверто сексуальними. Тіло вважалося інструментом для продовження роду: «Людська енергія, яка розглядалася як замкнута й суворо обмежена система, мала використовуватися для народження дітей і роботи, а не витрачатися на лібідозні задоволення».[65]
Кац стверджує, що сучасні ідеї сексуальності та еротизму почали розвиватися в Америці та Німеччині наприкінці ХІХ століття. Зміна економіки та «перетворення сім’ї від виробника до споживача»[66] призвели до зміни цінностей. Вікторіанська трудова етика змінилася, задоволення стало цінуватися вище, і це дозволило змінити уявлення про людську сексуальність. Споживча культура створила ринок для еротики, задоволення стало товаром. У той же час лікарі почали набувати більшої влади та впливу. Вони розробили медичну модель «нормального кохання», за яким здорові чоловіки та жінки насолоджувалися сексом як частиною «нового ідеалу стосунків між чоловіком і жінкою, який включав... суттєву, необхідну, нормальну еротику».[66] Ця модель також мала відповідника, «вікторіанського сексуального збоченця», кожного, хто не відповідав нормам. Базова протилежність статей була основою нормального здорового сексуального потягу. «Увага, приділена сексуальним аномаліям, породила потребу назвати сексуальну норму, щоб краще відрізнити середньостатистичного його та її від девіантного».[66] Створення терміну «гетеросексуальність» консолідувало соціальне існування попереднього гетеросексуального досвіду та створювало відчуття забезпеченої та підтвердженої нормальності в ньому.
Релігійні погляди
За міфом про створення світу в авраамістичних релігіях, Адам і Єва є першою людською парою і предками всього людства.
Юдейсько-християнська традиція має кілька віршів, пов’язаних з гетеросексуальністю. У книзі Буття сказано, що Бог створив жінок, тому що «недобре бути чоловікові самому; Я зроблю йому помічницю, відповідну йому»,[67] і що «тому чоловік покине батька свого та матір свою, і пристане до своєї жінки, і стануть вони одним тілом».[68]
Майже всі релігії вважають, що секс між чоловіком і жінкою в шлюбі дозволений, але є деякі, які вважають це гріхом. Ці релігії схильні розглядати всі статеві стосунки як гріховні та пропагують целібат. Деякі релігії вимагають целібату для певних ролей, наприклад, католицьких священиків; однак католицька церква також вважає гетеросексуальні шлюби священними та необхідними.[71]
Гетеронормативність і гетеросексизм
Це зображення часто використовується на футболках Straight Pride
Гетеронормативність позначає або пов’язана з світоглядом, який пропагує гетеросексуальність як нормальну або бажану сексуальну орієнтацію для людей. Він може призначати чіткі гендерні ролі чоловікам і жінкам. Термін був популяризований 1991 року Майклом Ворнером.[72] Феміністка Едрієнн Річ стверджує, що примусова гетеросексуальність, постійне і повторюване повторне підтвердження гетеросексуальних норм, є аспектом гетеросексизму.[73] Примусова гетеросексуальність — це ідея, згідно з якою жіноча гетеросексуальність приймається та нав’язується патріархальним суспільством. Тоді гетеросексуальність розглядається як природна схильність або обов'язок обох статей. Отже, будь-яка особа, яка відрізняється від нормальної гетеросексуальності, вважається девіантною або огидною.[11]
Гетеросексизм - це форма упередженості або дискримінації на користь сексуальності та стосунків протилежної статі. Це може включати припущення, що кожна людина є гетеросексуальною, і може включати різні види дискримінації геїв, лесбіянок, бісексуалів, асексуалів, гетерогнучких людей або трансгендерних чи небінарних осіб.
Стрейт-прайд — це гасло, яке виникло наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років і використовувалося переважно соціальними консервативними групами як політична позиція та стратегія.[74] Термін описується як відповідь на гей-прайд[75][76][77], прийнятий різними ЛГБТ- групами на початку 1970-х років, або на пристосування, надане гей-прайдам.
↑ абвLamanna, Mary Ann; Riedmann, Agnes; Stewart, Susan D (2014). Marriages, Families, and Relationships: Making Choices in a Diverse Society. Cengage Learning. с. 82. ISBN978-1-305-17689-8. Процитовано 11 лютого 2016. Причина, чому деякі люди розвивають гомосексуальну сексуальну ідентичність, остаточно не встановлена - так само, як ми ще не розуміємо розвиток гетеросексуальності. Американська психологічна асоціація (АПА) дотримується позиції, що на сексуальність людини впливають різноманітні фактори. В останніх публікаціях Американської психологічної асоціації йдеться про те, що сексуальна орієнтація не є вибором, який можна змінити за власним бажанням, і що сексуальна орієнтація, швидше за все, є результатом складної взаємодії екологічних, когнітивних і біологічних факторів... формується в ранньому віці...[і дані свідчать про те, що] біологічні, в тому числі генетичні або вроджені гормональні фактори, відіграють значну роль у сексуальності людини (Американська психологічна асоціація, 2010).
↑Gail Wiscarz Stuart (2014). Principles and Practice of Psychiatric Nursing. Elsevier Health Sciences. с. 502. ISBN978-0-323-29412-6. Процитовано 11 лютого 2016. Немає переконливих доказів на користь якоїсь однієї конкретної причини гомосексуалізму, проте більшість дослідників погоджуються, що на розвиток сексуальної орієнтації впливають біологічні та соціальні фактори.
↑Gloria Kersey-Matusiak (2012). Delivering Culturally Competent Nursing Care. Springer Publishing Company. с. 169. ISBN978-0-8261-9381-0. Процитовано 10 лютого 2016. Більшість організацій у сфері охорони здоров'я та психічного здоров'я не розглядають сексуальну орієнтацію як «вибір».
↑Klein, Ernest, A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language: dealing with the origin of words and their sense development thus illustrating the history of civilization and culture, p. 345. Oxford: Elsevier, 2000
↑Laumann, E. O., Gagnon, J. H., Michael, R. T., & Michaels, S. (1994). The social organization of sexuality: Sexual practices in the United States. Chicago: University of Chicago Press.[сторінка?]
↑Wellings, K., Field, J., Johnson, A., & Wadsworth, J. (1994). Sexual behavior in Britain: The national survey of sexual attitudes and lifestyles. London, UK: Penguin Books.[сторінка?]
↑Bogaert AF (September 2004). The prevalence of male homosexuality: the effect of fraternal birth order and variations in family size. Journal of Theoretical Biology. 230 (1): 33—7. Bibcode:2004JThBi.230...33B. doi:10.1016/j.jtbi.2004.04.035. PMID15275997. Богаерт стверджує, що: «Поширеність чоловічої гомосексуальності є предметом дискусій. Одна з ранніх оцінок становила 10% (наприклад, Marmor, 1980; Voeller, 1990). Деякі нещодавні дані підтвердили цю оцінку (Bagley and Tremblay, 1998), але останні великі національні вибірки свідчать про те, що поширеність чоловічої гомосексуальності в сучасному західному суспільстві, включаючи США, нижча за цю ранню оцінку (наприклад, 1-2% у Billy та ін., 1993; 2-3% у Laumann та ін., 1994; 6% у Sell та ін., 1995; 1-3% у Wellings та ін., 1994). Слід зазначити, однак, що в цих дослідженнях гомосексуальність визначається по-різному. Наприклад, деякі використовують одностатеву поведінку, а не одностатевий потяг як операційне визначення гомосексуальності (наприклад, Billy та ін., 1993); багато дослідників сексу (наприклад, Bailey та ін., 2000; Bogaert, 2003; Money, 1988; Zucker та Bradley, 1995) тепер наголошують на потязі, а не на відкритій поведінці при концептуалізації сексуальної орієнтації.» (с. 33) Також: «...поширеність чоловічого гомосексуалізму (зокрема, одностатевого потягу) змінюється з часом і в різних суспільствах (а отже, є «рухомою мішенню») частково через два ефекти: (1) варіації рівня народжуваності або розміру сім'ї; і (2) ефект братерського порядку народження. Таким чином, навіть якщо точно виміряти рівень чоловічого гомосексуалізму в одній країні в один час, він схильний до змін і не може бути узагальнений з плином часу або в різних суспільствах» (С. 33).
↑Gail Wiscarz Stuart (2014). Principles and Practice of Psychiatric Nursing. Elsevier Health Sciences. с. 502. ISBN978-0-323-29412-6. Процитовано 11 лютого 2016. Немає переконливих доказів на користь якоїсь однієї конкретної причини гомосексуалізму, проте більшість дослідників погоджуються, що на розвиток сексуальної орієнтації впливають біологічні та соціальні фактори.
↑Lawyers Guide to Forensic Medicine SBN 978-1-85941-159-9 By Bernard Knight - Page 188 "Вагітність добре, як відомо, виникає внаслідок такої зовнішньої еякуляції ..."
↑Sinclair, Karen, About Whoever: The Social Imprint on Identity and Orientation, NY, 2013 ISBN 9780981450513
↑"... the core of a family is a heterosexual couple who have children who they raise to adulthood - the so-called nuclear family." Encyclopedia of family health
↑ абKatz, Jonathan Ned (January–March 1990). The Invention of Heterosexuality(PDF). Socialist Review (20): 7—34. Процитовано 5 грудня 2016.
↑ абвKatz, Jonathan Ned (January–March 1990). The Invention of Heterosexuality(PDF). Socialist Review (20): 7—34. Процитовано 5 грудня 2016.
↑Eliason, Michele J.; Schope, Robert (2007). Shifting Sands or Solid Foundation? Lesbian, Gay, Bisexual, and Transgender Identity Formation. У Meyer, Ilan H. (ред.). The Health of Sexual Minorities. с. 3—26. doi:10.1007/978-0-387-31334-4_1. ISBN978-0-387-28871-0. «Не дивно, що люди на стадії прайду піддаються найбільшій критиці з боку не лише гетеросексуальних людей, але й багатьох ЛГБТ, яким незручно змушувати більшість розділяти їхній дискомфорт. Гетеросексуальні люди можуть висловлювати здивування щодо терміну «гей-прайд», стверджуючи, що вони не говорять про «гетеросексуальний прайд»».
Keel, Robert O., Heterosexual Deviance. (Goode, 1994, chapter 8, and Chapter 9, 6th edition, 2001.) Sociology of Deviant Behavior: FS 2003, University of Missouri–St. Louis.
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
