Історія еротичних зображень

Історія еротичних зображень

Історія еротичних зображень у Вікісховищі

Римський Каганець на якому зобрежено статевий акт "по-собачому"

Римський Каганець (близько 1-го століття н.е.) на якому зображено секс утрьох

Типовий гетеросексуальний римський живопис з Помпей

Roman Спінтрія (жетон борделю)

Скульптура імперії Шунга (Індія), 1-ше століття до н.е.. Музей мистецтва Метрополітен.

Історія еротичних зображень включає в себе живопис, скульптуру, фотографію, драматургію, музику та літературу всіх часів, які зображують сцени сексуальної природи. У стародавніх культурах статевий акт часто асоціювався з надприродними силами, і його зображення має й релігійний характер. У країнах Азії, таких як Індія, Шрі Ланка, Непал, Японія та Китай зображення сексуального та еротичного характеру має особливе значення для корінних релігій. Греки та римляни створили багато творів та прикрас еротичного характеру, багато з яких інтегрована у культурні та релігійні практики.^[1][2]

З розвитком комунікаційних технологій кожна нова техніка: друк, фотографія, кіно, комп'ютер адаптувалися для відображення і поширення еротичних зображень.^[3]

Ставлення протягом історії

Ранні зображення

Палеоліт та мезоліт

Єгипет

Греція та Рим

Перу

Азія

Європа

Початок масового поширення

Друк

Фотографія

Журнали

Кіно

Відео та цифрові зображення

Див. також

Посилання

1. Rawson, Phillip S. (1968). Erotic art of the east; the sexual theme in oriental painting and sculpture. New York: Putnam. с. 380. LCC N7260.R35.
2. Clarke, John R. (April 2003). Roman Sex: 100 B.C. to A.D. 250. New York: Harry N. Abrams. с. 168. ISBN 0-8109-4263-1.
3. Chris Rodley, Dev Varma, Kate Williams III (Directors) Marilyn Milgrom, Grant Romer, Rolf Borowczak, Bob Guccione, Dean Kuipers (Cast) (7 березня 2006). Pornography: The Secret History of Civilization (DVD). Port Washington, NY: Koch Vision. ISBN 1-4172-2885-7. Процитовано 21 жовтня 2006. {{cite AV media}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка) Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 26 травня 2014.