Четвертий за відвідуваністю та четвертий за площею музей у світі.
Музей мистецтва Метрополітен займав четверте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр). Metropolitan Museum of Art у 2019 році мав майже 6,8 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,1 млн. осіб, у 2021 році – 2,0 млн. Однак, у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до Метрополітен музею, чисельність відвідувань збільшилась до 3,2 млн.[15]
Музейний фонд становить понад 2 мільйони експонатів, які охоплюють 5000-річну історію культури людства з усіх куточків світу[16]. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. Є місцем перебування енциклопедичної колекції музичних інструментів, костюмів та аксесуарів, а також зброї та обладунків. У 1924 році був відкритий відділ американського мистецтва.
У його галереях розміщені кілька інтер'єрів, історія яких веде відлік від часів І століття у Римі до дизайнів сучасної Америки.
Музей мистецтва Метрополітен заснований 1870 року з метою підвищення зацікавленості американського народу до історії та мистецтва.
1864 — постанова до спра́ви про створення художнього музею в місті Нью-Йорк.
31 січня 1870 обрано правління майбутнього музею. 13 квітня 1870 надрукована хартія про офіційне створення музею. Пізніше розпочато будівництво першого приміщення для музею.
У березні 1880 відкрито перше приміщення музею (архітектори — Колвер Во, Рей Маулд), у 1888 і 1894 — дві добудови.
1902 — нове приміщення[d] в помпезному стилі неокласицизму на східному боці (фасад на 5-ту авеню), що затуляло старі будівлі і стало візитівкою музею.
1937 — засновано Інститут костюму, який передав музею одяг від XVII до XX ст. різних народів світу, аксесуари, фотоархів, модні видання.
1950-1960 — облаштування наукової бібліотеки музею, що став найбільшою збіркою видань із мистецтва в США.
1980—1984 — нові галереї (загальна площа 2 400 м²) для експонування живопису доби європейського Відродження, живопису XIX ст, колекції італійських бронз, меблів майстрів Франції різних епох, німецької порцеляни з колекції пана Лінського.
У лютому 2017 музей зробив загальнодоступними 375 000 оцифрованих зображень художніх робіт зі своєї колекції. Ці картини і фотографії можуть бути вільно використані як в особистих, так і в комерційних цілях (рівень ліцензії Creative Commons 'CC0')[17].
Фінансова підтримка
Фінансова підтримка Метрополітен-музею спочатку була незначною. Аби мати експонати, пішли шляхом замовлень на копії і відливки з гіпсу.
Переломним став 1901, коли мільйонер Джейкоб С. Роджерс заповів музею $4 500 000 на придбання дійсно «рідкісних і високохудожніх витворів мистецтва» і суттєвого поповнення наукової бібліотеки музею. Спрацювала довга традиція благодійності і музей отримав значні фінансові вливання від різних благодійників. Гроші розміщені в банку, їх не витрачають, а використовують відсотки з капіталу на виплати. Музей має своє видавництво і заробляє ще декількома цілком законними засобами. Але повага до меценатів залишається провідною політикою адміністрації. Імена найвідоміших меценатів викарбувані золотом в одному з вестибюлів музею.
Точно дотримується адміністрація і умов прискіпливих заповітів. У 1914 музей по заповіту Бенджамена Алтмана (1840—1913) отримав його приватну колекцію (східні й іранські килими, скульптура і живопис доби Відродження і XVII століття) з умовою експонування як єдиного цілого. Музей не розподілив речі в різні відділи (як того вимагає музейна наука) й експонує збірку як єдину культурну та меморіальну пам'ятку доби.
Завдяки моді на артефакти зі Стародавнього Єгипту та могутній фінансовій підтримці, МЕТ отримав надзвичайну кількість оригіналів мистецтва тодішньої цивілізації. Серед експонатів музею — сфінкси, скульптури фараонів, рельєфи та стінописи з храмів і поховальних комор, меблі Єгипту, папіруси, ювелірні вироби. Серед найкращих здобутків музею — храм, вивезений з Дендуру. Колекція історичних пам'яток Стародавнього Єгипту вважається найповнішою у світі і найкращою у США.
Мистецтво давнього близького сходу, ісламська колекція
З кінця XIX століття музей став купувати витвори мистецтва і артефакти Стародавнього Сходу[18]. Експозиція охоплює період з пізнього неоліту до падіння держави Сасанідів, включно з предметами шумерської, хетської, сасанідської, ассирійської, вавилонської, еламської та інших культур, а також багато предметів бронзового століття. Серед перлин колекції — декілька статуй ламассу, які охороняли північно-західний палац ассирійського царя Ашшур-назір-апала II.
Мистецтво Африки, Океанії та Америки
Вперше Метрополітен-музей придбав зібрання стародавніхперуанських предметів 1882 року, але цілеспрямоване придбання експонатів з Африки, Океанії та обох Америк почалося тільки 1969 року, коли магнат і філантроп Нельсон Рокфеллер передав музею свою колекцію — приблизно 3000 предметів[19].
У музеї можна побачити створені 40 000 років тому наскельні малюнки австралійськихаборигенів і церемоніальні предмети знаті бенінського царства, подаровані музею антикваром Клаусом Перлсом.
Колекція — понад 35 000 експонатів, можливо, є найповнішим зібранням в США. Для цієї колекції відведено окреме крило. Вона охоплює приблизно 4000 років історії азійського мистецтва; в ній представлені всі цивілізації Азії, а також всі типи декоративного мистецтва — від живопису і ксилографії до скульптури та художнього литва. Особливо повно в зборах представлені китайський живопис і каліграфія, а також експонати з Непалу і Тибету. Окремо слід відзначити дворик з садом в стилі династії Мін, виконаний за зразком саду в Сучжоу[20].
Мистецтво Китаю
Невідомий китайський ливарник. Ритуальний бронзовий келих з кришкою і магічними орнаментами, до 1045 до н. е.
Інститут відомий своїм щорічним шоу Мет Гала (англ. The Met Gala).
Музей мистецтва костюму (англ. the Museum of Costume Art) був заснований Ейлін Бернстайн та Айрін Левісон 1937 року. 1946 року, за фінансової підтримки індустрії моди, увійшов до складу Музею Метрополітен, змінивши назву на Інститут костюма (англ. The Costume Institute) та ставши кураторським відділом 1959 року. Сьогодні його колекція — це понад 35 000 костюмів і аксесуарів[21]. Раніше Інституту належала галерея в нижній частині будівлі музею, прозвана «фундаментом» (Basement); зважаючи на крихкість експонатів постійна експозиція відсутня. Замість цього Інститут двічі на рік влаштовує виставки костюмів в галереях Метрополітен-музею, кожна виставка присвячена певному дизайнеру або темі. Мет Гала є головним джерелом щорічного фінансування виставок відділу, придбань та збільшення капіталу. Це щорічне шоу від Інституту костюмів, співавтором якого є головний редактор VogueАнна Вінтур, є надзвичайно популярною, якщо не ексклюзивною подією у світі моди; 2007 року вартість квитка стартувала від $ 6500 за людину. Кожного травня урочисто відзначають відкриття весняної виставки.
Британська сукня, 1747
Британська сукня, 1870
Французьке вбрання, 1620
Французька сукня, 1924
Французька сукня, 1923
Французька сукня, 1911
Європейська скульптура та прикладне мистецтво
Є одним з найбільших підрозділів, зберігає 50000 експонатів від XV до початку XX століття[22].
Значні фінансові суми дозволили купувати для музею найдорожчі з картин на аукціонах, перш за все — картини Рембрандта. Вони не так часто з'являлись на аукціонах, а коштували надзвичайно недешево. Винятком були продажі шедеврів з музею Ермітаж в часи фінансової депресії, коли за оригінал Рембрандта — «Христос і самаритянка» СРСР отримав тільки 49.980 доларів.
Полотно Рембрандта «Аристотель біля погруддя Гомера», придбане для Метрополітен-музею у 1961 р., вже коштувало музею 2.300.000 доларів. Очільників музею астрономічна ціна не зупинила, збірка музею поповнилася ще одним шедевром. Колекція картин Рембрандта в Метрополітен-музеї значна і має твори майже всіх періодів творчості митця, серед яких — парадні і пізні портрети, релігійні і міфололічні композиції, автопортрет самого художника.
Приватна колекція Роберта Лемана, подарована музею 1969 року, розмістилася у відкритому в 1975 павільйоні Лемана, представлені твори декоративно-прикладного мистецтва, живопис, графіка XIV—XIX ст. з Європи[23].
Філія The Cloisters
Приміщення для музею побудували на гроші Дж. Рокфеллера-молодшого, і нагадує середньовічний монастир із двориком. Будівля розташована в парку на березі річки Гудзон на півночі острова Мангеттен[24].
Тут зберігають твори від ранішнього до пізнього середньовіччя країн Західної Європи — Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів (до їх розділення на Голландію і сучасну Бельгію), Іспанії тощо. У колекції — дерев'яна скульптура німецьких майстрів, романська і готична скульптура Франції, вітражі, церковні речі, арраси і килими, вироби з кістки, кераміки, металів (срібла, міді, олова). Фундатор збірки — залізничний магнат початку XX ст. Дж. Пірмонт Морган.
Перші експонати були придбані 1881 року. 1904 року музеї придбав дві великі збірки європейської і японської зброї, і його колекція швидко здобула міжнародне визнання; 1912 року створений окремий відділ. Обсяг колекції — приблизно 14 тисяч предметів; серед них багато речей, якими користувалися особи королівської крові, включно зі зброєю короля Англії Генріха VIII, короля Франції Генріха II та імператора Фердинанда I[25].