Розлад сексуального збудження у жінок (англ.Female sexual arousal disorder, «FSAD») — стійка або повторювана нездатністю досягти або підтримувати сексуальне збудження до завершення статевого акту. Діагноз також може вказувати на нонконкордантну ситуації секрецію та ерекцію, яка зазвичай спостерігається під час збудження та сексуальної активності.
Фактори, що сприяють «розладу збудження у жінок» та «розладу жіночого оргазму», досліджені дуже слабко і значно менше за чоловічі, проте вже відомо, що вони складно взаємодіють на кількох рівнях: інтрапсихічному, міжособистісному та поведінковому.[2] Відсутність чіткого зв'язку між медичними розладами та проблемою свідчать, що психологічні чинники відіграють більш значну роль.[3] Серед них:
якість стосунків. Велика кількість досліджень жінок у гармонійних стосунках, проблемних парах та з розладом збудження вивчала вплив міжособистісних причин на можливість оргазму. Грають роль і конкретні змінні у стосунках, і загальна задоволеність ними[6], і події, на ставлення;
сексуальна поведінка залежить від гормонального стану: гормони яєчників модерують сексуальне бажання;
деякі ліки, зокрема, СІЗЗС, можуть спричиняти сексуальну дисфункцію у жінок, а у випадку «СІЗЗС» та «ІЗЗСН» ці дисфункції можуть стати постійними після закінчення лікування[2];
пілотна нейровізуалізація чотирьох жінок з розладом збудження показала меншу активацію їх мозку, включаючи дуже незначну активацію в мигдалині. Зате вони мали підвищену активацію в скроневих областях, на відміну від жінок без сексуальних труднощів, у яких вони дезактивувалися.
Попри те, що діагностика сексуальної дисфункції у жінок наразі є спірною, останніми роками стало поширенішим використання препаратів на основі тестостеронуне за призначенням для лікування розладу.
Одне з критичних зауважень діагнозу в тому, що «суттєві переваги експериментальних препаратів для сексуальних проблем у жінок є сумнівними, а фінансові конфлікти інтересів експертів, які схвалюють уявлення про дуже поширений медичний стан, значні».[11]
Критика
Однією з проблем поточного визначення в «DSM-IV»[12] є те, що суб'єктивне збудження не включено. Часто немає ніякої кореляції між суб'єктивним і фізіологічним збудженням жінки.[13] Зважаючи на це, нещодавно «розлад статевого збудження у жінок» було розділено на підтипи:
Розлад збудження геніталій;
Суб'єктивний розлад сексуального збудження;
Комбінований розлад геніталій і суб'єктивного збудження.
Третій підтип є найбільш поширеним у клінічних умовах.[14]
↑ абвгHales E and Yudofsky JA, eds, The American Psychiatric Press Textbook of Psychiatry, Washington, D.C.: American Psychiatric Publishing, Inc., 2003
↑Witting, Katarina; Santtila, Pekka; Alanko, Katarina; Harlaar, Nicole; Jern, Patrick; Johansson, Ada; Pahlen, Bettina von der; Varjonen, Markus; Ålgars, Monica (2008). Female Sexual Function and Its Associations with Number of Children, Pregnancy, and Relationship Satisfaction. Journal of Sex & Marital Therapy. 34 (2): 89—106. doi:10.1080/00926230701636163. PMID18224545. S2CID28315914.
↑Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (вид. 4th). Washington DC: American Psychiatric Association. 2000.
↑Chivers M. L. (2005). Leading comment: A brief review and discussion of sex differences in the specificity of sexual arousal. Sexual and Relationship Therapy. 20 (4): 377—390. doi:10.1080/14681990500238802. S2CID44451821.
↑Brotto, L. A., Basson, R., & Gorzalka, B. B. "Psychophysiological assessment in premenopausal sexual arousal disorder", The Journal of Sexual Medicine, 1(3), 266–277, 2004
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
.svg){kind=small}
