Інфібуляцію в більшості випадків здійснюють у домашніх умовах без анестезії з використанням, як правило, грубих і не стерилізованих інструментів. Інструменти використовуються багато разів, тому зростає ризик захворювань, що передаються через кров, серед яких ВІЛ та СНІД. Якщо після операції настає смерть, звинувачують не того, хто проводив операцію, а «злих духів» чи «долю»[6].
У західних країнах інфібуляція створює труднощі для акушерок і лікарів при наданні передпологової і післяпологової допомоги. Для прийому пологів у жінок, яким була зроблена така операція, фахівці повинні пройти спеціальну підготовку[7].