Неоплачувана робота

Палестинські жінки мелють кавові боби
«Стара жінка за працею». Виготовленням одягу можна займатись навіть коли репродуктивна праця вже позаду.
Частина серії
Сексизм
Портал Проєкт
Жінка за виконанням хатньої роботи (1906)
Жінки саджають рис
Літня непальська жінка за роботою.
Жінки працюють на рисовому полі, Гуджарат
Корінні жительки Аляски за роботою, 1972
Жінка бере якомога більший вантаж, щоб заощадити на харч дітям. Індія.
Чистота житла — турбота жінок

Неопла́чувана робо́та (англ. Unpaid work, Unpaid labor) — це праця, за яку людина, що її виконує, не отримує жодної безпосередньої винагороди. Це форма «неринкової» праці, що може бути двох видів:

  1. Включена у виробництво і входить до системи національних рахунків (таких як ВВП);
  2. Виключена з виробництва, яка не входить до економічних рахунків і здійснюється всередині домогосподарств на задоволення їх потреб (наприклад, хатня робота, котра в основному лягає на плечі жінок).[1] 

Також неоплачувана праця може існувати у вигляді волонтерства як форми благодійності та стажування як форми неоплачуваного найму.

За даними ООН, найбільшу кількість неоплачуваної роботи виконують жінки, і це глобальна тенденція. Така економічна гендерна нерівність пов'язана з традиційними функціями жінок у домашньому господарстві, і відбивається на становищі жінок як у приватній сфері, так і на ринку праці, спричинюючи гендерний розрив в оплаті праці. Віддаючи втричі більше за чоловіків часу неоплачуваній хатній роботі, жінки втрачають можливості на ринку праці, здоров'я та заглиблюються у бідність, що, в свою чергу, негативно впливає на дітей та державу.

Види неоплачуваної праці

Доглядова праця

Неоплачувана доглядова праця (Unpaid care work) — це щоденні активності, що забезпечують комфорт конкретної родини: приготування їжі, прибирання, прання, закупи продуктів чи речей для дому, так само як догляд за дітьми, літніми, хворими, неповносправними членами родини. В деяких країнах доглядова праця може входити до системи національних рахунків, наприклад, як «вирощування їжі для домашнього споживання».[2] Доглядова праця майже чи повністю не прив'язана до біології, її може виконувати будь-хто в родині, маючи достатньо навичок.

Репродуктивна праця

Неоплачувана репродуктивна праця (Reproductive labor) — це робота з забезпечення відтворювання сім'ї (продовження роду): всі активності, пов'язані з дітонародженням, а також виховання / догляд за дітьми та іншими членами родини.[3][4] Окрім народження та грудного вигодовування дітей, решту репродуктивної праці (від догляду за немовлятами до виховання підлітків) можуть взяти на себе будь-хто з родини.[5] Проте біологічна залежність дітонародження від жіночої репродуктивної системи зробила незворотньо «жіночою» і решту роботи з забезпечення репродукції (зокрема, догляд за малолітніми дітьми, декрети в зв'язку з народженням дитини, опіка над дітьми, їх забезпечення, розвиток та виховання). Від одружених жінок, матерів-одиначок, сестер, тіток та інших жінок в родинах очікується, що саме вони візьмуть на себе основну частину цієї неплатної праці впродовж усього життя, водночас із гострою потребою в жіночій робочій силі на ринку праці.[4] Виховання дітей підпадає і під репродуктивну, і під доглядову працю, тож залишається на плечах жінок, хоча після грудного вигодовування могло б перейти в спільний фонд домогосподарства.[5]

Статистика

Найчастіше неоплачувану хатню роботу вимірюють дослідженнями використання часу, що оцінюють, скільки часу люди приділяють певним активностям.[2] Sarah Gammage дослідила часові витрати в Гватемалі і виявила, що жінки щоденно виконують біля 70 % всієї неоплачуваної роботи в домогосподарствах.[6] В шістьох інших країнах результати були подібні.[7] В Китаї чоловіки проводять за неоплачуваною хатньою працею в середньому 58 хвилин на добу, жінки — в середньому 139 хв.[8]

Час, який в середньому витрачають на неоплачувану хатню роботу
Рік дослідження Країна Чоловіки, хв/день Жінки, хв/день
2010[6] Аргентина 101 293
2008[7] Індія 36 354
2008[7] Корейська республіка 38 224
2008[7] Нікарагуа 66 318
2008[7] Південна Африка 91 273
2008[7] Танзанія 44 262
2015[8] Китай 58 139

Регулярні дані, зібрані в 80 країнах 24-годинниковим тижневим щоденникуванням організацією United Nations Statistics Division з 2000 по 2015 роки, прямо підтверджують, що жінки виконують більше половини хатньої роботи по всьому світу. Найбільший розрив між чоловічими та жіночими затратами часу — у країнах, що розвиваються. Найменша різниця в затратах у скандинавських країнах: Швеції, Норвегії, Данії, Нідерландах та Фінлндії. Мінімальний розрив у Швеції: 3.33 год. на тиждень[9]. Див. також Шведська модель боротьби з проституцією та Фемінізм у Швеції.

Для порівняння, в Алжирі, Тунісі, Мексиці, Іраку та Гватемалі різниця між чоловічим та жіночим використанням часу перевищує 18+ годин роботи на тиждень. Для Мексики та Гватемали пропорція хатньої роботи, виконуваної жінками, перевищувала кількість годин у добі втричі. В середньому чотири години хатньої роботи на день сім днів на тиждень дають приблизно 672 години на місяць чи 28 годин на тиждень.[9]

Вимір чоловічої участі в хатній роботі (2012, Малаві) показав, що чоловіки в середньому займаються нею 1.25 год, і це та ж тривалість, що в камбоджійських чоловіків у 2014. Інші нації з низькою чоловічою участю в домашній праці — Пакистан (1.81 год; різниця з жінками 18.06 год), Малі (2.50 год; 17.92 год різниці), Японія (2.92; 12.01 год) та Палестина (3.06 год; 16.11 год різниці).[9]

З іншого боку, мінімум часу хатній роботі присвячують жінки Малаві (8.68год/тиждень). В США *2014) жінки безкоштовно працюють 14.58 годин на тиждень.[9]

Якщо в 'індустріальних' країнах жінки витрачають «дві третіх» на неоплачувану працю та «третину на оплачувані активності» (чоловіки — навпаки), то в країнах, 'що розвиваються', з тими ж «двома третіми» у жінок в чоловіків обслуговування займає «менше однієї четвертої їхнього робочого часу».[10]

Гендерний розподіл праці

Традиційне уявлення про сім'ю передбачає підкріплений гендерними стереотипами розподіл роботи на «чоловічу» (забезпечувати прибуток родини, «годувальник») та «жіночу» (виконання домашньої роботи, «берегиня», «господиня», «домогосподарка»).[1] Підґрунтям для формування цих гендерних ролей стали патріархатна культура, вплив колоніалізму, імперіалізму і християнства. Історично жінка мала бути «гарною» дружиною та матір'ю.[11] Християнство визначає роль жінки як підкорення чоловіку та ведення домашнього господарства. За дослідженнями, новоанглійські місіонери, проповідуючи християнські цінності, змінили традиційний високий статус жінки в гавайських полігамних племенах, де до того жінки не обтяжувалися хатніми обов'язками, такими як прасування.[12]

Тож, за сформованими соціальними нормами основний тягар домашньої роботи лежить на жінках. Чоловік може, але не зобов'язаний, виконувати лише частину праці з догляду за дітьми. Починаючи з 1960-х, з поширенням глобалізації, на ринку праці з'явилися нові можливості для жінок, що поставило під сумнів «головування» чоловіків у сім'ї.[11] Глобалізація дала жінкам оплачувану роботу, але не позбавила їх від необхідності виконувати неоплачувану.[13] Фактично сучасна жінка повинна вирішити, чому віддавати пріоритет, час, здоров'я та гроші — побудові кар'єри чи виконанню хатньої роботи (Баланс між роботою й життям[en]). Ця проблема носить назву «Подвійний тягар» або «зміна біля плити» і, в свою чергу, впливає на рівень життя та дохід родини.

Нині все в більшій кількості родин працюють обидвоє, і відбувається поступова трансформація уявлень про розподіл роботи. Проте, незалежно від методології, численні дослідження доводять, що розподіл домашньої роботи досі покладає основну її частину на дружин. Нерівність між чоловіками і жінками у шлюбі має тенденцію до скорочення, але вкрай повільну.[14] Соціальні очікування створюють тиск на жінок і не стимулюють чоловіків. І хоча члени родини чоловічої статі здатні виконувати неоплачувану роботу, повертаючись додому з оплачуваної, набагато частіше її виконують саме жінки, повертаючись зі своєї.[1]

Економічні корені

Суспільства конструювали жіночі гендерні ролі саме такими, тому що жінки переважно фінансово залежали від чоловіків, що виражалося в «сексуальному контракті», що визначав їх як «приватну власність окремого чоловіка».[15] Це призвело до доместикації жінок, оскільки їхнім основним шляхом доступу до фінансів став шлюб з чоловіком. Такий гендерний поділ зробив потреби та права жінок невидимими, що дозволило чоловікам «продовжити домінувати над жінками та визначати їх як залежних» і встановило необхідну залежність між чоловіками та жінками.[15] Проігнорована взаємність цього зв'язку підкреслює факт залежності чоловіків від жіночої «хатньої та репродуктивної роботи».

В багатьох суспільствах жіноча роль включає «дітонародження, догляд за дітьми, старими, хворими, приготування їжі та одягу, збір води, підтримання вогню».[15] До того ж, жіноча гендерна роль вбудована в економіку як таку, бо її внесок в економіку може бути легко замінений чоловіком через інший шлюб чи плату за доглядові послуги; доглядова праця продається і купується, проте більша її частина неоплатна і не врахована. Конфігурація обміну обслуговування на забезпечення базується на 'патріархатному контролі', в котрожу жінка «вирощується, щоб бути ріднею»-доглядачкою та підтримувачкою структури сім'ї, тоді як чоловік має індивідуальну свободу, його роль вимагає лише постачати гроші.[15]

Сучасна вигода

Під тиском тренду працюючих пар і поступового старіння популяції комерціалізація хатньої та доглядової праці стала неминучою. Висунуто аргументи, що вартість неоплачуваної праці завжди має враховуватись, аби запобігти експлуатації неоплачуваної трудової сили, і тому вона має розглядатися як законний найм. Також є вимоги надати неоплачуваним хатнім працівницям «опікунський посібник», щоб захистити трудову вартість їхньої праці.[16]

Проте реальність таких реформ під питанням, оскільки неоплачувана хатня робота позитивно позначається на державному бюджеті. Адже жінки безкоштовно надають населенню ті послуги, які має надати держава, якщо сім'я не зможе їх забезпечити: догляд за дітьми, догляд за літніми, медичне обслуговування, харчування.[1] Коли держава урізає фінансування дитинства, старості, хворих та неповносправних, тягар їх обслуговування зазвичай лягає на плечі жінок у родині, знижуючи їх участь на ринку праці (тобто контролюючи залученість і конкуренцію).[2]

Безоплатна доглядова робота необхідна для підтримки порядку в глобальній ринковій економіці. За теорією торта[en], репродуктивна та доглядова праця — «ключі до функціонування всіх економік.»[4] Доглядова праця забезпечує здоров'я і продуктивність тих, хто виконує оплачувану роботу. Продуктивність використовується для створення капіталу.[17] З двох видів капіталу (грошовий та людський) людський є дешевшим тому, що робоча сила, яка його створює, переважно складається з жінок.[18] «Люди в доглядовому секторі часто експлуатуються, отримують меншу платню та працюють в незадовільних умовах.»[4]

«Жіночість» доглядової роботи

Глобально, очікування від жінок основного забезпечення 'неоплачуваного догляду' є соціально сконструйованим та забезпечуваним гендерними нормами. Навість якщо жінка праціює повний день поза домом, вона зазвичай виконує більшу частину хатньої праці та догляду за дітьми.[14] Внаслідок глобалізації все частіше очікується, що жінки працюватимуть як у платному, так і в неоплачуваному секторі, робитимуть внесок у доходи сім'ї, залишаючись головними постачальницями неоплачуваної праці.[10] Ця нерівність підкреслює гендерний розподіл праці і те, як він змінюється з глобалізацією структури зайнятості. Крім того, він висвітлює, як соціально побудовані норми гендеру створили систему, яка заохочує жінок продовжувати нести «подвійне навантаження» на послуги з догляду. Структура «подвійного навантаження» значною мірою сприяла економічній вразливості жінок, оскільки жінки, які перебувають у фінансових кризах, частіше виявляються бідними, безробітними, хворіють та не навчаються. Жінки часто страждають більшою мірою під час фінансових криз, оскільки вони, як правило, є більш уразливими, ніж чоловіки.[19]

Приписування обслуговуючої праці жінкам забезпечується також знецінюванням праці жінок, котре прямо влпиває на гендерний розрив в оплаті праці. Маркуючи зусилля та вклад жінок як щось меншовартісне, чоловіки зберігають наявну структуру влади та тримають жінок на дистанції від прибуткових сфер ринку, в тому числі, через демотивацію.

Так, UNDP Women та Development Report (1995) досліджено 31 країну:[10] майже в усіх країнах жінки працювали більше годин, ніж чоловіки, але отримували меншу економічну винагороду. Як у «третьому», так і в «індустріалізованому» світі чоловіки отримують «левову частку прибутку та визнання» за свої інвестиції, тоді як робота жінок залишається «неоплаченою, нерозпізнаною, недооціненою.»[10] Жінки в бідних країнах схильні брати безкоштовну роботу на себе через відмови чоловіків її виконувати з аргументом, що «жінки як гендер мають обов'язки перед іншими, яких чоловіки як гендер не потерплять.»[13]

«Друга зміна»

Подвійний тягар (подвійний день, подвійне навантаження, double burden) — явище, що жінка, маючи оплачувану роботу на ринку праці, повинна прийти додому і цілодобово працювати на ниві неоплачуваної хатньої роботи.[20] За суспільними очікуваннями, тягар неоплачуваної роботи в першу чергу падає на жінку, навіть якщо в неї з чоловіком однаковий оплачуваний робочий день.[20]

Збільшення оплачуваного робочого часу не дає відповідного скорочення неоплаченого. Чоловіки не збільшили своєї частки неоплачуваної роботи настільки, наскільки жінки збільшили свою частку оплачуваної.[14] За Звітом про розвиток людства[en] від 2015 року у 63 країнах, 31 % жіночого часу йде на неоплачувану роботу, чоловіки ж присвячують їй тільки 10 % свого часу.[21]

Наслідки «хатньої роботи»

Через неоплачувану доглядову працю багато дівчаток з бідних країн не завершують базової освіти

Фемінізація бідності

Подвійне навантаження посилюється, коли жінки страждають від бідності (див. фемінізація бідності) та живуть у громадах без базової інфраструктури.[1] У регіонах з нелегким доступом до їжі та води домашні обов'язки поглинають ще більше часу.

Від обмеження фінансування в соціальну сферу максимально страждають жінки та діти, особливо під час фінансових криз. Дефінансування охорони здоров'я та освіти відкидають жінок назад у тривалій перспективі, штовхають їх глибше у бідність і більшу залежність від держави.[19]

Жіноче здоров'я

«Друга зміна» негативно впливає на життя жінок, оскільки залишає менше часу для турботи про себе, відпочинку та сну.[2]

Поєднання оплачуваних і неоплачуваних трудових обов'язків виснажує жінок. Не є рідкістю звіти про підвищений рівень стресу[6]. Жінки повідомляють про вищі рівні симптомів, пов'язаних з депресією і тривожністю, включаючи низьке задоволення від життя і суб'єктивний рівень щастя.[5] У поєднанні з нижчими зарплатами, дефіцитом часу та, часто, обмеженим доступом до якісних медичних послуг, у жінок менша ймовірність забезпечити собі належне лікування.

Руйнування освіти дівчаток

Статистика свідчить, що багатьох дітей, особливо в бідних країнах та домогосподарствах, змушують брати участь в неоплачуваній хатній роботі.[1] І оскільки традиційно це дівчата, тягар хатньої роботи падає на дівчат підліток та дівчаток, котрих змушують кинути школу для допомоги в безкоштовній хатній роботі вдома.[22]

Гендерна нерівність на ринку праці

  • Витрачаючи більше часу на хатню роботу, жінки менше витрачають на оплачувану, через що знижується дохід домогосподарств.[1] Через традиційні уявлення, ніби-то жінка має заробляти менше, ніж чоловік, жінок не заохочують інвестувати в освіту та навички.[1] Це ще більше закріплює жінок в хатній роботі, створюючи важко зламуваний цикл соціальних норм та посилюючи гендерну нерівність.[1] Ця форма гендерної нерівності враховується в динаміці 'гендерних ризиків', яка пояснює, чому жінки та дівчата в гіршому за чоловіків становищі, та чому їх частіше вражає бідність[19].
  • Подвійний тягар відбирає в жінок час, котрий вони можуть присвятити роботі, тоді як чоловіки його присвячують і, в результаті, частіше отримують підвищення.[1] Через постійне перевантаження жінки можуть бути менш ефективними на роботі, також знижуючи шанси на кар'єрний ріст. Ці фактори додаються до скляної стелі, нерівної зарплатні і роблять залучення жінок до ринку ще більш проблематичним.
  • Перевантаженість хатньою роботою негативно впливає на здатність жінок орієнтуватись у житті за межами домівки. Ізоляція в хатній роботі виступає бар'єром на шляху до оплачуваного найму, а для працюючих жінок — відтягує професійну реалізацію подвійним вантажем.[23]
  • Через очікування повного об'єму обслуговуючої та репродуктивної праці від жінок їх менш охоче беруть на роботу, особливо відповідальну та/чи з відрядженнями, оскільки роботодавці вважають, що співробітниця не зможе ефективно працювати, бо буде «зайнята домом і дітьми». Так дискримінація при прийомі на роботу торкається навіть тих жінок, котрі не виконують/не планують виконувати більшу частину неоплачуваної хатньої роботи, налаштувавши її адекватний розподіл у родині чи не маючи родини.

Оцінка вартості неоплачуваної праці

Існує три методи вимірювання цінності неоплачуваної хатньої роботи:[20]

  • Вартість можливостей (Opportunity cost method)

Обрахунок суми грошей, котру могли б заробити неоплачувані хатні працівниці, якби замість хатньої роботи були зайняті на ринку праці.[24] Приклад: якщо екс-суддя стала домогосподаркою, то ціна години її неоплачуваної хатньої роботи дорівнює тому, що вона може заробити в годину як суддя.[24] Недолік методу: дві неоплачувані хатні працівниці можуть виконувати однакову роботу з рівною ефективністю, але вартість праці варіюватиме через їх попередні освіту і рівень навичок.[24] Також проблемно оцінити хатню роботу жінок, які ніколи не працювали (наприклад, школярок, студенток).[24]

  • Заміна ринковою ціною (Market replacement cost method)

Обрахунок грошового еквіваленту виконаної хатньої роботи.[2] Наприклад: щоб оцінити неоплачуваний догляд за дітьми, дивляться на вартість найму няні; щоб оцінити безоплатне куховарство — шукають ціну аналогічної страви в ресторані.[2] Недолік методу: не враховує додаткові емоційні витрати матері, яка залишається дома з дітьми, на відміну від незнайомої людини.[24]

  • Input/output cost method

Обрахунок грошової вартості економічних благ та послуг, вироблених неоплачуваною хатньою роботою, та скільки ці товари та послуги коштуватимуть на відкритому ринку.[24]

Див. також

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Hirway, Indira (March 2015). Unpaid Work and the Economy: Linkages and Their Implications. Indian Journal of Labour Economics. 58 (1): 1—21. doi:10.1007/s41027-015-0010-3.
  2. ↑ а б в г д е Folbre, Nancy (July 2006). Measuring Care: Gender, Empowerment, and the Care Economy. Journal of Human Development. 7 (2).
  3. ↑ Satz, Debra (1992). Markets in Women's Reproductive Labor. Philosophy & Public Affairs. 21: 107—131 — через JSTOR.
  4. ↑ а б в г Olmsted, Jennifer C. «Development and Reproductive Rights: Placing Social Sustainability at the Center of the Agenda.» 2016, pp. 1-21.
  5. ↑ а б в Heilman, Madeline E.; Chen, Julie J. (2005). Same Behavior, Different Consequences: Reactions to Men's and Women's Altruistic Citizenship Behavior. Journal of Applied Psychology. 90 (3): 431—441 — через JSTOR.
  6. ↑ а б в Gammage, Sarah (9 вересня 2010). Time Pressed and Time Poor: Unpaid Household Work in Guatemala. Feminist Economics. 16 (3): 79—112. doi:10.1080/13545701.2010.498571.
  7. ↑ а б в г д е Budlender, Debbie (December 2008). The Statistical Evidence on Care and Non-Care Work across Six Countries (PDF). United Nations Research Institute for Social Development.
  8. ↑ а б Liangshu, Qi; Dong, Xiao-yuan (8 травня 2015). Unpaid Care Work's Interference with Paid Work and the Gender Earnings Gap in China. Feminist Economics. 22 (2): 143—167. doi:10.1080/13545701.2015.1025803.
  9. ↑ а б в г Statistics, Commodity Trade, and Statistics Branch. «United Nations Statistics Division.» New York (2012).
  10. ↑ а б в г Worldbankiudresearchgroup (1995). WHO special programme for research, development and research training in human reproduction, World Bank: IUD Research Group. The TCu380A IUD and the frameless "FlexiGard", interim three-year data from an international multicenter trial. Contraception. 52 (2): 77—83. doi:10.1016/s0010-7824(95)00140-9. PMID 8536451.
  11. ↑ а б Sayer, Liana C. (2005). Gender, time and inequality: Trends in women's and men's paid work, unpaid work and free time. Social Forces. 84 (1): 285—303.
  12. ↑ Grimshaw, Patricia (1989). New England missionary wives, Hawaiian women, and "The Cult of True Womanhood". с. 19—44.
  13. ↑ а б Pearson, Ruth (2000). All change? Men, women and reproductive work in the global economy. The European Journal of Development Research. 12 (2): 219—237.
  14. ↑ а б в Sirianni, Carmen; Negrey, Cynthia. Working Time as Gendered Time. Feminist Economics. с. 59—76. doi:10.1080/135457000337679.
  15. ↑ а б в г Olmsted, Jennifer C. (2005). Is paid work the (only) answer? Neoliberalism, Arab women's well-being, and the social contract. Journal of Middle East Women's Studies. 1 (2): 112—139. doi:10.1215/15525864-2005-2005.
  16. ↑ UNIFEM: Progress for the World's Women 2005 (PDF), 2005, с. 58—73, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 12 травня 2019
  17. ↑ Wood, Ellen Meiksins (2002). The origin of capitalism: a longer view. Verso.
  18. ↑ Folbre, Nancy. «Caring Labor.» Transcription by Oliver Ressler. 2003, UMass Amherst. Video.
  19. ↑ а б в Aslanbeigui, Nahid; Summerfield, Gale (2001). Risk, gender, and development in the 21st century. International Journal of Politics, Culture, and Society. 15 (1): 7—26. doi:10.1023/a:1011184220863.
  20. ↑ а б в MacDonald, Martha; Phipps, Shelley; Lethbridge, Lynn (March 2005). Takings Its Toll: The Influence of Paid and Unpaid Work on Women's Well-Being. Feminist Economics. 11 (1): 63—94. doi:10.1080/1354570042000332597.
  21. ↑ Human Development Report 2015 (PDF). 2015.
  22. ↑ Marphatia, Akanksha; Moussie´, Rachel (2013). A question of gender justice: Exploring the linkages between women'sunpaid care work, education, and gender equality. International Journal of Educational Development. 33 (6): 585—594. doi:10.1016/j.ijedudev.2013.05.005.
  23. ↑ «Human development report 1999». New York: Oxford University Press, 1999. Online. Internet. 13 Oct. 2016.
  24. ↑ а б в г д е Luxton, Meg (June 1997). The UN, women, and household labour: Measuring and valuing unpaid work. Women's Studies International Forum. 20 (3): 431—439. doi:10.1016/s0277-5395(97)00026-5.

Read other articles:

Feud (série de televisão)

Feud Feud (PT/BR) Feud (série de televisão) Informação geral Formato série Gênero Drama Duração 45–58 minutos Estado Em exibição Criador(es) Ryan Murphy Jaffe Cohen Michael Zam Baseado em Best Actress, de Jaffe Cohen e Michael Zam País de origem  Estados Unidos Idioma original inglês Produção Produtor(es) Jaffe Cohen Renee Tab Michael Zam Jessica Lange Susan Sarandon Produtor(es) executivo(s) Ryan Murphy Dede Gardner Tim Minear Alexis Martin Woodall Editor(es) Andrew...

 

Perkius Festus

Lukisan kaca jendela di katedral St Paul, Melbourne, menunjukkan Festus dengan warna kuning. Perkius Festus (bahasa Inggris: Porcius Festus) adalah seorang prokurator Kekaisaran Romawi untuk Provinsi Iudaea tahun 59-62, menggantikan Antonius Feliks.[1] Festus mewarisi persoalan dari pendahulunya mengenai hak-hak sipil untuk orang-orang Yahudi. F. F. Bruce mengatakan bahwa, Perubahan mata uang di provinsi bertuliskan tahun ke-5 kaisar Nero yang berarti tahun 59 M[2] Festus ...

 

Hèches

Pour les articles homonymes, voir Heche. Hèches Vue du village. Blason Administration Pays France Région Occitanie Département Hautes-Pyrénées Arrondissement Bagnères-de-Bigorre Intercommunalité Communauté de communes du Plateau de Lannemezan Neste-Baronnies-Baïses Maire Mandat Patricia Corrège 2020-2026 Code postal 65250 Code commune 65218 Démographie Gentilé Héchois Populationmunicipale 613 hab. (2020 ) Densité 17 hab./km2 Géographie Coordonnées 43° 01′...

ماري هنري ماكنزي

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أبريل 2019) ماري هنري ماكنزي معلومات شخصية الميلاد 3 أغسطس 1878[1][2][3]  روتردام[4]  الوفاة 30 ديسمبر 1961 (83 سنة) [1][2][3]  هيلفرسوم[4]  مو...

 

Liturgi Yahudi

Liturgi Yahudi adalah segala hal yang berhubungan dengan peribadahan umat Yahudi. Sebuah lukisan mengenai perayaan hari Sabat. Unsur utama dari setiap liturgi adalah bacaan Kitab Suci.[1] Bacaan tersebut diambil dari Torah atau Pentateukh (kelima Taurat atau disebut juga kitab Musa), mazmur-mazmur (Tehilim), kitab para nabi (Nebiim), dan kitab-kitab (Ketubiim), yang merupakan bagian perjanjian lama dari Alkitab Kristen.[1] Mazmur memiliki peranan yang khas dalam liturgi Yahudi...

 

Sing While You're Able

1937 film directed by Marshall Neilan Sing While You're AbleDirected byMarshall NeilanScreenplay byCharles R. CondonSherman L. LoweStory byStanley LowensteinProduced byMaurice ConnStarringPinky TomlinToby WingBert RoachSam WrenMonte CollinsSuzanne KaarenCinematographyJack GreenhalghEdited byMartin G. CohnProductioncompanyConn Pictures CorporationDistributed byAmbassador PicturesRelease date March 20, 1937 (1937-03-20) Running time66 minutesCountryUnited StatesLanguageEnglish Si...

National Covenant

1638 opposition to Scottish Church reform The National Covenant The National Covenant (Scottish Gaelic: An Cùmhnant Nàiseanta)[1][2] was an agreement signed by many people of Scotland during 1638, opposing the proposed reforms of the Church of Scotland (also known as The Kirk) by King Charles I. The king's efforts to impose changes on the church in the 1630s caused widespread protests across Scotland, leading to the organisation of committees to coordinate opposition to the ...

 

Outline of Mauritania

Overview of and topical guide to Mauritania See also: Index of Mauritania-related articles The Flag of MauritaniaThe Coat of arms of Mauritania The location of Mauritania An enlargeable relief map of the Islamic Republic of Mauritania The following outline is provided as an overview of and topical guide to Mauritania: Mauritania – sovereign country located in West Africa.[1] Mauritania is bordered by the Atlantic Ocean on the west, by Senegal on the southwest, by Mali on the eas...

 

Nina Robertson

Australian beauty pageant titleholder (born 1996) Nina RobertsonRobertson crowned as Miss Earth – Air 2017BornNina Josie Robertson (1996-10-22) 22 October 1996 (age 27)Melbourne, Victoria, AustraliaHeight1.71 m (5 ft 7+1⁄2 in)Beauty pageant titleholderTitleMiss Earth Australia 2017Majorcompetition(s)Mutya ng Pilipinas 2015(Mutya ng Overseas Communities)Miss Earth Australia 2017(Winner)Miss Earth 2017(Miss Earth – Air) Nina Josie Robertson (born 21 October 1996) i...

Alison Moyet

English singer (born 1961) Alison MoyetMBEMoyet performing in Hanover, Germany, in 2011Background informationBirth nameGeneviève Alison Jane MoyetAlso known asAlfBorn (1961-06-18) 18 June 1961 (age 62)Billericay, Essex, EnglandGenres Synth-pop new wave R&B soul pop rock jazz Occupation(s)SingersongwriterYears active1981–presentLabels Cooking Vinyl Columbia Sanctuary W14 Music Sony Music Mute Formerly of The Vandals the Screamin' Ab Dabs the Vicars the Little Roosters Yazoo Website...

 

William Day Wills

British tobacco merchant William Day WillsBorn(1797-06-06)6 June 1797Bristol, EnglandDied13 May 1865(1865-05-13) (aged 67)St Bartholomew's Hospital, London, EnglandResting placeArnos Vale CemeteryOccupationTobacco merchantKnown forCo-founder of W.D. & H.O. WillsChildrenWilliam Wills, 1st Baron WinterstokeParentHenry Overton Wills I (father)RelativesHenry Overton Wills II (brother) William Day Wills (6 June 1797 – 13 May 1865) of 2 Portland Square, Bristol, England, was a tobac...

 

Atlantic Ballroom

2018 studio album by WaldeckAtlantic BallroomStudio album by WaldeckReleased12 October 2018 (2018-10-12)GenreElectro swing, trip hop, electronic, latin, dubLabelDope Noir RecordsProducerKlaus WaldeckWaldeck chronology Gran Paradiso(2016) Atlantic Ballroom(2018) Singles from Atlantic Ballroom Atlantic Ballroom is the fifth studio album by Waldeck, released in 2018. The album is latin and electro swing-influenced and was co-written by Waldeck and Patrizia Ferrara. It incl...

Canadarm

This article is about the robotic arm on the Space Shuttle. For the robotic arm on the International Space Station, see Mobile Servicing System. Robotic arm used to manoeuvre and capture mission payloads on the Space Shuttle Shuttle Remote Manipulator SystemCanadarm (right) during Space Shuttle mission STS-72OperatorNASAManufacturerSpar AerospaceInstrument typerobotic armWebsitewww.asc-csa.gc.ca/eng/canadarm/default.aspPropertiesMassArm: 410 kg (900 lb)Total: 450 kg (990 l...

 

Down County Council

Down County CouncilHistoryFounded18 April 1899Disbanded1 October 1973Succeeded byArds Borough CouncilBanbridge District CouncilBelfast City CouncilCastlereagh Borough CouncilCraigavon Borough CouncilDown District CouncilLisburn City CouncilNewry and Mourne District CouncilNorth Down Borough CouncilMeeting placeDownpatrick Courthouse Down County Council was the authority responsible for local government in County Down, Northern Ireland. History Down County Council was formed under orders ...

 

Save

Dieser Artikel beschreibt den Fluss in Südosteuropa. Zu anderen Bedeutungen siehe Save (Begriffsklärung). Save Flusssystem der Save Flusssystem der Save Daten Lage Slowenien, Kroatien, Bosnien und Herzegowina, Serbien Flusssystem Donau Abfluss über Donau → Schwarzes Meer Ursprung Zusammenfluss von Sava Bohinjka und Sava Dolinka bei Radovljica46° 20′ 39″ N, 14° 9′ 19″ O46.34411514.15526833 Quellhöhe 833 ...

Daftar keuskupan di Montenegro

Daftar keuskupan di Montenegro adalah sebuah daftar yang memuat dan menjabarkan pembagian terhadap wilayah administratif Gereja Katolik Roma yang dipimpin oleh seorang uskup ataupun ordinaris di Montenegro. Para uskup Montenegro bergabung dengan para uskup di Kosovo, Makedonia, dan Serbia dalam Konferensi Waligereja Internasional Santo Sirilus dan Metodius.[1] Per Juli 2020, terdapat 2 buah keuskupan, di mana 1 merupakan keuskupan agung non-metropolit dan 1 merupakan keuskupan sufraga...

 

Atlas F.C.

This article is about the men's football club. For the women's football club, see Atlas F.C. (women). Football clubClub AtlasFull nameAtlas Fútbol ClubNickname(s)“Los Rojinegros” (The Red and Blacks) “Los Zorros” (The Foxes) ”La Academia” (The Academy) ”La Furia” (The Fury) ”Las Margaritas” (The Daisy Flowers)Short nameATSFounded15 August 1916; 107 years ago (1916-08-15)GroundEstadio JaliscoCapacity56,713[1][2]OwnerGrupo OrlegiChairmanJos...

 

Behold (statue)

BeholdBehold (2020)33°45′20″N 84°22′26″W / 33.75567°N 84.3739°W / 33.75567; -84.3739LocationMartin Luther King Jr. National Historical Park, Atlanta, Georgia, United StatesDesignerPatrick Morelli Behold is a statue designed by sculptor Patrick Morelli. Dedicated in 1990 by Coretta Scott King, the statue is located in front of Ebenezer Baptist Church, in the Martin Luther King Jr. National Historical Park. History The statue was dedicated on January 11, 1990...

Moravian Cemetery

Cemetery in Staten Island, New York Moravian CemeteryDetailsEstablished1740LocationNew Dorp, Staten Island, New YorkCountryUnited StatesCoordinates40°35′02″N 74°07′08″W / 40.584°N 74.119°W / 40.584; -74.119Size113 acres (46 ha)Find a GraveMoravian Cemetery The Moravian Cemetery is a cemetery in the New Dorp neighborhood of Staten Island, New York, United States. Location Located at 2205 Richmond Road, the Moravian Cemetery is the largest and oldest act...

 

Estepona

Questa voce sull'argomento centri abitati dell'Andalusia è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Esteponacomune Estepona – VedutaVeduta LocalizzazioneStato Spagna Comunità autonoma Andalusia Provincia Malaga TerritorioCoordinate36°25′59.16″N 5°07′59.16″W / 36.4331°N 5.1331°W36.4331; -5.1331 (Estepona)Coordinate: 36°25′59.16″N 5°07′59.16″W / 36.4331°N 5.1331°W36.4331; -5....

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!