Інцели

Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль

Інце́ли (англ. incels, словозлиття від англ. involuntary celibates — «ті, хто вимушено утримуються (від сексу)») — інтернет-субкультура, члени якої вважають себе нездатними знайти романтичного або сексуального партнера, попри бажання це зробити[1][2][3]. Популярна переважно серед білих гетеросексуальних чоловіків[4][5]. Провину за вимушене утримання чоловіки-інцели часто повністю покладають на жінок, при цьому інколи закликаючи до зґвалтувань[6][7].

Субкультура інцелів часто характеризується образами, жінконенависництвом[8], мізантропією[1], жалістю до себе[9], самоненависництвом[10], расизмом[8], відчуттям власного права на секс[11][12][13] і підтримкою насильства проти сексуально активних людей[8][11][14][15][16]. Американська правозахисна організація Southern Poverty Law Center описує субкультуру як «частину онлайн-екосистеми прихильників влади чоловіків» і включає її до списку груп ненависті[17][18].

Ідеологія

Багато інцелів для обґрунтування своєї позиції використовують такі поняття, як генетичний детермінізм та еволюційна психологія[19][20]. Серед інших концепцій, у які схильні вірити інцели: жіноча гіпергамія, генетична перевага чоловіків над жінками, «правило 80/20» (принцип Парето), яке передбачає, що 80 % жінок відчувають потяг до 20 % найпривабливіших чоловіків; у середовищі інцелів не білої раси — теорія «просто будь білим» (Just Be White, JBW), згідно з якою європеоїди стикаються з меншими проблемами на побаченнях порівняно з представниками інших рас[21][22][23].

Інцели також вважають, що пошук партнера насправді є жорстоким, корисливим та дарвіністським статевим добором, у якому інцели є генетично непридатними, а жінки отримують перевагу за рахунок фемінізму, використання косметики та багатьох інших речей[24]. Інцели можуть пояснювати відсутність успіху в сексуальному житті такими факторами, як сором'язливість, сегрегація за ознакою статі на робочому місці, негативне сприйняття образу тіла, розмір члена[22], зовнішній вигляд[25] і зазвичай вважають, що найзначущим фактором привабливості потенційного партнера після зовнішнього вигляду є його фінансовий стан[26]. Деякі інцели обґрунтовують свої переконання працями соціального психолога Брайна Гілмартіна та клінічного психолога Джордана Пітерсона[27][19][28].

Спільноти інцелів є частиною ширшої мережі маносфери[29][30][31]. Згідно з The New York Times, субкультура інцелів є адаптацією андроцентризму[32]. Газета також писала, що «ця група перетворилася на чоловічий рух, що пропагує супремасизм, до нього входять як самотні, так і одружені чоловіки, які вважають, що жінок необхідно розглядати як сексуальні об'єкти з обмеженими правами»[33]. Правозахисна організація Southern Poverty Law Center описує субкультуру як «частину онлайн екосистеми влади чоловіків», яку вони у 2018 році почали додавати до списку груп ненависті[34]. Спільноти інцелів іноді перетинаються з такими групами, як MGTOW[35], рух за права чоловіків, відеоблогерами, які вважають, що вони відчувають «справжню вимушену самотність» (True Forced Loneliness, TFL)[36], і пікаперами[37][38][39], хоча, принаймні один з вебсайтів маносфери висловлював ненависть до пікапу і звинувачував пікаперів та пікап-тренерів у фінансовій експлуатації інцелів[39][40][41]. Існують спостереження, що спільноти інцелів перетинаються з ультраправими групами. Центр аналізу радикального права зазначає, що інцели «є частиною зростаючої тенденції радикально-правих рухів», які страждають від неолібералізму, особливо через розширення прав і можливостей жінок та імміграції[42][43].

Жінки-інцели

Сьогодні існують форуми для жінок-інцелів, також званих «фемцели» (англ. femcels), такі як сабредити /r/Femcels, /r/TruFemcels та /r/ForeverAloneWomen[44][45][46][47]. Однак в інтернет-спільнотах інцелів існують розбіжності щодо того, чи можуть жінки бути інцелами. Деякі стверджують, що чоловіків-інцелів набагато більше, ніж жінок-інцелів[48], інші стверджують, що жінки взагалі не можуть бути інцелами[49], ще одні стверджують, що інцелами можуть бути тільки жінки з фізичними вадами[50], або лише непривабливі жінки, що належать до «нижнього перцентиля з точки зору зовнішності»[51][44][52][53]. За даними Антидефамаційної ліги, більшість інцелів самі не вірять, що жінки можуть входити в їх число[54]. Деякі фемцели стверджують, що вони можуть отримати секс на одну ніч, але тільки з чоловіками, які ображатимуть їх або ставитимуться до них зі зневагою[44][52][53].

Жінки, які ідентифікують себе як інцели, мають деякі спільні риси зі інцелами-чоловіками. Наприклад, переконаність у тому, що зовнішній вигляд є найважливішим фактором у пошуку партнера. Проте є і відмінності. За словами журналістки Ізабель Кон, замість злості на чоловіків, які не хочуть з ними зустрічатись, у жінок-інцелів існує тенденція звертати свій гнів усередину[55].

Критика

Як мінімум чотири масові вбивства, у результаті яких загинуло 45 людей, були скоєні в Північній Америці чоловіками, які самоідентифікувалися як інцели й згадували пов'язані з ними імена й тексти у своїх власних повідомленнях чи інтернет-записах. Засоби масової інформації і дослідники критикують спільноти інцелів за мізогінний характер, заохочення насильства, поширення екстремістських поглядів і радикалізацію своїх членів[2][56][57]. З 2018 року ідеологію інцелів все частіше описують як терористичну загрозу, і напад в лютому 2020 року в Торонто став першим випадком насильства, імовірно пов'язаним з інцелом, який розглядався як терористичний акт[58][59][60][61].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Zack Beauchamp (25 квітня 2018). Incel, the misogynist ideology that inspired the deadly Toronto attack, explained. Vox. New York City: Vox Media. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  2. ↑ а б Taub, Amanda (9 травня 2018). On Social Media's Fringes, Growing Extremism Targets Women. Нью-Йорк таймс (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  3. ↑ Mezzofiore, Gianluca (25 квітня 2018). The Toronto suspect apparently posted about an 'incel rebellion.' Here's what that means. CNN. Atlanta, Georgia: Turner Broadcasting Systems. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  4. ↑ “Incels” are not particularly right-wing or white, but they are extremely depressed, anxious, and lonely, according to new research. liberalarts.utexas.edu (англ.). Процитовано 26 травня 2024.
  5. ↑ CBC Radio (26 квітня 2018). Violent misogyny found in 'incel' is a form of terrorism, says author. www.cbc.ca.
  6. ↑ Solon, Olivia (8 листопада 2017). 'Incel': Reddit bans misogynist men's group blaming women for their celibacy. Ґардіан (газета) (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 25 квітня 2018.
  7. ↑ Christine Hauser (9 листопада 2017). Reddit Bans 'Incel' Group for Inciting Violence Against Women. Нью-Йорк таймс (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 25 квітня 2018.
  8. ↑ а б в Ling, Justin (24 квітня 2018). The 'incel' community and the dark side of the Internet. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 4 травня 2018. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка)
  9. ↑ Dastagir, Alia E. (26 квітня 2018). Incels, Alek Minassian and the dangerous idea of being owed sex. Ю-Ес-Ей тудей (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  10. ↑ Ally Foster (6 червня 2018). A look inside the group of men 'addicted' to hating women. news.com.au. Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
  11. ↑ а б Jason Wilson (25 квітня 2018). Toronto van attack: Facebook post may link suspect to misogynist 'incel' subculture. Ґардіан (газета) (англ.). London, England: Guardian Media Group. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  12. ↑ What we learned from Alek Minassian’s incel-linked Facebook page — and what we’d like to know | Globalnews.ca. Global News (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  13. ↑ Tait, Amelia; Robinson, Danielle; Teixeira, Maria (18 серпня 2018). Rise of the women haters: Inside the dark world of the British 'incels'. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 5 квітня 2024.
  14. ↑ Wood, Graeme (24 квітня 2018). ISIS Tactics Have Spread to Other Violent Actors. The Atlantic (англ.). Boston, Massachusetts: Emerson Collective. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  15. ↑ Cain, Patrick (24 квітня 2018). What we learned from Alek Minassian's Incel-linked Facebook page – and what we'd like to know. Global News (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  16. ↑ Garcia-Navarro, Lulu[en] (29 квітня 2018). What's An 'Incel'? The Online Community Behind The Toronto Van Attack. Weekend Edition Sunday. National Public Radio. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  17. ↑ Janik, Rachel (24 квітня 2018). "I laugh at the death of normies": How incels are celebrating the Toronto mass killing. Hatewatch (англ.). Southern Poverty Law Center. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  18. ↑ Judy, Cliff; Mendoza, Casey (22 лютого 2018). What Is 'Male Supremacy,' According To Southern Poverty Law Center?. WGBA-TV (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка) [Архівовано 2018-04-25 у Wayback Machine.]
  19. ↑ а б Barnés, Héctor G. (3 червня 2018). De paseo por el infierno sexual: los hombres que se reúnen para insultar a las mujeres [Walking through sexual hell: the men who meet to insult women]. El Confidencial (ісп.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 21 липня 2020.
  20. ↑ Tait, Amelia (8 травня 2018). We must try to understand how unwanted virginity leads self-hating incels to murder. New Statesman (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  21. ↑ Scaptura, Maria N.; Boyle, Kaitlin M. (25 грудня 2019). Masculinity Threat, "Incel" Traits, and Violent Fantasies Among Heterosexual Men in the United States. Feminist Criminology (англ.): 155708511989641. doi:10.1177/1557085119896415. ISSN 1557-0851.
  22. ↑ а б Myers, Fraser (2018-07). Incels: the ugly truth. Spiked Online. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  23. ↑ Sonnad, Nikhil; Squirrell, Tim (30 жовтня 2017). The alt-right is creating its own dialect. Here's the dictionary. Quartz (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 21 липня 2020.
  24. ↑ Scaggs, Alexandra (8 травня 2018). 'Sex redistribution' and the means of reproduction. FT Alphaville. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  25. ↑ What is the Incel Movement?. The Week. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  26. ↑ Guerra, Jennifer (1 червня 2018). Il vero nemico degli incel è il maschilismo stesso. The Vision (італ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  27. ↑ Baker, Peter (29 лютого 2016). What Happens to Men Who Can't Have Sex. Elle (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 27 липня 2020.
  28. ↑ Bowles, Nellie (18 травня 2018). Jordan Peterson, Custodian of the Patriarchy. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
  29. ↑ Taub, Amanda (9 травня 2018). On Social Media's Fringes, Growing Extremism Targets Women. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  30. ↑ Hern, Alex (25 квітня 2018). Who are the 'incels' and how do they relate to Toronto van attack?. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 28 квітня 2018.
  31. ↑ Ging, Debbie (2019). Alphas, Betas, and Incels: Theorizing the Masculinities of the Manosphere. Men and Masculinities. 22 (4): 638—657. doi:10.1177/1097184x17706401. ISSN 1097-184X.
  32. ↑ Chokshi, Niraj (24 квітня 2018). What Is an Incel? Explaining a Term Used by the Toronto Van Attack Suspect. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 27 липня 2020.
  33. ↑ Bowles, Nellie (18 травня 2018). Jordan Peterson, Custodian of the Patriarchy. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
  34. ↑ Judy, Cliff; Mendoza, Casey (22 лютого 2018). What Is 'Male Supremacy,' According To Southern Poverty Law Center?. WGBA-TV (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-25 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Sonnad, Nikhil; Squirrell, Tim (30 жовтня 2017). The alt-right is creating its own dialect. Here's the dictionary. Quartz (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 21 липня 2020.
  36. ↑ Jeltsen, Melissa (7 червня 2018). The Unmaking Of An Incel. HuffPost. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  37. ↑ Baker, Peter (29 лютого 2016). What Happens to Men Who Can't Have Sex. Elle (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 27 липня 2020.
  38. ↑ Barnés, Héctor G. (3 червня 2018). De paseo por el infierno sexual: los hombres que se reúnen para insultar a las mujeres [Walking through sexual hell: the men who meet to insult women]. El Confidencial (ісп.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 21 липня 2020.
  39. ↑ а б Woolf, Nicky (30 травня 2014). 'PUAhate' and 'ForeverAlone': inside Elliot Rodger's online life. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  40. ↑ Sherwell, Philip (31 травня 2014). Elliot Rodger: How Hollywood tried and failed to save a mass killer. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  41. ↑ Gell, Aaron (24 травня 2014). Online Forum For Sexually Frustrated Men Reacts To News That Mass Shooter May Be One Of Their Own. Business Insider. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  42. ↑ Gilmore, Justin (11 листопада 2019). Incels: The New Politics of Indifference. Centre for Analysis of the Radical Right (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  43. ↑ Hoffman, Bruce; Ware, Jacob; Shapiro, Ezra (2020). Assessing the Threat of Incel Violence. Studies in Conflict & Terrorism. 43 (7): 565—587. doi:10.1080/1057610X.2020.1751459. ISSN 1057-610X. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 21 липня 2020.
  44. ↑ а б в Kohn, Isabelle (10 лютого 2020). Inside the World of 'Femcels'. MEL Magazine. Dollar Shave Club. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  45. ↑ Baker, Peter (1 березня 2016). The Woman Who Accidentally Started the Incel Movement. Elle (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  46. ↑ Beairsto, Bronwyn (24 квітня 2018). Inside the dark 'incel' world of Toronto's murderous rampage. Vancouver Courier. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  47. ↑ Kohn, Isabelle (10 лютого 2020). Inside the World of 'Femcels'. MEL Magazine. Dollar Shave Club. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  48. ↑ Horton, Helena (9 листопада 2017). Reddit bans message board where men blame women for their celibacy. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  49. ↑ Baker, Peter (29 лютого 2016). What Happens to Men Who Can't Have Sex. Elle (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 27 липня 2020.
  50. ↑ Jennings, Rebecca (28 квітня 2018). Incels Categorize Women by Personal Style and Attractiveness. Racked. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  51. ↑ Alptraum, Lux (3 травня 2018). 'Unfuckable' Women Don't Go on Killing Sprees. Splinter News. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  52. ↑ а б Mahdawi, Arwa (19 лютого 2020). Why do we only care about incels when they are men?. The Guardian. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  53. ↑ а б Chester, Nick (5 грудня 2019). Meet the women of the incel movement. Huck. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  54. ↑ Incels (Involuntary celibates). Anti-Defamation League (англ.). 30 липня 2020. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  55. ↑ Kohn, Isabelle (10 лютого 2020). Inside the World of 'Femcels'. MEL Magazine. Dollar Shave Club. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  56. ↑ Cook, Jesselyn (24 липня 2018). Inside Incels' Looksmaxing Obsession: Penis Stretching, Skull Implants And Rage. HuffPost. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  57. ↑ Cook, Jesselyn (27 липня 2018). Internet Giants Are Banning Extremists (Just Not The Ones Targeting Women). HuffPost. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  58. ↑ Hoffman, Bruce; Ware, Jacob; Shapiro, Ezra (2020). Assessing the Threat of Incel Violence. Studies in Conflict & Terrorism. 43 (7): 565—587. doi:10.1080/1057610X.2020.1751459. ISSN 1057-610X. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 21 липня 2020.
  59. ↑ Texas Domestic Terrorism Threat Report (PDF) (Звіт). Texas Department of Public Safety. January 2020. с. 3. Архів (PDF) оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. {{cite report}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |url-status= та |deadurl= (довідка)
  60. ↑ DiBranco, Alex (10 лютого 2020). Male Supremacist Terrorism as a Rising Threat (Звіт). Гаага, Нідерланди: International Centre for Counter-Terrorism. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 22 травня 2020. {{cite report}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |url-status= та |deadurl= (довідка)
  61. ↑ Bell, Stewart; Russell, Andrew; McDonald, Catherine (19 травня 2020). Deadly attack at Toronto erotic spa was incel terrorism, police allege. Global News (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.

Посилання

Read other articles:

جمال (مدينة)

  هذه المقالة عن مدينة جمال. لمعانٍ أخرى، طالع جمال (توضيح). جمال   الإحداثيات 35°38′N 10°46′E / 35.64°N 10.76°E / 35.64; 10.76  تقسيم إداري  البلد تونس[1]  التقسيم الأعلى ولاية المنستير  عدد السكان  عدد السكان 70587   معلومات أخرى 5020  رمز جيونيمز 2470191  ت

 

Nashua Street Park

Park in Boston, Massachusetts, U.S. Nashua Street ParkView of the park from across the Charles River, 2019LocationBoston, Massachusetts, U.S.Coordinates42°22′04″N 71°04′00″W / 42.3677°N 71.0667°W / 42.3677; -71.0667 Nashua Street Park is a park in Boston, along the Charles River, in the U.S. state of Massachusetts. It was designed by the Halvorson Tighe & Bond Studio and constructed by McCourt Construction for the Department of Conservation and Recreati...

 

Ausbesserungswerk Wedau

Das Ausbesserungswerk von der Wedauer Brücke aus gesehen Das Ausbesserungswerk Wedau war ein Ausbesserungswerk für die Reparatur von Güterwagen in Duisburg-Wedau. Es war von 1914 bis 2004 in Betrieb. Geschichte Auf dem Bahngelände in Wedau wurde 1878 das Bahnbetriebswerk Wedau angelegt. Der Rangierbahnhof Wedau von 1890 erlangte durch seinen Ausbau 1912/1913 zentrale Bedeutung als Verschiebebahnhof für den Güterverkehr im westlichen Ruhrgebiet und an der Rheinschiene, zeitgleich wurde a...

Lijst van Belgische orgels

Hieronder enige (pijp)orgels in België die vermeldenswaardig zijn omwille van klankkleur, bouwer, dispositie, historie, locatie of architectuur. Orgel Plaats Bouwer Bouwjaar Bijzonderheden Foto Kathedraalorgel van Antwerpen Antwerpen Pierre Schyven 1891 Kast van Erasmus Quellin en Pieter Verbrugghen uit 1657 Orgel van de Sint-Martinuskerk Aalst Van Peteghem 1758-1763 Orgel Sint-Martinuskerk Berlare Lambertus-Benoit van Peteghem 1786 Het werd gerestaureerd in de jaren 80 Kathedraalorgel van B...

 

Aharon Yadlin

Israeli educator and politician (1926–2022) Aharon YadlinMKYadlin in 1974Minister of EducationIn office1974–1977Member of KnessetIn office1959–1981 Personal detailsBorn(1926-04-17)17 April 1926Ben Shemen, British MandateDied12 August 2022(2022-08-12) (aged 96)Political party Mapai (1959–1965) Alignment (1965–1968, 1969–1981) Labor Party (1968–1969) AwardsIsrael Prize (2010) Aharon Yadlin (Hebrew: אהרן ידלין); 17 April 1926 – 12 August 2022, was an Israeli educato...

 

Frédéric Millet

Cet article est une ébauche concernant un peintre français. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Pour les articles homonymes, voir Millet. Frédéric MilletAutoportrait de Frédéric Millet, vers 1817Naissance 28 juillet 1786CharlieuDécès 20 octobre 1859 (à 73 ans)Ancien 1er arrondissement de ParisNationalité françaiseActivités Aquarelliste, peintre miniaturisteLieu de travail ParisEnfants...

San Francisco Board of Supervisors

City legislature in San Francisco, California, US San FranciscoBoard of SupervisorsTypeTypeUnicameral Term limits2 terms (8 years), resets after 4 years out of officeLeadershipPresidentAaron Peskin since January 9, 2023 StructureSeats11Political groupsOfficially nonpartisan   Democratic (11) Length of term4 yearsElectionsVoting systemInstant runoff votingSingle-member districtsLast election November 8, 2022Meeting placeSan Francisco City HallSan Francisco, CaliforniaWebsiteSan Francisco ...

 

John M. Moore

John M. Moore John Matthew Moore (* 18. November 1862 bei Richmond, Fort Bend County, Texas; † 3. Februar 1940 ebenda) war ein US-amerikanischer Politiker. Zwischen 1905 und 1913 vertrat er den Bundesstaat Texas im US-Repräsentantenhaus. Werdegang John Moore besuchte die öffentlichen Schulen seiner Heimat und das Agricultural and Mechanical College in College Station. Danach arbeitete er im Handel, im Bankgewerbe, in der Landwirtschaft und hier vor allem auf dem Gebiet der Viehzucht....

 

2013 Texas A&M Aggies football team

American college football season 2013 Texas A&M Aggies footballChick-fil-A Bowl championChick-fil-A Bowl, W 52–48 vs. DukeConferenceSoutheastern ConferenceDivisionWestern DivisionRankingCoachesNo. 18APNo. 18Record9–4 (4–4 SEC)Head coachKevin Sumlin (2nd season)Offensive coordinatorClarence McKinney (1st as OC, 2nd overall season)Co-offensive coordinatorJake Spavital (1st season)Offensive schemeMultipleDefensive coordinatorMark Snyder (2nd season)Co...

Pre Vis Action

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada November 2022. Pre Vis ActionSutradara Gareth Evans Produser Gareth Evans Ditulis oleh Gareth Evans PemeranYayan Ruhian Cecep Arif Rahman Hannah Al RashidPenata musikAria Prayogi dan Fajar YuskemalSinematograferGareth EvansPenyuntingGareth EvansTanggal rilis25...

 

Qatar at the 2022 World Athletics Championships

Sporting event delegationQatar at the2022 World Athletics ChampionshipsFlag of QatarWA codeQATin Eugene, United States15 July 2022 (2022-07-15) – 24 July 2022 (2022-07-24)Competitors3 (3 men)MedalsRanked 22nd Gold 1 Silver 0 Bronze 0 Total 1 World Athletics Championships appearances1983198719911993199519971999200120032005200720092011201320152017201920222023← 2019 2023 → Qatar will compete at the 2022 World Athletics Championships in Eugene...

 

Dionysius V of Constantinople

Ecumenical Patriarch of Constantinople from 1887 to 1891 Dionysius V redirects here. For the head of the Malankara Church, see Mar Dionysious V. You can help expand this article with text translated from the corresponding article in Greek. (June 2012) Click [show] for important translation instructions. View a machine-translated version of the Greek article. Machine translation, like DeepL or Google Translate, is a useful starting point for translations, but translators must revise error...

The Fated Sky

The Fated Sky First editionAuthorHenrietta BranfordCover artistPeter SuttonCountryUKLanguageEnglishSeriesN/ASubjectVikings -- FictionGenreHistorical fictionPublisherHodder Children's BooksPublication date1996Media typeBookPages151ISBN978-0-340-66102-4OCLC37988574 Children's literature portal The Fated Sky is the title of a historical novel for young adults by English author Henrietta Branford, first published in Great Britain in 1996 by Hodder Children's Books. Set in Norway and Ice...

 

ملح (كيمياء)

  لمعانٍ أخرى، طالع ملح (توضيح). ملحمعلومات عامةصنف فرعي من مركب أيوني[1]mineral substance (en) [2] جزء من response to salt (en) [3]cellular response to salt (en) [3]salt transmembrane transporter activity (en) [3] الاسم بنظام كتابة كانا えん لديه جزء أو أجزاء شاردة صاعدةشاردة هابطة تعديل - تعديل مصدري - تعديل ...

 

Gajah Mada (seri televisi)

Untuk kegunaan lain, lihat Gajah Mada. Gajah MadaGenre Drama Roman Laga PembuatMD EntertainmentSutradaraDedy MercyPemeran Rafael P. Ismy Chicco Jerikho Zora Vidyanata Barry Prima Adam Farrel Anne.J.Coto Ryana Dea Ratu Felisha Adhi Pawitra Chilla Irawan Penggubah lagu temaRegina IdolLagu pembukaGajah Mada — Regina IdolLagu penutupGajah Mada — Regina IdolPenata musik Nikanor RS Hariprawiro Iswara Giovani Negara asalIndonesiaBahasa asliBahasa IndonesiaJmlh. musim1Jmlh. episode178 (daft...

Archibald Montgomerie (16e comte d'Eglinton)

Pour les articles homonymes, voir Archibald Montgomerie. Archibald MontgomerieFonctionMembre de la Chambre des lordsTitres de noblesseComte d'Eglinton (en)Comte de Winton (en)BiographieNaissance 23 juin 1880Décès 22 avril 1945 (à 64 ans)Nationalité britanniqueFormation Collège d'EtonActivités Militaire, homme politiquePère George MontgomerieMère Janet Cuninghame (en)Conjoints Beatrice Dalrymple (d) (à partir de 1908)Marjorie McIntyre (d) (à partir de 1922)Enfants Barbara Montgo...

 

Sokil Stadium

Sokil StadiumLocationStryi, UkraineOwnerStryi city authoritiesCapacity6,000[1] (football)Field size105x68 mSurfaceGrassConstructionOpened1920sRenovated2005TenantsFC Skala Stryi (1991-1996)FC Hazovyk-Skala Stryi (2001-2005)FC Skala Stryi (2004) (2009-present) Stryi City Stadium Sokil is a multi-use stadium in Stryi, Ukraine. It is currently used mostly for football matches, and is the home of FC Skala Stryi. The stadium holds 6,000 people. References ^ Information about FC Skala Stryi ...

 

Aerolinee Itavia Penerbangan 870

Aerolinee Itavia Penerbangan 870I-TIGI, pesawat yang terlibat dalam kecelakaan tersebut, difoto pada 1972.Ringkasan kecelakaanTanggal27 Juni 1980RingkasanDitembak (versi resmi); Diledakan (teori alternatif)LokasiLaut Tyrrheniandekat Ustica, ItaliaPenumpang77Awak4Tewas81 (semua)Jenis pesawatMcDonnell Douglas DC-9-15OperatorAerolinee ItaviaRegistrasiI-TIGI (previously N902H)AsalBandar Udara Guglielmo Marconi (BLQ)TujuanBandar Udara Internasional Palermo (PMO) Koordinat: 38°50′22″N 13...

Brazil–Guyana border

International border The Brazil–Guyana border is the international border between the territories of Brazil and Guyana. The terrestrial boundary is 1,605 km (997 mi) long. Brazil–Guyana borderThe border between Brazil and GuyanaCharacteristicsEntities Brazil  GuyanaLength1605 km (997 mi)HistoryEstablished1904Current shape1926 History The marshy terrain and lack of easily exploitable natural resources in this region of South America delayed colonization by the Span...

 

Salisbury Dock

Dock on the River Mersey in Liverpool, England Salisbury DockVictoria Tower, from the landward side, looking across the dockLocationLocationVauxhall, Liverpool, United KingdomCoordinates53°25′17″N 3°00′14″W / 53.4215°N 3.0038°W / 53.4215; -3.0038OS gridSJ333921DetailsOwnerThe Peel Group[1]OperatorMersey Docks and Harbour CompanyOpened1848TypeHalf tide dock (as built)Wet dock (current)JoinsNelson DockTrafalgar DockCollingwood DockArea3 acres (1.2...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!