Географія Європейського Союзу

Географія Європейського Союзу
Географічне положення Європейського Союзу
Географічне положення
Континент	Європа
Регіон	Європа
Координати	48°00′ пн. ш. 12°30′ сх. д.
Територія
Площа	4422773 км² ^(7-ме)
• суходіл	97 %
• води	3 %
Морське узбережжя	65993 км
Державний кордон	13454 км
Рельєф
Тип	рівнини й гори
Найвища точка	гора Монблан (4810 м)
Найнижча точка	Ламмефйорд (-7 м)
Клімат
Тип	від полярного, до субтропічного
Внутрішні води
Найдовша річка	Дунай (2860 км)
Найбільше озеро	Венерн (5650 км²)
Інше
Екологічні проблеми	забруднення повітря, кислотні дощі

Європейський союз розташований на більшій частині Західної і Центральної Європи, що охоплює 4 324 782 км². Його європейська територія простягається з північного сходу Фінляндії до південного заходу Португалії та з північного заходу Ірландії до південного сходу Кіпру.

Географія держав-членів ЄС

Європейський союз має 27^[1] членів і 8 кандидатів. Дивіться географію кожної держави:

Учасники

• Австрія
• Бельгія
• Болгарія
• Греція
• Данія
• Естонія
• Ірландія
• Іспанія
• Італія
• Кіпр
• Латвія
• Литва
• Люксембург
• Мальта
• Нідерланди
• Німеччина
• Польща
• Португалія
• Румунія
• Словаччина
• Словенія
• Угорщина
• Фінляндія
• Франція
• Хорватія
• Чехія
• Швеція

Кандидати

• Албанія
• Боснія і Герцеговина
• Молдова
• Македонія
• Сербія
• Туреччина
• Україна
• Чорногорія

Огляд

Європейський Союз на фізичній карті Європи

Територія Союзу — це простір, в межах якого право ЄС має обов'язковий характер. Юридичні кордони ЄС визначені установчими договорами, передусім Договором про Європейське співтовариство (ст. 299)^[2]. Прийнято вважати, що територія Союзу складається з територій держав-членів. Як наслідок, вона охоплює не тільки територію Європи, але й територію в інших частинах світу, оскільки окремі держави-члени ЄС мають територіальні володіння за межами Європи (Португалія — Азорські острови і Мадейру, Іспанія — Канарські острови, Франція — Реюньйон, Гвіана, Гваделупа, Мартиніка). Крім того, Договір передбачає, що право ЄС також поширюється на окремі європейські території, які хоча й не входять до території відповідної держави-члена, однак останні здійснюють від їх імені зовнішні відносини.

Існують спеціальні території держав-членів Європейського Союзу — окремі території та володіння держав-членів право ЄС не розповсюджується (Фарерські острови — Данія) або поширюється частково і, навпаки, деякі території держав-членів отримали особливий привілейований статус. Існують й інші виключення. Окремі держави-члени можуть не брати участь у досягненні окремих цілей Євросоюзу. Відповідно в цій частині право ЄС не є для них обов'язковим. Наприклад, не беруть участь у валютному союзі (не входять в зону «євро») Данія та Швеція (відмовилися від участі), а також десять держав, які набули членства з 2004 р. (через не відповідність вимогам валютного союзу); Ірландія свого часу відмовилася від участі у Шенгенській угоді, яка передбачає вільне пересування територією учасників угоди як громадян держав-членів ЄС, так і іноземців.

Більшість країн з Європейського союзу розташовані на європейському континенті. ЄС покриває менше половини території Європи, значна частина континенту особливо на Сході (наприклад, Європейська частина Російської Федерації, Україна, Білорусь) і дрібніші частини в Північній та Центральній Європі не є частиною ЄС. Держави-​​члени ЄС мають сухопутні кордони з 19 іншими країнами.

Вважається, що берегова лінія Європейського Союзу проходить вздовж берегів Атлантичного океану, Середземного моря, Чорного та Балтійського морів і простягається на 66 000 км,^[3]. Діапазони європейських гір включають Альпи, Карпати, Балканські гори і скандинавські гори з найвищою горою в ЄС Монблан.

Кілька заморських і залежних територій різних держав-членів також офіційно входять до складу ЄС (в Іспанії: Канарські острови, Сеута і Мелілья, в Португалії: Азорські острови, Мадейра; до Франції: Реюньйон, Французька Гвіана, Мартиніка, Гваделупа, Сен-Мартен), тоді як в інших випадках території, пов'язані з державами-членами не є частиною ЄС (наприклад, Гренландія, Фарерські острови, більшість територій, пов'язані зі Сполученим Королівством; Нідерландами: Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен, Нідерландські Карибські острови (Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус); Францією: Майотта, Сен-Бартелемі, Французька Полінезія, Волліс і Футуна, Нова Каледонія).

Охоплюючи заморські території держав-членів, ЄС має більшість типів клімату від арктичних до тропічних. Більшість населення проживає в районах з середземноморським кліматом (Південна Європа), помірним морським кліматом (Західна Європа), або теплим континентальним (у східних державах-членах ЄС).

   Європейський Союз

   Віддалені регіони

   Заморські країни та території

Річки

• Дунай — 2860 км
• Тиса — 1358 км
• Рейн  — 1236 км
• Ельба — 1091 км
• Вісла — 1047 км
• Тахо — 1038 км
• Луара — 1012 км
• Ебро — 960 км
• Одер — 854 км
• Рона — 815 км

Найбільші міста

В Європейському Союзі є більше великих міст, ніж у будь-якому іншому регіоні світу — понад 16 міст з населенням більше одного мільйона жителів. Також існують густонаселені регіони, які утворились внаслідок з'єднання кількох міст і нині охоплюють великі мегаполіси, що мають приблизно 11,5 млн жителів (у Кельні, Дюссельдорфі, та ін.), Рандстад, що має 7 000 000 жителів (Амстердам, Роттердам, Гаага), Франкфурт / Рейн-Майн близько 4 000 000 жителів (Франкфурт, Вісбаден та ін.) та Верхня Сілезія поблизу промислової зони, де проживає приблизно 3 500 000 осіб (Катовиці, Сосновець та ін.)^[4].

Лондон	Берлін	Мадрид
Рим	Париж	Бухарест

Міста	Населення міста в мільйонах	Площа	Міські райони	Населення міського району в мільйонах
Лондон, Велика Британія	7.5	4,761	Париж, Франція	10.1
Берлін, Німеччина	3.4	3,815	Лондон, Велика Британія	8.5
Мадрид, Іспанія	3.1	1,985	Мадрид, Іспанія	5.5
Рим, Італія	2.7	5,198	Рурський регіон, Німеччина	5.3
Париж, Франція	2.2	24,672	Барселона, Іспанія	4.5
Бухарест, Румунія	1.9	9,131	Мілан, Італія	3.8
Гамбург, Німеччина	1.8	2,310	Берлін, Німеччина	3.7
Варшава, Польща	1.7	3,258	Роттердам, Нідерланди	3.3
Будапешт, Угорщина	1,7	3,570	Афіни, Греція	3.2
Відень, Австрія	1.7	3,931	Неаполь, Італія	2.9

Клімат

Клімат в Європейському Союзі має помірний, континентальний характер, морський клімат переважає на західному узбережжі, а середземноморський —— на півдні. Клімат різко обумовлений Гольфстрімом, який зігріває західний регіоні до рівня, недосяжного на тих же широтах на інших континентах. Західна Європа має океанський тип клімату, в той час як Східна Європа —— континентальний, посушливий. У Західній Європі відбувається чотири сезони, у той час як Південна Європа переживає сезон дощів та сухий сезон. Південна Європа відома своїм жарким кліматом і теплими водами Середземного моря. У всіх країнах Південної Європи переважає субтропічний середземноморський клімат, тому влітку переважають теплі температури близько +24 ° C, а взимку досить прохолодні, біля +8 С. Опадів випадає досить, близько 1000—1500 мм на рік. Торнадо відбуваються в Європі, але, зазвичай, слабкі.

22 країн-членів ЄС знаходяться під впливом великої берегової лінії, втому числі і Греція з своїм океанічним кліматом

М'який клімат в межах Європейського Союзу присутній на португальському острові Мадейра, де середня температура коливається від 19 ° C протягом дня і 13 ° C у нічний час в зимовий період до 26 ° C протягом дня і 19 ° C влітку вночі. Крім того, м'який клімат присутній і на іспанському острові Гран-Канарія (Канарські острови), де середня температура коливається від 21 ° C протягом дня і 15 ° C у нічний час в зимовий період до 27 ° C протягом дня і 22 ° C влітку вночі. Ці острови розташовані в Атлантичному океані. На європейському континенті м'який клімат присутній у північно-західній частині Піренейського півострова (де розташовані Іспанія та Португалія), між Більбао, Ла-Корунья і Порто. У цьому прибережному пасмі, середня температура коливається від 10-14 ° C протягом дня і приблизно на 5 ° C вночі, в січні до 22-26 ° C протягом дня і 15-16 ° C у нічний час в середині літа.

Див. також

• Спеціальні території держав-членів Європейського Союзу
• Географія Європи

Посилання

1. Anonymous (5 липня 2016). Countries - European Union - European Commission. European Union (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 жовтня 2018.
2. Стаття 299 Договору про заснування Європейської Спільноти. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 9 травня 2017.
3. European Union [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.] CIA World Factbook
4. Indicators for larger urban zones 1999—2003, Eurostat. Accessed 25 January 2007 [Архівовано 16 лютого 2007 у Wayback Machine.]