Острів має видовжену форму, завдовжки 33 км (20,5 миль) та завширшки 8 км. Площа суходолу — 193 км².
Найвищими точками острова є височина Яманота (188 м) та Ойберг (165 м).
Геологія
Геологічне походження острова пов'язане з вулканічною активністю 90-95 млн років тому. Острів сформовано лавовими, кварцовими та вапняковими породами. Найпоширенішими лавовими породами є діабаз, вулканічний туф, конгломерат і сланець. Діабаз міститься у твердих чорних скелях, яких тут чимало. Туф утворено переважно зі спресованого попелу, що вказує на сильну вулканічну активність минулого. В результаті вулканічної активності також сформувалися й конгломерати з осадових порід. Під дією тиску та температурного режиму частина цих порід трансформувалася в сланець.[3]
Породи віком у 85-90 млн років відносяться до періоду плутонізму. Після згасання вулканізму розплавлені породи витікали з-під кори землі, але не досягали поверхні. Такі породи відрізнялися за структурою від порід вулканізму. Переважна частина Аруби сформована з таких порід, як батоліт, що застигли всередині лавових порожнин та сформували велике магматичне тіло. Найпоширенішою породою з батоліту є кварцдіорит, який трапляється як у вигляді дрібного щебеню, так і великих каменів (в місцинах Айо та Касібарі). Ойберг сформований із грубозернистого квардціориту, який називають ще ойбергіт. Іншою породою батоліту є габро, чорний і крупнозернистий він трапляється переважно в Буширібані та Матівідірі.[3]
Наймолодшими копалинами острова є вапняки, які були сформовані в умовах, подібні до сучасних коралових рифів. Це підтверджується скам'янілостями рослин і тварин, аналогічних сучасній флорі та фауні коралових рифів.[3]
Клімат
Клімат Аруби сухий тропічний. Середньорічна температура коливається біля показника 28 °C й не надто змінюється в залежності від пори року.[4] Добова амплітуда температури також не перевищує 4 °C. Середньорічна кількість опадів становить всього 432 мм, причому основна їх частина випадає протягом жовтня та листопада, переважно у вигляді короткочасних злив.[5] Аруба розташована південніше основного маршруту переміщення тропічних ураганів, тому вони не часто завдають втрат економіці острова.[4]
Національний парк Арікок займає 18 % площі острова[6], включаючи значну частину внутрішньої області Аруби та довгу ділянку північного узбережжя.[7] На території парку розташовані височина Яманота — найвища точка острова, а також пагорб Арікок. Серед історичних пам'яток Аруби в парку знаходяться петрогліфи у печері Фонтейн, залишки нідерландських сільських поселень в Масідурі, колоніальні будинки в Прінс-Валлі та руїни золотої копальні в Міраламарі. Серед рослинності парку: дерева діві-діві, різноманітні види кактусів, алое, тропічні квіти. Фауна Арікоки представлена кролями, ящірками та гримучими зміями[7].
Конституцію Аруби було ухвалено 9 серпня 1985 року (оголошено 19 серпня нідерландською мовою) всіма політичними партіями, що були представлені в той момент у парламенті. За нею Аруба стала суверенною, незалежною, автономною державою-членом Королівства Нідерландів, яке складається з таких держав-учасників: Аруби, Кюрасао, Сінт-Мартена, та держави Нідерланди. Питання оборони, громадянства та зовнішніх зв'язків Аруби відносяться до компетенції уряду Нідерландів. Компетенції Королівства Нідерландів визначені рамковою конституцією — Хартією Королівства Нідерландів.
Виконавча влада
Головою Аруби є король Нідерландів, якого представляє на острові губернатор. Губернатора призначає король за рекомендацією Ради міністрів Аруби. Строк його повноважень — 6 років. Виконавчу владу представляє Рада міністрів, яка складається з 7 членів та підзвітна парламенту. Головою Ради міністрів є Прем'єр-міністр[10].
Законодавча влада
Парламент Аруби
Парламент (нід.Staten) Аруби складається з 21 депутата, які вибираються що чотири роки, за багатопартійною системою[10].
Судова влада
Всі судді судів першої інстанції (нід.Gerecht in Eerste Aanleg) призначаються королевою Нідерландів на довічний термін та мусять пройти спеціальну шестирічну підготовку перед призначенням.
На судовому процесі присутній один суддя першої інстанції Аруби. Всі апеляції розглядаються трійками суддів Апеляційного суду Нідерландських Антильських островів і Аруби (нід.Gemeenschappelijk Hof van Justitie voor de Nederlandse Antillen en Aruba). Подальші апеляції розглядаються у Верховному суді Нідерландів (нід.Hoge Raad der Nederlanden), що в Гаазі. Ухвали Верховного суду не є обов'язковими, та суди нижчих інстанцій намагаються їх додержуватись[11].
Перші політичні партії на Арубі з'явилися під час Другої світової війни, коли на острові почалось розвиватися самоуправління. Найпершою партією є Патріотична партія Аруби, що тривалий час була частиною Демократичної партії Кюрасао, котра в 1944–1969 роках була провідною політичною силою Нідерландських Антильських островів.
У 1971 році був утворений Народний виборчий рух Аруби, який боровся за відділення Аруби від Нідерландських Антильських островів та подальше здобуття повної незалежності. Результатом діяльності руху став вихід Аруби у 1981 році зі складу Нідерландських Антильських островів. Згодом у 1983 році в результаті переговорів було складено угоду між Нідерландами, Нідерландськими Антильськими островами та Арубою, за якою Аруба отримала особливий статус[13].
Нині в країні діє ціла низка політичних партій, вісім із яких взяли участь у виборах 2009 року:
Об'єднані християни за посилення потенціалу Аруби (Cristiannan Uni Reforzando Potencial di Aruba),
Незалежний соціальний рух/Ліберальна організація Аруби (Movimento Social Independiente/Organisacion Liberal Arubiano).
Збройні сили
Аруба не має власної регулярної армії. Оборона Аруби підлягає компетенції уряду Нідерландів. На Арубі та інших Нідерландських Антильських островах перебуває нідерландський військовий контингент числом у понад тисячу осіб[14].
Число чоловіків, віком від 16 до 49 років, придатних до військової служби, становить 16 278 (оцінка 2005 року)[2]. Функціонує й місцевий силовий підрозділ Arubaanse Militie (ARUMIL), числом коло однієї чоти. Служба в ARUMIL є добровільною, а підготовку здійснюють військовослужбовці Королівських військово-морських сил Нідерландів.
Існує кілька різних теорій щодо походження назви острова. Найімовірніше, що слово «Аруба» походить від індіанських слів «ora» («черепашка») та «oubao» («острів»), що поєднується в значення «острів черепашок». Інше ймовірне поєднання — «uru» («каное») та «oubao» («острів»), що може означати використання індіанцями каное для мандрівок морем та заселення Аруби таким чином.
За іншою теорією назва може походити від іспанського «oro hubo» («тут було золото»), пов'язаного із пошуками іспанськими мореплавцями золота у Карибському регіоні.
Перша поява острова на мапі датується 1562 роком, де він указаний під назвою «Orua». На інших мапах XVI–XVII ст. зустрічаються інші варіанти назви острова: «Oruba», «Ouraba», «Uruba» та «Arouba»[16].
Індіанці
Про найдавніших мешканців Аруби відомостей обмаль. Розкопки показують, що острів було заселено ще задовго до його відкриття іспанськими мореплавцями, а первісні його мешканці жили десь коло 2 500 року до н. е. Населення острова складали індіанці з племені араваків. Вони були рибалками, мисливцями та збирачами, використовували примітивні інструменти, вироблені з каменю та черепашок. Археологічні дослідження (наскельні малюнки, поховання) вказують на те, що культура індіанців Аруби була подібною до культури Південної Америки[16].
Знахідки, що відносяться приблизно до 900 року до н. е., вказують на те, що індіанці Аруби ліпили вручну глиняні горщики й товкли у них сіль. У той період вони мешкали у поселеннях сімейного типу та використовували інструменти з каменю. Знайдено також прикраси, виготовлені зі шматків черепашок. Індіанці Аруби малювали наскельні малюнки, переважно у печерах (Фонтейн, Гвадарікірі тощо), у вигляді геометричних фігур, всередині яких зображені люди чи тварини. Печери не використовувалися для житла, імовірно виступаючи як релігійні місця[16].
У XIV столітті Арубу захопили кариби. Коли європейці відкрили острів, індіанці у своєму розвитку перебували в кам'яній добі, переважно займаючись рибальством і полюванням.
Нідерландські Підвітряні острови було відкрито іспанцями в 1499 році. Історики не дійшли згоди щодо того, хто саме є першовідкривачем — Алонсо де Охеда чи ж Амеріго Веспуччі. Судячи з малюнків і мап, Охеда був на островах Кюрасао й Бонайре, але не був на Арубі. Ймовірно Арубу було відкрито кількома роками по тому, в одній із розвідувальних експедицій.
Іспанці йменували острови «островами Гігантів» (ісп.Islas de los Gigantes), оскільки місцеве населення було за зростом вищим від них. Інша тогочасна назва Підвітряних островів була «Даремні острови» (ісп.islas inutiles), бо ж на них не було знайдено ні золота, ані срібла, а надалі вони виявилися непридатними й для сільськогосподарського використання. Від слова «inutiles» можливо й виникла сучасна назва «Антили»[17].
У 1513 році іспанці депортували все населення Аруби (та й інших Підвітряних островів) для праці на мідних копальнях у Санто-Домінго, де з часом вони всі загинули від різних хвороб у результаті тяжкої експлуатації. Острів став незаселеним, та скоро туди прибули поселенці з материкової частини континенту, а згодом й іспанці. Іспанці зорганізували на острові своєрідне «ранчо», де на одному великому сільському окрузі вільно пересувалися коні, осли, корови, свині, вівці та кози. Індіанці працювали на них як прислуга та наглядачі худоби[17].
У 1634 році голландці завоювали острів Кюрасао, використовуючи його як базу проти іспанського флоту під час Вісімдесятирічної війни. 1636 року голландці окупували також Арубу й Бонайре, щоб уберегтися від атак іспанців із цих островів. Голландська Вест-Індійська компанія (ВІК) почала розвивати острови Лееварда як сільськогосподарські колонії. Зокрема на Арубі вони розпочали розводити коней та кіз. Причому число кіз зросло настільки, що Арубу почали називати також «островом кіз» (нід.geiteneiland). Ще однією експортною статтею тогочасної Аруби було так зване «бразильське дерево» (нід.Brazielhout), яке доставлялося в Амстердам як основний компонент для червоної фарби[17].
Аруба управлялась командиром, якому допомагали кілька чоловік білого населення. Острів населяли лише індіанці, котрі доглядали худобу та вирубували дерева на продаж. Вони могли жити відносно вільно, оскільки ВІК заборонила будувати поселення неіндіанському населенню. Виняток було зроблено лише для солдатів ВІК та їх прислуги, котрі мали невелике поселення в Саванеті. Індіанці мешкали у північно-східній частині острова між Альто-Вістою (де було збудовано першу католицьку церкву для індіанців) та Серое Крістелем і Хушидібаною. 1806 року на 141 індіанську сім'ю припадало 60 білих. Чорношкірих рабів почали привозити на острів в обмежених кількостях лише після 1770 року[17].
ХІХ століття
Аруба в 1815 році. Картина Р. Б. Ллойда, що належить до англійського періоду острова
На Арубі не могли не відбитися й чисельні війни між голландцями та британцями. Арубу було окуповано англійцями в 1799–1802 та у 1806–1816 роках, згодом голландці знову повернули собі ці землі. За переписом 1816 року 564 із 1732 мешканців Аруби були індіанцями, більшість жителів були католиками. Фактична колонізація острова почалась лише наприкінці XVIII століття, коли затока Коней (нід.Paardenbaai) в Ораньєстаді використовувалась як перевальний пункт між Кюрасао й континентальною частиною Венесуели[17].
У 1824 році в Роой-Флуйті хлопчик Віллем Расмійн випадково знайшов золото, після чого острів відвідав колонії Кантцлаар, й була розпочато видобування золота, яке припинилося під час Першої світової війни[18].
В середині XIX століття за правління командира Яня Геленуса Фергюсона (1866–1871) на Арубі почали культивувати алое. Відтоді Аруба стала одним із основних постачальників алоїнової гуми, що переважно експортувалася до Нью-Йорка, Гамбурга та Лондона. Гуму з Антильських островів, 90 % з якої вироблялося на Арубі, називали в ті часи «кюрасавська гума». Її відносили до найякісніших та найдорожчих у світі та була головною статтею доходів Аруби аж до розвитку нафтопереробної галузі[20].
У 1874 році Вотерс Гравенгорст виявив на острові родовища фосфатів. А вже у 1879 році створено компанію Aruba Phosphaat Maatschappij (APM), для їх видобування, для чого були залучені робітники з Кюрасао та Бонайре, а також група італійських робітників. Видобуток фосфатів дав поштовх розвитку селища Сінт-Ніколас. APM здійснювала свою діяльність до 1914 року, аж до вичерпання запасів усіх родовищ острова, після чого компанію було закрито[21].
Новітні часи
У 1920-ті роки на Арубі розпочалася ера нафти, завдяки чому економіка острова суттєво зміцніла. З 1924 року острів почали використовувати як перевалочну базу, для подальшого транспортування венесуельської нафти, згодом тут побудували нафтопереробні заводи «Лаго» та «Arend Petroleum Maatschappij» (Нафтова компанія «Орел»)[22].
У роки Другої світової війни Аруба відігравала дуже важливу роль для союзників, оскільки саме тут знаходився один із найбільших нафтопереробних заводів тих часів. Вироблене на «Лаго» паливо, використовувалося військово-повітряними силами союзників, і як наслідок, американські кораблі поблизу острова наражалися на торпедні атаки німців. 1939 року для захисту від нападу з повітря на найвищій точці східної частини острова, Хуана-Морто, було організовано лінію оборони[23].
У ті часи Арубу часто навідували німецькі кораблі. Та коли Німеччина напала на Нідерланди, коло узбережжя Аруби стояв на якорі лише один німецький корабель «Антілла», який було оточено військами, після чого капітан підпалив корабель, як тільки екіпаж сів на човни. Екіпаж «Антілли» було взято в полон, та відіслано на острів Бонайре разом із тими німцями, які знаходились на острові. 10 травня 1940 року на острові висадились 180 французьких солдат для допомоги при обороні Аруби. У червні 1940 року їх замінили англійські та шотландські війська. Наприкінці 1941 року, коли США вступили у війну, на острів прибули американські солдати, та почали прибувати важкі бомбардувальники, для чого довелося реконструювати аеропорт Дакота[23].
Вночі 16 грудня 1942 року Аруба зазнала масштабної атаки від німецької субмарини U-156, яка потопила кілька кораблів, а тоді атакувала «Лаго». Лише помилка німецького екіпажу врятувала завод від цілковитого знищення, оскільки торпеда не влучила в ціль і завод було обстріляно невеликими гарматами. Наступного дня цю торпеду виявили на пляжі, а під час спроб її знешкодити загинули четверо голландських солдатів. 1944 року кілька кораблів коло острова знову було торпедовано німцями[23].
Пам'ятник Яну Гендрику Альберту «Генні» Еману в Ораньєстаді поряд із будівлею парламенту
У 1947 році Генні (Яном Гендриком Альбертом) Еманом було організовано петицію Нідерландам за підписами 2147 мешканців Аруби із наміром відділитися від колонії Кюрасао. 1948 року в Гаазі пройшла конференція з цього питання, на якій визнано за можливе надання незалежності Арубі, яку представляв на конференції Шон А (Корнеліс Альберт) Еман (син Генні Емана). Однак ці рекомендації не були впроваджені у життя[24].
У 1953 році на острові свою діяльність припинила нафтопереробна компанія «Eagle».[19] У 1954 році п'ять островів (Аруба, Бонайре, Кюрасао, Сінт-Мартен і Саба) стали самоврядними в межах Нідерландських Антильських островів[10].
У 1973 році на острові відбувся референдум, на якому більшість населення віддало перевагу статусу незалежності в межах Королівства Нідерланди, запропонований партією MEP, очолюваною Бетіко (Гільберто Ф.) Крусом. У січні 1976 року, коли уряд Нідерландів відхилив варіант надання Арубі такого статусу, Бетіко Крус пригрозив проголошенням у березні 1981року Арубою незалежності в односторонньому порядку. 18 березня 1976 року для посилення національного самоусвідомлення були затверджені прапор і гімн[25].
У 1981 році під час чергової конференції у Нідерландах було вирішено, що Аруба отримає незалежність у січні 1996 року після десятирічного перехідного періоду, починаючи з 1 січня 1986 року, відколи Аруба стала незалежною від Нідерландських Антильських островів[25].
Першим прем'єр-міністром Аруби у межах такого статусу став Генні Еман (онук Генні Емана, поборника незалежності Аруби), котрий одразу зіткнувся із наслідками закриття нафтопереробного заводу «Лаго», внаслідок чого безробіття в країні досягло 20 %. За фінансової підтримки Нідерландів він зміг диверсифікувати економіку, розвинувши туристичний напрямок. Було створено 10 тис. нових робочих місць, побудовано нові готелі. Наприкінці 1980-х років було засновано Центральний банк, введено власну валюту, засновано Університет Аруби. 1990 року нова нафтова компанія (Coastal Aruba Refinery Company) відновила діяльність заводу «Лаго»[26].
Попри всі зусилля, країна досі не отримала повної незалежності, такий намір було скасовано Нідерландами у 1990 році[25]. 1989 року прем'єр-міністром Аруби було обрано Нельсона Орландо Одубера, у 1994 — знову Генни Еман, згодом у 2001 році крісло прем'єра знову повернув собі Одубер.
Населення
Демографія
Населення Аруби формувалося зі строкатого поєднання іспанських біженців, місцевої індіанської основи, приїжджих голландців і нечисленних представників інших національностей (італійці, євреї та інші). Загальне число жителів (2007) сягає 105 000 осіб, щільність населення — 544,0 ос./км²[14]. Переважну частину населення складають арубанці, нащадки індіанців і невеликої кількості чорношкірих рабів. Серед європейських національностей — голландці та португальці. На острові мешкають і представники азійських національностей, з яких чотири основні: ліванці, китайці, індонезійці та філіппінці, а також невелике число євреїв. Також на Арубі мешкає невелика кількість вихідців з інших островів Карибського моря[27].
У містах проживає майже половина населення — 45,4 %, у сільській місцевості — 54,6 %. У статевому розрізі спостерігається переважання жінок над чоловіками (52,28 % та 47,72 % відповідно). До вікової групи до 15 років належить 21,2 % мешканців країни, 15—29 років — 18,9 %, 30—44 років — 26,1 %, 45—59 років — 21,3 %, 60—74 років — 9,6 %, 75—84 років — 2,2 %, старше 85 років — 0,7 %. Тривалість життя (2006) — 76,0 років у чоловіків і 82,8 у жінок.[14]
Народжуваність сягає 12,3 на 1000 населення (при цьому відсоток позашлюбних дітей сягає 49,2 %), смертність — 4,8 (2005). Природний приріст населення 7,5 на 1000 осіб. Кількість шлюбів та розлучень на 1000 осіб (2005) становить 5,76 і 4,4 відповідно[14].
Найпершою католицькою церквою, зведеною на Арубі та й на всіх Карибських островах, є церква в Альто-Вісті, збудована іспанським місіонером Домінго Антоніо Сильвестре у 1750 році. Згодом у 1816 році церкву було закрито та зруйновано, а згодом відновлено у 1952 році[29].
Перші відомості про широкий ужиток пап'яменто на Арубі зустрічаються в офіційних документах з Кюрасао. Із середини XIX століття пап'яменто почав часто вживатися в написанні церковних псалтирів і шкільних посібників. 1871 року вперше вийшла газета цією мовою під назвою Civilisado. Пап'яменто в ті часи міг стати й мовою навчання, та нідерландське керівництво вирішило, що все навчання має здійснюватися суто нідерландською. Таким чином, попри те, що пап'яменто є рідною для арубанців уже протягом трьох століть, статус офіційної мови їй було надано лише 19 березня 2003 року[31].
Економіка
Торгова компанія Аруби
Відповідно до оцінки 2005 року валовий внутрішній продукт (ВВП) (за паритету купівельної спроможності) країни склав 2,258 млрд доларів США, або 21 800 доларів США на душу населення. За даними 2002 року сектор послуг є основним компонентом ВВП (66,3 %), за ним —- промисловість (33,3 %), сільське господарство (0,4 %). Працездатне населення Аруби оцінюється в 41 500 осіб. Рівень безробіття 6,9 % (2005)[2].
Основними галузями національної економіки Аруби є туризм, банківська сфера (офшор), переробка та зберігання нафти. Великий стрибок розвитку туризму за останні десятиріччя був пов'язаний із постійним розвитком супутніх послуг та інфраструктури. Розвивається також і будівництво — число місць в готелях уп'ятеро перевищує рівень 1985 року. Нафтопереробну промисловість було відновлено у 1993 році[2].
Туризм
Рішення щодо розвитку туристичної галузі було прийняте під час кризи, пов'язаної з закриттям нафтопереробного заводу в 1985 році. У тому ж році країну відвідало коло 2 000 туристів, а в 1996-му їх стало вже 7 103[32]. У наш час[коли?] країну щорічно відвідують 1,5 млн туристів, 75 % з яких — зі США, число місць у готелях уп'ятеро перевищує рівень 1985 року, причому будівництво туристичної інфраструктури триває[2].
Сільське господарство
Скеляста місцевість острова, малородючий ґрунт і посушливий тропічний клімат в сукупності створюють несприятливі умови для розвитку сільського господарства. У XVIII столітті острів використовувався як велике ранчо, та й це виявилося нерентабельним. Під сільськогосподарські землі на Арубі використовуються лише 7 % землі, в сільському господарстві працює 0,6 % робочої сили[33].
Основним сільськогосподарським продуктом є алое. Його вирощування на острові почалося ще в XIX столітті. Арубанське алое відоме передовсім завдяки високому вмісту алоїну (22 % проти середньосвітового показника в 15 %). Із відкриттям на острові нафтопереробної галузі вирощування алое відійшло на задній план і було знову відновлене після Другої світової війни — у 1949 році, коли Кейсі Еман заснував першу фабрику алое на острові, під назвою Aruba Aloe Products Company, завдяки чому вже у 1951 році Аруба виробляла 30 % світових обсягів алое[20].
Залізниць на острові немає. Довжина автошляхів (1995) 800 км, з яких 64 % мають тверде покриття. Число легкових автомобілів 49 521, вантажівок і автобусів 1207 (2005)[14].
На 1000 мешканців Аруби припадає 397 стаціонарних телефонів (2002, усього 37 тис.), 1002 мобільних[34] (2006, всього 105,7 тис.)[2], 218 телевізорів (2001, усього 20 тис.), 257 користувачів мережі Інтернет (2002, усього 24 тис.)[14].
Експорт (2005) 4374 млн доларів США[35]: перероблена нафта (99,4 %), інше (0,6 %). Головні напрямки експорту: США (48,5 %), Нідерландські Антильські острови (21,3 %), Нідерланди (15,4 %), Венесуела (4,1 %)[14].
Валюта
Валюта Аруби — флорин (знак: Afl.; код: AWG), який було введено в обіг у 1986 році, навзамін антильського гульдена[36]. Валюту було прикріплено до долара США за курсом, узятим від тогочасного курсу гульдена — 1,79 флорина за 1 долар США. 1986 року до обігу введено монети номіналом у 5, 10, 25 і 50 центів, 1 і 2½ флорина, банкноти номіналом у 5, 10, 25, 50 і 100 флоринів. 2005 року банкноту в 5 флоринів було замінено монетами, а випуск монети у 2½ флорина припинили. Усі монети виготовляються з нікельованоїсталі, окрім 5 флоринів, які карбують зі сплаву міді та інших металів. 50 центів — єдина монета квадратної форми, яку називають «йотин».
Соціальна сфера
Освіта
Система освіти Аруби базується на нідерландській системі й забезпечує освіту на всіх рівнях. За винятком приватних шкіл, уся система освіти фінансується урядом.[37] Початкова освіта охоплює дітей віком від 6 до 12 років. Всього у країні 37 початкових шкіл, у яких навчається 9 806 учнів (2004–2005)[14].
У середніх школах навчаються підлітки з 12 до 17 років, які отримують тут зокрема технічну освіту, передуніверситетську підготовку, економічну освіту тощо. У 12 школах навчається 7 067 учнів (2004—2005)[14].
Вищу освіту надають Університет Аруби та Коледж підготовки вчителів[37]. Університет Аруби готує спеціалістів на трьох факультетах: права, фінансових і економічних наук, гостинності й менеджменту туризму[38]. З огляду на обмежений вибір спеціальностей у вишах Аруби, багато студентів навчаються в університетах Європи, Північної та Південної Америки[39].
Охорона здоров'я
На острові функціонує Департамент охорони здоров'я Аруби, який забезпечує профілактику й лікування різноманітних захворювань, також є Лабораторія суспільного здоров'я, яку оснащено діагностичним обладнанням, необхідними інструментами й кваліфікованим штатом співробітників[40].
У країні 144 лікарі (1 на 699 мешканців) і 310 ліжко-місць (1 на 330 мешканців) (2005).[14] Найбільшою лікарнею є заснована в 1976 році лікарня Гораціо Одубера на 280 ліжко-місць, яка надає медичні послуги більш як у 20 напрямках[41].
Культура й мистецтво
Література
Розвиток тут отримали переважно такі напрямки літератури, як поезія й література для дітей. У 1980-х роках романи, п'єси й поезію письменників Аруби друкував видавничий дім Charuba. Нині друкується мало якісних творів, більшість авторів самостійно публікують свої роботи. Спроби відновити видавничий дім Charuba залишилися безуспішними[19].
Образотворче мистецтво
Пейзажі Аруби слугували джерелом натхнення для багатьох професійних художників. Портрет як вид живопису на Арубі не дістав широкого розповсюдження. Зростає популярність скульптури й тривимірної графіки. Графічні студії почали виникати здебільшого в період економічного зростання з 1988 року. Художники переважно комерційні дизайнери за професією[19]. Серед найвідоміших малярів — Ванесса Пауліна, Осайра Муяле, Елвіс Лопес, Густав Нуель, Стан Кюйпері та інші[42].
Виконавче мистецтво
На Арубі діє кілька театральних труп, найстарішою й найпопулярнішою з-поміж яких є Mascaruba. В Ораньєстаді знаходиться театр Cas di Cultura. Місцеві культурні й художні проєкти (здебільшого театральні) розвиває фонд Arte pro Arte (FARPA, «Мистецтво для мистецтва»). Фонд танцю Аруби організовує міжнародні фестивалі й майстерні. Навчання молоді здійснюється у кількох танцювально-балетних школах. Двічі в рік на острові проводиться міжнародний танцювально-театральний фестиваль[19].
Музеї
Вежа Віллема III
Із культурним надбанням Аруби можна ознайомитися в історичному, археологічному й нумізматичному музеях:
Історичний музей Аруби заснований у 1983 році Культурним центром Аруби (нід.Cultureel Centrum van Aruba), розташовано у відреставрованій вежі Віллема III. У музеї можна ознайомитись з історією острова, з часів його перебування під управлінням іспанців, а згодом голландців[43].
Археологічний музей Аруби розміщений у приміщенні Інституту культури в Ораньєстаді та містить артефакти, що описують історію острова до прибуття європейців, — вироби з кераміки й каменю, орнаменти, фрагменти поховань тощо.[44]
Нумізматичний музей Аруби, утворено в 1981 році, вміщує приватну колекцію Маріо Одора, що включає близько 40 000 монет із 400 країн світу[45].
Періодичні видання на острові друкуються мовами пап'яменто, нідерландською та англійською. Серед найпоширеніших газет — Diario Aruba, Bon Dia, Awemainta (усі пап'яменто), Amigoe (нідерландською та англійською), A.M. Digital, Aruba Today (обидві англійською) та інші. Першу газету мовою пап'яменто, Civilisado, вперше видрукувано у 1871 році[31].
Визначні місця острова можна поділити на природні й культурні. До природних відносяться національний парк Арікок, на території якого розташована найвища точка острова — Яманота, відділений від моря скелями природний басейн[49], кілька печер. Одним із символів острова є пагорб Ойберг. Популярністю серед туристів користувався й міст природного походження, та він зруйнувався 2 вересня 2005 року.
Найстаріший будинок (кунуку) Аруби розташований у Саванеті. Поряд із ним є й невеликий пляж Корал-Риф-Біч.
Місто Ноорд відоме своїми історичними церквами — Святої Ганни, розміщеної в Ноорді, та Альто-Вістою за кілька кілометрів на північ. Коло міста розташовані пляжі Палм-Біч та Ігл-Біч. Туристи також відвідують Каліфорнійський маяк, що в північно-західній частині острова.
Відомі особистості
На острові народився:
Фред Юссі (* 1935) — естонський біолог, письменник та фотограф.
30 травня 2005 року, під час відвідування Аруби з приводу закінчення школи, зникла Наталі Енн Голловей — випускниця вищої школи Маунтін-Брук. Її зникнення призвело до великого резонансу в американських ЗМІ[50]. Декотрі з них закликали навіть до бойкоту острова. За підозрою в причетності до зникнення було затримано трьох місцевих мешканців, а розслідування тривало до спливу 2007 року, однак дівчинку так і не віднайшли. Ця подія призвела до зменшення потоку туристів на Арубу[51].
↑Tijdelijke wet officiële talen BES (Dutch) . wetten.nl. Архів оригіналу за 26-06-2013. Процитовано 24-10-2010. Artikel 2: De officiële talen zijn het Engels, het Nederlands en het Papiamentu. (англ.Article 2: The official languages are English, Dutch and Papiamentu)
↑Кількість абонентів наведено за World Data. Aruba(PDF) (англійською) . Britannica. Архів оригіналу(PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008.
↑ абБазується за даними з імпорту та експорту енциклопедії «Британіка» та на підставі курсу арубанського флорина на 2005 рік за даними CIA Factbook. Не включає імпорт і експорт Арубанської вільної економічної зони.
↑The Aruban Florin (англійською) . Centrale Bank van Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 11 січня 2008.
Joseph Wäscher (* 20. Dezember 1919 in Werl; † 14. Januar 1993) war ein deutscher Künstler und Bildhauer.[1] St. Norbert in Werl von Josef Wäscher Wäschers künstlerisches Schaffen befasste sich vornehmlich mit sakralen Themen, so stammt ein großer Teil der Ausstattung der Werler St.-Norbert-Kirche von ihm. Nach einer kunsthandwerklichen Ausbildung besuchte er Kunstgewerbeschulen in Dortmund und Münster sowie die Kunstakademie in Düsseldorf. Neben Werken im kirchlichen Bereic...
جامعة روهامبتون معلومات التأسيس 1975 الموقع الجغرافي إحداثيات 51°27′24″N 0°14′35″W / 51.4566°N 0.2431°W / 51.4566; -0.2431 [1] المدينة لندن الرمز البريدي SW15 5PJ البلد المملكة المتحدة إحصاءات عضوية أورسيد [لغات أخرى] (أكتوبر 2023)[2][3]رابطة الجامع
سافينيانو إيربينو الاسم الرسمي (بالإيطالية: Savignano Irpino)(بالإيطالية: Savignano di Puglia) الإحداثيات 41°14′00″N 15°11′00″E / 41.233333333333°N 15.183333333333°E / 41.233333333333; 15.183333333333 [1] تقسيم إداري البلد إيطاليا[2] التقسيم الأعلى مقاطعة أبلينة خصائص جغرافية &#...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Oktober 2022. HMS Virulent adalah kapal selam kelas V milik Angkatan Laut Britania Raya. Kapal ini dibangun pada masa Perang Dunia Kedua sebagai bagian dari gelombang kedua produksi kapal selam kelas V yang dipesan pada 21 Mei 1942 sejumlah 18 kapal. Kapal ini diban...
Cette page est une très courte ébauche oubliée. À l'instar du célèbre « Une pomme est un fruit » qui a marqué l'histoire de Wikipédia, n'hésitez pas à la développer (comment ?) Vous pouvez également enrichir les pages proposées dans la rubrique « Pommes à croquer » du bistro du jour. Pour les articles homonymes, voir Prado. Cet article est une ébauche concernant une localité de Castille-et-León. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améli...
LanghorneThe station at Langhorne in February 2012 from the abandoned outbound platform. The new station depot, constructed in 2010, is visible on the inbound platform.General informationLocationBellevue (PA 413) & Comly AvenuesLanghorne Manor, PA (Langhorne address), 19047Coordinates40°09′39″N 74°54′47″W / 40.1608°N 74.9131°W / 40.1608; -74.9131Owned bySEPTALine(s)Neshaminy LinePlatforms1 side platformTracks1Connections SEPTA City Bus: 14 SEPTA Su...
Tun Musa bin Hitam (lahir 18 April 1934) menerima gelar sarjana mudanya dari Universitas Malaya dan gelar sarjana dari Universitas Sussex. Ia telah dianugerahi berbagai macam penghargaan, termasuk gelar dokter kehormatan dari Universitas Sussex. Tan Sri Musa telah memegang berbagai kedudukan di tingkat internasional pada berbagai waktu. Termasuk menjadi Ketua Asosiasi Parlemen Persemakmuran, Anggota Dewan UNESCO, Ketua Delegasi Peninjau Persemakmuran pada Pemilu Malawi dan Anggota Delegasi Me...
Bài viết này cần thêm chú thích nguồn gốc để kiểm chứng thông tin. Mời bạn giúp hoàn thiện bài viết này bằng cách bổ sung chú thích tới các nguồn đáng tin cậy. Các nội dung không có nguồn có thể bị nghi ngờ và xóa bỏ. Tàu sân bay Katsuragi hoạt động như một tàu chở quân, năm 1946 Khái quát lớp tàuTên gọi Lớp tàu sân bay UnryūBên khai thác Hải quân Đế quốc Nhật BảnLớp trước Shōkak...
MIT mathematician, computer scientist, and educator Seymour PapertPapert with a Turtle robotBornSeymour Aubrey Papert(1928-02-29)February 29, 1928Pretoria, Union of South AfricaDiedJuly 31, 2016(2016-07-31) (aged 88)Blue Hill, Maine, U.S.CitizenshipUnited StatesAlma mater University of the Witwatersrand (BA, PhD)[1] University of Cambridge (PhD) Known for Perceptrons Artificial intelligence Logo programming language One Laptop per Child Papert's principle Spouses Dona S...
Una ecuación de compatibilidad es una ecuación adicional a un problema mecánico de equilibrio necesaria para asegurar que la solución buscada es compatible con las condiciones de contorno o para poder asegurar la integrabilidad del campo de deformaciones. Ecuaciones de compatibilidad en deformaciones En el planteamiento del problema elástico, las ecuaciones de compatibilidad son ecuaciones que si se cumplen garantizan la existencia de un campo de desplazamientos compatible con las deform...
American TV series or program JOTAlso known asJOT the DotGenreAnimated television seriesCreated byRuth ByersTed PerryDirected byPaul M. StevensCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of episodes30ProductionExecutive producerSouthern Baptist Radio and Television CommissionProducersKeitz and HerndonOriginal releaseNetworkSyndicatedRelease1965 (1965) –1974 (1974) JOT[1] (also known as JOT the Dot) is an American animated children's television progr...
Chen YufeiChen Yufei, 2022Informasi pribadiLahir1 Maret 1998 (umur 25)Hangzhou, Zhejiang, TiongkokTinggi171 m (561 ft 0 in)Tahun aktif2013–sekarangPeganganKananTunggal putriRekor307 menang, 95 kalahPeringkat tertinggi1 (17 Desember 2019)Peringkat saat ini3 (27 Desember 2022[1]) Rekam medali Olimpiade Tokyo 2020 Tunggal Putri Profil di BWF Chen Yufei (Hanzi: 陈雨菲; lahir 1 Maret 1998) adalah pemain bulu tangkis asal China. Dulunya ia pemai...
British crown made in 1911 Crown of Queen MaryQueen Camila wearing the crown after her coronationDetailsCountryUnited KingdomMade1911OwnerCharles III in right of the Crown[1]Weight590 g (1.30 lb)ArchesUp to eight half-archesMaterialGold, silverCapPurple velvet trimmed with ermine bandNotable stonesKoh-i-Noor (removed), Cullinan III, Cullinan IV, Cullinan VOther elements2,200 diamonds The Crown of Queen Mary is a consort crown that was made in 1911 for the coronation of ...
Elang jawa Nisaetus bartelsi Status konservasiGentingIUCN22696165 TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasAvesOrdoAccipitriformesFamiliAccipitridaeGenusNisaetusSpesiesNisaetus bartelsi (Stresem., 1924) Tata namaSinonim taksonJavan hawk-eagle (en) ProtonimSpizaetus nipalensis bartelsi DistribusiEndemikJawa lbs Elang jawa (Nisaetus bartelsi) adalah salah satu spesies elang berukuran sedang dari keluarga Accipitridae dan genus Nisaetus yang endemik di Pulau Jawa. Satwa ini dianggap identik de...
Overview of telecommunications in Saudi Arabia This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Telecommunications in Saudi Arabia – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2011) (Learn how and when to remove this template message) Telecommunications in Saudi Arabia have evolved early in the Kingdo...
.jpg)
.svg){kind=small}
