Хартія Європейського Союзу про основні права — документ, що закріплює головні політичні, соціальні та економічні права громадян Європейського Союзу. Проєкт документа був підготовлений Європейською Конвенцією протягом грудня 1999 року — жовтня 2000 року і урочисто проголошений на засіданні Європейської Ради в Ніцці 7 грудня2000 року[1], а згодом опублікований у частині «С» Official Journal. Проте потім його правовий статус був невизначеним, і в нього не було повної юридичної сили[2] до набрання чинності Лісабонського договору1 грудня2009 року.
Історія
Хартія Європейського союзу з прав людини є кінцевим результатом спеціальної процедури, яка не має прецедентів в історії Європейського союзу та складалась з нижченаведених етапів.
3-4 липня 1999 року в Кельні Європейська рада доручила розробку Хартії Конвенції, провела своє установче зібрання в грудні 1999 року і прийняла проєкт 2 жовтня 2000 року. Європейська Рада 13-14 жовтня 2000 року одноголосно схвалила проєкт і направила його на розгляд до Європейського парламенту та Європейської комісії.
Європейський Парламент дав свою згоду 14 листопада, а комісія 6 грудня 2000 року. Голови Європейського парламенту, ради і комісії підписали і проголосили Хартію від імені своїх установ 7 грудня 2000 року в Ніцці. Таким чином, три вищезазначені установи Європейського Союзу (рада, комісія і парламент) постановили, що Хартія відповідає всім формальним вимогам (на даний момент), щоб представляти основні принципи прав людини союзу. Однак юридичної сили Хартія з цими рішеннями не набула[3].
Специфіка
Судові справи
Незабаром після набрання чинності Договору про ЄЕС, Співдружність позиціонувала себе, як головна політична структура з різними напрямками діяльності за рамками своїх економічних цілей. У 1964 році Європейський суд виніс своє рішення у справі Коста проти ENEL, в якій йшлося про те, що права Союзу повинні мати пріоритет у випадку колізії з національним законодавством. Це означало, що національні уряди не можуть використати розбіжності у законодавстві на власну користь, а також, що потенційно ЄЕС може безперешкодно обмежити права, закріплені у конституціях країн-членів.
Ця проблема постала ще в 1970 році у справі Handelsgesellschaft, коли німецький суд постановив, що частина законодавства ЄЕС порушує Основний закон Німеччини. На звернення з німецького суду, Європейський суд ухвалив, що застосування закону Співдружності не може залежати від його узгодженості з національними конституціями, а основні права є невід'ємною частиною загальних принципів законодавства Європейського Співтовариства, тому, в цьому випадку всі розбіжності суперечать європейському закону[4].
Таким чином Європейський суд у справі Handelsgesellschaft створив вчення неписаного права у законодавстві Співтовариства. У той час як основні права було затверджено в 1977 році[5] і укладено в Маастрихтському договорі[6] в 1999 році, в якому Європейська Рада офіційно ініціювала процес розробки кодифікованого каталогу основних прав ЄС.
Правовий статус
Стаття 2 Хартії підтверджує заборону смертної кари в ЄС
Після набуття чинності Лісабонського договору в 2009 році Хартія має таку ж юридичну силу, як договори Європейського Союзу. Хартія у зазначеному договорі є новою редакцією документа, створеного у 2000 році, який урочисто оголосили три установи за день до підписання Лісабонського договору.
Згідно зі статтею 51, пунктом 1 Хартії, «положення Хартії адресуються інститутам та органам Європейського Союзу при дотриманні принципу субсидіарності, а також до країн-членів виключно у випадках застосування ними права Європейського Союзу. Відповідно вони дотримуються права, принципів і сприяють їх використанню відповідно до своєї компетенції». Крім того, за статтею 6 нової редакції Договору про Євросоюз та статтею 51 пунктом 2 Хартії, «ця Хартія не створює нових повноважень і не ставить нових завдань перед Співтовариством та Європейським Союзом, і не змінює їх повноваження та завдання, визначені в договорах». Наслідком цього є те, що ЄС не зможе прийняти законодавчі заходи для захисту права, викладені в Хартії, якщо цього не встановлено в Договорах ЄС. Окрім того, особа зможе у суді захистити права, прописані в Хартії, тільки якщо рівнозначні права наявні в національному законодавстві її країни походження. Саме цей останній пункт став предметом найбільших дискусій.
Хартія була не першою спробою поставити принцип прав людини в основі закону Європейського союзу. Всі держави-члени ЄС і країни-кандидати підписали Європейську конвенцію з прав людини, тому багато принципів з Конвенції, такі, як право на справедливий судовий розгляд, були прийняті як основа для європейської юриспруденції ще до їх офіційного повторення в Хартії.
При тлумаченні прав людини, передбачених загальними принципами права ЄС (описано в розділі Судові справи вище), Європейський суд розглянув питання про права, закріплені у цих загальних принципах, застосовуваних державами-членами. Потім виніс рішення у справі Джонстона проти Ольстерських Королівських Констеблів[7], що право на справедливі процедури є одним із загальних принципів права ЄС, в справі Кремзов проти Австрії[8] Європейський суд повинен був вирішити, чи зобов'язана країна-член застосовувати цей принцип у випадку неправомірного засудження за вбивство. Юристи Кремзова стверджували, що його протиправні засудження і вирок необхідно розглядати під кутом порушення права на свободу пересування в рамках законодавства ЄС. Європейський суд у відповідь заявив, що, оскільки закони, за якими Кремзова було засуджено не були прийняті для забезпечення дотримання законодавства ЄС, його справа не підпадає під його дію.
Формулювання у справі Кремзова проти Австрії, посилаючись на «сфери застосування законодавства ЄС», відрізняється від формулювань в Хартії, яка є частиною законодавства ЄС.[9] Відтак поправки у пояснювальній записці, яка видається разом з Хартією в 2007 році відображають рішення Європейського суду у даній справі як прецедент.
Британсько-польський протокол
Під час підготовки Лісабонського договору 2007 р. дві держави-члени (Велика Британія та Польща) отримали для себе частковий виняток з дії соціальних положень Хартії. Зазначені держави-члени будуть підпорядковуватися цим положенням лише за умови, що аналогічні за характером правила вже передбачені в їх внутрішніх правових системах. Зокрема, в судах цих країн зацікавлені особи можуть посилатися на соціальні права з розділу IV Хартії, тільки якщо рівнозначні права наявні в національному законодавстві Великої Британії або Польщі.
Згаданий виняток зафіксований в одному з нових протоколів, доданих Лісабонським договором до установчих документів ЄС: «Протокол про застосування Хартії основних прав Європейського Союзу до Польщі та Сполученого Королівства». Під час підписання Лісабонського договору Польща виступила із спеціальною декларацією, доданою до Заключного акта Міжурядової конференції 2007 року. («Декларація Республіки Польща стосовно Протоколу про застосування Хартії основних прав Європейського Союзу до Польщі та Сполученого Королівства» — Декларація № 62). Згідно з цією Декларацією соціальні та трудові права, закріплені у розділі IV Хартії, повною мірою дотримуються Польщею вже в цей час.
Обидві країни, до яких в даний час застосовується протокол приєдналися до нього з різних причин. Велика Британія спочатку виступала проти юридичної обов'язковості Хартії у зв'язку з побоюваннями, що це призведе до масового звернення британських громадян до Європейського суду в спробах здійснення своїх прав вкладених у Хартію у Великій Британії,[10] і до збільшення витрат для бізнесу[11] У той час як британці прийняли юридично обов'язкові хартійні права в ході переговорів щодо неприйнятої Європейської Конституції, вони обговорили протокол у рамках переговорів Лісабона який, на думку тодішнього британського міністра у справах Європи, гарантуватиме, що Хартія не буде розширювати повноваження Європейського суду справедливості над законом Великої Британії[12].
В результаті, зважаючи на те, що проблеми з Хартією були пов'язані з її передбачуваною ліберальною позицією з соціальних питань, у вересні 2007 року польський уряд звернувся з проханням включити Польщу до британського протоколу.[13]
Існують розбіжності в поглядах щодо правового ефекту протоколу. Відповідно до однієї точки зору, яку висловив Jan Jirásek,[14] протокол відмови виключає застосування Хартії в Польщі та Великій Британії. Інший поділяє Ingolf Pernice, і на його думку, протокол містить тільки тлумачення і не буде або практично не має правових наслідків.[15]
Чеський протокол
Під час ратифікації Лісабонського договору, президент Чехії Вацлав Клаус висловив стурбованість тим, що Хартія дозволить розв'язати судові справи перед судами ЄС сім'ям німців, які були вигнані з території сучасної Чехії після Другої світової війни[16], хоча правові експерти вважають, що декрети Бенеша, закони, за якими німці були вигнані, не підпадають під юрисдикцію законодавства ЄС.[17] Після цього Клаус відмовився ратифікувати Лісабонський договір, якщо Чехія не буде вилучена з Хартії, як Польща і Велика Британія[16] Лідери ЄС домовилися в жовтні 2009 року прийняти протокол в час, коли Чехію включать до наступного договіру,[18][19][20] щоб переконати Клауса підписати Лісабонський договір,[21]Згодом він його підписує.
У жовтні 2011 року, Сенат Чехії ухвалив резолюцію проти приєднання до протоколу.[22] Пізніше, під час ратифікації Договору про вступ Хорватії до ЄС навесні 2012 року в Чехії, уряд зробив спробу провести комбіноване голосування з метою затвердження договору про приєднання та протоколу про відмову від Хартії. Та, враховуючи вплив опозиційних партій на Сенат, амбіції щодо відмови могли призвести до відхилення договору про приєднання Хорватії. В результаті, уряд вирішив розділити голосування.[23]
Рада ЄС згодом запропонувала додати до Протоколу Чеську Республіку.[24] Голосування Комітету Європарламенту з конституційних питань у проєкті доповіді в січні 2012 року заключило рекомендувати не задовольняти прохання Чеської Республіки, щодо внесення її до Протоколу.[25] У доповіді стверджується, що Протокол не функціонує як загальна відмова від Хартії, а тільки дозволяє країнам обмежити застосування наступних законів ЄС, які описані виключно в Хартії. Таким чином, Чехія буде як і раніше підпорядковуватися Хартії, навіть якщо вона буде додана до Протоколу.
У жовтні 2012 року, Комітет проголосував за відмову у рекомендації вступу Чеської Республіки в Протокол.[26] А 11 грудня 2012 року був написаний третій проєкт цієї доповіді.[27] Вона була представлена на засіданні Парламенту 22 травня 2013,[24] і Парламент ухвалив рекомендувати Європейській Раді «не розглядати пропоновану поправку до міжнародних договорів».[24][28][29] Парламент дав свою згоду зважаючи на те, що Протокол не створить для Чехії нової конвенції .[30]
Текст Хартії
Хартія складається з 54 статей. що поділені на сім розділів. Перші шість — фундаментальні цінності: гідність, свобода, рівність, солідарність, права громадян та правосуддя. Останній, сьомий розділ, регулює та тлумачить застосування документу.
Розділ І «Гідність» (стаття 1-5) закріплює права та гарантії, які забезпечують гідне існування людської особистості в суспільстві: право на життя, заборона тортур, рабства тощо.
Стаття 3 «Право на особисту недоторканність» передбачає право кожної людини на фізичну недоторканність та недоторканність психіки. Зокрема, в галузі медицини та біології забезпечується право на добровільну та вільну згоду зацікавленої особи відповідно до встановленого законом порядку, заборона евгеністичної практики, передусім тієї, яка спрямована на селекцію людини, заборона використання людського тіла та його частин як таких як джерела прибутку, а також заборона репродуктивного клонування людських істот.
У розділі II «Свободи» (статті 6-19) зосереджено увагу на фундаментальних громадянських та політичних свободах, закріплених в Європейській конвенції з прав людини: право на свободу та особисту недоторканність, на повагу приватного та сімейного життя, на захист інформації особистого характеру, на укладення шлюбу та створення сім'ї, свободу думки, совісті та віросповідання, свободу мистецтва та науки тощо. Крім того, тут закріплюються певні соціальні права, такі як право на освіту, свободу професійної та підприємницької діяльності, а також право на труд, право власності, право на притулок.
Розділ III «Рівність» (статті 20-26) містить норми, спрямовані на забезпечення третьої цінності, зазначеної в преамбулі. Ця цінність ЄС виражена через такі права та принципи, як рівність перед законом, недискримінація, культурне, релігійне та лінгвістичне різноманіття, рівність жінок та чоловіків, права дітей та людей похилого віку, а також осіб із фізичними вадами.
Розділ IV «Солідарність» (статті 27-38) містить певні трудові права та відображає деякі положення Європейської соціальної хартії, яка вже стала частиною права ЄС: право працівників підприємства на інформацію та консультації, право на колективні переговори та колективні дії, у тому числі право на страйк, право на безкоштовну допомогу у працевлаштуванні тощо. Тут закріплюються права на соціальне забезпечення, охорону здоров'я та інші соціальні права і гарантії. Крім того, передбачається заборона дитячої праці, право на справедливі та рівні умови праці.
Розділ V «Права громадян» (статті 39-46) включає право на доступ до документів, право подання скарги на порушення прав людини до Омбудсмена ЄС, а також подання петиції до Європарламенту. Також до нього включено положень про можливість визнання свободи пересування та проживання в ЄС за громадянами третіх країн, які законно проживають на території однієї з держав, та «права на належне управління», яке являє собою комплекс повноважень та гарантій, що надаються громадянам Союзу та іншим фізичним та юридичним особам у їх відносинах з інститутами, органами та установами ЄС: право на неупереджений, справедливий розгляд своєї справи в розумний строк, право бути заслуханим, обов'язок адміністрації вмотивувати свої рішення, право на відшкодування збитків тощо.
Розділ VI «Правосуддя» (статті 47-49) закріплює не стільки права, скільки гарантії прав особистості, переважно в рамках кримінального процесу: ефективний судовий захист порушених прав, презумпція невинуватості, неприпустимість зворотної сили закону, який передбачає або посилює відповідальність, покарання, співмірне тяжкості злочину, тощо.
Розділ VII «Загальні положення, що регулюють тлумачення та застосування Хартії» (статті 50-54), є заключним. Його призначення: визначити умови та порядок застосування Хартії органами ЄС та державами-членами, а також урегулювати непросте питання про співвідношення Її норм з нормами інших джерел основних прав, прийнятих на універсальному, європейському та внутрішньодержавному рівнях[31].
Примітки
↑Яковюк, Іван; Леся Трагнюк, Володимир Меделяєв (2006). Азбука європейської інтеграції (вид. перше). Харків: «Апекс+». с. 153.
↑Крейг, Пол; Гренні де Бурка, П.П. Крейг (2007). Розділ 11 Права людини в ЄС. Право ЄС: Текст, справи та матеріали (вид. 4те). Oxford: Oxford University Press. с. 15. ISBN978-0-19-927389-8.
↑Справа 228/69, Internationale Handelsgesellschaft mbH v. Einfuhr und Vorratsstelle für Getreide und Futtermittel [1970] ECR 1125; [1972] CMLR 255.
↑Спільна декларація Європейського парламенту, Ради і Комісії про охорону основних прав і Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (OJ C 103, 27/04/1977 P. 1 [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.])
↑Перніс, Інгольф (2008), Гріллер, Стефан; Зіллер, Жак (ред.), Лісабонський договір та основні права(PDF), Лісабонський договір: конституціоналізм ЄС без Конституційного договору?, Wien New York: Springer, архів оригіналу(PDF) за 20 червня 2010, процитовано 14 листопада 2013 [Архівовано 2010-06-20 у Wayback Machine.]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Муравйов, В. І. (2011). Розділ 12 Спільні напрями політики ій діяльності Європейського союзу. Право Європейського Союзу (вид. перше). Київ: Юрінком Інтер. с. 415-416. ISBN978-966-667-472-5.
Stasiun Kai-Iwama甲斐岩間駅Stasiun JR Kai-Iwama, Januari 2006Lokasi948 Iwama, Ichikawamisato-chi, Nishiyatsushiro-gun, Yamanashi-kenJepangKoordinat35°29′33″N 138°27′46″E / 35.4924°N 138.4628°E / 35.4924; 138.4628Pengelola JR CentralJalur Jalur MinobuLetak dari pangkal60.3 kilometer dari FujiJumlah peron1 peron pulauInformasi lainStatusTanpa stafSejarahDibuka17 Desember 1927PenumpangFY 2016177 per hari Lokasi pada petaStasiun Kai-IwamaLokasi di Prefekfu...
English traveller, colonist, poet, translator For the British diplomat and politician, see George Sandys (politician). George SandysPortrait of George SandysBorn1578Bishopsthorpe, EnglandDied1644Boxley, EnglandNationalityEnglishOccupation(s)author, traveller, colonist, poet, translatorYears active1610-1640Notable workTranslations of Ovid's Metamorphoses and the Passion of Jesus George Sandys (/sændz/ sands; 2 March 1578[1] – March 1644) was an English traveller, colonist, poet...
Animation de la dissociation d'une molécule diatomique AB en deux atomes A et B En chimie, l'énergie de dissociation d'une liaison (D0) réfère à l'une des mesures de l'énergie d'une liaison chimique. Elle correspond au changement d'enthalpie lors d'un clivage homolytique[1] avec des réactifs et des produits de la réaction d'homolyse à 0 K (zéro absolu). D'ailleurs, l'énergie de dissociation d'une liaison est parfois appelée l'enthalpie de dissociation d'une liaison. Cependant, ces...
Station Lingen (Ems) Spoorwegstation in Duitsland Algemeen DS100-code HLIG Stationscode 3741 Categorie 4 Type Bf Vervoerder(s) DB FernverkehrWestfalenbahn Geschiedenis Geopend in 1856 Stationsbouw Perrons in gebruik 2 Perronsporen 2 Spoorlijn(en) Spoorlijn(en) DB 2931 Hamm - Emden Ligging Land Duitsland Deelstaat Nedersaksen Plaats Lingen (Ems) Adres Bernd-Rosemeyer Straße 18 Coördinaten 52° 31′ NB, 7° 19′ OL Deutsche Bahn - S-Bahn - U-Bahn Portaal O...
American fashion designer (born 1949) Vera WangWang in 2007BornVera Ellen Wang (1949-06-27) June 27, 1949 (age 74)New York City, U.S.EducationSarah Lawrence College (BA)OccupationFashion designerSpouse Arthur P. Becker (m. 1989; sep. 2012)Children2 Vera Ellen Wang[1] (Chinese: 王薇薇; pinyin: Wáng Wēiwēi; born June 27, 1949)[2] is an American fashion designer. Wang initially pursued a career in figure skati...
Bornéu britânico. Bornéu neerlandês. Bornéu britânico foi composto pelas quatro partes do norte da ilha de Bornéu que atualmente correspondem ao Brunei, Labuão, Sabá e Sarauaque.[1][2] Durante o domínio colonial britânico até 1963, Sarauaque, Labuão e Sabá foram conhecidos como: Reino de Sarauaque (1841-1946) - Colônia da Coroa de Sarauaque (1946-1963) (atual Sarauaque), Colônia da Coroa de Labuão (1848-1946) (atual Labuão) e Bornéu do Norte (1881-194...
Prince Feodor AlexandrovichPrince Feodor Alexandrovich in 1919Born(1898-12-23)23 December 1898Winter Palace, St. Petersburg, Russian EmpireDied30 November 1968(1968-11-30) (aged 69)Ascain, FranceSpouse Princess Irina Pavlovna Paley (m. 1923; div. 1936)IssuePrince Michael FeodorovichPrincess Irene FeodorovnaHouseHolstein-Gottorp-RomanovFatherGrand Duke Alexander Mikhailovich of RussiaMotherGrand Duchess Xenia Alexandrovna of Russia Princ...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Lakki Marwat District – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2019) (Learn how and when to remove this template message) District in Khyber Pakhtunkhwa, PakistanLakki Marwat ضلع لکی مروتلکي مروت ولسوالۍDistrictFields i...
Diplomatic rank Honorary consul redirects here. For the novel, see The Honorary Consul. Diplomats Ambassador High commissioner Permanent representative Nuncio Head of mission Envoy Deputy chief of mission Minister Resident minister Papal legate Chargé d'affaires Consul Attaché Military attaché Cultural attaché Agricultural attaché Science attaché vte A consul is an official representative of a government who resides in a foreign country to assist and protect citizens of the consul's cou...
Chemical data page This page provides supplementary chemical data on acetone. Material Safety Data Sheet The handling of this chemical may incur notable safety precautions. It is highly recommended that you seek the Material Safety Datasheet (MSDS) for this chemical from a reliable source and follow its directions. Mallinckrodt Baker Science Stuff Structure and properties Structure and properties Index of refraction, nD 1.3561 Dielectric constant, εr 20.7 ε0 at 25 °C Bond strength ? B...
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (سبتمبر 2017) يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها...
First edition (publ. Atlantic Books) Snowdrops is a novel by A. D. Miller which was shortlisted for the 2011 Man Booker Prize.[1] It was also shortlisted for the CWA Gold Dagger,[2] the Los Angeles Times Book Awards,[3] the James Tait Black Memorial Prize[4] and the Galaxy National Book Awards.[5] It was the first novel to be nominated for both the Booker and the Gold Dagger. It was translated into 25 languages. Plot The novel is set in Moscow in the ea...
Kanathur— Làng — Quốc gia Ấn ĐộBangKarnatakaHuyệnHassanThành phố/thị trấnAlurMúi giờIST (UTC+5:30) Kanathur là một làng thuộc tehsil Alur, huyện Hassan, bang Karnataka, Ấn Độ.[1][2] Tham khảo ^ “Danh sách làng thuộc bang Karnataka”. Bộ Nhà ở Ấn Độ. Truy cập ngày 27 tháng 10 năm 2012. ^ “Làng Kanathur”. Onefivenine.com. Truy cập ngày 27 tháng 10 năm 2012. xts Quận H...
This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Waylak Min Allah – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2014) (Learn how and when to remove this template message) 2010 studio album by Amal HijaziWaylak Min Allah ويلك من اللهAmal HijaziStudio album by Amal HijaziReleased2010GenreArabic PopLab...
Film and television organization Australian Academy of Cinema and Television ArtsAbbreviationAACTAFormation18 August 2011TypeFilm and television organisationPurposeto identify, award, promote and celebrate Australia's greatest achievements in film and television.[1]HeadquartersSouth Melbourne, VictoriaLocation236 Dorcas Street, South Melbourne, Victoria 3205Region served AustraliaPresidentRussell CrowePatronGeorge MillerParent organisationAustralian Film Institute (AFI)Websiteaacta.or...
Italian illustrator (born 1943) Emanuele TagliettiEmanuele Taglietti at Lucca Comics & Games 2018Born1943Ferrara, ItalyNationalityItalianKnown forIllustration; painting Emanuele Taglietti (born 1943)[1] is an Italian illustrator, mostly known for his covers for digest-sized, adult comics whose themes were sex, violence, and horror. Biography Emanuele Taglietti was born in 1943 in Ferrara, Emilia-Romagna, Italy.[1] His father, Otello, was a painter and a decorator. In ...
Politics of Ukraine Constitution Human rights Presidency President Volodymyr Zelenskyy Office of the President National Security and Defence Council Presidential representatives Presidential symbols Executive Prime Minister Denys Shmyhal Cabinet Shmyhal Government Legislature Verkhovna Rada (parliament) Chairman: Ruslan Stefanchuk Committees People's Deputy of Ukraine Imperative mandate Judiciary Constitutional Court Supreme Court Prosecutor General Local government Local state administration...
العلاقات الأوكرانية السيشلية أوكرانيا سيشل أوكرانيا سيشل تعديل مصدري - تعديل العلاقات الأوكرانية السيشلية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين أوكرانيا وسيشل.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارنة ...
.svg){kind=small}
