Розширення Європейського Союзу (2007)

Розширення Європейського Союзу
Попередник	Розширення Європейського Союзу
Наступник	Розширення Європейського Союзу (2013)
Момент часу	1 січня 2007

Розширення Європейського Союзу у 2007 році приєднало Болгарію та Румунію до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. Це розширення розглядається Європейською комісією як частина тієї ж хвилі (п'ятої), що і розширення 2004 року^[1].

Передумови розширення ЄС

Після Другої Світової Війни Європа була розділена на дві зони впливу — американську і радянську. До кінця 1980-х років, СРСР під впливом внутрішніх факторів почав втрачати позиції в Центральній та Східній Європі, і результатом цього стали послідовні падіння комуністичних режимів у 1989, а згодом і розпад СРСР у 1991. У 1994 Румунія і Болгарія підписали договір про асоціацію з Європейським Союзом і мали підготуватися до вступу в ЄС. У 1995 році були подані заявки цих двох країн на членство в Євросоюз, і це мало відбутися у 2004 році разом з країнами Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина), Литвою, Латвією, Естонією, Словенією, Мальтою та Кіпром, але прийняти ці дві країни було вирішено в 2007 році, так як на думку Європейської Комісії в економіках цих країн було занадто багато соціалістичних пережитків.

Європейська рада в Брюсселі 17 грудня 2004 року підтвердила завершення переговорів про вступ Болгарії та Румунії. 26 вересня 2006 року Європейська комісія ще раз підтвердила цю дату, оголосивши також, що Болгарія та Румунія не зустрінуть прямих обмежень, але прогрес у певних сферах – реформа судової системи, ліквідація корупції та боротьба з організованою злочинністю – суворо контролюється.

Кирилиця

Банкнота номіналом 5 євро з нової серії Europa, написана латинським (EURO) та грецьким (ΕΥΡΩ) алфавітами, а також кирилицею (ЕВРО) у результаті приєднання Болгарії до Європейського Союзу в 2007 році.

Після приєднання, кирилиця стала третім офіційним алфавітом в ЄС, після латинського і грецького алфавітів. Кирилиця також показана на банкноті євро і національній (аверс) стороні болгарської монети євро. ЄЦБ і Європейська комісія наполягала, що Болгарія повинна змінити офіційну назву валюти ЕВРО (як прийнято в болгарській мові) на EУPO, стверджуючи, що валюта повинна мати стандартне написання і вимову в Європейському Союзі.

Це питання було остаточно вирішено на користь Болгарії в 2007 на Саміті ЄС у Лісабоні, що дозволило використовувати кирилицю на всіх офіційних документах ЄС.^[2]

Після вступу Болгарії до ЄС, нова серія банкнот євро вийшла з написом «EBPO», а також скорочення «ЄЦБ» (від болг. Европейска централна банка).^[3]

Договір

Дата приєднання, 1 січня 2007 року, була визначена на саміті в Салоніках у 2003 році та підтверджена в Брюсселі 18 червня 2004 року. Болгарія, Румунія та ЄС-25 підписали Договір про приєднання 25 квітня 2005 року в люксембурзькому абатстві Ноймюнстер.

У моніторинговому звіті Європейської Комісії від 26 вересня 2006 року було підтверджено, що дата вступу – 1 січня 2007 року. Останній документ про ратифікацію Договору про приєднання було передано на зберігання італійському уряду 20 грудня 2006 року, таким чином гарантуючи, що він набув чинності 1 січня 2007 року.

Обмеження в роботі

Деякі країни-члени ЄС вимагали від болгар і румунів отримання дозволу на роботу, тоді як члени всіх інших старих держав-членів не вимагали. У Договорі про приєднання 2005 року було положення про перехідний період, щоб кожна стара країна-член ЄС могла ввести такі перехідні періоди 2+3+2. Планувалося, що обмеження будуть діяти до 1 січня 2014 року – через 7 років після їх приєднання.^[4][5][6]

Встановлення прав громадян ЄС Болгарії та Румунії на роботу в іншій державі-члені ЄС

Члени	Болгарія	Румунія
Фінляндія	1 січня 2007	1 січня 2007
Швеція	1 січня 2007	1 січня 2007
Кіпр	1 січня 2007	1 січня 2007
Естонія	1 січня 2007	1 січня 2007
Латвія	1 січня 2007	1 січня 2007
Литва	1 січня 2007	1 січня 2007
Польща	1 січня 2007	1 січня 2007
Чехія	1 січня 2007	1 січня 2007
Словаччина	1 січня 2007	1 січня 2007
Словенія	1 січня 2007	1 січня 2007
Португалія	1 січня 2009	1 січня 2009
Іспанія	1 січня 2009	1 січня 2009 (повторно введено 1 січня 2011 року та вилучено 1 січня 2014 року)
Греція	1 січня 2009	1 січня 2009
Данія	1 січня 2009	1 січня 2009
Угорщина	1 січня 2009	1 січня 2009
Італія	1 січня 2012	1 січня 2012
Ірландія	1 січня 2012	1 січня 2012
Франція	1 січня 2014	1 січня 2014
Німеччина	1 січня 2014	1 січня 2014
Австрія	1 січня 2014	1 січня 2014
Бельгія	1 січня 2014	1 січня 2014
Нідерланди	1 січня 2014	1 січня 2014
Люксембург	1 січня 2014	1 січня 2014
Сполучене Королівство	1 січня 2014	1 січня 2014
Мальта	1 січня 2014	1 січня 2014

Решта зони включення

Болгарія та Румунія стали членами 1 січня 2007 року, але деякі сфери співпраці в Європейському Союзі стосуються Болгарії та Румунії пізніше. Це:

• Шенгенська зона
• Єврозона (див. Розширення єврозони)

Моніторинг

Хоча обидві країни були прийняті, стурбованість корупцією та організованою злочинністю все ще залишалася високою. У результаті, хоча вони приєдналися, вони підлягали моніторингу з боку Європейської комісії через Механізм співпраці та перевірки (CVM). Спочатку його було створено протягом трьох років після вступу, але воно продовжувалося нескінченно, і, хоча він підкреслював корупцію та чинив певний тиск для продовження реформ, йому не вдалося змусити дві країни завершити реформи, і корупція зберігається.^[7][8] Однак у 2019 році Європейська комісія заявила, що прийме Болгарію до Шенгенської зони за її зусилля проти корупції.^[9]

Комісари

Договір про приєднання надав Болгарії та Румунії місце, як і будь-яку іншу державу, у Комісії. Болгарія з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року висунула кандидатуру Меглену Куневу від NDSV, яка була призначена уповноваженим із захисту прав споживачів у Комісії Баррозу. Її висунув у 2006 році тодішній прем'єр-міністр Болгарії Сергій Станішев. Румунія висунула кандидатуру Леонарда Орбана, незалежного, який був призначений комісаром з питань багатомовності в Комісії Баррозу, з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року. Його висунув у 2006 році попередній прем'єр-міністр Румунії Келін Попеску-Терічану. Обидва були затверджені парламентом, щоб вони стали комісарами після вступу.

Депутати Європарламенту

Після вступу 18 євродепутатів Болгарії та 35 спостерігачів від Румунії стали повноправними представниками з правом голосу, доки кожна держава не провела вибори на ці посади, які мали відбутися до кінця року. Вибори в Болгарії відбулися 20 травня 2007 року, а в Румунії – 25 листопада 2007 року.

Див. також

• Вступ Болгарії до Європейського Союзу
• Вступ Румунії до Європейського Союзу
• Болгарія та євро
• Румунія та євро

• Договір про приєднання (2005)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1973)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1981)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1986)
  • Розширення Європейського Союзу (1995)
  • Розширення Європейського Союзу (2004)
  • Розширення Європейського Союзу (2013)

Примітки

1. Enlargement, 3 years after [Архівовано 25 червня 2009 у Wayback Machine.], Europa
2. Kapital Quarterly #15| Business report. www2.capital.bg/.
3. Bank, European Central. Superimpose - ECB - Our Money. www.new-euro-banknotes.eu (брит.). Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
4. 4 EU nations ease work restrictions on new members. Associated Press. 8 січня 2008. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 8 січня 2008.
5. See also: Freedom of movement for workers
6. Work permits. Your Europe.
7. EU commission defends Romania-Bulgaria monitoring project EUObserver, March 2010; Bulgaria and Romania in trouble for a too fast EU integration. EuropaRussia, September 2010.
8. EU Observer, 4 January 2011
9. EU slams Romania for not tackling corruption, Deutsche Welle, Retrieved on February 2020. "'The Commission notes in particular the commitment of the Bulgarian government to put in place procedures concerning the accountability of the prosecutor general, including safeguarding judicial independence'" the report read...Both Croatia and Bulgaria are working towards Schengen membership." Archived on the Wayback Machine