У ранньому Середньовіччі на території сучасної Чорногорії були три південнослов'янські князівства: Дукля (південь), Травунія (захід) та Рашка (північ). У XIV—XV століттях тут виникло князівство Зета. З кінця XIV до кінця XVIII століття велику частину південної Чорногорії контролювала Венеційська республіка (під назвою Венетська Албанія). Саме з венеційської мови походить міжнародна назва країни Montenegro, уперше вжита в кінці XV століття. Після періоду османського правління Чорногорія відновила незалежність у 1696 році за династії Петрович-Негош, спершу як теократична, а згодом як світська монархія. Великі держави визнали незалежність Чорногорії на Берлінському конгресі 1878 року. У 1910 році країна стала королівством.
Свою назву країна одержала через колір місцевих гір, укритих темними (чорними) лісами.
Першим, про «Чорну гору», на якій стояло святилище з величезною статуєю Сатурна, згадував арабський географ Аль Масуді. Його опису відповідає пагорб Гориця у сучасній чорногорській столиці Подгориці, де за римської доби і справді було святилище із статуєю місцевого божества[6]. Пагорб і сьогодні вкритий лісом, колір дерев якого скидається на чорний.
До української мови назва «Чорногорія» потрапила безпосередньо, як переклад, з чорногорської, де в оригінальному вигляді країна називається «Crna Gora», а відповідно до правил граматики української мови «Чорна гора» перейшла в назву країни — Чорногорія через російську (Аналогічно, наприклад, Швейцарія та Франція)[7]. До більшості західноєвропейських мов (англійської, французької, іспанської) назва країни потрапила з венеційського «Montenegro», що складається з слів Mons (гора) і Niger (чорний колір). До інших мов світу назва країни потрапила як переклад (тур.Karadağ, ісл.Svartfjallaland, алб.Mali i Zi).
Територію країни можна умовно розділити на три частини: узбережжя Адріатичного моря, відносно рівнинна центральна частина країни, на якій розташовані два її найбільших міста: Подгориця і Никшич, і гірські системи сходу країни.
Протяжність сухопутних кордонів держави становить 614 км: на заході — з Хорватією (14 км); на північному заході — з Боснією і Герцеговиною (225 км); на північному сході — із Сербією і Косово (203 км); на південному сході — з Албанією (172 км).
Континентальна берегова лінія Чорногорії має протяжність близько 300 км. Чорногорія має у своєму складі 14 морських островів, сукупна довжина берегової лінії яких становить 15,6 км. На південному заході країни лежить велика затока Бока Которська, яка має площу водної поверхні 87,3 км² і врізається в сушу на 29,6 км.
Протяжність пляжів Чорногорії — 73 км. Температура морської води протягом семи місяців коливається в діапазоні від +12 до +26 °C, прозорість морської води місцями перевищує 35 м.
Найбільші річки Чорногорії: Тара (144 км), Лім (123 км), Чеотіна (100 км), Морача (99 км), Зета (65 км), Цієвна (56 км) і Бояна (30 км). Близько 52,2 % чорногорських річок належать до басейну Чорного моря, інші 47,8 % — до басейну Адріатичного моря. Три чорногорських річки (Морача, Зета і Пива) течуть виключно по території Чорногорії. Річка Бояна раніше була єдиною судноплавною річкою Чорногорії; зараз не судноплавна. Більшість чорногорських річок — гірські. Вони утворюють глибокі каньйони. Каньйон річки Тара глибиною близько 1200 м, є найглибшим у Європі та другим за глибиною у світі. Річки Чорногорії володіють енергетичним потенціалом в 115 кВт на 1 км² території, що є дуже високим показником. Проте з різних причин (у тому числі екологічних) гідроенергетика в країні не розвинена.
Найбільше озеро Чорногорії та всього Балканського півострова — Скадарське. Загальна площа його водної поверхні становить 369,7 км². Дві третини озера (за площею) лежать на території Чорногорії, одна третина — на території Албанії. Друге за площею озеро Чорногорії — Шасське (3,64 км²), що поблизу міста Ульцинь. Також на території Чорногорії є 29 невеликих гірських озер льодовикового походження (так звані «гірські очі»), сукупна площа яких становить 3,89 км².
Понад 41 % площі країни становлять ліси та лісові угіддя, 39,58 % — пасовища. Рослинний світ Чорногорії різноманітний: всього на території країни зафіксовано 2833 види рослин, з них 212 — ендемікиБалканського півострова, а 22 — ендеміки Чорногорії. Згідно з Конституцією Чорногорії, республіка є «екологічною державою», під різними природоохоронними режимами перебувають 8,1 % території (у тому числі національні заповідники Дурмитор, Ловчен, Биоградська гора, Скадарське озеро).
Клімат
У північній частині Чорногорії — помірно-континентальний, на Адріатичному узбережжі — середземноморський. У приморській області літо зазвичай тривале, спекотне (+23…+27 °C) і досить сухе, зима — коротка і прохолодна (+3…+7 °C). В періоди весняних на осінніх місяців бувають невеличкі землетруси по декілька на сезон. Зазвичай без пошкоджень будівель та інфраструктури. У гірських районах помірно тепле літо (+19…+25 °C) і відносно холодна зима (від +5 до −10 °C), опади випадають в основному у вигляді снігу. Опадів випадає від 500 до 1500 мм на рік, переважно у вигляді дощу, в горах поблизу морського узбережжя місцями випадає понад 3000 мм. У північних областях Чорногорії сніг лежить до 5 місяців у році. Кількість сонячних годин на рік: в Ігало — 2386, в Ульцині — 2700.
Екологія
Уряд Чорногорії заявляє, що приділяє екології багато уваги[8]. Насправді ситуація складна: сміттєпереробні заводи в країні досі не працюють, тому сміття або спалюють, або захороняють у місцях країни, далеких від курортів[9].Тому сортування сміття, його правильна утилізація і переробка — це ті проблеми, з якими Чорногорія повинна зіткнутися в майбутньому.
Пляжі
Згідно із даними державного моніторингу води, що відбулося 23 травня на пляжах Чорногорії, вода на більшості пляжів є ідеальної якості.
Лише 2 пляжі в Ігало та 1 у Топлі отримали позначку «задовільно». А 1 пляж у Савіна — позначку «добре».
Якість води визначалась по кількості кишкових ентерококів та кишкової палички (іншими словами — фекальних бактерій)[10]
VI століття — на ці землі прийшли слов'яни та змішалися з місцевими племенами.
Середньовіччя
1042 — проголошено слов'янську державу Дукля (після перемоги над візантійцями). Держава називалася за столичним містом Дукля (Діоклея, Діоклетія).
1077 — Папа РимськийГригорій VII визнав державу Дукля та надав титул rex Dioclea (король Дуклі) князю Міхайлу з династії Воїславовичів. Згодом державу називають Зета, за іменем річки Зети.
1356 — відновлення незалежності князівства Зета, яке очолюють династії Балшичів та пізніше Црноєвичів.
Після поразки сусідньої Моравської Сербії у війні з османами (1389) постала загроза османського поневолення. Деякий час цього вдавалось уникати завдяки протекторату Венеційської республіки.
1496 — Чорногорія змушена прийняти протекторатОсманської імперії, але ніколи цілком їй не належала (османи контролювали лише південно-східні терени колишньої Зети).
У 1516—1852 рр. існувала де-факто незалежна теократична держава Князь-єпископство Чорногорія, якою правили владики (князі з церковним титулом єпископа). Більшість владик походили з роду Петровичів-Негошів, влада в якому передавалася переважно від дядька до племінника. Столиця країни знаходилася в її церковному центрі — місті Цетинє (Cetinje).
ХІХ століття
1852 — Чорногорія стає світською державою. Владика Данило II зрікся церковного сану та проголосив себе князем Данилом I.
13 липня1878 р. — за Берлінським договором, Князівство Чорногорія визнано 26-ю суверенною державою світу; частково підтверджені її нові територіальні набутки.
26 листопада1918 — скупщина, сформована під контролем сербських військ, попри протести прихильників самостійності, проголосувала за приєднання країни до новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (під владою королів Сербії), в якому чорногорцям відмовляли у власній ідентичності і вважали сербами.
21 травня2006 р. — у Республіці Чорногорія відбувся референдум з питання державного статусу республіки, на якому понад половини учасників висловилась за повну незалежність від Белграда (на той час Чорногорія вже мала окрему від Республіки Сербія валюту і митний кордон із нею).
3 червня2006 р. — скупщина (парламент) Чорногорії проголосив незалежність республіки. Одну з провідних ролей у відновленні незалежності Чорногорії зіграв тодішній прем'єр-міністр країни Міло Джуканович, що очолював уряд Чорногорії з 1993 по 1998 та з 2003 по 2006, а також був президентом країни у 1998—2002 рр.
17 грудня2010 року ЄС надав Чорногорії офіційний статус кандидата на вступ до спільноти[11], після чого прем'єр-міністр країни Міло Джуканович пішов у відставку. Прем'єр-міністром став Ігор Лукшич.
У жовтні 2012 року відбулися треті за рахунком парламентські вибори в незалежній Чорногорії. Перемогу здобула коаліція партій «Європейська Чорногорія» на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича. Попри те, що вперше з 2001 року коаліція очолювана Демократичною партією соціалістів не отримала у Скупщині Чорногорії абсолютної більшості, Джукановичу все ж вдалося знайти підтримку серед представників інших партій і сформувати новий уряд.
4 грудня2012 року кабінет міністрів Міло Джукановича було офіційно затверджено парламентом.
20 жовтня2007 була прийнята Конституція Чорногорії. Відповідно до першої статті Конституції, Чорногорія є вільною, демократичною, екологічною державою, заснованою на принципах верховенства закону.
Політичний устрій
Згідно з конституцією влада розділена на законодавчу, виконавчу і судову. Президент формально не входить у систему поділу влади.
Законодавча влада належить Скупщині — парламенту країни, а виконавча влада — президенту та уряду Чорногорії — Влада. Всі ці владні структури перебувають у столиці.
Президент обирається на п'ятирічний термін у ході загального прямого таємного голосування. З 2003 року посаду президента Чорногорії займає Філіп Вуянович.
Скупщина — однопалатний парламент країни, складається з 81 депутата. Депутати обираються всенародним голосуванням строком на 4 роки. Вибори проходять за пропорційною системою. Обираються 76 депутатів плюс 5 албанських представників висуваються від албанської меншини.
Виконавчу владу здійснює Уряд (Влада). Склад уряду затверджується Скупщиною за пропозицією Президента.
Судова система дворівнева. Верховний суд Чорногорії забезпечує єдність правозастосовчої практики на всій території республіки.
Крім дворівневої судової системи існує також Конституційний суд.
Зовнішня політика
Наразі Чорногорія визнана незалежною державою з боку 173 міжнародно-визнаними державами. Також вона підтримує дипломатичні відносини з частково визнаними Державою Палестина та Республікою Косово, а також з Євросоюзом і Мальтійським орденом. Чорногорія не має дипломатичні відносини з наступними державами:
2 грудня2015 керівники МЗС країн НАТО фактично запросили Чорногорію вступити в НАТО, ухваливши рішення запропонувати їй розпочати переговори про її вступ в Альянс. За словами Столтенберга, це було історичне рішення, «добре для Чорногорії, для Балкан і для всього Альянсу». Рішення поклало початок перемовинам про вступ, які розпочалися на початку 2016 року. Як тільки вони завершаться, протокол про вступ Чорногорії належить ратифікувати парламентам усіх 28 держав-членів НАТО[15]. У відповідь, Росія та проросійські налаштовані сили спробували завадити цьому рішенню, що призвело до політичної кризи у Чорногорії та ініційованої ззовні спроби здійснення державного перевороту[16].
Політичні партії
І виконавчий, і законодавчий органи влади Чорногорії контролюються «Коаліцією за європейську Чорногорію» — ДПСЧ і Соціал-демократичною партією Чорногорії.
Населення Чорногорії за даними перепису 2011 р. становило 620 029 осіб, майже не змінившись у порівнянні з 2003 роком (620 145 осіб). У 2012 році Чорногорію відвідало 1 439 500 туристів.
За результатами останнього перепису, серед населення переважають чорногорці (45,0 %) та серби (28,7 %), проживають також босняки (8,7 %), албанці (4,9 %), мусульмани (3,3 %) та цигани (1,0 %).
Найчисельніші народи Чорногорії за переписом 2011 р.:
Захід і схід, православ'я та іслам, романський стиль і готика, бароко та абстракціонізм брали активну участь у формуванні зовнішнього та внутрішнього вигляду культури Чорногорії. Першими свідоцтвами про прояву людського генія на території Чорногорії можна вважати знайдені в печерах Червона Стіна, Біоче (каньйон річки Морача), Малішіна печера і Мідна скеля (каньйон річки Чеотіна) поселення з притаманними для бронзової доби культурними вишукуваннями. Розвиток суспільства, зародження іноземних відносин, сприяли становленню нового культурного середовища, головною ареною для вираження якої стало м. Котор. Його величні та витончені церкви та фортеця, громадські будинки й споруди, що збереглися до наших днів, нині внесені ЮНЕСКО в список всесвітньої спадщини, щоб подальше покоління могло вивчати історію. Крім того, не мало пізнавальних уроків піднесуть молоді, що успадкували ісламські традиції мечеті, наприклад, Хусейн-паші Боляніча в Плевля або світські будівлі, як-от Будинок поміщика Реджепагіча в Плав'є і численні монастирські комплекси Чорногорії: Морача, Півській монастир, високогірний монастир Острог, ввібрали в себе візантійські канони живопису та розпису.
Мистецтво
Сучасна художня творчість Чорногорії викликає непідробний інтерес поціновувачів мистецтва, до числа нових майстрів пензля, відносяться абстракціоністи Петар Лубарда, Міло Мілунович, Дадо Джурич, Бранко Пилипович-Філо, Войо Станіч, чиї роботи представлені не тільки в музеях Чорногорії, а й у найбільших галереях світу.
Літературна сторінка культури Чорногорії пов'язана зі створенням у другій половині XII століття перших писемних пам'яток: Літописи Попа Дукляніна і Євангелія Мирослава, саме з них починалося чорногорське слово. Новий виток розвитку культура Чорногорії отримала в XV столітті після впровадження в суспільство правителем Георгієм Черноєвичем і ієромонахом Макарієм — друкарського верстата, першою роботою набраної на якому стала книга «Октоїх первогласник». Наступні століття характеризуються появою нових літературних імен, у своїй творчості виражали непохитний дух чорногорського народу, до їх числа належать поет і доктор богослов'я Андрій Змаевич, письменники та правителі Петро I та Петро II Петрович (Негоші), поети Рісто Раткович, Радован Зогович, прозаїк Михайло Лалич та інші.
Кінець XIX століття став тріумфальним для чорногорського театру, твори місцевих та іноземних авторів з аншлагами проходили в п'яти театрах країни, після другої світової війни театр почав здавати свої позиції чорногорській, а точніше югославській кінематографічній культурі.
Транспорт і зв'язок
Залізниця має два основних напрямки: на північ з Подгориці до сербського Белграда і Нікшича, а на південь від Подгориці до Бара. Міський транспорт у Чорногорії розвинений погано. Міжміські автобусні перевезення через зношеність транспорту та гористого рельєфу країни часто виконуються не за розкладом.
У країні діють три стільникових оператори: m:tel, Црногорскі Телеком і Telenor.
Туризм
Чорногорія може запропонувати широкий діапазон туристичних послуг: влітку це пляжний відпочинок на узбережжі Адріатичного моря, взимку — гірськолижні курорти. Найпопулярніші курорти Чорногорії: Будванська рив'єра, Светі-Стефан, Петроваць, Ада Бояна, Герцег-Нові, Ігало, Будва, Котор. Популярними серед іноземних туристів є Подгориця, Ульцинь і Цетинє. Багато туристів приїжджає до Чорногорії відвідати численні монастирі та церкви, зайнятися рафтингом в гірських каньйонах.
Офіційна статистика Чорногорії свідчить, що з 2010 року кількість туристів у країні росте:[18]
Кількість туристів
Рік
Кількість, млн
2010
1 262 985
2011
1 373 454
2012
1 439 500
2013
1 492 006
2014
1 517 376
Попит на туристичні послуги у 2014 році був таким:
Типи відпочинку
Тип відпочинку
Популярність
Пляжний відпочинок
90,3 %
Відпочинок у столиці
4,7 %
Гірський відпочинок
3,0 %
Інші туристичні місця
2,0 %
Більшість туристів приїжджає до країни з Росії та Сербії. Структура відвідувачів за 2014 рік (найсвіжіша офіційна статистика[18] на лютий 2016 року) була такою:
Проходять різні змагання з багатьох видів спорту. У футболі проводяться чемпіонати в декількох лігах. З літніх Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні Чорногорія виступає окремою збірною. У 2012 році в Лондоні першу в історії незалежної Чорногорії олімпійську нагороду принесла країні жіноча збірна з гандболу, вигравши срібло.
John V.A. Fine. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4
Pavlowitch, Stevan K. (2007). Hitler's New Disorder: The Second World War in Yugoslavia. New York: Columbia University Press. ISBN 978-1-85065-895-5.
Seaside town in the Western Cape, South Africa This article is about town in the Western Cape. For the naval base located in the town, see Naval Base Simon's Town. Place in Western Cape, South AfricaSimon's Town SimonstadAerial ViewHistorical buildings in St Georges StreetVictoria fountain at Jubilee SquareSimon's Town WaterfrontSimon's Town Welcome SignSimon's TownShow map of Western CapeSimon's TownShow map of South AfricaCoordinates: 34°11′36″S 18°26′00″E / 34.19333
Bài này có liệt kê các nguồn tham khảo và/hoặc liên kết ngoài, nhưng nội dung trong thân bài cần được dẫn nguồn đầy đủ bằng các chú thích trong hàng để người khác có thể kiểm chứng. Bạn hãy cải thiện bài này bằng cách thêm các chú thích. (tháng 6 năm 2020) Bài viết hoặc đoạn này có văn phong hay cách dùng từ không phù hợp với văn phong bách khoa. Xin giúp Wikipedia bằng cách sửa đổi l...
URO UROVESA Tipo Industria fabril de Automoción y DefensaIndustria AutomociónForma legal sociedad por accionesFundación 1981 (42 años)Sede central Santiago de Compostela, La Coruña, EspañaProductos AutomóvilesCamionesVehículos militaresCarretillas elevadorasIngresos 61 millones de € (2021)[1]Beneficio económico 5,5 millones de € (2021)[1]Empleados ±250 (2022)[2]Sitio web www.urovesa.com[editar datos en Wikidata] Un camión autobomba URO CK-25....
Danilow-Kloster, Residenz des Heiligen Synod Der Heilige Synod der Russisch-Orthodoxen Kirche (russisch Священный синод Русской православной церкви, Transkription Swjaschtschennyi sinod Russkoi prawoslawnoi zerkwi) ist im heutigen Russland das leitende Gremium an der Spitze der Russisch-Orthodoxen Kirche, gemäß dem 5. Kapitel ihrer Charta in der Fassung von 2013. Der Heilige Synod tagt in der Zeit zwischen den Bischofstagungen.[1] Vorgängerorg...
Berikut adalah daftar kasus dan pendapat tak mengikat yang diajukan ke Mahkamah Internasional sejak didirikan tahun 1946. 165 kasus telah dimasukkan ke Daftar Umum untuk dipertimbangkan oleh majelis hakim. Yurisdiksi Mahkamah Internasional terbatas. Hanya negara-negara yang punya alasan kuat yang bisa mengajukan klaim melawan negara lain atas persetujuan negara lawan. Namun, beberapa lembaga PBB seperti Majelis Umum PBB berhak mengajukan pertanyaan untuk meminta pendapat tak mengikat.[1...
For the university in Boston, Massachusetts, see Suffolk University. University of SuffolkTypePublicEstablished2007 – University Campus Suffolk 2016 – renamed to University of Suffolk after gaining independenceAcademic affiliationUniversity of East AngliaUniversity of EssexWest Suffolk CollegeEast Coast CollegeUniversities UK Suffolk New CollegeChancellorHelen Pankhurst CBEVice-ChancellorHelen LangtonStudents9,565 (2019/20)[1]Undergraduates8,910 (2019/20)[1]Postgraduates65...
جزء من سلسلة مقالات حولالله في الإسلام مصطلحاتالتسبيح: سبحان الله التكبير: الله أكبر الحمد: الحمد لله التشهّد: لا إله إلّا الله تعابير مرتبطة جلَّ جلاله سبحانه وتعالى عزَّ وجلّ أخرى إنَّا لله بسم الله إن شاء الله ما شاء الله استغفر الله لا حول ولا قوة إلا بالله جزاك الله أعوذ
Confronto indo-paquistanês de 2001-2002codinome indiano: 'Operação Parakram' Conflito indo-paquistanês O mapa das Nações Unidas da LOC. Data 13 de dezembro de 2001 – 10 de junho de 2002 Local Caxemira, Fronteira Índia-Paquistão Desfecho Retirada mútua, reforço da LOC Beligerantes Índia Exército da Índia Paquistão Exército do Paquistão Comandantes Atal Vajpayee(primeiro-ministro da Índia) Kocheril Narayanan(Presidente da Índia) Gen S. Padmanabhan(Chefe do...
Sebuah palet batu yang menggambarkan altar pemujaan api (kemungkinan terkait zoroastrianisme) Pemujaan api atau pendewaan api (juga disebut pirodulia, pirolatri, atau pirolatria) dikenal dalam berbagai agama dan kepercayaan. Api telah menjadi bagian penting dari budaya manusia sejak era Paleolitikum Bawah. Jejak pengendalian api paling awal yang diketahui ditemukan di Jembatan Putri Jacob, Israel, dan berasal dari 790.000 tahun yang lalu.[1] Gagasan agama atau animisme yang terkait de...
American college basketball season 2010–11 Louisiana–Lafayette Ragin' Cajuns men's basketballConferenceSun Belt ConferenceDivisionWest DivisionRecord14–15 (11–5 Sun Belt)Head coachBob Marlin (1st season)Assistant coaches Neil Hardin Kevin Johnson Nikita Johnson Brock Morris Home arenaCajundomeSeasons← 2009–102011–12 → 2010–11 Sun Belt Conference men's basketball standings vte Conf Overall Team W L PCT W L PCT East Flori...
Slovenian basketball player and coach Jure ZdovcZdovc with Slovenia, in 2015.BursasporPositionHead coachLeagueBasketbol Süper LigiPersonal informationBorn (1966-12-13) 13 December 1966 (age 56)Slovenske Konjice, SR Slovenia, SFR YugoslaviaNationalitySlovenianListed height6 ft 6 in (1.98 m)Listed weight195 lb (88 kg)Career informationNBA draft1988: undraftedPlaying career1984–2003PositionPoint guardCoaching career1997–presentCareer historyAs player:1984–199...
2019 film directed by Ciro Guerra Waiting for the BarbariansOfficial release posterDirected byCiro GuerraScreenplay byJ. M. CoetzeeBased onWaiting for the Barbariansby J. M. CoetzeeProduced by Monika Bacardi Michael Fitzgerald Andrea Iervolino Olga Segura Starring Mark Rylance Johnny Depp Robert Pattinson Gana Bayarsaikhan Greta Scacchi CinematographyChris MengesEdited byJacopo QuadriMusic byGiampiero AmbrosiProductioncompanies Iervolino Entertainment AMBI Group Distributed bySamuel Goldwyn F...
Millwall F.C.'s first ground from 1885–1886 Glengall RoadThe Dockers[1]LocationGlengall RoadMillwallIsle of DogsLondon, EnglandCoordinates51°29′42″N 0°01′24″W / 51.4949°N 0.023197°W / 51.4949; -0.023197Capacity~2,000 (standing)Field size90 x 70 yardsSurfaceGrassConstructionBuiltSummer, 1885Opened24 October 1885Closed23 April 1886TenantsMillwall Rovers F.C. (1885–1886) Glengall Road was a football ground on the Isle of Dogs in East London. It was...
The Beattie well tanks were a series of 111 steam locomotives of seven different designs produced for the London and South Western Railway (LSWR) between 1852 and 1875. All carried the water supply in well tanks, set low down between the frames. All had six wheels; the first three designs were of the 2-2-2WT wheel arrangement, the last four being 2-4-0WT. Most were designed by Joseph Hamilton Beattie, the LSWR Mechanical Engineer, but the last few locomotives built to the seventh design incor...
Entrance to a home zone in Wonford A home zone (or play street) is a living street (or group of streets) as implemented in the United Kingdom, which are designed primarily to meet the needs of pedestrians, cyclists, children and residents and where the speeds and dominance of cars is reduced. Quiet lanes are a similar concept in rural areas. History Further information: Children's street culture and Street game Young boys playing in a New York City street, 1909 The Highway Act 1835 banned the...
2015 singleMondai GirlLimited Edition CoverSinglefrom the album KPP Best B-sideKISEKAEMy RoomReleasedMarch 18, 2015RecordedJuly - December 2014GenreJ-popLength31:08LabelUnbordeSongwriter(s)Yasutaka NakataProducer(s)Yasutaka Nakatasingles chronology Kira Kira Killer (2014) Mondai Girl (2015) Crazy Party Night ~Pumpkin no Gyakushū~ (2015) Music videoMondai Girl on YouTube Mondai Girl (もんだいガール, Mondai Gāru, lit. Problem Girl) is the tenth physical single by Japanese singer Kyary ...
Даниэль Ван Бюйтен Общая информация Прозвище Годзилла Родился 7 февраля 1978(1978-02-07)[1][2][…] (45 лет)Шиме, Тюэн[d], Эно, Бельгия Гражданство Бельгия Рост 197 см Позиция защитник Молодёжные клубы 1986—1988 Фрушапелль 1988—1989 Ламметаль 1989—1991 Фрушапелль 1991—1993 Олимпик Шарл...
Henrike IRaja NavarraComte ChampagneBerkuasa1270–1274PendahuluTibalt IIPenerusJeanne IInformasi pribadiKelahiranskt. 1244Kematian22 Juli 1274PamplonaPemakamanKatedral PamplonaWangsaWangsa BloisAyahThibaut I dari NavarraIbuMarguerite dari BourbonPasanganBlanka dari ArtoisAnakTibalt dari NavarraJeanne I dari NavarraAgamaKatolik Roma Henrike yang Gendut (bahasa Basque: Henrike I.a, Gizena, bahasa Prancis: Henri le Gros, bahasa Spanyol: Enrique el Gordo) (skt. 1244 – 22 Juli 1274) merupakan s...
Harpreet SandhuSandhu in 2015Born (1979-01-08) 8 January 1979 (age 44)Rurka Kalan, Punjab, India[1]Occupation(s)Actor, director, producer, writer, musicianYears active2009–presentHeight5 ft 11 in (1.80 m)[citation needed]Awards2015 Nominated National Award top25 People's Choice Canadian Immigrant2015 Shortlist 87th Academy AwardsWebsiteOfficial websiteSignature Harpreet Sandhu (born 8 January 1979) is an Indian actor, director, writer, music director...
KineticNovelキネティックノベルTypeVisual novel publisherIndustryComputer gamesHeadquartersKita-ku, Osaka Prefecture, JapanProductsVisual novelsWebsitekineticnovel.jp/ KineticNovel (キネティックノベル, Kinetikku Noberu) is a brand of the Japanese software publishing company Visual Arts. The productions of the KineticNovel label are unlike other visual novels in that no choices are given to the player – they have only one possible outcome. The player can choose when to go to...