Маріоне́ткова держа́ва — держава, яка є de jure незалежною, але de facto повністю залежить від зовнішньої влади та підкоряється її наказам[1]. Маріонеткові держави мають номінальний суверенітет, за винятком того, що іноземна держава фактично здійснює контроль за допомогою економічної чи військової підтримки[2].
Опис
Термін може мати два значення.
По-перше, він вживається по відношенню до держави, існування якої залежить від зовнішньої сили, і яка дотримується у всіх ключових питаннях своєї політики позиції іноземної держави, від якої залежить. Така влада може бути названа «маріонетковим режимом», що підкоряється іншій державі в системі міжнародних відносин, хоча формально і є незалежною.
Друге тлумачення може означати державу, створену в результаті іноземної військової інтервенції. У такому разі мова може йти про державу — наступника, яка створена і підтримується зовнішньою силою.
Згідно з такими тлумаченнями, в маріонетковій державі існує або ж брак демократії (тому що його політика визначається ззовні), або ж обмеження суверенітету (тому що вона створена зовнішньою силою, що порушує правила суверенної правонаступності). З цих причин термін «маріонеткова держава» застосовується лише до сучасного світу, для якого вважається, що кожна держава має існувати лише згідно з волею свого народу. Стосовно старовини, бажанішим є терміни «васальна держава» тощо.
Термін часто застосовується в політичній боротьбі; мається на увазі, що подібна держава є не цілком законною. Класичним прикладом подібного режиму є держава Маньчжоу-Го, створена Японією в 1932.
Також вживаними є терміни «держава-клієнт», «держава-сателіт» і «протекторат».
Перші маріонеткові держави
Першою маріонетковою державою в сучасному розумінні була Батавська республіка, встановлена на території Нідерландів під час воєн революційної Франції.
Перші маріонеткові держави, в сенсі нових держав, чиє створення стало можливим втручанням зарубіжної влади, були Італійськими республіками, створеними наприкінці 18-го і початку 19-го століття з допомогою і заохоченням Наполеонівської Франції. Дивись Французькі клієнтські республіки.
Куба і Панама були відокремлені від своїх метрополій (Іспанія і Колумбія) в результаті інтервенції США, але з часом розвинулися в самостійні незалежні держави.
У 1895 Японія звільнила Корею від васальної залежності перед Китаєм, щоб згодом анексувати.
Франція від 1419 до 1436 під час Столітньої війни, на чолі з Джоном Ланкастерським французьким регентом в Парижі і англійським контролем понад 40 % площі і більшості населення Франції. Англійська корона розглядала її як дуалістичну монархію, але Франція на південь від Луари, за винятком Ґасконі, ніколи не визнавало її як законну.
Нікарагуа (1856—1857), під президентством американського авантюриста і найманця Вільяма Волкера. Волкер намагався завоювати кілька латиноамериканських країн у середині 19-го століття. Режимом Волкера в Нікарагуа керував Уолл-стритський промисловий магнат Корнелій Вандербільт.
Держави у Східній Європі, що були створені з ініціативи або за підтримки більшовицькоїРосії й були поглинуті іншими радянськими республіками або увійшли до складу СРСР:
Наприкінці XIX і першій половині XX століть Японія узяла курс на побудову в Південно-східній Азії так званої «Великої Азійської Сфери Сопроцвітання» на чолі з собою. Боротьба за домінування досягла апогею під час Другої Світової війни. В ході цієї боротьби був створен ряд маріонеткових держав.
Тимчасовий уряд Вільної Індії (1943—1945), засновано в Сінгапурі, очищеному Японією від британської присутності. Фактично управлялося експатріантами з Індії, і японськими військовими.
Засновувавши ці держави, Японія представляла себе цивілізуючою силою, і визволителькою народів Азії від колоніального панування Британії (Індія, Сінгапур), і Франції (В'єтнам, Камбоджа, Лаос).
Автономна область Східний Хопей (листопад 1935 — липень 1937);
Менцзян (квітень 1937 — 1945) — засновано у Внутрішній Монголії. Користувалося значною автономією, але не отримало незалежності, оскільки Японія боялася, що її китайські союзники захоплять контроль над цією територією.[5]
Японія також планувала створити маріонеткову російську державу в Зовнішній Маньчжурії, тобто на російському Далекому Сході. Передбачалося заснувати японську адміністрацію в Забайкаллі, Владивостоці і на Камчатці. Цей проект не вийшов із стадії планування.
До інших нездійснених проектів належало створення незалежної Індонезії (тоді званою Голландська Індія).
Маріонеткові режими під контролем Німеччини і Італії
Бельгія (1939—1945) — Рексизм і Фламандський національний союз були німецькими маріонетковими режимами. Рексизм і Фламандський Національний Союз добилися деякого успіху на виборах в 1930-х і багато хто з їх членів допоміг нацистській окупації в 1940 під час II Світової війни.
Сербія (1941—1944) — режим генерала Мілана Недіча, відоміший як Сербія Недича, був німецьким маріонетковим режимом.[8]
Чорногорія (1941—1944) — режим заснованний Секулой Дрлевичем був італійським маріонетковим режимом з 1941 до 1943 і німецьким маріонетковим режимом з 1943 до 1944. Дрлевич був головою Чорногорських Федералістів і сформував Тимчасовий Адміністративний Комітет Чорногорії.
Піндсько-Мегленське князівство (1941—1944) — Принціпат Пінду і воєводства Македонії (Principatu di la Pind) було автономною державою під спільним управлінням фашистської Італії та Болгарії в північно-західній Греції і на півдні Югославії.
Локотське самоврядування, Росія (1941—1943) — Локотська республіка на чолі з Константином Воскобойниковим і Брониславом Каминським була напівавтономним регіоном на російських територіях окупованих нацистами під цілком російською адміністрацією. «Республіка» займала площу декількох районів Орловської і Курської областей.
Банат (1941—1944) — напівавтономна територія, яка була де-юре частиною Сербії, але де-факто була під владою її етнічної німецької меншості.
Італійська соціальна республіка
Італійська соціальна республіка (1943—1945, відома також як Республіка Сало) — генерал П'єтро Бадольо і король Віктор Еммануїл III вивели Італію з військового блоку Країни Осі і перемістили уряд в південну Італію, вже завойовану Союзниками. У відповідь, німці зайняли північну Італію і заснували Італійську Соціальну Республіку ('Repubblica Sociale Italiana' або RSI) з італійським диктатором Беніто Муссоліні як «Головою Держави» і «Міністром Закордонних Справ».
Маріонеткові держави СРСР до 1939
Тувинська Народна Республіка, або ж Танну-Тува (1921—1944). Ця держава наприкінці XIX століття відокремилася від Китайської імперії. До революції у Росії 1917 року вона знаходилося під протекторатом Російської імперії, а після революції, внаслідок свого геополітичного положення та природних умов (деякі частини території були доступними лише з боку Росії), — під сильним впливом СРСР. У часи Другої світової війни Туву було включено до складу СРСР (1944) на правах національної автономії.
Фінська Демократична Республіка (1939—1940) Suomen Kansanvaltainen Tasavalta був недовготривалим радянським маріонетковим режимом в тих незначних частинах Фінляндії, що були окуповані Радянським Союзом під час Радянсько-фінської війни.
Класичним прикладом маріонеткових режимів були так звані бантустани (або «батьківщина», англ. homeland), створені в часи апартеїда відповідно до «Закону про самоврядування банту» (під банту розумілося все чорношкіре населення ПАР). Формально вони вважалися національними автономіями з власними урядами, дипломатичним апаратом, арміями і громадянством. Чотири бантустана формально отримали незалежність, не визнану, проте, міжнародним суспільством.
Основні причини, по яких бантустани вважаються маріонетковими режимами, такі. Все чорношкіре населення, що становило більшість в ПАР, було приписане до різних бантустанів, що отримали невелику частку території.
Чорношкірі були позбавлені громадянства ПАР, отримавши замість нього громадянство відповідного бантустану. У таких умовах вони виявилися на основній території ПАР на правах іноземної робочої сили, обмеженої в переміщеннях, і що не бере участь в політичній системі. Зразковим аналогом бантустанів є індіанські резервації в США і Канаді, але збіг не є стовідсотковим.
Після краху апартеїду всі бантустани включені до складу ПАР.
У сучасній політиці слово «бантустан» є прозивним, і позначає відсталу маріонеткову державу, засновану за етнічним принципом.
Сучасний приклад
На сьогодні держава Росія володіє кількома квазі–державами
↑Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.44-47,85-87.
↑Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.63-89.
↑Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.49-57,88-89.