Білору́ська центра́льна ра́да (БЦР; біл.Беларуская цэнтральная рада, Biełaruskaja centralnaja rada; нім.Weißruthenischer Zentralrat) — головний дорадчий орган, центральна інстанція білоруської адміністрації в умовах нацистської окупації в Генеральній окрузі Білорутенія, номінальний уряд Білорусі у 1943—1944 роках.
Формально Білоруській центральній раді було передано ряд повноважень, зокрема керівництво освітою, культурою, соціальною сферою, Білоруською крайовою обороною. Проте у реальності всі ці галузі залишилися під контролем німців, а функції БЦР зводилися до поліційних і пропагандистських. Члени Ради намагалися створювати військові формування з місцевого населення, проте більшість таких спроб завершилася провалом. Деякі члени Білоруської центральної ради були ліквідовані радянськими партизанами на території Білорусі.
Рада БНР, яку підтримувала більшість білоруських емігрантських організацій, ніколи не визнавала легітимність БЦР.
У 1970-х рр. голова БЦР Островський випустив кілька нагород БЦР для активістів і для ветеранів Білоруської самооборони.
Припинила діяльність у 1995 р. у зв'язку зі смертю більшості активістів; новообраний голова заявив, що не хоче підтримувати подальше існування організації.
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
