Починаючи з XI століття Берестейщина належала до Турівського (пізніше Турово-Пінського) князівства, і одночасно була леном Великого князя Київського. А наприкінці XIIстоліття Берестя переходить під владу князів Володимирський (Волинських).
Збереглись відомості про князя Берестейського Ярослава Ярополковича. Син короля Руси, Турівського та Володимирського князя Ярополка Ізяславича –Ярослав при житті батька, бл. 1079 року, господарював у Луцьку. Після Любецького з‘їзду 1097 р., князь Ярослав Ярополкович був вимушений поступитися своїми володіннями на користь Давида Ігоровича. Після цього він став князем Берестя, яке, хотів залишити собі як законну батьківську вотчину.
Молодший син короля Руси Ярополка Ізяславича – Вячеслав Ярополкович посів Берестейське князівство після смерті брата Ярослава Ярополковича. Однак, Київський князь Святополк Ізяславич, що нещадно розправився зі старшим братом В'ячеслава за спробу закріпити за собою уділ у Бересті, зробив те саме й з молодшим братом. Вячеслав Ярополкович помер (або був убитий) 13 грудня 1104 року.
Близько 1206 року князем Берестейський стає Василько Романович. Берестейський уділ після нього наслідували князі Володимир Василькович (1269-1288) та Мстислав Данилович (1289 - після 1292).
