Данія — північноєвропейська країна (Скандинавія), що розташована на Ютландському півострові й прилеглих островах Балтійського і Північного морів[1]. До Данії відносять також Фарерські острови в Північній Атлантиці й острів Ґренландія у Північній Америці (вони розглядаються в окремих статтях)[1]. Загальна площа країни 43 094 км² (134-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 42 434 км², а на поверхню внутрішніх вод — 660 км²[2]. Площа країни удвічі більша за площу Львівської областіУкраїни. Загальна протяжність узбережжя континентальної Данії становить понад 7 тис. км. Данія межує суходолом лише з Німеччиною, довжина спільного державного кордону — 68 км . Рельєф країни — горбиста рівнина. Країна має помірний морський клімат з невеликими добовими і сезонними амплітудами температури повітря, що у поєднанні з достатньо родючими ґрунтами створює привабливі умови для інтенсивного сільського господарства . Рослинність прадавніх широколистяних лісів і вересових пусток здебільшого поступилась агробіоценозам полів і пасовищ інтенсивного агропромислового комплексу, культурним урбанізованим ландшафтам населених пунктів, шляхів сполучення . Природа країни охороняється в численних заповідниках, національних парках, ботанічних і орнітологічних заказниках .
Назва
Офіційна назва — Королівство Данія, Данія (дан.Kongeriget Danmark, Danmark)[3]. Назва країни походить від протоіндоєвропейського Dhen, що означає низьке чи пласке і (нім.mark), що означає прикордонну землю, межовий ліс. Назва використовувалася стародавніми готами для опису лісу, що відділяв Готланд від Сканії. В античних джерелах згадується давньогермансье плем'я данів, що мешкало на Ютландському півострові[4]. У IX столітті в імперії Карла Великого була утворена прикордонна Данська марка (нім.Danmark), що в XI сторіччі стала незалежною державою[4].
Данія розташована у Північній Європі на півночі Середньоєвропейської рівнини, між Центральною Європою та Скандинавським півостровом. Простягається з півночі на південь на 360 км, зі сходу на захід — на 402 км, 480 км разом з островами[8][9]. Площа країни разом з островом Борнгольм становить 43 094 км², суходолу — 42 394 км², поверхня водойм становить 700 км² (2 % від загальної площі). Данія займає північну та центральну частину півострова Ютландія (29,8 тис. км²) та великі прилеглі острови Данського архіпелагу (406 островів загальною площею 12,7 тис. км²), острів Борнгольм (588 км²). Таке розташування дозволяє Данії повністю контролювати широкі Данські протоки, Скагеррак (110 км) і Каттегат (60 км), що з'єднують Балтійське й Північне моря[10]. Від Каттегату йдуть вузькі протоки поміж Данськими островами: Ересунн — поміж шведським півостровом Сконе і данським островом Зеландія, у найвужчому місці 10,5 км; Великий Бельт — поміж Зеландією і Фюном, у найвужчому місці 3,7 км; Малий Бельт — поміж Фюном і Ютландією, у найвужчому місці 0,5 км[10].
Данія суходолом межує лише з однією державою: на півдні — з Німеччиною (спільний кордон — 68 км у регіоні Шлезвіг). Загальна довжина державного кордону — 68 км[2].
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[12]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[12]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[13][2]. Данії також, згідно міжнародних угод, належить східна частина шельфу (до глибин 200 м) Північного моря[14].
Час у Данії: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[15]. Літній час в континентальній частині Данії вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Півострів Ютландія розташований в межах відносно молодої платформи у прогині між Скандинавією й Герцинською областю, фундамент якої глибоко занурений й вкритий значними товщами осадових порід[16][17]. Корінні породи, якими утворений рельєф Данії — це переважно вапняки пізньої крейди і кайнозою[9]. Корінні породи залягають у різних містах країни на різних глибинах, що вказує на брилові дольодовикові тектонічні рухи[17]. Вапняки перекриті малопотужним чохлом плейстоценових відкладень і оголюються лише в Північній Ютландії і на острові Борнгольм. З цими породами пов'язані великі запаси підземних вод[14]. У крейдовому періоді, палеогені територія Данії зазнавала частих трансгресій моря[17]. Наприкінці пліоцену й плейстоцену Північне море являло собою суходол, яким ніс свої води прадавній Рейн[17].
Геологічна карта Скандинавії
Епоха Анцилового озера
Епоха Літоринового моря
Крейдяні схили острова Мьон
Еоценові відслонення на острові Фур
Відбиток голови птаха з еоценових відслонень Фуру
Серед четвертинних відкладень переважають льодовикові морени, залишені під час відступу льодовика максимального зледеніння. На півострові Ютландія це витягнуті меридіонально стадіальні кінцеві морени (із заходу на схід): Бранденбурзько-Франкфуртська, Остютська, Бельтський виступ. Через острів Зеландія проходить морена — Лангеланнський виступ[17]. Центрально-ютландським пасмом на висоти до 100 м підняті міоценові глини й слюдянисті піски[17]. Під час останнього зледеніння льодовик вкривав лише східні й північні райони країни. Під час довготривалих інтергляціалів клімат й рослинний покрив країни сильно змінювався, набуваючи рис сучасності[16]. Максимальне просування льодовика відбулося 16 тис. років тому, за наступні 2-3 тис. років крига повністю відступила з теренів країни на північ, до сучасної Швеції[16]. Під час останнього кліматичного оптимуму 6000-1000 років до н. е. Центральна Європа являла собою рівнину вкриту широколистяними лісами з ділянками боліт, маршів і степів, а береги річок були вкриті заростями верболозу (Salix pentandra)[18].
На Данських островах і східному узбережжі Ютландського півострова поверхня складена глинистими уламковими породами, валунною глиною[18]. Найбільш родюча частина країни. На східному узбережжі Ютландії ці третинні глини підмиваються морем, утворюють часті зсуви[17]. Далі на захід, вододільна гряда вкрита делювіальними пісками. Західне узбережжя — піщані дюни флювіогляціальних пісків та суглинків, що переходять в рівнину Альхейде[17][19]. Острів Зеландія й шведський півострів Сконе утворюють єдину геологічну структуру, а після останнього заледеніння це був суцільний масив суходолу, яким відбувалось заселення Скандинавського півострову новими видами рослин і тварин з півдня[18]. Прорив Анцилового озера до Північного моря відбувся через протоку Ересунн у 6 тисячолітті до н. е.
Поверхню Данії можна умовно розділити на 3 регіони:
четвертинні відклади складають увесь Ютландський півострів, за винятком східного узбережжя від Горсенса до Коллінга — пліоценові відклади;
еоцен-палеоценові відклади складають західну частину Данського архіпелагу;
відклади крейдової системи складають східну частину Данського архіпелагу[17].
13 травня 2023 року, незалежна дослідницька та консультативна установа в Міністерстві клімату, енергетики та комунальних послуг Данії (De Nationale Geologiske Undersøgelser for Danmark og Grønland – GEUS) повідомила, що отримала понад 60 повідомлень від мешканців о. Борнгольм про підземні поштовхи у східній частині острова. Поштовхи, які відбулися вдень, населення відчуло, як глибокий гуркіт, тремтіння та брязкіт, зміну тиску у вухах. Данські ЗМІ повідомили, що підземні поштовхи викликали навіть тріщини в стіні будинку. GEUS повідомила, що були зафіксовані сейсмічні поштовхи магнітудою 2,3 балів. Національна геологічна служба Данії та Гренландії також заявила, що підземні поштовхи були "спричинені не землетрусами, а хвилями тиску від події в атмосфері", які походили з "невідомого джерела"[23].
Середні висоти — 34 м; найнижча точка — уріз води Ламме-фіорду (-7 м); найвища точка — пагорб Меллехой (171 м). Рельєф держави являє собою широкі хвилясті мореннірівнини і невисокі, подекуди крутосхилі, пагорби[24]. Численні улоговини зайняті озерами і болотами[14]. Найбільш піднята центральна частина півострова — вододільне пасмо пагорбів (80-100 м)[16][3]. Рельєф Данії утворився в результаті діяльності льодовиків. Місцями, особливо в Західній Ютландії, розвинуті пласкі водно-льодовикові рівнини — зандри, складені пісками й галькою[24][9]. Ці рівнини нахилені вбік Північного моря й утворені талими водами під час танення останнього льодовика[16]. Схили пагорбів центрального вододільного пасма були сильно вирівняні процесами соліфлюкції та ерозії.
Рельєф Данії
Супутниковий знімок поверхні країни
Супутниковий знімок поверхні країни
На півночі країни рельєф твориться під впливом сучасного підняття (ізостазії), утворюються східчасті морські рівнини[16]. На півночі та сході переважають моренні рівнини й пагорби — льодовиково-акумулятивні форми рельєфу[24]. Талі води льодовика утворили більшість долин сучасних річок цього регіону. Загалом для північно-східного регіону характерні ступінчасті морські рівнини, утворені внаслідок ізостатичного підняття суходолу; для південно-західного регіону — ландшафти маршів і ваттів, утворені внаслідок ізостатичного опускання[14].
Краєвид з пагорба Меллехой
Вершина Ідінг-Сковхой
Хвилястий рельєф Данії
Моренний валун
Лім-фіорд, місто Ольборг
Найвища точка — гора Меллехой (дан.Møllehøj) 170,86 м[14][21]. До точних вимірювань 2005 року найвищою точкою країни вважався пагорб Ідінг-Сковхой (173 м)[24]. Найнижча точка — перегороджена греблею затока Лім-фіорд (дан.Limfjorden) на західному узбережжі −7 м нижче за рівень моря. Найбільша висота на острові Зеландія 126 м, на острові Борнгольм — 156 м[19].
Ландшафти Данії досить подібні до ландшафтів Середньоєвропейської рівнини, деякі особливості обумовлюються відособленим положенням півострова й значним впливом моря на ландшафтотворення. Давня й інтенсивна господарська діяльність людини значно вплинула на природні ландшафти, призвела до утворення численних культурних ландшафтів[16].
Узбережжя
Берегова лінія Ютландії та островів Данії розчленована численними затоками й протоками (особливо на сході)[9][21]. Довжина берегової лінії Данії становить 7438 км, без урахування узбережжя численних островів площею менше 100 м² довжина узбережжя становить 1701 км. У країні відсутні місця, віддалені від берега моря більше ніж на 60 км[25].
Східні береги Данії значно порізані піщаними косами й іншими акумулятивними формами рельєфу, мають багато бухт[19]. Для південно-східного узбережжя Данії характерні вузькі, часто розгалужені, затоки фіордового типу («ферди»), що утворились внаслідок підльодовикових водних потоків («тунельні долини»), які на суходолі часто утворюють долини з низкою озер[17]. Ізостатичні рухи стали причиною того, що тут молоді інгресійні форми узбережжя сягнули максимального розвитку, а течії вузьких проток заважають накопиченню відкладень і замулюванню судноплавних бухт[17]. У деяких місцях узбережжя закінчується високими крейдяними скелями, наприклад, скелі узбережжя острова Мьон сягають висоти 144 м[18].
Гранітні скелі північного Борнгольму
Крейдяні скелі острова Зеландія
Укріплення рівнинного балтійського узбережжя
Піщане узбережжя Венсюсселя
Марші ваттового узбережжя
Літораль затоки Оденсе під час відпливу
Західні і північні береги переважно вирівняні і вкриті піщаними дюнами, що відокремлюють вузькі поздовжні лагуни Рінгкебінг-фіорд (дан.Ringkøbing Fjord), Ніссум-фіорд (дан.Nissum Fjord) та інші від моря. Від Скагена до Блавандсгука є лише 3 вільних проходи від моря до солонуватих гафоподібних лагун, з найбільшими глибинами до 4 м[19].
На південному заході Ютландії — ваттове узбережжя, яке зазнає постійного впливу морських припливів[14][26]. Північно-Фризькі острови і мілини між ними (Ваттове море), залишки прадавнього бар'єру дюн, захищають узбережжя від хвиль штормів Північного моря. Коли поверхня останнього вкрита хвилями, море між островами може залишатись спокійним, наче в лагуні[18]. У цьому районі величезна зона літоралі, під час припливів і відпливів морські води проходять кілометрові відстані, берегова лінія постійно змінюється[18]. Величезні масиви піску — результат річкових і льодовикових наносів, акумулятивно-транспортної роботи морських хвиль і припливів, а на узвишшях — результат роботи вітру[18]. 5 тис. років тому, коли відкрилась протока Па-де-Кале, морські течії з Ла-Маншу почали акумулювати піщані наноси вздовж південного узбережжя Північного моря, утворивши величезний ланцюг Фризьких островів і піщаних мілин ваттового узбережжя від Нідерландів до Данії[17]. Тут вітер може змінити ландшафт впродовж одного дня. Поблизу острова Реме (дан.Rømø) існував безлюдний острів Йорсанн (дан.Jordsand), ландшафт якого вітер змінював день за днем, поки, 1999 року, зовсім його не здув у море. Уздовж цих низовинних берегів збудовані греблі зі шлюзами, хвилевітбійні споруди, які захищають сільськогосподарські угіддя від повеней[24].
Усього, станом на 1 січня 2009 року, у Данії налічується 443 острови (площа яких більша за 100 м²), 76 з яких заселені[27]. Данія займає увесь Данській архіпелаг, найбільшими островами якого є: Зеландія, Фюн, Лолланн, Фальстер[21]. Данські острови можна умовно розділити на дві групи, які розділені протокою Великий Бельт:
На західному узбережжі Ютландії Північно-Фризькі острови. Також Данії належать острови в Данських протоках — Лесе (дан.Læsø) — 118 км², Ангольт (дан.Anholt) — 22 км², великий острів (588 км²) із скелястим узбережжям (до 75 м висотою) в Балтійському морі — Борнгольм (дан.Bornholm)[18]. На півночі Ютландського півострова довгий острів Венсюссель (дан.Vendsyssel-Thy), площею 4686 км², відокремлений від материка довгою протокою Лім-фіорду, що прорвалась до Північного моря у 1825 році[19].
Територія Данії лежить у помірному кліматичному поясі, з відносно сильним впливом Атлантичного океану, теплої течії Гольфстрим[28]. Превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний переносповітряних мас приносить тепле й вологе повітря з помірних та тропічних широт Атлантичного океану[17][29]. Цей вплив відносно вирівнює річні коливання температур повітря й кількості опадів. Рівнинний характер поверхні країни вирівнює регіональні відмінності у кліматі[30]. Значні сезонні амплітуди температури повітря[30]. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив[29]. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне[29].
Сонячна радіація у Данії (англ.)
Кліматична карта Данії (за Кеппеном)
Кліматограма Копенгагена
Хмарність і сніговий покрив, лютий 2003 року
Літній дощ у Данії
Вечірній туман у Данії
Річна сума опадів становить 600—900 мм, загалом у вигляді дощу (90 %)[9][21]. У середньому 170 днів на рік в Данії ллє дощ, переважно ці дні припадають на осінь. Річна сума опадів по країні коливається від 900 мм на заході Ютландії, до 450 мм у зоні вітрової тіні на узбережжі протоки Малий Бельт[9]. Максимальна кількість опадів припадає на осінньо-зимовий період, а мінімальна — на весну і початок літа[14]. Часто бувають тумани. Загалом коефіцієнт зволоження більший за 1,0[10]. Більшу частину року переважають сильні вітри, переважно західних румбів[24]. Погода в Данії не відрізняється стабільністю, важко передбачити, яким буде завтрашній день. Непередбачуваний вплив моря найбільше відчувається взимку.
Зима порівняно м'яка, сніг випадає рідко і відразу ж тане навіть у східних районах країни[30]. Зимова погода стоїть з кінця грудня по кінець березня і супроводжується помірними морозами і високою вологістю (до 85-90 %), тримається хмарна (до 1-2 сонячних днів на місяць) і досить вітряна погода (на узбережжі шторми)[30][19][31]. Середня температура повітря взимку від −5…+4 °C. Середньомісячна температура найхолоднішого місяця, лютого, тримається близько 0 °C. Це на 10…12 °C більше за середню норму температури на цій широті[16][17]. При вторгненні арктичних антициклонів з півночі можливе зниження температури до -15 °C[30]. У зв'язку з адвекцією теплого вологого повітря з моря на охолоджену поверхню суходолу до 5-7 зимових днів з туманами[30].
Через довгі зими весна в Данії настає пізно, початок припадає на квітень[24]. Особливість погоди Данії — затяжне міжсезоння. Навесні погода стоїть сонячна і безхмарна, з маленькою кількістю опадів (навіть порівняно із зимою), тут досить прохолодно і вітряно. Середня температура повітря навесні становить 3…13 °C[31]. Приморозки бувають і в квітні, і в травні[30]. Наприкінці весни, початку літа погода погіршується, часті дощі з грозами. Відносна вологість підвищується до 70-82 %, стоїть похмура погода, лише 5 днів на місяць з ясною погодою[30].
Влітку погода в Данії досить тепла, але сильної спеки практично не буває. Температура повітря в середньому становить 13…20 °C, іноді 26 °C. Середньомісячна температура найтеплішого місяця, липня, тримається близько 16 °C[16]. Часто зберігається досить похмура погода, проте на цей сезон припадає мінімум опадів за весь рік, що пояснюється утворенням антициклонів над Скандинавським півостровом і Балтійським морем[16]. У липні й серпні погода найбільш стабільна[31].
У вересні та жовтні ще зберігається літнє тепло, в ці місяці тепліше, ніж навесні, але погода дощова і вітряна. Середня температура повітря восени становить 7…14 °C[31].
Поверхня Данії вкрита густою мережею коротких річок, з невеликими ухилами і повільною спокійною течією, багато невеликих озер[21]. Численні болота, утворенню яких Данія завдячує поєднанню вологого морського клімату з водонепроникними ґрунтами льодовикової морени, за останні 200 років інтенсивно осушувалися. На місці колишніх боліт утворено сільськогосподарські угіддя[16].
Поверхня країни вкрита мережею коротких річок з невеликим похилом і спокійною течією[9]. Для річищ характерна велика кількість меандр, плес і перекатів[14]. Більшість річок мають зигзагоподібні долини успадковані від льодовикових потоків. Меридіональні ділянки долин чергуються з більш-менш широтними, що розташовуються вздовж зандрових піщаних гряд[17]. Паводки бувають взимку; влітку чітко виражена межень[24]. Середньорічний модуль стоку в Ютландії — 10-12 л/с·км², на південному сході Данських островів — 4-6 л/с·км²[16]. Живлення річок дощове і, в значно меншій мірі, ґрунтове[16]. Річки не судноплавні, окрім як для туристичного транспорту.
Озера Данії невеликі і не мають великого господарського значення. Вони переважно проточні й вузькі. Найбільше їх у горбистій моренній місцевості центральної частини Ютландії[14][24]. Найбільше озеро Данії — Арресе (дан.Arresø), загальною площею водного дзеркала 39,5 км². Інші великі озера: Есрамсе (дан.Esrum Sø) — 17,4 км²; Стаділ-фіорд (дан.Stadil Fjord) — 17,3 км²; Моссе (дан.Mossø) — 16,6 км²; Солтбек-Віг (дан.Saltbæk Vig) — 16,1 км²; Тіссе (дан.Tissø) — 12,7 км²; Фуресе (дан.Furesø) — 9,3 км²[34]. Часто озера і болота залишаються в покинутих річками прадавніх льодовикових долинах, поміж моренних пагорбів[17]. Багато озер-лагун на західному узбережжі Ютландії, де вони утворені піщаними пересипами колишніх морських бухт[17]. Коливання рівня води в озерах невеликі, найбільші спостерігаються з листопада по квітень. Важливе ґрунтове живлення[16].
Озера Данії
Есрумсе
Арресе
Моссе
Фуресе
Арслев Енгсе
У країні відсутні великі штучні водойми. Упродовж 1960-х років було споруджено 3 невеликих водосховища загальним об'ємом 10 млн м³ і площею дзеркала 5 км³[35].
Данія забезпечена питними підземними водами, але інтенсивне їх використання для потреб домогосподарств, тваринництва і землеробства призвело до зниження рівня ґрунтових вод, підвищенню мінералізації мінералізованих пластів в густозаселених районах[16].
Зонально Данія належить до поясу широколистяних лісів Центральної Європи. Великі острови Данського архіпелагу втратили риси острівної природи через значні розміри і близькість до континенту[18]. Протока Малий Бельт, що відділяє острів Фюн від Ютландії у найвужчому місці 0,5 км, протока Ересунн, що відділяє острів Зеландію від Скандинавії — 10,5 км[11]. Територію Данії можна умовно розділити на 3 пояси[19]:
лісовий — Данські острови і східне узбережжя Ютландії;
Вегетаційний період в Данії триває 200—225 днів. Ліси Данії вкривають десяту частину території країни, вони невеликі за розмірами і розпорошені поміж населених пунктів. На сході і півночі збереглися окремі масиви корінних букових лісів (Fagus silvatica)[9] з домішкою дуба скельного (Quercus petraea Liebl.) на горбистих піщаних місцях і дуба черешчатого (Quercus robur L.) на зволожених глинистих низовинах Лолланна[16]. У Єгерспрісі на острові Зеландія зростають декілька тисячолітніх дубів, залишки прадавніх лісів[18]. Зазвичай бук заміщує дуб в лісових угрупованнях. У лісах зустрічаються також ясен (Fraxinus), в'яз (Ulmus), липа (Tilia), а у підліску навесні анемона дібровна (Anemone nemorosa) утворює суцільний біло-зелений килим[18].
Вересові чагарники
Вересовище на дюнах
Рослинність піщаних узбереж
Рослинні угруповання піщаних дюн
Марші на ваттовому узбережжі
На заході і півночі Ютландії внаслідок багатовікових вирубок лісів і перевипасу худоби поширилися вересові чагарники: формація еріки (Erica tetralix) на перезволожених, болотистих місцевостях; вересу звичайного (Calluna vulgaris) на сухих піщаних місцинах[17]. Знищення лісів прискорювало вітрову ерозію, а поширення вересовищ знищувало традиційні лучні, болотні, дюнні рослинні асоціації. Існує й інша думка про те, що приморські вересові чагарники слугували основою прадавньої західноєвропейської цивілізації, що залишила по собі мегалітичні споруди, були найважливішою складовою інтенсивного скотарства[18]. Збереженню лісів не допомогла навіть заборона випасати худобу в лісах, прийнята ще 1805 року[16]. У XIX-XX століттях вересовища, за сприяння Данського вересового товариства (1866), були частково замінені хвойнимилісонасадженнями (ялина (Picea Dietrich) — 50 % насаджень, ялиця (Abies), модрина (Larix) і сосна (Pinus L.))[16][25]. Великі масиви лісорозведення знаходяться на заході і в центрі Ютландії. В державі добре налагоджена лісова справа, ліси доглянуті й високопродуктивні, різдвяні ялинки експортуються до країн Європи на різдвяні свята[16].
Характерними рослинами угруповань піщаних дюн західного узбережжя є: колосняк пісковий (Leymus arenarius) і аммофіла (Ammophila arenaria). Вони мають кореневі паростки на своєму листі, це дозволяє швидко проростати крізь навіюваний вітром пісок[18]. Поширені солонці (Salicornia): трав'янистий (S. herbacea), морський (S. maritima), пониклий (S. prostrata)[17].
На балтійських скелястих узбережжях мешкають тев'як (Halichoerus grypus) і тюлені звичайні (Phoca vitulina), чисельність останнього значно скоротилась впродовж XX століття. Причиною стала особливість розмноження. Це єдиний вид скандинавських тюленів, який не може обходитись без виходу на суходол під час окоту, період цей припадає на літні місяці, коли узбережжя переповнене відпочиваючими[18]. У Балтійському морі зустрічається декілька видів представників зубатих китів, влітку найчастіше фоцена звичайна (Phocoena phocoena), або морська свиня[18].
На піщаних узбережжя зустрічається яскравий галагаз (Tadorna tadorna), що риє нори в дюнах і живиться молюсками роду Hydrobia. На пласких піщаних пляжах гніздяться крячок річковий (Sterna hirundo), мартин сріблястий (Larus argentatus), у заростях — коловодник звичайний (Tringa totanus)[18]. На балтійському узбережжі зимує велика кількість гаг (Somateria mollissima).
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді (особливо на морський нагон води на південному узбережжі острова Лолланн), проти яких збудована розгалужена мережа дамб і гребель[2].
До найбільших екологічних проблем країни відносять:
поверхневі й ґрунтові води забруднюються стоками тваринницьких ферм і пестицидами з полів.
Інтенсивне данське землеробство
Внесення гербіцидів на Лолланні
Промислові викиди в повітря в Ольборзі
Видобуток вуглеводнів на шельфі
Водомірний стовп з мітками рівнів повідей
Тваринному світові Данії найбільше загрожує інтенсифікація сільського господарства і тваринництва. Масова загибель тварин відбувається через застосування інсектицидів, гербіцидів, ядохімікатів. Забруднені стічні води призводять до загибелі риби в річках і озерах[16].
Перші природозахисні організації було створено на початку XX століття: Товариство охорони природи, урядове Данське агентство захисту довкілля (DEPA). У Данії вже на початок 1970-х років існувало більше 300 об'єктів природи, що знаходились під охороною: ліси, дюни, вересові чагарники, болота, окремі види тварин, рослин[16]. Серед заповідних об'єктів налічується 45 мисливських господарств, 7 наукових (на узбережжях і окремих островах). У державних лісах чітко регламентовано полювання на тварин і птахів. Задля збільшення поголів'я промислових видів тварин запроваджена зимова підгодівля оленів, розводять фазанів, сірих куріпок. Данія займає провідне місце на Балтиці з відстрілу дичини[16].
У Данії налагоджена природоохоронна система місць гніздування та відгодівлі водних перелітних птахів[24]. Загалом під охороною згідно Рамсарської конвеції знаходиться 43 водно-болітних угіддя загальною площею 2,3 млн га (разом із Ґренландією та Фарерськими островами); з яких 29 на материковій частині країни[36]. Найважливіші орнітологічні заказники, де на пласких луках узбереж залишаються на зимівлю гуси, качки, сивкові: Тіпперне на півдні затоки Рінгкебінг-фіорд, Ніссум-фіорд, Вейлері на схід від Хантсхольма, поблизу Лім-фіорду[18].
Інформаційний щит в орнітологічному заказнику
Королівський мисливський заказник
Лісонасадження у Транумі
Національний парк Молс Б'єрге
Резерват Егерсборгард
Задля збереження заповідного фонду житлове будівництво чітко регламентується різними інструкціями та актами. Наприклад, приватну будівлю не можна зводити ближче за 300 м від заповідного лісу, або за 500 м від узбережжя (воно належить усім громадянам)[16].
Данія підписала міжнародну конвенцію про збереження Світової культурної та природної спадщини 25 липня 1979 року[37]. На території країни розташовано три об'єкти зі такого списку в категорії природа:
У фізико-географічному відношенні територія Данії належить до Західної області фізико-географічної країни Східноєвропейських рівнин, що поділяється на дві підобласті, що відрізняються одна від одної рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
Північноморська підобласть займає західну частину Ютландського півострова. Морфоструктурно є акумулятивною рівнининою з переважанням льодовикових (плейстоцен) флювіогляціальних форм рельєфу. Помірний перехідний від морського до континентального клімат. Ландшафти західних приокеанічних постійно вологих широколистяних лісів на західному узбережжі, що переходять у вологі широколистяні ліси далі на сході, поширені вересовища і торф'яники[38].
Прибалтійська підобласть займає північну частину півострова Ютландія, центральний архіпелаг та острів Борнгольм. Морфоструктурно є акумулятивною рівниною з переважанням льодовикових (плейстоцен) акумулятивних форм рельєфу. Велика кількість озер. Помірний перехідний від морського до континентального клімат. Ландшафти західних приокеанічних постійно вологих широколистяних лісів на заході, що переходять у вологі широколистяні ліси на півдні, хвойно-широколистяні мішані ліси на сході[38].
Дюни західного узбережжя
Сільська місцевість
Ліс у Норборзі
Північні ландшафти
Скелі Борнгольму
Фізико-географічно територію Данії також можна розділити на 4 природні райони[26]:
3ахідно-Ютландський район. Західна частина Ютландії. Під час останнього зледеніння не був вкритий льодовиком. Відрізняється більш вологими кліматом. Значні масиви вересових чагарників, хвойних насаджень
Східно-Данський район. Східна частина Ютландії і Данський архіпелаг. Рельєф поверхні сильно розчленований морем. Найбільш освоєний і урбанізований. Численні озера, з'єднані річковими протоками. Масиви букових лісів.
Північно-Данський район. Північна Ютландія і острів Венсюссель. Східчасті морські рівнини. Невеличкі масиви дубових лісів.
Острів Борнгольм. На півночі й в центрі — виходи кристалічних порід. На південно-східному і західному узбережжях — піщані дюни. Широколистяні ліси, молоді насадження бука, ялини, сосни.
↑Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 17 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
(англ.)Fisher, Peter, trans. Saxo Grammaticus The History of the Danes, Book I—IX / Edited by Hilda Ellis Davidson. — Cambridge : D. S. Brewer, 1979. — Т. Volume I: Text.
(рос.)Серебряный Л. Р. Дания // Страны и народы. Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Дания // Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Іншими
(латис.)Petras Lingė. Europos valstybių gamtinė geografija. — 2007. — ISBN 978-9955-734-17-8.
(дан.)Tabel 5: Danmarks 15 største søer // Danmarks Statistik: Statistisk Årbog 2009. — Copenhagen : Danmarks Statistik, 2009. — С. 15. — ISBN 978-9955-734-17-8.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Данії
PanTheatrical release posterSutradara Joe Wright Produser Greg Berlanti Sarah Schechter Paul Webster (produser) Ditulis oleh Jason Fuchs BerdasarkanPeter Panoleh J. M. BarriePemeranHugh Jackman Garrett Hedlund Rooney Mara Amanda Seyfried Levi MillerPenata musikJohn PowellSinematograferSeamus McGarveyJohn MathiesonPenyuntingPaul Tothill William HoyPerusahaanproduksiBerlanti Productions RatPac-Dune EntertainmentDistributorWarner Bros. PicturesTanggal rilis 9 Oktober 2015 (2015-10-09)...
This article is about the building in Manila. For the building in Shanghai, see Oriental Pearl Tower. Residential in Manila, PhilippinesPearl of the Orient TowerGeneral informationStatusCompletedTypeResidentialLocation1240 Roxas Boulevard cor. Arquiza Street, Ermita, Manila, PhilippinesCoordinates14°34′36.84″N 120°58′46.41″E / 14.5769000°N 120.9795583°E / 14.5769000; 120.9795583Construction started1999Completed2004Opening2004OwnerPhilippine Estates Corporat...
‹ נובמבר 2015 טורקיה 2023 › הבחירות הכלליות בטורקיה, יוני 2018 24 ביוני 2018 שיעור ההצבעה 86.23% מועמד רג'פ טאיפ ארדואן מוהארם אינצ'ה מפלגה מפלגת הצדק והפיתוח מפלגת העם הרפובליקאית מספר הקולות 26,325,188 15,336,861 מספר המושבים 344 189 שינוי במושבים 13 55 אחוזים 52.59 30.64 תוצאות ההצבעה בחלוקה ...
Rute jalur kereta api kecepatan tinggi di Pulau Jawa, Indonesia.Kereta kecepatan tinggi di Indonesia merujuk pada jalur kereta cepat dan kereta semi cepat yang saat ini sedang dibangun di Indonesia. Rencana untuk membangun kereta api berkecepatan tinggi di Indonesia telah diumumkan oleh pemerintah Indonesia pada bulan Juli 2015.[1] Proyek kereta kecepatan tinggi perdana di Indonesia dan mungkin juga perdana di Asia Tenggara ini[1] menghubungkan Jakarta dengan Kabupaten Bandung...
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2019) آقنييسكا أرنولد معلومات شخصية الميلاد 24 سبتمبر 1947 (76 سنة) مواطنة بولندا الحياة العملية المهنة صحافية، ومخرجة أفلام اللغات البولندية الم...
سفارة السويد في آيسلندا السويد آيسلندا الإحداثيات 64°08′22″N 21°53′28″W / 64.13936°N 21.89119°W / 64.13936; -21.89119 البلد آيسلندا المكان ريكيافيك الموقع الالكتروني الموقع الرسمي تعديل مصدري - تعديل سفارة السويد في آيسلندا هي أرفع تمثيل دبلوماسي[1] لدولة السوي...
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2019) C16H30O هي صيغة كيميائية[1] تحتوي على 16 ذرة من الكربون و30 ذرة من الهيدروجين وذرة واحدة من الأكسجين وتبلغ كتلتها المولية 238.4088 غ.مول-1. ومن المركبات الكيميائية ال
Eresk ارسك or ارسک - شهر - تقسيم إداري البلد إيران[1] المحافظة خراسان جنوبي المقاطعة بشروية الناحية Eresk إحداثيات 33°42′05″N 57°22′26″E / 33.70139°N 57.37389°E / 33.70139; 57.37389 السكان التعداد السكاني 2657 نسمة (إحصاء 2006) معلومات أخرى التوقيت توقيت إيران (+3:30 غرينيتش) تو...
Imperial Japanese flying boat H6K Role Maritime patrol flying boatType of aircraft National origin Japan Manufacturer Kawanishi First flight 14 July 1936 Introduction January 1938 Retired 1945 Status Retired Primary user Imperial Japanese Navy Air Service Number built 215[1] Developed from Kawanishi H3K The Kawanishi H6K was an Imperial Japanese Navy flying boat produced by the Kawanishi Aircraft Company and used during World War II for maritime patrol duties. The Allied reportin...
سوبرتان 2019 البلد السويد الرياضه كورة قدم الموسم 19 تاريخ 2019 تاريخ الانتهاء 3 نوفمبر 2019 عدد المشاركين الفرق المشاركه نادى براجىنادى هالمستادنادى دلكوردجايس جوتنبرجنادى اوسترسنادى برومابويكارنانادى سيريانسكا الدورى الاعلى الدورى السويدى الممتاز 2019الد...
BMW Seri 2InformasiProdusenBMWBodi & rangkaKelasMobil kompak eksekutif BMW Seri 2 adalah mobil kompak yang diproduksi oleh BMW. Seri 2 memiliki beberapa tipe bodi. Tersedia dalam bentuk coupé kompak yang menggantikan coupe BMW Seri 1, atau model konvertibel yang menggantikan konvertibel Seri 1 dalam jajaran mobil BMW. Ada juga bentuk bodi MPV kompak yang disebut sebagai Active Tourer. Varian BMW Seri 2 Coupé (F22, 2014-) BMW 2 Series Coupé and Cabrio Artikel utama: BMW Seri 2 (F22) BMW...
Bill HudsonHudson pada tahun 1974LahirWilliam Louis Hudson Jr.17 Oktober 1949 (umur 74)Portland, Oregon, U.S.PekerjaanMusisi, aktorTahun aktif1965–sekarangSuami/istriGoldie Hawn (m. 1976; c. 1982)Cindy Williams (m. 1982; c. 2000)Anak5, termasuk Oliver & Kate William Louis Hudson Jr. [1] (lahir 17 Oktober 1949) [2] merupakan seorang musisi dan aktor asal Ameri...
Railway station in Tōkamachi, Niigata Prefecture, Japan This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Doichi Station – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2016) (Learn how and when to remove this template message) Doichi Station土市駅Doichi Station in April 2010General informationLocationShingu, Tōkamac...
American football player (born 1994) American football player Kwon AlexanderAlexander with the San Francisco 49ers in 2019No. 54 – Pittsburgh SteelersPosition:Inside linebackerPersonal informationBorn: (1994-08-03) August 3, 1994 (age 29)Oxford, Alabama, U.S.Height:6 ft 1 in (1.85 m)Weight:227 lb (103 kg)Career informationHigh school:OxfordCollege:LSU (2012–2014)NFL Draft:2015 / Round: 4 / Pick: 124Career history Tampa Bay Buccaneers (2015...
Ancient Roman astrologer This article is about the poet. For the 4th-century BC consul, see Marcus Manlius Capitolinus. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Marcus Manilius – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2011) (Learn how and when to remove this template message) Manilius. The ...
Study and practice of making maps Not to be confused with Cartogram. Cartographer redirects here. For other uses, see Cartographer (disambiguation). Cartographist redirects here. For the song, see Shrines (Purity Ring album). A medieval depiction of the Ecumene (1482, Johannes Schnitzer, engraver), constructed after the coordinates in Ptolemy's Geography and using his second map projection. The translation into Latin and dissemination of Geography in Europe, in the beginning of the 15th centu...
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головко. Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Головко Олександр. Олександр Головко Олександр Головко Особисті дані Повне ім'я Олександр Борисович Головко Народження 6 січня 1972(1972-01-06)[1] (51 рік) Х...
The Yaqui is a 1916 melodrama movie directed by Lloyd B. Carleton For the indigenous people of Mexico, see Yaqui. For other uses, see Yaqui (disambiguation). The YaquiDirected byLloyd B. CarletonScreenplay byOlga PrintzlauStory byDane CoolidgeProduced byUniversal BluebirdStarring Hobart Bosworth Emory Johnson ProductioncompanyUniversalDistributed byUniversalRelease date March 19, 1916 (1916-March-19) Running time5 reelsCountryUnited StatesLanguageEnglish intertitles The Yaqui i...
.jpg)
.jpg)
_maj_2012_ubt.JPG)
-002.JPG)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
