Офіційна назва — Держава Ізраїль, Ізраїль (івр.יִשְׂרָאֵל; араб.إِسْرَائِيلُ)[2]. Назва країни, утвореної 1948 року на основі рішення Генеральної АсамблеїООН від 29 листопада 1947 року походить від біблійного терміну Ізраїль[3]. У ній це слово означало як Землю Ізраїльську (івр.אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל — Е́рец-Ісрае́ль), так і власне весь єврейський народ. Згідно з Книгою Буття патріарх Яків після боротьби з ангеломБога отримує ім'я Ізраїль, тобто той, хто боровся з Богом. За іншою версією, це ім'я походить від дієслова «сарар», що означає управляти, бути сильним, мати владу, дану зверху. Згодом, єврейський народ, який походить від Якова, став називатися Дітьми Ізраїлю, Народом Ізраїлю або просто ізраїльтянами. Перша в історії згадка слова Ізраїль була знайдена на стелі Мернептаха на території Стародавнього Єгипту (кінець XIII століття до н. е.) та належить до єврейського народу. Після смерті царя Соломона928 року до н. е. об'єднане Ізраїльське царство розділилося на Північне (Ізраїль) та Південне царства (Юдея, івр.יְהוּדָה — Земля Єхуди), а в 727 року до н. е. назва південного царства поширилась на територію обох царств[3]. Пізніше територія Ізраїлю називалася Сирійська Палестина, або просто Палестина[3].
Історія дослідження території
Територія країни належить до одних найбільш древніх освоєних людиною територій — сліди місцевих землеробських цивілізацій відомі з початку голоцену.
Географічне положення
Ізраїль — західноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на південному заході — з Єгиптом (спільний кордон — 208 км) і сектором ГазаПалестинської держави (59 км), на сході — з Йорданією (307 км) і Західним берегом Йордану (330 км), на півночі — з Ліваном (81 км) і Сирією (83 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 1068 км[1]. Через істотні територіальні суперечки кордони Ізраїлю визначені неточно. Більшістю країн кордоном визнається так звана Зелена лінія, роздільна лінія, встановлена при підписанні угоди про припинення вогню після війни 1948—1949 років[4], що обмежує територію загальною площею 20 770 км². Проте під фактичним контролем Ізраїлю знаходиться ряд інших територій, деякі з них офіційно анексовані: Голанські висоти (1176 км²), територія Східного Єрусалима (70 км²)[5]. Разом із палестинськими територіями територія Ізраїлю становить 27 799 км²[6].
Час в Ізраїлі: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[10]. Літній час вводиться у п'ятницю що передує останній неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Уздовж вапнякових шарів велика кількість води стікає на схід, утворюючи кілька джерел біля Мертвого моря, навколо кожного з яких виникла оаза — зокрема населені оази Ейн-Геді та Ейн-Бокек[11].
Через хімічну ерозію вапняків, в цих шарах отримали широкого розвитку карстові процеси. Хоча карстових печер тут багато, лише одна відкрита для відвідувачів[11]. Також на території Ізраїлю багато невеликих природних печер, що історично використовувалися як укриття, склади, місця зібрань[11].
Надра Ізраїлю багаті на ряд корисних копалин: калійні солі, мідь, природний газ, фосфати, магній, каолін, пісок[13]. У Неґеві знаходяться крупні родовища фосфоритів, звідки продукція доставляється по залізниці до обробних підприємств, розташованих в районі Хайфи. 2003 року було видобуто близько 1 млн т фосфатних руд, що ставить Ізраїль на 8-е місце у світі за їхнім видобутком. З вод Мертвого моря витягують калійні, натрієві, та бромові солі, що використовуються в сільському господарстві і фармацевтичній промисловості. Так, виробництво калійної солі в 2003 році склало 2,05 млн т, велика частина видобутку йде на експорт. Мідні копальні в Міхрот-Тімні (місце легендарних «копалень царя Соломона») були відкриті для експлуатації в 1955 році, але в 1976 році, після падіння світових цін на мідь, були законсервовані.
У країні є невеликі запаси нафти (1,92 млн барелів станом на 2002) і природного газу (45 млрд м³, 2003 рік). Об'єм видобутку нафти неухильно скорочується (з 550 тис. т в 1996 році до 5 тис. т в 2003 році). Нині ведуться роботи з використання як палива глинистих сланців. Крім того, як джерело енергії широко використовується сонячна енергетика (перш за все, для нагрівання води у домах), а в пустелі Неґев ведеться будівництво великої сонячної електростанції[14].
Середні висоти — 508 м; найнижча точка — уріз води Мертвого моря (-408 м); найвища точка — гора Мерон (1208 м), або гора Хермон на окупованих у Сирії Голанських висотах (2814 м). Ізраїльська прибережна рівнина простягається уздовж східного узбережжя, переривається лише горою Кармель біля затоки Хайфа[15]. Ширина рівнини від 5 км на півночі до 40 км на півдні[15]. На схід від рівнини простягається система центральних пагорбів і невисоких гір. На півночі вони утворюють нагір'я Галілею, підвищену рівнину висотою в середньому 600—700 м, максимальна висота — гора Мерон (1208 м)[15]. Гори мають складчасто-брилову будову, однак у рельєфі складчастість не дуже виражена. Круті схили масивів у багатьох районах прорізані вузькими та глибокими долинами. На південь від Галілеї, на території правого берега річки Йордан, знаходяться пагорби Самарії висотою близько 800 м, розділені численними родючими долинами, такими як Їзреел[15]. На південь від Єрусалима, знову на території Західного берегу, знаходяться пагорби Юдеї, найвища точка — гора Хеврон (1026 м), середні висоти 610 м[15]. На схід від центральної смуги пагорбів лежить великий грабен — Йорданська рифтова долина. Долиною тече річка Йордан. На південь від Мертвого моря долина продовжується до Акабської затоки у вигляді долини Арава.
Рельєф значно обумовлює різноманіття кліматичних умов в різних районах країни. Пересічна річна кількість опадів різко спадає із заходу на схід та з півночі на південь: від 1 000 мм у Верхній Галілеї до 30 мм в районі Ейлата та від 500 мм в центральних районах до 50 мм на узбережжі Мертвого моря. Найбільша кількість дощових днів припадає на січень-лютий. В ці місяці відносна вологість складає в середньому 72 %, тоді як у червні — 47 %. Грози бувають рідко, в середньому 7 днів на рік.
Пересічна річна температура на узбережжі Середземного моря +20 °C, в гірських районах знижується до +15–16 °C. Найбільш спекотний клімат має південна частина країни, де середньорічна температура перевищує 22 °C, а пересічна температура найспекотнішого місяця 30 °C. Взимку бувають від'ємні температури; абсолютний мінімум температури сягає −4 °C на висоті 750 м.
У центральних районах країни, на висоті приблизно 750—800 м, при середньорічній температурі 17 °C, пересічні місячні показники коливаються від 9 °C у січні до 24 °C у серпні. Тут понад 300 днів на рік утримується температура понад 15 °C, а 160 днів — понад 25 °C.
Переважаючи вітри мають північний та західний напрямки: влітку північні та північно-західні, узимку — північно-східні. Навесні та на початку літа з півдня та південного сходу дме спекотний та сухий вітер хамсин, який сильно підвищує температуру та сухість повітря та негативно впливає на рослинність. У Неґеві бувають пилові бурі (в середньому приблизно 12 діб на рік).
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1,78 км³, з яких 1 100 млн м³ дають малі річки та джерела, 320 млн м³ — ізраїльська частина Йордана, 200 млн м³ — водостоки басейну річки Яркон[1]. Прісну воду отримують також шляхом опрісненняморської води та очистки стічних вод. Уже в шістдесяті роки мин .століття джерела прісної води Ізраїлю були об'єднані в національну мережу, головна артерія якої, Національний водовід, доставляє воду з півночі і центру країни на посушливий південь[20]. При розвитку водних ресурсів особлива увага приділяється опріснення морської води, повторному використанню стічних вод і засіванню хмар. Основним резервуаром системи водопостачання країни слугує Тиверіадське озеро (приблизно 4 млрд м³), від якого йде водогін протяжністю 142 км до міста Рош-ха-Аїн, де він з'єднується з водогоном Яркон — Негев (109 км).
Гідрографічна мережа Ізраїлю
Сезонний водоспад в Ейн-Авдат
В Ізраїлі проводиться програма з осушенняболіт та озера Хула в долині Хула для потреб сільського господарства з 1950-х років. Ці дії, проте, на додаток для звільнення земель для сільського господарства, привели до деградації ґрунтів, в результаті озеро (Агамон-ха-Хула) було частково відновлене[21]. Існує проєкт будівництва Каналу Двох морів, що включатиме опріснення водиЧервоного моря та постачання її через долину Арава до Мертвого моря з метою іригації пустелі Неґев та відновлення історичного рівня Мертвого моря, що знизився через використання більшої частини стоку Йордану для іригації[22]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2 250 км² зрошуваних земель[1].
На північному сході дном грабенаЕль-Гор (Йорданська рифтова долина) тече найбільша постійна річка країни — Йордан (322 км), яка бере витік з масиву Хермон. Починається від злиття річок Дан, Баніяс і Хасбані біля гори Хермон у хребті Антиліван та тече на південь долиною Хула, протікає через Тиверіадське озеро, розташованого на висоті 213 м нижче за рівень моря[15]. Після того тече до Мертвого моря. Між Тиверіадським озером і Мертвим морем до Йордану впадає його найбільша притока — річка Ярмук. Від долини Хула до Тиверіадського озера Йордан протікає у вузькій базальтовійущелині та має значний ухил (1,2 ‰). Залишок шляху він тече алювіальноюрівниною, яку часом затоплює, утворюючи численні меандри. Завдяки гідротехнічним спорудам річка має тут практично постійний стік (за винятком коротких паводків). Невироблений поздовжній профіль Йордану обумовлює наявність порогів при переході від вищих до нижчих частин грабена Ель-Гор.
Мертве море займає площу приблизно 1 000 км², при довжині 76 км та ширині 16 км. Із загальної площі Ізраїлю належить ділянка 250 км². Море являє собою безстічне солоне озеро. Через відсутність стоку та великого випаровування вміст солей (хлористогомагнію, хлористого натрію та інших) у воді досягає 22 % біля поверхні та 33 % на глибині.
Мертве море
Береги Мертвого моря
Процес висихання Мертвого моря
Тиверіадське озеро
Пляжі Тиверіадського озера
Тиверіадське озеро має кілька інших назв — Генісаретське озеро, Галілейське море. При довжині 21 км та ширині 12 км, озеро має глибину до 48 м; об'єм близько 3 км³. Висота озера — близько 220 м. нижче рівня моря. Попри невелику засоленість, його води придатні для пиття та багаті на рибу. Озеро слугує головним резервуаром для Національного водогону.
У західній частині країни, яка отримує достатню кількість атмосферних опадів, тобто на узбережжі та схилах гір, переважають коричневі ґрунти, характерні для сухих субтропічнихлісів та чагарників. В центральних та східних районах поширені гірські сіро-коричневі ґрунти, на півдні — ґрунти субтропічних пустель. На окремих ділянках півночі пустелі Неґев, що розташовані неподалік від Прибережної рівнини, утворилися родючі шари лесу. Ґрунти Галілеї складаються з вапняків, а ґрунти південного Неґеву — з пісковику та граніту. Деякі гірські та пустельні ділянки не мають ґрунтового покрову. В прибережній смузі вміст гумусу у верхньому горизонті (до 10 см) сягає 2,4 %, а на глибині 1 м — до 0,75 %.
Флора Ізраїлю різноманітна — нараховує понад 2,5 тис. видів, 115—250 з яких ендемічні. Природні ландшафти та рослинність Ізраїлю зазнали значних змін унаслідок вирубки лісів й інтенсивного випасу худоби. Природна рослинність збереглася переважно в гірських і пустельних районах. Зазвичай на території країни виділяють два окремих флористичних райони (підобласті голарктичної флористичної області або екозони): середземноморській та ірано-туранський.
Середземноморський район охоплює майже всю територію країни — від північної межі Ізраїлю до Гази і від західного морського узбережжя до долини річки Йордан. Для рослинності цього району характерні вічнозеленідерева та чагарники, що формують щільні низькорослі колючі ліси — маквіс. Лісові ділянки зараз займають менш ніж 5 % площі країни і все ще зустрічаються в Галілеї, Самарії, на Юдейських пагорбах і в горах Кармель. У складі рослинності переважає алепська сосна, а в дібровах на західних схилах Нижньої Галілєї — таворський дуб, лікарський стіракс (Styrax officinalis), зустрічається також каліпринський дуб. У гаях Верхньої Галілєї і гір Кармель росте європейська маслина. У маквісі Галілєї і горах Кармель виділяються чагарники каліпринського дуба, іноді зустрічається галовий дуб, ростуть також глід, фісташка (палестинська, атлантична, мастикова) і ріжкове дерево.
На сухих схилах гір, де маквіс випробував сильну антропогенну дію, на його місці поширена гарига — зарості вічнозелених низькорослих чагарників, напівчагарників і багаторічних трав (серед останніх домінують шавлія, ладанник, метельник). Нечисленні дерева представлені головним чином вічнозеленими дубом і кипарисом. Там, де зведена природна рослинність гариги, утворюються фрігани (розріджені групи посухостійких, зазвичай колючих напівчагарників і подушкоподібних рослин). Найпоширеніші рослини, що часто зустрічаються у цих районах, — потеріум, чебрець, фумана.
Ірано-туранський флористичний район займає вузьку смугу від Тивердіадського озера до Мертвого моря, а також північний і центральний Неґев. Там поширені сухі степи, що покриваються зеленню лише у вологий осінньо-зимовий сезон, коли квітнуть однорічні рослини, серед яких переважають полин і ноеа. У низинах річки Йордан удосталь у великій кількості ростуть кущі унабі. В районі Мертвого моря, де ґрунтові води залягають високо і немає засоленості, зустрічаються представники тропічної флори: африканські види акацій тощо. На крайньому півдні, в південній частині грабена та на височинах Неґеву, поширені солончаки з рідким покровом із чагарників та напівчагарників, а також з ефемерів, які розвиваються тільки після дощу. Для цього району характерні солянкові, сведа, лебедові, саксаул, полин, гармала та подібні рослини.
Невелику частину культурних насаджень складають ліси, що складають більшу частину лісів країни (загальна площа лісів 85 тис. га) та вирощуються для захисної функції і промислових вирубок. Захисні ліси створені переважно в горах для запобігання ерозії ґрунтів. Частина лісів з акації та тамариксу використовується для затримання пісків. Промислове використання поширене в районах з переважанням хвойних, зрідка листяних та змішаних лісів. Загальний запас деревини — 2 млн м³, середній річний приріст — 108 тис. м³. Щорічний об'єм заготівлі деревини — 108 тис. м³.
Головною проблемою для збереження навколишнього середовища є велика густота населення та невелика кількість вільних земель, останні з яких швидко зникають. Через це кілька організацій, такі як Єврейський національний фонд, Товариство охорони природи в Ізраїлі та Адміністрація природи і парків не тільки охороняють певні ділянки, але й активно займаються відновленням вже практично знищених екосистем. Зокрема однією з програм Єврейського національного фонду є насадження лісів, тоді як в 1948 році, на момент проголошення незалежності, в країні було близько 5 млн дерев, зараз це число збільшилося до 200 млн. За планом, прийнятим в 1995 році, площі лісонасаджень заплановано довести до 1650 км²[25].
Природоохоронні території займають близько 3 % площі прибережної рівнини та центральних пагорбів і близько 20 % площі пустель, лише на прибережній рівнині існує 105 національних парків та природних резерватів. Площі охоронюваних територій невеликі, часто включають міські парки або парки, створені навколо історичних місць; 63 % з них менші за 1 км², 25 % менші за 10 км²[25][26]. Важливою проблемою є фрагментація місць мешкання тварин і рослин. Хоча більшість тварин мешкає за межами природоохоронних територій, зникнення відкритих просторів залишає офіційні природоохоронні території практично єдиним місцем для них, проте ці території занадто малі і не надають достатнього захисту від впливу навколишніх територій. Зараз Єврейським національним фондом і Адміністрацією природи і парків проводяться програми із ревізії ще вільних земель з метою зберегти найважливіші з них, але достатність цих мір залишається сумнівною[25].
Багато проблем пов'язані із швидким ростом населення у країні та пов'язаного з ним збільшення площі забудови та земель сільськогосподарського призначення. Країні бракує орних земель та прісної води.
Обмежені ресурси сільськогосподарських земель, дефіцит прісної води.
Спустелювання в районах поруч із пустелею, через знищення природного рослинного покрову та падіння рівня підземних вод.
Забруднення повітря промисловими підприємствами й транспортними засобами. Використання бідного на сірку палива в тепловій енергетиці знизило кількість діоксиду сірки у викидах, проте збільшення числа автомобілів на дорогах привело до нового джерела забруднення. Впроваджені останніми роками заборона на використання свинця (у складі тетраетилсвинцю) в добавках до бензину, початок використання каталітичних конвертерів та зменшення вмісту сірки дещо зменшили проблему, але нездатні її повністю вирішити[28].
Тверді побутові відходи. Збільшення кількості населення також привело до збільшення кількості твердих відходів. На початку XXI століття більшість нелегальних звалищ було знищено та замінено контрольованими та безпечними для навколишнього середовища. Проте невеликі розміри країни обмежують створення звалищ, і зараз уряд намагається максимально просувати програми перероблення відходів[28].
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Ізраїлю можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
Середземноморська прибережна рівнина простягається уздовж східного узбережжя від кордону з Ліваном на півночі до сектора Газа на півдні[15]. Прибережна рівнина досить родюча із достатньою зволоженністю, історично була небезпечною щодо малярії. Рівнину перетинають кілька коротких струмків, з яких постійні протягом всього року лише два: Яркон і Кішон[15]. Вирощують цитруси та виноград[15]. Цей район зазвичай поділяють на п'ять окремих частин.
Західна Галілея простягається від поселення Рош-ха-Нікра на півночі до міста Хайфа на півдні. Це родючий район, берегова лінія поруч з яким формує затоку Хайфа, вона дуже порізана, із численними невеликими острівцями неподалік[29]. Решта берегової лінії порізана слабко і не має природних гаваней.
Рівнина Шарон південніше міста Зіхрон-Яаков до струмка Яркон та міста Тель-Авів, це найнаселеніший район країни. На південь до поселення Нахал-Шікма простягається Центральна прибережна рівнина.
Юдейська рівнина (Західний Неґев, Шфела) — найпівденніша частина прибережної рівнини. Північна частина цієї ділянки, Бесор, вкрита саваною та досить густо населена, тоді як південна частина, Аґур-Халуца, населена дуже мало[29].
Центральні пагорби простягаються на схід від Прибережної рівнини[15]. На півночі ці гори утворюють нагір'я Галілею, підвищену рівнину висотою в середньому 600—700 м На південь від Галілеї, на території правого берегу річки Йордан, знаходяться пагорби Самарії висотою близько 800 м, розділені численними родючими долинами, такими як Їзреел[15]. На південь від Єрусалима, знову на території Західного берегу, знаходяться пагорби Юдеї, середні висоти 610 м[15].
Пустеля Неґев займає всю південну частину країни, загальна площа 12 тис. км², що становить близько половини території держави[15]. Пустеля дещо перекривається з іншими топографічними районами країни, включаючи низовини на сході, пагорби в центрі та долину Арава на заході[15]. На території пустелі виділяють п'ять регіонів[30]:
Північний Неґев отримує щороку близько 300 мм атмосферних опадів та має відносно родючі ґрунти.
Західний Неґев отримує близько 250 мм опадів, його ґрунти більш піщані.
Центральний Неґев отримує близько 200 мм опадів, ґрунти тут щільніші, непроникні для води, через що ерозія ґрунту значна.
Південний Неґев — посушлива зона з високими піщаними пагорбами й рівнинами, порізана каньйонами і ваді (руслами річок, які заповнюються водою в певні сезони). Зимові дощі тут часто спричиняють повені. Ще південніше - район голих вершин і кратерів, кам'янистих плато, де клімат сухіший і гори вищі[31].
Високогір'я Рамат-га-Неґев знаходиться на висоті між 370 і 520 м над рівнем моря. Зимові та літні температури тут найбільш екстремальні. Ця територія отримує близько 100 мм опадів щороку, ґрунти бідні та засолені.
Долина Арава на кордоні з Йорданом найпосушливіша, вона отримує не більше 50 мм атмосферних опадів на рік[30].
↑Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 5 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
(рос.)Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Парк імені Ю. М. Лужкова 55°39′43″ пн. ш. 37°39′14″ сх. д. / 55.66194444447177858° пн. ш. 37.653888888916775° сх. д. / 55.66194444447177858; 37.653888888916775Координати: 55°39′43″ пн. ш. 37°39′14″ сх. д. / 55.66194444447177858° пн. ш. 37.653888888916775° сх. д. / 55.66194444447177858; 37.653...
Pour les articles homonymes, voir Gut. Serge GutPortrait de Serge Gut dans Franz Liszt, der Unvollendete, documentaire de Ute Gebhardt, Mitteldeutscher Rundfunk, 2010.BiographieNaissance 25 juin 1927BâleDécès 31 mars 2014 (à 86 ans)SuresnesNom de naissance René Serge GutNationalité françaiseActivités Compositeur, historien de la musique, musicologue, professeur d'universitéAutres informationsA travaillé pour Université de Parismodifier - modifier le code - modifier Wikidata Se...
كالينداسكو الإحداثيات 45°05′00″N 9°36′00″E / 45.083333333333°N 9.6°E / 45.083333333333; 9.6 [1] تقسيم إداري البلد إيطاليا[2] التقسيم الأعلى مقاطعة بِيَشِنزة خصائص جغرافية المساحة 36.94 كيلومتر مربع (9 أكتوبر 2011)[3] ارتفاع 55 متر عدد السكان عدد ال
Computational problem Boolean example circuit The Circuit Value Problem (or Circuit Evaluation Problem) is the computational problem of computing the output of a given Boolean circuit on a given input. The problem is complete for P under uniform AC0 reductions. Note that, in terms of time complexity, it can be solved in linear time simply by a topological sort. The Boolean Formula Value Problem (or Boolean Formula Evaluation Problem) is the special case of the problem when the circuit is a tr...
Football clubBasildon TownFull nameBasildon Town Football ClubFounded1946; 77 years ago (1946)GroundRookery Hill, CorringhamCapacity3,500 (160 seated)[1]ChairmanRobert MoorcraftManagertbaLeagueEastern Counties League Division One South2022–23Eastern Counties League Division One South, 2nd of 19 Home colours Basildon Town Football Club is a football club based in Basildon, England. They are currently members of the Eastern Counties League Division One South and play...
Zoo YorkTypeSubsidiaryTraded asNasdaq: ICONIndustrySkate TextileFounded1993; 30 years ago (1993)FoundersRodney SmithEli Morgan GesnerAdam SchatzHeadquartersNew York, USArea servedWorldwideProductsSkate boards, t-shirts, hoodies, windbreakers, hats, fanny packsParentIconix Brand GroupWebsitezooyork.com Zoo York is an American company focused on the skateboarding market. The company currently commercializes skateboards, t-shirts, hoodies, windbreakers, hats, fanny packs.&...
В'єкес Vieques Герб Прапор Інші муніципалітети Пуерто-Рико Країна США Територія Пуерто-Рико Населення (2010) - повне 9 301 (76-е з 78) - густота 68,9 ос./км² (76-е з 78) Площа - повна 135 км² Висота - максимальна 37 м - мінімальна 37 м Часовий пояс UTC-4 Дата заснування 1843 �...
Шаблон:Міст: невідомі параметри: |на мапі яндекс= Старий містАмурський міст Старий містСтарий міст 48°29′12″ пн. ш. 35°01′37″ сх. д. / 48.48691300002777638° пн. ш. 35.02713900002777336° сх. д. / 48.48691300002777638; 35.02713900002777336Координати: 48°29′12″ пн. ш. 35°01′37″ сх. д...
هذا التصنيف مخصص لجمع مقالات البذور المتعلقة بصفحة موضوع عن طريق فلسطيني. بإمكانك المساعدة في توسيع هذه المقالات وتطويرها. لإضافة مقالة إلى هذا التصنيف، استخدم {{بذرة طريق فلسطيني}} بدلاً من {{بذرة}}. هذا التصنيف لا يظهر في صفحات أعضائه؛ حيث إنه مخصص لصيانة صفحات ويكيبيديا فقط.
Actions of Siam in World War I The Siamese Expeditionary Force, 1919 Paris Victory Parade. The Kingdom of Siam, now known as Thailand, is one of the lesser known participants in World War I. Siam contributed to the fight against the Central Powers in one of the critical campaigns of the war. It sent an Expeditionary Force to France to serve on the Western Front. At the start of the war in 1914, Siam declared their neutrality. The Kingdom maintained this status until July 1917 when it declared...
Italian bike racing team Casa Vini Caldirola (or the Caldirola Wine House) sponsored an Italian professional road bicycle racing team between 1998 and 2004, with a gap in 2002, where the main sponsor was Tacconi Sport. In 2005 the team was formally disbanded, but many riders continued in the new Liquigas-Bianchi UCI ProTour team. Team name As professional racing teams change name with their sponsors, the name of the team has varied in its lifetime. Year Name 2004 Vini Caldirola–Nobili Rubin...
I liga seria A 2004/2005 2003/2004 2005/2006 Szczegóły Państwo Polska Organizator PZPS Edycja LXIX Liczba zespołów 10 Termin 16.10.2004 – 28.04.2005 Zwycięzca Winiary Kalisz I liga seria A polska w piłce siatkowej kobiet 2004/2005 - 69. edycja rozgrywek o mistrzostwo polski w piłce siatkowej kobiet. Ostatni sezon, w którym rozgrywkami najwyższej klasy ligowej żeńskiej siatkówki zarządzał PZPS. System rozgrywek Etap I – dwurundowa faza zasadnicza, przeprowadzona w form...
2021 Cuban Sci-fi film Blue HeartDirected byMiguel CoyulaWritten byMiguel CoyulaProduced byMiguel Coyula, Lynn CruzStarringLynn Cruz, Carlos Gronlier, Héctor Noas, Mariana Alom, Aramis Delgado, Fernando PérezCinematographyMiguel CoyulaEdited byMiguel CoyulaMusic byDika Chartoff, Ivan Lejardi, Miguel CoyulaRunning time143 minutesCountryCubaLanguagesSpanish, English, Japanese, Russian, Chinese Blue Heart (Spanish: Corazón Azul) is an independent sci-fi Cuban film directed by Miguel Coyula, s...
Allium nevadense Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae Divisi: Tracheophyta Kelas: Liliopsida Ordo: Asparagales Famili: Amaryllidaceae Genus: Allium Spesies: Allium nevadense Nama binomial Allium nevadenseS.Watson Allium nevadense adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Amaryllidaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Asparagales. Spesies Allium nevadense sendiri merupakan bagian dari genus bawang Allium.[1] Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitka...
أم العظائم جبال أم العظائم في الشتاء خريطة البلدية الإحداثيات 36°02′02″N 7°36′09″E / 36.03388889°N 7.6025°E / 36.03388889; 7.6025 [1] تقسيم إداري البلد الجزائر ولاية ولاية سوق أهراس دائرة دائرة أم العظائم عدد السكان (2008[2]) المجموع 8٬539 معلومات أخرى منطقة زمن...
Sede histórica de la Caja de Pensiones en la Vía Layetana de Barcelona. Antiguo emblema de la Caja de Pensiones, en la reja de un inmueble. La Caja de Pensiones para la Vejez y de Ahorros de Cataluña y Baleares (en idioma catalán Caixa de Pensions per a la Vellesa i d'Estalvis de Catalunya i Balears), más conocida como Caja de Pensiones, primero, y la Caixa, después, fue una caja de ahorros fundada en abril de 1904 por el abogado Francisco Moragas Barret, primer director general, y por ...
Bosque mixto de Europa central Ecozona: PaleárticaBioma: Bosques templados de frondosas y mixtosExtensión: 731 200 km2Estado de conservación: En peligro críticoPaíses Alemania Alemania - Austria Austria - Bielorrusia BielorrusiaLituania Lituania - Moldavia Moldavia - Polonia PoloniaRepública Checa República Checa - Rumania Rusia - Ucrania Ucrania Ecorregiones – WWF Mapa de Bosque mixto de Europa central [editar datos en Wikidata]...
2005 action-adventure game 2005 video gameGod of WarNorth American cover artDeveloper(s)Santa Monica StudioPublisher(s)Sony Computer EntertainmentDirector(s)David JaffeProducer(s)Shannon StudstillDesigner(s)David JaffeProgrammer(s)Tim MossArtist(s) Charlie Wen Terry Smith Steve Scat Caterson Dave Matthews Erik San Juan Louis Lu Writer(s) Marianne Krawczyk Alexander Stein David Jaffe Keith Fay Composer(s) Gerard Marino Mike Reagan Ron Fish Winifred Phillips Winnie Waldron Cris Velasco Marcello...
18th Battalion, Royal Fusiliers100th Light Anti-Aircraft Regiment, RACap badge of the Royal ArtilleryActive21 March 1940 – 8 January 1945Country United KingdomBranch British ArmyRoleInfantryAir defenceSizeBattalionRegimentPart of56th (London) Infantry DivisionEngagementsOperations Vulcan and StrikeOperation AvalancheBattle of AnzioOperation OliveMilitary unit The 100th Light Anti-Aircraft Regiment, Royal Artillery, (100th LAA Rgt) was an air defence unit of the British Army during...
Ministerio Federal de Vivienda, Desarrollo Urbanístico y Construcción Logo del BMWSBLocalizaciónPaís Alemania y Alemania OccidentalInformación generalJurisdicción AlemaniaTipo ministerio federal de Alemania y ministerio de ConstrucciónSede Schloss DeichmannsaueOrganizaciónMinistros Klara Geywitz (Ministra Federal de Vivienda, Desarrollo Urbanístico y Construcción)Depende de Gobierno federal de AlemaniaHistoriaFundación 8 de diciembre de 2021Disolución 27 de octubre de 1998Sit...
.jpg)
.jpg)
