Турки

Турки
Деякі з відомих або плідних турків з усього світу
Самоназва	тур. Türkler
Кількість	80 млн
Ареал	Туреччина: 60 000 000-65 000 000[1][2][3][4]  Німеччина: 3 500 000-4 000 000[5][6][7]  Сирія: 750 000-3 500 000[8][9][10][11]  Алжир: 600 000-3 300 000[12][13][14]  Ірак: 500 000-3 000 000[15][16][17]  Болгарія: 588 000-800 000[18][19][20]  США: 500,000 [21][22][23]  Франція: 500 000 [24][25]  Велика Британія: 500 000[26][27][28]  Нідерланди: 400 000-500 000[29][30][31]  Австрія: 350 000-500 000[32][33][34]  Австралія: 300 000[35]  Канада: 190 000[36]  Бельгія: 200 000[37][38]  Греція: 120 000-130 000[39][40][41]  Швейцарія: 120 000[42]  Швеція: 100 000-150 000[43][44]  Росія: 105 058 (2010)[45] Данія: 60 000[46]  Румунія: 28 226-80 000[47][48][49]  Італія: 21 000[50][51]  Казахстан: 97 015 (2009)[52]  Киргизстан: 39 534 (оц. 2011)[53]  Азербайджан: 38 000 (2009)[54]  Україна: 8 844(2001)[55]
Входить до	тюрки
Мова	Турецька
Релігія	переважно Іслам

Території мешкання турків (1911)

Ту́рки або турчини (тур. Türkler) — народ загальною чисельністю близько 70 млн осіб родом із Середнього Сходу, основне населення Туреччини.

Історія

Предки турків — огузи — почали переселятися з Середньої Азії на територію Туреччини близько 1000 років тому, асимілюючи корінне населення, представлене греками на заході (Іонія, Каппадокія), а також курдами і вірменами на сході (Кілікія). До складу турецького народу також увійшли яничари, що комплектувалися з хлопчиків балканських народів, у тому числі слов'ян.

Релігія

Турки сповідують Іслам

Турецька діаспора

Історично найвідоміша турецька діаспора існувала в Кримському ханстві — васальній державі Османської імперії. Проте до XVIII століття, коли Крим окупувала Російська імперія, турки майже повністю інтегрувалися в кримськотатарський етнос. Під сильним впливом османської мови склався південний діалект кримськотатарської мови (два інші діалекти, що мають кипчацьке походження, помітно відрізняються від нього лексично і граматично).

Зараз найбільша турецька діаспора є в країнах, що раніше входили до складу Османської імперії. У арабських країнах (країни Магрибу, Єгипет, Сирія, Ірак) турки не відчувають релігійного тиску, проте в той же час їх можливість вивчати рідну мову і підтримувати культурні зв'язки з Туреччиною серйозно обмежується.

Набагато гірше становище турків у немусульманських країнах. Однією з причин є історична пам'ять: Османська імперія проводила агресивну політику відносно немусульманських народів. Погане ставлення до турків поширюється і на місцевих жителів, яких було отуречено або які прийняли іслам — наприклад, на мусульман у Боснії.

Турки-месхетинці, що жили в Грузії, неодноразово наражалися на гоніння. 1944 року разом із деякими іншими народами вони були депортовані. В наш час турки-месхетинці проживають у Туреччині та країнах ЄС.

Вельми неприязне ставлення до турків дотепер поширене і на побутовому, і на офіційному рівні в Греції, Вірменії і Болгарії. У Болгарії за часів правління Тодора Живкова було зроблено спробу насильницької «інтеграції» турків у болгарське суспільство.

Турецька діаспора в Німеччині утворилася в результаті «економічного дива» 1960-х рр., коли в результаті економічного зростання зріс попит на робочу силу, тоді як населення Німеччини не тільки не росло, але навіть зменшувалося. У зв'язку з цим до Німеччини прибула велика кількість турків. Відбувалися зіткнення між турками і німецькими націоналістами. Проте в 1990-х рр. ситуація стала поліпшуватися, хоча вона все ще далека від ідеалу — німецький уряд почав цілеспрямовану програму з інтеграції турків у німецьке суспільство при збереженні їхньої національної ідентичності.

На Кіпрі в результаті невдалої спроби приєднання острова до Греції і блискавичної війни 1974 року, що відбулася за тим, утворилася невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру, звідки були вигнані греки, а їхнє майно перейшло до турків. У той же час багато турків було вимушено покинути грецьку частину острова. 2004 року Кіпр було прийнято в ЄС без північної (турецької) частини. На референдумі турки проголосували за об'єднання острова, проте греки проігнорували референдум, оскільки на голосування не було винесено важливе для них питання про реституцію власності.

У 1990-х рр. у зв'язку зі збільшенням торговельних контактів між Україною та Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні. У Києві відкриваються туркомовні дитячі садки і школи.

Культура

Кулінарія

Турецька кулінарія з часів Османської імперії ввібрала в себе найкращі досягнення грецької, арабської кухні, що стало причиною її надзвичайного багатства і різноманітності. Кочовий спосіб життя стародавніх турків, нерозривно пов'язаний зі тваринництвом, зумовив велику різноманітність м'ясних страв, найвідомішими з яких є кебаб (ягня на рожні) і кебабпчис. З тієї ж причини йогурт міцно увійшов в число традиційних приправ до страв, а також як самостійний напій. Під упливом італійської кухні набула великого поширення так звана турецька піца. Оливкова олія є інгредієнтом багатьох турецьких страв і широко використовується в приготуванні їжі.

Серед напоїв популярні чай та кава по-турецьки.

Примітки

1. Milliyet. 55 milyon kişi 'etnik olarak' Türk. Процитовано 21 липня 2011.
2. KONDA Research and Consultancy, Social Structure Survey 2006
3. Library of Congress – Federal Research Division. Country Profile: Turkey (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
4. CIA. The World Factbook. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2017-09-20 у Wayback Machine.]
5. European Institute. Merkel Stokes Immigration Debate in Germany. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 15 листопада 2010. [Архівовано 2014-07-09 у Wayback Machine.]
6. Kötter, I; Vonthein, R; Günaydin, I; Müller, C; Kanz, L; Zierhut, M; Stübiger, N (2003), Behçet's Disease in Patients of German and Turkish Origin- A Comparative Study, у Zouboulis, Christos (ed.) (ред.), Advances in Experimental Medicine and Biology, Volume 528, Springer, с. 55, ISBN 0306477572
7. Haviland, William A.; Prins, Harald E. L.; Walrath, Dana; McBride, Bunny (2010), Anthropology: The Human Challenge, Cengage Learning, с. 675, ISBN 0495810843
8. Özkaya, 2007, 112.
9. International Strategic Research Organization, An Aspect that Gets Overlooked: The Turks of Syria and Turkey, архів оригіналу за 11 березня 2016, процитовано 2 лютого 2013 [Архівовано 2016-03-11 у Wayback Machine.].
10. A unified Syria without Assad is what Turkmen are after, Today's Zaman, процитовано 2 лютого 2013^{[недоступне посилання з травня 2019]}.
11. ORSAM Report No: 83, The Turkmens of Syria, Quoted from page 16 (in Turkish): "Değişik kaynaklar ve saha çalışmasında elde edilen verilerden yola çıkarak Suriye Türkmenlerinin toplam nüfusu 3,5 milyon civarındadır."
12. Turkish Embassy in Algeria, 2008, 4.
13. Oxford Business Group, 2008, 10.
14. Zaman. Türk’ün Cezayir’deki lakabı: Hıyarunnas!. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 18 березня 2012. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
15. Park, 2005, 37.
16. Phillips, 2006, 112.
17. Taylor, 2004, 28.
18. National Statistical Institute of Bulgaria (2011). 2011 Population Census in the Republic of Bulgaria (Final data) (PDF). National Statistical Institute of Bulgaria.
19. Sosyal, 2011, 369.
20. Bokova, 2010, 170.
21. Encyclopedia of Cleveland History. Immigration and Ethnicity: Turks. Процитовано 7 лютого 2010.
22. The Washington Diplomat. Census Takes Aim to Tally'Hard to Count' Populations. Процитовано 5 травня 2011.
23. Farkas, 2003, 40.
24. Leveau та Hunter, 2002, 6.
25. Fransa Diyanet İşleri Türk İslam Birliği. 2011 YILI DİTİB KADIN KOLLARI GENEL TOPLANTISI PARİS DİTİB’DE YAPILDI. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012. [Архівовано 2012-01-07 у Wayback Machine.]
26. Home Affairs Committee, 2011, 38
27. UK immigration analysis needed on Turkish legal migration, say MPs. The Guardian. 1 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.
28. Federation of Turkish Associations UK (19 червня 2008). Short history of the Federation of Turkish Associations in UK. Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
29. Netherlands Info Services. Dutch Queen Tells Turkey 'First Steps Taken' On EU Membership Road. Архів оригіналу за 13 січня 2009. Процитовано 16 грудня 2008. [Архівовано 2009-01-13 у Wayback Machine.]
30. Dutch News. Dutch Turks swindled, AFM to investigate. Процитовано 16 грудня 2008.
31. Türkiye Büyük Millet Meclisi, 2008, 11.
32. Turkey's ambassador to Austria prompts immigration spat. BBC News. 10 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
33. Andreas Mölzer. In Österreich leben geschätzte 500.000 Türken, aber kaum mehr als 10–12.000 Slowenen. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 16 жовтня 2011. [Архівовано 2018-12-25 у Wayback Machine.]
34. CBN. Turkey's Islamic Ambitions Grip Austria. Процитовано 16 жовтня 2011.
35. Avustralya’dan THY’ye çağrı var. Milliyet. 12 березня 2013. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 травня 2013. [Архівовано 2018-12-25 у Wayback Machine.]
36. 2006 Census of Canada: Topic-based tabulations | Ethnic Origin (247), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3) and Sex (3) for the Population of Canada, Provinces, Terr …. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2016. [Архівовано 2018-12-25 у Wayback Machine.]
37. King Baudouin Foundation, 2008, 5.
38. De Morgen. Koning Boudewijnstichting doorprikt clichés rond Belgische Turken. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2010.
39. Republic of Macedonia State Statistical Office, 2005, 34.
40. Knowlton, 2005, 66.
41. Abrahams, 1996, 53.
42. The Federal Authorities of the Swiss Confederation. Diaspora und Migrantengemeinschaften aus der Türkei in der Schweiz (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2013. Процитовано 16 грудня 2008. [Архівовано 2013-09-14 у Wayback Machine.]
43. Swedish International Development Cooperation Agency. Turkiet är en viktig bro mellan Öst och Väst. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
44. Businessman invites Swedes for cheap labor, regional access. Hürriyet Daily News. Процитовано 14 квітня 2011.
45. Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения РФ 2010. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 2 лютого 2016.
46. Statistikbanken. Danmarks Statistik. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 17 грудня 2011. [Архівовано 2012-07-14 у Archive.is]
47. National Institute of Statistics, 2011, 10.
48. Phinnemore, 2006, 157.
49. Constantin, Goschin та Dragusin, 2008, 59.
50. Sabah. Eyvah Türkler geldi!. Процитовано 24 жовтня 2011.
51. ntvmsnbc. Roma'da bir Türk Film Festivali. Процитовано 24 жовтня 2011.
52. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения.rar)
53. National Statistical Committee of Kyrgyz Republic 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 2 лютого 2016. [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.]
54. Ethnic composition of Azerbaijan: 2009 census. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2016.
55. &n_page=5 Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины.