Велика частина данців також вільно володіє англійською, проте уявлення, що вона є другою мовою (тобто використовується в повсякденному житті), є помилкою.
Німецька мова є офіційною мовою меншин на території Південної Ютландії (в регіоні Південна Данія), яка була частиною Німецької імперії і перейшла до Данії за умовами Версальського мирного договору. У Південній Ютландії живе близько 15 — 20 тисяч етнічних німців, з яких близько 8 тисяч повсякденно говорить німецькою або шлезвігською, діалекті нижнесаксонскої мови. Шлезвігський діалект серйозно відрізняється від стандартної німецької мови. За межами Південної Ютландії німецьку мову використовують в церкві Св. Петра в Копенгагені, на сайті цієї церкви і школи при церкві[1].
Ґренландська мова є основною розмовною мовою 54 тисяч інуїтів, які проживають в Ґренландії, що є автономною територією. Близько 7 тисяч осіб говорить ґренландською мовою в континентальній Данії.
Фарерська, як і данська — одна зі скандинавських мов. Фарерська мова є основною мовою Фарерських островів, самоврядної території королівства. Фарерською також говорять фарерські іммігранти в континентальній частині Данії.