Офіційною назвою міста є Луга́нськ [ɫʊˈɦɑɲsʲk]. Назва Луганське [ɫʊˈɦɑɲsʲke] походить за назвою річки Лугань. Гідронім походить від слова луг (річка має широку лугову заплаву)[5]. За іншою інтерпретацією, гідронім має тюркське походження, про що свідчить стара назва річки Луган (Лаган)[6].
Якщо брати за відлік історії міста дозвіл на закладення заводу 1795 року, то першу назву — Луганський Завод, селищу було надано 1797 року, вона проіснувала до 1882 року, коли було об'єднано Кам'яний Брід та Луганський Завод в єдине місто Луганське. Варто завважити, що до Української революції українська мова не мала у Російській імперії жодного офіційного статусу, а отже й назви міст затверджували російською, натомість українська мова таки існувала в народному вжитку. Відповідно, і наведені вище назви українською можуть бути лише довільні. Перший загальноукраїнський правопис містив окремий пункт щодо географічних назв на кшталт Луганського[7].
У 1933 році за новим правописом назва міста Луганське перетворилася на Луганськ. Попри це, назва Луганське вживалася і надалі в авторитетних виданнях, на які не міг уплинути правопис 1933 року, наприклад Енциклопедія українознавства[8], і зберігається подекуди й досі.
У 1935 році місто перейменувано у Ворошиловград, на честь радянського військового й політичного діяча, чия діяльність була пов'язана і з Луганськом. За німецької влади під час Другої світової війни, що трималася в місті менше року, тривав поступ до повернення історичної назви міста.
У 1958 році місто знову перейменовано в Луганськ, причиною стало прийняття постанови про те, що населені пункти не можна називати на честь живих людей. Та вже у 1970 році, після смерті Климента Ворошилова (за влади Леоніда Брежнєва) місто знову отримало назву Ворошиловград". За так званої Перебудови1990 року місту відновлена історична назва Луганськ[9].
На противагу кримським татарам та запорозьким козакам землі на схід від Бахмуту відторгаються царським урядом під військові поселення для вихідців із Балкан на чолі з Шевичем та Райком Депрерадовичем — Слов'яносербію, серед шанців якої і Кам'яний Брід, і Вергунка. 1775 року відбувається ліквідація Запорозької Січі, що передало ці землі під повний контроль державний інституцій Російської імперії.
Вибір конкретного місця для будівництва та саме будівництво були доручені шотландському підприємцю Карлу Гаскойну. Завод (названий спочатку Катеринославським, а 1797 — Луганським) заклали поруч із селищем Кам'яний Брід. На новобудову запросили майстрів з Великої Британії, а також прибувших кваліфікованих робітників (разом з їхніми родинами, всього 575 осіб) з Олонецьких і Липецьких заводів Російської імперії. Для допоміжних робіт до заводу приписали селян ближніх державних сіл: Фащівки, Оріхового, Петропавлового і Городища. На будівництво (в цілому воно продовжувалося майже 10 років) залучали військовослужбовців та засланих.
Завод випускав військову продукцію (гармати) для Чорноморського флоту та військ, розташований на півдні Російської імперії (особливо відзначився в період Кримської війни (1853—1856)). У міжвоєнний час виготовляв також на приватні замовлення сільськогосподарську техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових заводів тощо. 1821 року селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле. Напередодні 1861 року тут мешкали 9 тис. осіб.
9 листопада1882 року Луганський Завод із прилеглим селищем Кам'яний Брід отримав статус міста і назву Луганськ, ставши повітовим центром Слов'яносербського повітуКатеринославської губернії. Сільські громади Луганського Заводу й Кам'яного Броду декілька років марно домагалися скасування цього рішення[10].
За даними перепису 1897 року, у місті мешкало 20404 особи[11]. Рідну мову вказали російську — 13 907, українську — 3 902, єврейську — 1 449. За віросповіданням[джерело?]: 70 % — православні, 20 % — євреї, 4 % — католики (переважно поляки), 4 % — лютерани (переважно німці). Економічний бум кінця XIX — початку XX століття в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні Першої світової війни Луганськ налічувалось вже 68,5 тис. жителів).
Як робітничий центр Луганськ 1917 року активно підтримав владу рад (6 червня1924 року ЦБК СРСР «за революційні заслуги» нагородив місто орденом Червоного Прапора). У березні 1918 року зараховується до Половецької землі незалежної України. На початку 1919, наприкінці 1919 й на початку 1920 року Луганськ — адміністративний центр Донецької губернії. Українська влада майже не контролювала місто і опонентами більшовиків тут були донські козаки. Місто було центром Донецької губернії нетривалий час: з 14 січня до 12 жовтня 1920 року, а надалі ця роль перейшла до Бахмута.
Під час Української революції Луганськ входить до складу Української Народної Республіки в складі адміністративно-територіальної одиниці Половецька земля з центром у Бахмуті. На 1-й Всеукраїнський з'їзд рад, який проходив в Києві з 4 по 6 грудня 1917 роки від Луганська були відправлені двоє робітників. Під час Першої радянсько-української війни місто опиняється під більшовицькою окупацією. У лютому 1918 року в Луганську відбувся з'їзд рад Луганського гірничого району. На з'їзді було обрано виконавчий комітет рад. Невдовзі цей виконком об'єднався з виконкомом Луганської (міської) ради робітничих депутатів. Спільно вони утворили Луганську раду народних комісарів, яку очолив Юрій Лутовінов. Наприкінці квітня — на початку травня 1918 року Луганськ було звільнено від більшовиків та відновлено владу УНР.
5 листопада 1918 року, відповідно до усної домовленності між Скоропадським і Красновим, Луганськ зайняв 9-й Донський козачий полк на чолі з Барміним який прийняв усю повноту влади у місті і повіті. Окрім козаків в місті знаходився офіцерський добровольий полк на чолі з Кузьміним, частина 3-го Гайдамацького піхотного полку яким на підкріплення прибув батальон січових стрельців на чолі з полковником Свидницьким[12].
У грудні 1918 року союзні Україні німецькі частини покинули Луганськ, а місто захопили частини 2-ї Донської дивізії під командуванням Петра Коновалова. У грудні 1918 — січні 1919 року на околицях Луганська наростав повстанський рух, місцеве населення не було задоволене новими порядками. Згодом, місто остаточно перейшло під радянську окупацію.
З 17 липня1942 по 14 лютого1943 року місто перебувало під тимчасовою націонал-соціалістичною владою. Цей нетривалий період позначився відродженням української культури в місті, зокрема й відновленням назви міста — Луганськ. Головною міською газетою стало україномовне «Нове життя» під редакторством Максима Бернацького[13], до війни — професора Ворошиловградського педінституту. Він був також завербований Євгеном Стаховим та очолив Луганський обласний провід ОУН. Мережу організації було розгорнуто по всій області.
І все ж відчувалося, що Україна ще не вмерла в душах багатьох людей. Якось в Луганську пішов до цирку. Факір показував різні фокуси: то голуба витягував з порожньої скриньки, то склянку, то ще щось. А наприкінці витягнув хоруговку синьо-жовтого кольору. Мене це дуже потішило тоді: отже, Луганськ не безнадійний!
Відновлено україномовне навчання — шкільна освіта в місті на цей час переведена на українську мову. Також діяла капела бандуристів та інші творчі гурти. Задля недопущення епідемії відкрито станцію швидкої допомоги, кілька лікарень та диспансерів. Після взяття міста Червоною армією цих діячів (в тому числі Максима Бернацького) було засуджено до страти[15].
Після зміцнення Микити Хрущова на партійній верхівці та розправи над сталіністським «Антипартійним угрупованням», до якого входив і Климент Ворошилов, місту відновлена історична назва Луганськ. За влади Леоніда Брєжнєва перейменоване у Ворошиловград, область — на Ворошиловградську, після смерті Климента Ворошилова. 1972 року футбольний клуб «Зоря» став чемпіоном СРСР з футболу. Це був перший чемпіон СРСР із міста, яке не було столицею республіки. 4 травня 1990 року місту відновлена назва Луганськ, а області — Луганська.
У Незалежній Україні
На початку XXI століття в місті працювало 87 промислових підприємств (провідна галузь — машинобудування). Водночас воно стало великим культурним і науковим центром. 1998 року населення міста, за деякими даними, становило 528 000 осіб. За переписом населення 2001 року — 463 000 осіб.
21 вересня 2007 року залізничну станцію Луганськ електрифіковано в складі дільниці Дебальцеве — Луганськ.
у 2012 році відкрито Палац спорту місткістю 2500 глядачів, запущено новий трамвай. 2013 року відкрито Льодову арену за програмою «Хокей України». Того ж року зупиняється Якубовський трубний завод.
Наприкінці листопада 2013 та 2014 роках, під час Революції гідності, в місті відбуваються мітинги на підтримку Євромайдану. 24 листопада в центрі Луганська, на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку близько 100 осіб висловили свою підтримку євроінтеграції. Перешкодити акції намагались донські козаки, які виступали проти зближення України з Європейським Союзом[16]. Аби унеможливити проведення зібрань протестувальників різних таборів на центральній площі почався монтаж новорічної ялинки[17], хоча на початку листопада було ухвалене рішення про її встановлення на Ярмарковій площі (вул. Газети «Луганської правди»)[18]. 26 листопада 2013 року міськвиконком заборонив проведення масових акцій з 26 листопада 2013 по 14 січня 2014 року[19]. 1 грудня 2013 року в Луганську протести в центрі міста відновились. Мітинг проходив під гаслом: «Януковича у відставку!»[20].
1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі. 12 червня почалося постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у російсько-українській війні на Донбасі. У липні українські сили почали масштабну операцію зі встановлення контролю над російсько-українським кордоном, створюючи силами декількох бригад 15-кілометрову зону вздовж кордону, контрольовану Збройними силами України і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з деблокування аеропорту й оточення Луганська. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з міста Олександрівська, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської[21]. Ввечері 4 липня бойовики обстріляли східний район Луганська Велика Вергунка та селище Станиця Луганська[22]. Бої за Луганський аеропорт продовжували точитися. В результаті наступу регулярних російських військ, 31 серпня відбувається остаточний штурм, після якого 1 вересня 2014 року речником штабу АТО було повідомлено про вихід українських військ з аеропорту[23]. За словами речника Андрія Лисенка, при виході десантники знищили 2—7 бронетранспортерів та танків[24][25].
На початок широкомасштабного російського вторгнення в Україну, Луганськ перебував в тимчасовій окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого 2022 року російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Луганську та окупованій частині області незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань[26]. З поновленням активної фази бойових дій, ЗСУ починаються уражати російські військові об'єкти на території міста. 10 липня 2022 року в Луганську пролунали вибухи на російських військових складах[27]. 13 липня 2022 року, вночі, ЗСУ нанесли авіаудар, внаслідок якого було розбито частину ППО російських проксі-військ та детонування снарядів на військовому арсеналі. Система ППО окупантів не змогла цьому протидіяти[28].
Місто займає територію в 25,5 тис. га, зокрема житлові квартали і мікрорайони — 3,9 тис. га. Найзаселеніші терени міста — між 48°30' та 48°40' пн. ш., 39°10' та 39°25' сх. д.
Підсоння
Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400—500 мм.
На луганській метеостанції зафіксована найхолодніша та найспекотніша температура повітря в Україні: +42,0°С (12 серпня 2010) та -41,9°С (8 січня 1935 року).
Із наданням Ворошиловграду статусу обласного центра у 1938 році виникло питання про оновлення міста, яке розпочалося після війни.
У 1950-х роках колишню околицю міста навколо Ярмаркового майдану забудовано новими адміністративними і громадськими будівлями. Так виникає нове середмістя.
Житлові масиви
Спочатку Луганськ територіально поділявся на вулиці та лінії. Згодом до міста приєднані селища (Дзержинського, Косіора, Олексіївське (нині — 3-й км), Промжилстрой, Тельмана, Цимлянське, Ювілейне) і «городки» (Гостра Могила, Новий, Старий, Пархоменка, Стандартний, Чапаєва, Щорса). З 1960-х років на його карті з'явились «квартали». Відтак ціла місцевість міста у Жовтневому районі в народі отримала назву «Квартала́». З 1962 року розбудовуються квартали «Молодіжний», «Жукова», «Ватутіна». У 1960—1980-х роках в житлових масивах оселилось близько 120 тисяч городян[31].
Останні мало поширені в інших містах України. Їхнім прототипом дехто вважає аналогічну систему з 29 ліній у Петербурзі на Васильєвському острові. 48 пронумерованих луганських ліній було закладено за доби Російської імперії, як мережу умовно паралельних «вулиць», при чому кожна лінія була тільки одним боком того, що заведено називати вулицями. Сучасна система ліній, після років радянської влади, суттєво втратила свою цілісність, нумерацію ліній було зведено до вуличної, об'єднавши суміжні лінії, тож їхня кількість скоротилася вдвічі, значну частину ліній було перейменовано на вулиці на честь переважно комуністичних діячів.
Населення Луганської міської ради станом на 1 січня 2014 року становило 463 287 осіб, зокрема м. Луганська — 424 113 осіб, підпорядкованих міській раді смт Катеринівка — 16 948 тис., м. Щастя — 12 629, м. Олександрівськ — 6 596 осіб. На початку 2014 року за чисельністю населення серед міст України Луганськ посідав 11 місце[32][33].
Чисельність населення міста значно зменшилася внаслідок бойових дій на Донбасі. У листопаді 2014 року орієнтовна чисельність населення міста була на рівні 333 тис. (на 22 % менше, ніж на початку року), у грудні 2014 року — 301 тис. (на 29 % менше, ніж на початку року)[34].
Динаміка національного складу населення Луганська за переписами, %
На позначення мешканців Луганська словники, зокрема ВТС СУМ,[38] фіксують два слова: основне луганець (жін. луганка) та другорядне луганчанин (луганчанка). Оскільки при творенні похідних слів від «Луганськ» підстав для виникнення ч перед наростком-ан- на українському ґрунті немає, то назву «луганчанин» треба вважати за таку, що виникла під впливом російської мови. Тож варто надавати перевагу першому (ч. луганець та ж. луганка).[39].
19 жовтня 1945 року утворено Ватутінський район[43], згодом приєднаний до Жовтневого району.
За радянської влади планувалося виокремлення 5-го району — Зарічного (із Артемівського), за Генеральним планом передбачалося створення Олександрівського району із західної частини Артемівського та земель області[44].
Економіка
Паровоз Ер-797-15 тепловозобудівного заводу (у 1949 році був збудований 1000-й післявоєнний паровоз)
З дня заснування й особливо останні 40 років Луганськ розвивався як місто з багатогалузевою промисловістю. У структурі промисловості переважають енергомісткі і фондомісткі галузі, на їхню частку припадає найбільша частина промислово-виробничих фондів.
На підприємствах міста є достатньо виробничих потужностей для задоволення потреби жителів у продовольчих товарах і товарах першої необхідності. У місті 87 промислових підприємств. Понад половину підприємств мають недержавну форму власності.
Швидкими темпами розвивається малий бізнес. З метою прискорення структурної перебудови виробництва, перепрофілювання його на випуск нових видів продукції, упровадження нової техніки і технології виробництва Луганське відділення Державного інноваційного фонду України укладає інноваційні договори. Попри складну економічну ситуацію, промислові підприємства міста активно працюють на зовнішньому ринку.
З 1964 року номери маршрутів громадського транспорту чітко розмежовані за видом транспорту, таким чином трамваї отримали номери від № 1, тролейбуси від № 51, міські автобуси від № 101, а приміські від № 151.
Станом на 2012 рік у Луганську діяло 9 регулярних трамвайних маршрутів, 5 регулярних та 1 нерегулярного тролейбусних маршрутів. З літа 2014 року рух трамваїв припинено, а контактну мережу демонтовано. 5 червня2015 року було запущено трамвай на маршруті № 5, однак, вже 7 червня рух було знову зупинено. За словами представників організації що контролює місто з 2014 року, поновлення трамвайного руху у місті не заплановано через низьку рентабельність[45].
Луганською кільцевою дорогою проходить найдовша європейська автомагістраль E40. Міжобласні та міждержавні пасажирські перевезення (до 2014 року) забезпечувалися залізничним та автобусним рухом із залізничного та автобусного вокзалів. Окремі приміські автобусні маршрути вирушають з автостанцій та стихійних кінцевих зупинок:
До 2014 року медичну допомогу населенню міста надавала 41 медична установа, у тому числі 35 лікувально-профілактичних.
Найвідомішим медичним закладом є Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака. Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, розташована у Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, у так званому Старому місті. Будівля сучасної водолікарні була споруджена на початку 1880-х років XIX століття для Гірничого відомства. Будівлю побудовано в стилі ампір.
Готель «Луганськ»
Один з найвідоміших готелів Луганська — Готель «Україна» (48°34′36″ пн. ш.39°17′44″ сх. д. / 48.576664° пн. ш. 39.295692° сх. д. / 48.576664; 39.295692, колишній «Жовтень», «Москва») зведено у 1947—1951 роках архітектором Йосипом Каракісом, за допомогою полонених німців, як робочої сили. Останній факт став приводом для популярної серед луганців оповіді про те, що готель своїм незвичним для радянської доби, ледве не готичним виглядом завдячує саме німцям. Інші популярні готелі — «Турист», «Еліт-комфорт», «Гостинний двір», «Дружба», «Ініціал» тощо.
Загальноосвітні установи
Середня загальноосвітня школа № 2
На 2010 рік майже в усіх школах навчання провадилось російською мовою. Викладання українською мовою здійснювалось у трьох школах, розташованих на околиці міста (школи № 21, № 31 та № 59), де загалом навчалось 845 учнів[53] Загалом в українських класах на 2010 рік мало змогу навчатися лише 13 % учнів, у російських — 87 %. Міносвіти України[54] та обласна адміністрація часто спричиняли тиск на батьків задля обрання ними викладання російською мовою[55][56].
В історичні перспективі розподіл мов часто був і протилежним. Зокрема, в 1935 році в Луганську було 25 шкіл, з них 22 були україномовними і лише 3 — російськомовними).
Вища школа
Інститут культури і мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка
В Луганську 6 стадіонів (найвідоміший — «Авангард») і спорткомплексів, 127 спортзалів. Серед футбольної спільноти місто відоме виступами клубу «Зоря», що брав участь у змаганнях найвищого рівня чемпіонатів України та СРСР, а також у міжнародних турнірах. Крім того, в Луганську знаходяться басейни (найвідоміший — «Юність»), дві льодових ковзанки («Пінгвін» та «Полюс»), у 2012 році відкрито палац спорту місткістю в 2500 людей. 2013 року відкрито льодову арену за програмою «Хокей України». За часів СРСР успіхів досягав баскетбольний клуб «Спартак».
Авіаційно-технічний музей. Один із трьох таких в Україні. Створений на основі ЛВВАУШ (Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів). У ньому зібрано майже всі моделі бойових літаків Військово-повітряних сил України. Чимала частина привезених експонатів транспортувалася в розібраному стані (частин, розібраних автогеном), після чого їх знову відновлювали на місці. Деякі моделі були доставлені своїм ходом[58] (містечко Гостра Могила).
МузейВолодимира Даля, біля якого встановлений пам'ятник Далю (вул. Володимира Даля, 12).
Петропавлівська церква. Початково дерев'яна, збудована у 1761 році. 1905 року на тому ж місці зведена кам'яна церква. У 1920—1930-ті роки у конфіскованому храмі влаштували кінотеатр «Безбожник». Після радянської боротьби з релігією була суттєво зруйнована, та побудована фактично наново. Розташована в Кам'янобродському районі[59].
Житловий будинок (XIX століття), вул. Даля, 7 (нині тут розташована поліклініка «водолікарня»).
Художня галерея (вул. Шевченка, 4).
Жіноча гімназія (XVIII століття побудови), вул. Поштова, 5 (нині — середня школа).
Станом на 2009 рік Луганськ має специфічні назви вулиць[60], що не існують в інших містах України та є протизаконними, оскільки суперечать чинному закону «Про мову в Українській РСР»:
Стаття 38. Мова топонімів і картографічних видань
В Українській РСР топоніми (назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і тощо) утворюються і подаються українською мовою.
Відповідно з рішенням шостої сесії Луганської міськради 24-го скликання від 24 грудня2002 року, офіційні українські назви значної кількості вулиць і провулків, навіть тих, що питомо українського походження, перетворені на назви російською мовою, записані українськими літерами, зокрема:
Проте, «перекручені» назви так і не прижилися. Наприклад, вулиця Совєтская в рекламі, на дороговказах, вивісках називається Радянська, Совєтська, Советська. Лише в офіційних документах специфічні назви вживають доволі послідовно. Останнім часом подібні незаконні випадки в Луганській області дедалі частішають, особливо щодо назв населених пунктів, серед них — Сіверодонецьк (нині як «Сєвєродонецьк») та Ірмине (нині як «Ірміно»).
Найбільших втрат релігійне життя міста зазнало за радянської доби, а власне у 1930-ті роки, коли було цілком зруйновано чи щонайменше понівечено геть усі релігійні (не лише православні) споруди міста Луганського. Єдиною залишеною церквою в околиці є Свято-Вознесенська церква, яка збереглась в містечку-сателіті Олександрівці, що нині підпорядковане Луганській міській раді.
У Луганську існували і громади українських незалежних церков (УПЦ КП та УГКЦ), що зазнавали постійних нападів з боку СБУ та інших державних структур.[61] За 2011—2013 роки на вул. Короленка 92 зведено Свято-Троїцький кафедральний собор, який було урочисто освячено 20 липня 2013 року Патріархом Київським і Всієї Руси-України Філаретом.[62] Поруч побудовано єпархіальне управління.[63][64]. Окрім нього, на території міста були дві менші церкви УПЦ КП (2009): Храм «Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього» (за адресою вул. Урицького, 80г) та храм Михаїла-Архангела, що знаходиться у Малій Вергунці на вул. Ленінградській.
Найактивнішою в наш час (2013 рік) греко-католицькою громадою міста є Храм «Царя Христа», парохом якої є о. Михайло Ющишин — знаходиться за адресою вул. Баумана, 35. Подібно до церков УПЦ КП є осередком для патріотичної громади Луганська.[66]
Римо-католики у Наталівському провулку. Більшовики заснували громаду 1902 року. Костел звели 1904 року, закрили його 1929 року. Парафіянами є українці, поляки.
Завдяки популярності Луганська як університетського міста серед іноземців, частину прихожан-католиків становлять також студенти з Нігерії, Індії та інших країн. Служби проводяться англійською, російською та французькою мовами.
У Луганську діє Каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії
На рубежі XIX—ХХ століть у місті було збудовано три синагоги: Хоральна (головна), Литовська на вул. Банківській і Реміснича на вул. Конюшенній (нині — Луначарського). Усі синагоги зруйновані.
Медійний простір Луганська представлений місцевими телеканалами («Ірта», «ЛОТ», «ЛКТ»), радіостанціями та газетами. Станом на 2013 рік у місті працювала Луганська обласна державна телерадіокомпанія.
FM-радіостанції
Через окупацію міста мовлення всеукраїнських и регіональних радіостанцій припинено.
У Луганську друкувалося понад 25 газет і журналів. На звання найдавнішої з нинішніх місцевих газет претендує «Луганская правда» (або «Ворошиловградська правда», відповідно до назви міста на той час), що видається з 1917 року і прнині. Газета розповсюджується російською мовою, єдиним періодом, коли вона виходила українською, була доба радянської українізації.
Як державні (обласні та міські), так і приватні газети, видаються російською мовою, лише іноді з україномовними статтями.
Міська символіка
Марка Укрпошти із серії «Герби міст України» — «Луганськ» (1995 рік)
Символами міста є прапор та герб. Герб Луганська спочатку з'явився як герб чавуноливарного заводу. 22 квітня 1903 повітове місто Луганськ, центр Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії отримав власний герб. У 1992 (за іншими даними 1991) році знову був затверджений герб періоду Російської імперії. У золотому щиті чорна із золотими швами домна з червленим полум'ям, супроводжувана праворуч і ліворуч двома чорними молотками. У вільній частині щита герб Катеринославської губернії. Щит увінчаний срібною баштовою короною з трьома зубцями. За щитом покладені хрестоподібно сталевого кольору кирки, з'єднані Олександрівською стрічкою.
Прапор міста Луганська з'явився 1995 року, коли було утверджено герб міста.
Мальцев Валентин Олександрович (1927—2004) — диригент, педагог, композитор, майстер хорового мистецтва, художній керівник хору Укртелерадіо, заслужений артист України.
↑§ 81. Українські географічні назви взагалі треба віддавати на письмі в їх народньо-історичній формі[…] 2. Назви міст кінчаються на -ське, -цьке (а не -ськ, -цьк): Волочинське, Старобільське, Пинське, Зінов'ївське, Луцьке і т. ін. Відмінюються такі назви як прикметники: із Старобільського, під Волочинським тощо
↑Весь Луганскъ в карманѣ: Адресъ-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 годъ, І годъ изданія. — Луганскъ: Изданіе Е. Шнирлина и М. Кулашкина, 1912. — 160 с. — с. 71
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Свидетели времени: историко-сфрагистический очерк / Ю. С. Сумишин, А. И. Поболелов. — Луганск: Виртуальная реальность, 2004. — 308 с.: ил. — Библиогр.: с. 302—306. — ISBN 966-8526-02-3 Ст. 52-53
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 11 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 8 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 18 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 9 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 29 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Самков П. С. История Луганского паровозостроительного завода (1896—1905 гг.). Автореф. дис. … канд. истор. наук. Ворошиловград, 1952: ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968;
Луганск: Исторический очерк. — Донецк, 1969. — 138 с. (рос.)
Г. Куромія. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-ті рр. — Київ: Основи, 2002. — 510 с. (резюме, djvu) [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
История Луганского края: Учеб. пособие / А. С. Ефремов, В. С. Курило, И.Бровченко и др. — Луганск : Альма-матер, 2003. — 432 с.
В. Подов, Курило В. С.. История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в XIX в. — Луганск: Альма-матер, 2004. — 384 с.
М. А. Алфьоров. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу. — Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка», 2009. — 300 с.
М. А. Алфьоров. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк : Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Badan Pengusahaan Kawasan Perdagangan Bebas dan Pelabuhan Bebas BintanGambaran UmumSingkatanBP BintanDasar hukum pendirianPeraturan Pemerintah Republik Indonesia Nomor 47 Tahun 2007StrukturKepalaDrs. H. Mohd. Saleh H. Umar, MM[1]Situs webhttp://bpbintan.go.id/lbs Badan Pengusahaan Kawasan Perdagangan Bebas dan Pelabuhan Bebas Bintan (disingkat BP Bintan) adalah salah satu Lembaga Nonstruktural yang dibentuk berdasarkan Peraturan Pemerintah Republik Indonesia Nomor 47 Tahun 2007.&...
American television series Not to be confused with Sanford and Son or Steptoe and Son. Sullivan & SonGenreSitcomCreated bySteve ByrneRob LongStarring Steve Byrne Christine Ebersole Brian Doyle-Murray Jodi Long Valerie Azlynn Vivian Bang Owen Benjamin Roy Wood, Jr. Ahmed Ahmed Dan Lauria ComposerDave KushnerCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of seasons3No. of episodes33 (list of episodes)ProductionExecutive producers Steve Byrne Rob Long Peter Billingsley Vince Vaugh...
Vương Kiến Vũ王建武Chính ủy Chiến khu Nam bộNhiệm kỳ17 tháng 1 năm 2019 – nay4 năm, 318 ngàyTư lệnhViên Dự BáchTiền nhiệmNgụy LượngKế nhiệmđương nhiệmChính ủy Quân khu Tây TạngNhiệm kỳTháng 8 năm 2016 – 2018Tiền nhiệmĐiêu Quốc TânKế nhiệmTrương Học Kiệt Thông tin cá nhânSinhtháng 8, 1958 (65 tuổi)huyện Lạc Ninh, tỉnh Hà NamĐảng chính trịĐảng Cộng s...
Piala Tantangan Bola Voli Putri AsiaMusim atau kompetisi yang akan datang: Piala Tantangan Bola Voli Putri Asia 2023OlahragaBola voliDidirikan2018; 5 tahun lalu (2018)Musim awal2018Jumlah tim12 (turnamen final)BenuaAsia dan Oseania (AVC)Juaraterkini Vietnam(gelar ke-1)Juara terbanyak Hong Kong Vietnam(1 gelar)Promosi kePiala Penantang Bola Voli Putri FIVBSitus web resmiAsian Volleyball Confederation Piala Tantangan Bola Voli Putri Asia (bahasa Inggris: Asian Women's Vo...
Swedish rock band EuropeEurope on stage in Stockholm 2016. From left to right: John Levén, Mic Michaeli, Joey Tempest, Ian Haugland and John Norum.Background informationAlso known asForce (1979–1982)OriginUpplands Väsby, SwedenGenres Arena rock[1] hard rock[2] glam metal[3][4] blues rock[4] heavy metal Years active1979–1992, 1999, 2003–presentLabels Epic Edel Sanctuary earMusic UDR Records Silver Lining Music / Hell & Back Record...
1983 private eye/espionage role-playing game Mercenaries, Spies, and Private EyesDesignersMichael A. StackpolePublishers1st/3rd edition, Blade (division of Flying Buffalo); 2nd edition, Sleuth PublicationsPublication1st edition, April 1983; 2nd edition, 1986; 3rd edition, 2019GenresDetective, EspionageSystemsCustom Tunnels and Trolls derivative Mercenaries, Spies and Private Eyes (MSPE) is a tabletop role-playing game designed and written by Michael A. Stackpole and first published in April 1...
German railway line Mannheim-Käfertal–HeddesheimOverviewLine number669 (until 1970: 300g; until 1992: 568)LocaleBaden-Württemberg, GermanyServiceRoute number9403TechnicalLine length6.5 km (4.0 mi)Number of tracks1 except: Rott–Vogelstang West (2) Wallstadt West–Wallstadt Ost (2) Track gauge1,000 mm (3 ft 3+3⁄8 in) metre gaugeMinimum radius23 m (75 ft)Electrification750 V DC overhead catenaryOperating speed80 km/h (50 mph) Route m...
1956 film by Roger Corman GunslingerFilm poster by Reynold BrownDirected byRoger CormanWritten byCharles B. GriffithMark HannaProduced byRoger CormanStarringBeverly GarlandJohn IrelandAllison HayesCinematographyFrederick E. WestEdited byCharles GrossMusic byRonald SteinDistributed byAmerican Releasing Corporation[1]Release date October 1956 (1956-10)[1] Running time77 minutes[1]CountryUnited StatesLanguageEnglish Gunslinger is a 1956 American Western film dir...
Document dictated by Vladimir Lenin on his deathbed Lenin's TestamentDated December 23, 1922Created1922–1923PresentedJanuary 1924Author(s)Vladimir LeninSubjectFuture leadership of the Soviet Union Lenin's Testament is a document dictated by Vladimir Lenin in late 1922 and early 1923. In the testament, Lenin proposed changes to the structure of the Soviet governing bodies. Sensing his impending death, he also gave criticism of Bolshevik leaders Zinoviev, Kamenev, Trotsky, Bukharin, Pyata...
Public university in Dire Dawa, Ethiopia Dire Dawa UniversityMottoOasis of KnowledgeTypePublic universityEstablished2006AccreditationMinistry of EducationPresidentUbah AdemVice-presidentMegersa Kasim HussenAcademic staff1,177Students12,500 (2018)LocationDire Dawa, Ethiopia9°37′12″N 41°50′27″E / 9.619900°N 41.840745°E / 9.619900; 41.840745Campus1LanguageEnglishWebsitewww.ddu.edu.etLocation in Ethiopia Dire Dawa University is a public university located in Di...
Upbeat Latin music mixed with American pop music This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article may need to be rewritten to comply with Wikipedia's quality standards. You can help. The talk page may contain suggestions. (January 2013) This article may be in need of reorganization to comply with Wikipedia's layout guidelines. Please help by editing the article to make improve...
Technical university in Latvia Riga Technical UniversityRīgas Tehniskā universitāteLatin: Universitas technica RigensisFormer nameRiga Polytechnical Institute (1862–1918)TypePublicEstablished1862; 161 years ago (1862)BudgetEUR 85,339,354 (2021)[1]RectorTālis JuhnaAcademic staff882 (2022)[2]Students10,689 (headcount 2022, 22% foreign nationals)[3]Undergraduates7696 (2022)[4]Postgraduates2993 (2022)[5]AddressĶīpsalas Street 6A, R...
Đồng Minh chiếm đóng Đức Tên bản ngữ Alliierte Besetzung Deutschlands 1945–1949 Quốc kỳ Quốc ca: Trizonesien-Song (không chính thức, phổ biến trong các sự kiện thể thao)[1]Quốc kỳ các nước Đồng Minh Vùng Pháp chiếm đóng Vùng Anh chiếm đóng[a] Vùng Hoa Kỳ chiếm đóng &#...
Bandera de Bulgaria. El Comité Olímpico Búlgaro (Български олимпийски комитет, abreviado como БОК, COB) es una organización sin ánimo de lucro que sirve como Comité Olímpico Nacional de Bulgaria y que forma parte del Comité Olímpico Internacional. Fue creado el 30 de marzo de 1923 (aunque Bulgaria participaba en los Juegos Olímpicos desde Atenas en 1896), disuelto durante un corto período entre septiembre de 1944 y 1952, y, desde entonces, ha representa...
Pour les articles homonymes, voir AGU. Union américaine de géophysiqueFronton de la porte d'entrée du bâtiment de l'Union américaine de géophysique à Washington en 2011.HistoireFondation 1919CadreSigle (en) AGUType Société scientifiqueSiège Washington (2000, avenue Floride, 20009, États-Unis)Pays États-UnisCoordonnées 38° 54′ 53″ N, 77° 02′ 43″ OLangue de travail AnglaisOrganisationPrésidents Susan Lozier (en), William Bowie, Lo...
This article is about the waterfall. For the state park, see Amicalola Falls State Park. Waterfall in Georgia, United StatesAmicalola Falls(view from the 'Reflecting Pool' at bottom)LocationDawson County, Georgia, United StatesCoordinates34°34′3″N 84°14′40″W / 34.56750°N 84.24444°W / 34.56750; -84.24444TypeCascadeElevation1,900 ft (580 m)Total height729 feet (222 m)WatercourseLittle Amicalola Creek Amicalola Falls is a 729-foot (222 m) waterf...
Halaman ini berisi artikel tentang Sega (perusahaan permainan video). Untuk arti lain, lihat Sega (disambiguasi). Sega CorporationNama asli株式会社セガJenisAnak perusahaan Sega Sammy HoldingsIndustriPermainan videoPermainan arkadePengembang pihak ketigaDidirikanHonolulu, Hawaii, Amerika Serikat (1940 (1940), sebagai Service Games)PendiriMartin Bromely Irving Bromberg James Humpert David RosenKantorpusatŌta, Tokyo, JepangCabangKantor Internasional:San Francisco, California, ASChess...
Lihat pula: Pemilihan umum legislatif Indonesia 2004, Pemilihan umum Presiden Indonesia 2004, dan Susilo Bambang Yudhoyono Koalisi Kerakyatan Kampanye kepresidenan Susilo Bambang Yudhoyono 2004SingkatanKRPresidenSusilo Bambang YudhoyonoWakil PresidenJusuf KallaDibentuk28 Agustus 2004Dibubarkan16 Mei 2009Diteruskan olehSekretariat Gabungan Partai Koalisi Pendukung PemerintahanIdeologiPancasilaKonstitusionalismePopulismePosisi politikTenda besarAnggotaDemokratPKSPBRPPPPANPKBWarna ...
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
.svg){kind=small}
