Олексіївка одне з найдавніших поселень Запорізьких козаків. У давні часи тут була козацька пристань, одна з берегових станцій для всіх запорожців що пливли з Січі Самарою, Вовчою, Міусом в Азовське море.
Близько 1660 через поселення запорожцями був прокладений особливий секретний козацький шлях на Кальміус і в Кальміуську паланку. За розпорядженням Коша запорізького козаки що тут проживали зобов'язані були всіх плавців і мандрівників приймати їх і утримувати поки вони на зупинці. У селищі була своя каплиця в ній служив ієромонах КиївськогоМежигірського монастиря.[1]
За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повітуКатеринославської губернії мешкало 2441 особа (1220 чоловічої статі та 1221 — жіночої), налічувалось 316 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Андріївської волості мешкало 2783 особи, налічувалось 440 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3709 осіб (1856 чоловічої статі та 1853 — жіночої), з яких 3680 — православної віри[4].
У 1908 році в селі мешкало 5340 осіб (2657 чоловічої статі та 2683 — жіночої), налічувалось 692 дворових господарства[5].
Народився Гладкий Павло (15.12.1885 — 12.1971) — сходознавець, громадський та політичний діяч на Далекому Сході
Примітки
↑Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 715
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
.png)