Село засноване у другій половині XVIII ст. переселенцями з Харківської губернії.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюцької волостіМаріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2293 особи, налічувалось 370 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[1].
За радянських часів у селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Жданова, площа орної землі якого становить 5298 га. Вирощувались переважно зернові культури; тваринництво м'ясо-молочного напряму. За високі показники у розвитку сільського господарства 9 колгоспників нагороджені орденами і медалями. Комбайнер М. В. Третяк — орденом Леніна.
На території Петрівського — середня школа, палац культури, бібліотека. Функціонує лікарня. Є дитячі ясла. Працюють побутовий комбінат, 3 магазини.
29-30 жовтня 2014 року біля села Петрівського в часі руху української військової колони підрозділ, котрий здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів, розпочався бій. Частина диверсійної групи була знищена на місці, решта відступили. Загинуло 3 військовослужбовці — капітан Руслан Григор та старший солдат Олександр Калиновський, Андрій Авраменко, один зазнав поранення[2].
14 лютого 2015-го загинув внаслідок підриву на фугасі підполковник Артур Костюченко — колона входила в село Петрівське. Водій бойової машини солдат Юрій Скляр загинув на місці, командира батальйону з важкими пораненнями доправили до шпиталю, врятувати життя не вдалося.
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)