Слов'яносербськ

селище Слов'яносербськ
Герб Слов'яносербська
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Тер. громада	Зимогір'ївська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44020030050016082
Основні дані
Засновано	1756 як ротний шанець Підгірний
Статус	із 1960 року
Площа	4.97 км²
Населення	▼7776 (01.01.2019)[1]
Густота	1565 осіб/км²;
Поштовий індекс	93701
Телефонний код	+380 6473
Географічні координати	48°41′47″ пн. ш. 38°58′54″ сх. д.^H G O
Водойма	р. Сіверський Донець, Балка Суходіл
Відстань
Найближча залізнична станція:	Зимогір'я
До станції:	13 км
До обл. центру:
- автошляхами:	35 км
Селищна влада
Адреса	93700, смт Слов'яносербськ, вул. Горького, 86
Карта
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ у Вікісховищі

Слов'яносе́рбськ — селище в Україні, у Зимогір'ївській міській громаді Алчевського району Луганської області. Селище розташоване на Донбасі, на правому березі Сіверського Дінця. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Зимогір'ївської міської громади.^[2]

Населення 5200 мешканців (1966), 8207 мешканців (2001). Харчова промисловість.

Географія

Селище розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Сусідні населені пункти: села Красний Лиман (примикає) на півночі, Пришиб, Знам'янка, Сокільники на північному заході (всі чотири вище за течією Сіверського Дінця); Сміле на заході, Новогригорівка і Хороше на південному заході, Степове на півдні, Довге (нижче за течією Сіверського Дінця) на південному сході. На північно-східній околиці селища Балка Суходіл впадає у річку Сіверський Донець.

Історія

На території сучасного Слов'яносербська з першої половини XVIII ст. існував зимівник запорозьких козаків, відомий під назвою Підгорине урочище. Підгорине урочище було давнім зимівником Кальміуської паланки Запорозької Січі над Сіверським Дінцем, згадуваним щонайменше від 1740 р.

При створенні Слов'яносербії у 1756 ротним командиром Степаном Сабовим було закладено шанець Підгірний (8 рота) гусарського полку Шевича. Після смерті С. Сабова ротою командував його син. 1763 року в шанці мешкало 244 особи (у тому числі 44 гусари). 1764 р. ротний шанець увійшов до складу новоствореного Бахмутського гусарського полку. 1779 року тут значилось 158 подвір'їв з населенням 973 осіб (496 ч.с., 477 ж.с.). Першу дерев'яну церкву святого архідякона Стефана було побудовано 1762 р., а за двадцять років (1782) закладено новий храм, який було відкрито 1784 р.  року.

Підгірне 1784 року перейменоване на місто Донецьке, що було центром Донецького повіту.

План Слов'яносербська Катеринославської губернії, 1817

1817 Донецьке перейменоване на Слов'яносербське, з перейменуванням повіту на Слов'яносербський. У 1784–1883 роках повітове місто Катеринославського намісництва й губернії; з 1883 року — заштатне містечко.

Під час російсько-української війни 2014 року 10 вересня бойовики оточили блокпост сил АТО поблизу Слов'яносербська з трьох напрямків танками, бронемашинами та піхотою противника, бойових зіткнень не було, дотримується режим припинення вогню^[3].

До 2020 районний центр Слов'яносербського району

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	5065	61.72%
українська	3081	37.54%
вірменська	36	0.44%
білоруська	7	0.09%
німецька	2	0.02%
болгарська	1	0.01%
єврейська	1	0.01%
ромська	1	0.01%
інші/не вказали	13	0.16%
Усього	8207	100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 8207 осіб, з них 37,54 % зазначили рідною українську мову, 61,72 % — російську, а 0,74 % — іншу^[5].

Персоналії

• Бендер Віталій Петрович — український письменник, журналіст і громадсько-політичний діяч, вояк дивізії «Галичина»
• Губін Олексій Іванович (1926—1995) — український письменник, журналіст.
• Купін Андрій Іванович (* 1972) — український фахівець в галузі інтелектуальних технологій керування та комп'ютерної інженерії.
• Сперелуп Іван Вікторович (1996—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
3. Бойовики і надалі тримають в облозі блокпост сил АТО біля Слов'яносербська
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 травня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• Водотика Т. С. Слов'яносербськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 653. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Посилання

• Облікова картка
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Портал «Географія»   Портал «Україна»