Жінки в фотографії

Джессі Тарбокс Білз^[en] зі своєю камерою, біля 1905 р.

Жінки були задіяні у фотографії з самого її виникнення. Ранні фотографки, здебільшого британки чи француженки, експериментували разом зі своїми чоловіками-фотопіонерами. Першими освоїли фотографію жінки Північної Європи, відкриваючи студії в Данії, Франції, Німеччині та Швеції з 1840-х; у Британії заможні жінки розвивали фотографію як мистецтво наприкінці 1850-х. В Нью-Йорку жінки почали відкривати фотостудії лише в 1980-х.

Слідом за «Братством зв'язаного кільця», що просувало художню фотографію з 1880-х, Альфред Штігліц закликав кількох жінок приєднатися до заснованого ним у 1902 руху «Фотосецесія», на підтримку так званого живопису. Дора Калмус у Відні першою використала фотостудії як модні місця для зустрічей австро-угорської аристократії.

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила^[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів^[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра^[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Наука Технології Освіта Жінки в науці до ХХ ст. ХХ ст. ХХІ ст. Нобелівські лавреатки Дослідниці і мандрівниці Винахідниці винаходи і відкриття Наукові організації STEM хронологія у математиці математикині комп'ютинг хронологія Гарвардські комп'ютери Інженерія Космос астрономки космонавтки Авіаторки Телеграфія Антарктида полярниці Археологія Геологія ботанікині Медицина Стоматологія Психологія Філософія^[en] Феміністична Освіта жінок у STEM в Україні Сексизм в освіті Тест Фінкбайнер Ефект Матильди
Мистецтво українські феміністські^[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки^[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список^[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика^[en] Джаз Панк-рок^[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Спорт Автоспорт пілотеси Формули-1 Академічне веслування Бейсбол Баскетбол Бокс Гольф Змішані бойові мистецтва Крикет Керлінг Легка атлетика Лакросс Нетбол Пентатлон Родео Серфінг Теніс Футбол Художня гімнастика Шахи Чирлідинг Відеоігри Сексизм у спорті
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
Зображення в культурі Архетип матері Діва в біді Діва-воїтелька Лесбійська еротика Чик-флік Мізогінія у масмедіа у відеоіграх Сексуальна об'єктивація Гендерні стереотипи Гендерна роль Жіночність Комплекс Мадонни-повії Принцип Смурфетти Ефект Матильди Лесбійське стирання Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Стигматизація ожиріння Менструальні табу^[en] Інтимне волосся Вагіна і вульва в мистецтві^[en] Слатшеймінг Сексизм Лесбофобія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

У США жінки вперше фотографували як аматорки, дехто створили чудові роботи, які сягнули ключових виставок. Мисткині не лише робили портрети знаменитостей та корінного американського населення, але й знімали пейзажі, особливо з початку ХХ ст. Участь жінок у фотожурналістиці та військовій фотографії також стартувала на початку 1900-х, зростаючи під час Першої світової.

Початок

Констанс Фокс Талбот, одружена з одним з ключових піонерів фотографії в 1830-х і 1840-х, сама експериментувала з процесом ще в 1839 році.^[1] Річард Овенден приписує їй туманне зображення короткого вірша Томаса Мура, що зробило б її найвідомішою жінкою-фотографкою.^[2]

Ботаністка Анна Аткінс також познайомилася з фотографією Фокса Талбота, засвоївши його техніку «фотогенного малювання», а також його процес калотипу на основі камери. Дізнавшись про процес ціанотипії від його винахідника Джона Гершеля, Аткінс змогла виготовити фотограми ціанотипу висушених водоростей. Вона опублікувала їх у 1843 р. у збірці Фотографії британських водоростей: ціанотипові враження — першої книги з фотоілюстраціями.^[3]

• 
  Анна Аткінс: "Dictyota dichotoma, in the young state; and in fruit" (ціанотипія, 1843)
• 
  Анна Аткінс: "Cystoseira granulata" (ціанотипія, 1843)

Ботаніка та захопленого фотоаматора Джона Ділвін Лелеліна, можливо, познайомила з фотографією його дружина Емма Томасіна Талбот (Emma Thomasina Talbot), двоюрідна сестра Фокса Талбота.^[4] Вона проявила ранній інтерес до фотографії та займалася власним друком^[5].

Перші професійні фотографки

У Швейцарії Франциска Мьоллінґер (1817—1880) почала створювати дагеротипи мальовничих краєвидів близько 1842 року, літографічні копії опублікувала у 1844 році. Вона також професійно робила фотопортрети з 1843 року. 20 років потому Альвіна Ґоссоер^[en] (1841—1926) стала однією з перших професійно фотографувати жінок.^[6]

У Франції Женев'єва Елізабет Дісдері була першою професіоналкою фотографічного бізнесу. Разом з чоловіком Андре-Адольфе-Ежен Дісдері, що запатентував маленькі фотографії, візитівки, наприкінці 1840-х у Бресті створила студію дагеротипів. Після того, як чоловік покинув її в Парижі в 1847, Дісдері продовжила вести бізнес сама.

Берта Венерт-Бекман була, мабуть, першою професійною фотографкою в Німеччині. У 1843 році вона відкрила студію в Лейпцигу з чоловіком і сама керувала бізнесом після його смерті в 1847.^[7] Емілі Бібер відкрила в Гамбургу студію дагеротипів у 1852. Після повільного старту бізнес запрацював, і Бібер керувала майстернею до 1885 року, після чого передала її племіннику.^[8] У США (Міннесота) Сара Луїза Джадд зробила дагеротипи ще в 1848 році.

Тора Галлаґер, одна з найперших фотографок Данії, ймовірно, практикувала в Копенгагені з початку 1850-х. Однак її пам'ятають перш за все за прекрасний портрет Андерсена, зроблений у 1869 році. У Швеції жінки на ранньому етапі вступили до фотографічного бізнесу. Брита Софія Гесселі зробила фото з дагеротипу в Карлстаді ще в 1845 році, а Марі Кінберг однією з перших застосувала нову фотографічну техніку в Гетеборзі в 1851–52.

Гільда Сьолін^[en] стала професійно фотографувати у Мальме в 1860 році, відкривши там студію наступного року, а Софія Албом^[en]також включила фотографію до числа мистецтв, якими займалася у 1860-х.^[9] У 1864 році Берта Валеріус у Стокгольмі стала офіційною фотографкою Королівського шведського двору (згодом за нею рушила її студентка Сельма Якобссон). Протягом 1860-х років у Швеції було щонайменше 15 підтверджених фотографинь, троє з яких: Розалі Шьоман^[en], Каролін фон Кноррінґ^[en] та Берта Валеріус належали до еліти професії. У 1888 році перша жінка, Анна Хвасс (Anna Hwass), стала членкинею правління Fotografiska föreningen («Фотографічне товариство»).

• 
  Замок Тун, дагеротип Франциски Мьоллінґер (бл. 1844)
• 
  Женев'єва Елізабет Дісдері: Кладовище Плугастель (1856)
• 
  Берта Венерт-Бекман: Студія Венерт-Бекман (бл. 1850)
• 
  Гільда Сьолін^[en]: Портрет Іди Хультгрен (1863)
• 
  Тора Галлаґер: портрет Ганса Крістіана Андерсена (1869)

Мисткині-піонерки

Двох британських дам пам'ятають за ранній внесок у художню фотографію. В кінці 1850-х років леді Клементина Гаварден почала робити фотографії. Найдавніші зображення — пейзажі, зняті в маєтку Гаварден у місті Дандрум, Ірландія. Після переїзду сім'ї до Лондона, в 1862 році вона перетворила перший поверх свого будинку в Південному Кенсінгтоні в студію, наповнивши її реквізитом, який можна побачити на її світлинах. Гаварден спеціалізувалася на портретах, особливо двох старших дочок, одягнених у денні костюми. Її роботи заслужили срібні медалі на виставках Фотографічного товариства у 1863 та 1864 роках.

Ще відомішою художнім новаторством є Джулія Маргарет Камерон. Хоча її інтерес до фотографії розпочався до 1863 року, коли їй було 48, вона свідомо добивалася того, щоб фотографія стала прийнятною формою мистецтва, зробивши сотні портретів дітей та знаменитостей. Незважаючи на те, що її прихильність до м'якого фокусу протягом життя часто критикували як технічний дефіцит. На початку ХХ ст. Кемерон стала основою руху пікторіалізму, і зараз її роботи широко цінуються.

Каролайн Емілі Невілл та її дві сестри виставлялися в Лондонському фотографічному товаристві в 1854 році і продовжували вносити архітектурні погляди на Кент за допомогою негативів з воскового паперу.^[10]

В Італії Вірджинія Олдоїні, графиня Ла Кастільйоне, зацікавилася фотографією в 1856 році, зафіксувавши моменти свого життя в сотнях автопортретів, часто в театральних костюмах.^[11]

• 
  Клементіна Гаварден: Її доньки Клементіна Мод та Ісабелла (1861)
• 
  Клементіна Гаварден: Клементіна Мод в драматичній позі (бл. 1862)
• 
  Джулія Маргарет Камерон: «Сум» (1864)
• 
  Джулія Маргарет Камерон: Портрет Чарльза Дарвіна (1868)
• 
  Джулія Маргарет Камерон: «Збирання ожини» (бл. 1869)

Жіночі фотостудії в XIX столітті

Найдавніші документальні фотостудії, якими керували жінки в англомовному світі, були відкриті в 1860-х. До цього проводилися дослідження у Франції, Німеччині, Данії та Швеції.

У 1860-х та 1870-х роках жінки керували незалежними студіями у двох місцях на Мальті. Сара Енн Гаррісон^[en] творила між 1864 та 1871 рр. за адресою 74, Страда делла Марина, Ізола (Сенглеа), Мальта.^[12] Аделаїда Конрой працювала з чоловіком Джеймсом (наставник фотографа Річарда Елліса) з 1872 до приблизно 1880 з приміщень за адресами 56 і 134 Strada Stretta, Валлетта, Мальта^[13].

Близько 1866 року Шима Рю Шима Рю^[en] з чоловіком Шимою Какоку відкрила студію в Токіо, Японія^[14].

У Новій Зеландії Елізабет Пульман допомагала чоловікові Джорджу працювати в його студії в Окленді з 1867 року. Після його смерті в 1871 році вела бізнес самостійно до смерті в 1900 році.^[15]

Ряд данських жінок швидко відкрили власні студії. Фредеріке Федершпіль, яка навчалася фотографії з родиною в Гамбурзі, відкрила студію в Ольборзі в середині 1870-х.^[16] Мері Стін відкрила студію в Копенгагені в 1884 році у віці всього 28 років, і незабаром стала першим фотографом у Данії з портретами принцеси Олександри (1888).^[17] Бенедикт Ренстед^[en] відкрила студію в Горсенсі в 1880-х, перш ніж емігрувати до США, де фотографувала корінних американців у штаті Айдахо.

Після вивчення фотографії в Лондонській політехніці Еліс Г'юз^[en] відкрила в 1891 році студію на Говер-стріт, Лондон, швидко перетворившись на провідноу фотографку роялті, модних жінок і дітей. У розпал своєї кар'єри вона працювала з 60 моделями на день і проводила до 15 сесій.^[18]

Однією з перших фотографок, які відкрили студію в Нью-Йорку, була Еліс Ботон^[en], яка вивчала і мистецтво, і фотографію в школі мистецтв і дизайну Пратта. У 1890 році вона відкрила студію на Східній 23-й вулиці, ставши однією із найвідоміших портретних фотографок міста.^[19] Заїда Бен-Юсуф, емігрантка з Британії до США німецько-алжирського походження в 1895 році, створила портретну студію на П'ятій авеню Нью-Йорка в 1897, де знімала знаменитостей.

• 
  Мері Стін: Королева Вікторія та принцеса Беатріс у Вінздорзькому замку (1895)
• 
  Фредеріке Федершпіль з клієнткою в своїй студії (Ольборг, 1910)
• 
  Еліс Г'юз^[en]: Полін Астор^[de](1904)
• 
  Елізабет Пульман: Rewi Manga Maniapoto (1879)
• 
  Заїда Бен-Юсуф: Mrs. Fiske, 'Love finds the way' (1896)

Пік жіночого фото в Америці

Є кілька задокументованих випадків, коли жінки керували студіями поодинці або разом з чоловіками протягом і до 1860-х. Одним із прикладів є Елізабет Бічбард, яка закрила свою студію в Новому Орлеані на початку громадянської війни в США, щоб фотографувати союзників у Кемп-Мур, Луїзіана.^[20]

До бурхливих 1920-х фотографів, які не були жінками, мало. Після величезного прогресу в культурі кількість фотографок різко зростає. За оцінками, їх було приблизно 5000. Попри очевидні обмеження для жінок, у фотографії вони могли творчо проявлятися. Разом з цим з'явилося багато можливостей, включаючи періодику, як-от «Американський фотоаматор», що дозволяло фотографкам, любителькам чи ні, демонструвати свою майстерність. Жінки зосереджують увагу на костюмах. Появу жінок на фотографії можна віднести до прогресивної епохи, де ролі жінок у повсякденному суспільстві були надзвичайно стрімко розвивалися. Протягом цього періоду велика кількість фотографок належали до фотоорганізацій.

Пікторіалістки

Використання фотографії як виду мистецтва існувало майже з самого початку, але саме наприкінці 19 і на початку ХХ ст. під впливом американця Альфреда Штігліца її художній потенціал, який назвали пікторіалізмом, став широко визнаним.^[21] Серед найближчих соратниць Штігліца були Гертруда Кезебір (1852–1934) та Єва Ватсон-Шютце (1867–1935), які після вивчення образотворчого мистецтва звернулися до фотографії та залишилися віддані її розвитку. В асоціації зі Штігліцем в 1902 вони співзасновнували рух «Фотосецесія». Далі Кезебір та Ватсон-Шютце займалися романтичними, але добре складеними портретами, які експонувались на впливових виставках.^[22][23] Крім того, Кезебір створювала портрети корінних американців, які стали одними з найширше визнаних серед професійних фотографів у США.^[24] Серед інших видатних живописиць були помічниця Кесебір Еліс Ботон^[en] та Енн Бріґман^[en] (1869–1950), яка часто зображувала оголених жінок.^[25] Мері Девенс^[en] (1857–1920), яка експериментувала з друкарськими техніками, як і Кесебір, була членкинею «Братства зв'язаного кільця»^[en], яке передувало «Фотосецесії» у просуванні фотографії як виду мистецтва.^[26] Канадка німецького походження Мінна Кіні^[en] (1861–1943) також була ранньою жінкою-членкинею «Зв'язаного кільця».^[27]

• 
  Гертруда Кезебір: «Chief Iron Tail» (1898)
• 
  Єва Ватсон-Шютце: «A Study Head»(1900)
• 
  Енн Бріґман^[en]: «Душа зруйнованої сосни» (1908)
• 
  Гертруда Кесеб'є: «Міс Н», портрет Евелін Несбіт (1903)
• 
  Еліс Ботон^[en]: «Дві жінки під деревом» (1906)

Примітки

1. Buckland, Gail (1980). Fox Talbot and the invention of photography (англ.). D. R. Godine. ISBN 978-0-87923-307-5. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
2. Kennedy, Maev. Bodleian Library launches £2.2m bid to stop Fox Talbot archive going overseas. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2020.
3. Atkins, Anna; Schaaf, Larry John; Kraus, Hans P. (1985-11). Sun gardens: Victorian photograms (англ.). Aperture. ISBN 978-0-89381-203-4. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
4. Marien, Mary Warner (2006). Photography: A Cultural History (англ.). Laurence King Publishing. ISBN 978-1-85669-493-3. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
5. Michael Pritchard, "Llewelyn, John Dillwyn" [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.], Michael Pritchard. Retrieved 11 April 2013.
6. fotoCH. www.foto-ch.ch. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
7. Nicole Schönherr, Straßennamen in Dresden – Reine Männersache? (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2020.
8. Namens-/Sachregister der Frauenbiografien. hamburg.de (нім.).
9. Stålberg, Wilhelmina; Berg, P. G. (1864). 6 (Anteckningar om svenska qvinnor). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 22 червня 2020.
10. Luminous-Lint - Photographer - Caroline Emily Nevill. www.luminous-lint.com. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
11. Munhall, Edgar; Whistler, James McNeill; Collection, Frick (1995). Whistler and Montesquiou: The Butterfly and the Bat (англ.). Frick Collection. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
12. More notes for a history of photography in Malta. Times of Malta (брит.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
13. Attard, Alex; Abela, Joan; Buttigieg, Emanuel; Notarial Archives of Malta Foundation; Kite Group, Ltd (2018). Parallel existences : the Notarial Archives : a photographer's inspiration. [Birkirkara, Malta]. ISBN 978-99957-50-56-5. OCLC 1083101392.
14. Bennett, Terry (2006). Photography in Japan, 1853-1912. Tokyo: Tuttle. ISBN 0-8048-3633-7. OCLC 72868557.
15. Taonga, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu. Pulman, Elizabeth. teara.govt.nz (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 22 червня 2020.
16. Frederikke Federspiel (1839 - 1913) Federspiel, Frederikke Jakobine. Архів оригіналу за 6 червня 2020.
17. Mary Steen (1853 - 1939) Steen, Marie Dorthea Frederikke (Mary). Архів оригіналу за 3 січня 2020.
18. UCL Bloomsbury Project. www.ucl.ac.uk. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 22 червня 2020.
19. Alice Boughton Obituary. brookhavensouthhaven.org. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 22 червня 2020.
20. Oldfield, Pippa (2 січня 2020). Women’s Photography and the American Civil War: The Case of Elizabeth Beachbard, Ambrotypist. History of Photography. Т. 44, № 1. с. 16—35. doi:10.1080/03087298.2020.1848764. ISSN 0308-7298. Процитовано 25 вересня 2022.
21. "Get the Picture: Alfred Stieglitz" [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.], Minneapolis Institute of Arts.
22. "Eva Watson-Schütze" [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.], National Museum of Women in the Arts.
23. "Gertrude Kasebier" [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.], Women Photographers, UCR/California Museum of Photography.
24. "'I shall be glad to see them': Gertrude Käsebier's Show Indian Photographs" [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.].
25. "Anne W. Brigman" [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.], The J. Paul Getty Museum.
26. Homer, William Innes; Johnson, Catherine. Stieglitz and the Photo-Secession, 1902. Viking Studio. ISBN 978-0-670-03038-5.
27. "Keene, Minna" [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Canadian Women Artists History Initiative.

Посилання

• Gover, C. J. (1988). The Positive Image: Women Photographers in Turn-Of-The-Century America. SUNY Press. ISBN 978-1-4384-0457-8. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Heron, Liz; Williams, Val (1996). Illuminations: Women Writing on Photography from the 1850s to the Present. I.B.Tauris. ISBN 978-1-86064-041-4. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Hirsch, Robert (2008). Seizing the Light: A Social History of Photography. McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-337921-0. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Lahs-Gonzales, Olivia, and Lucy Lippard. Defining eye: women photographers of the 20th century: selections from the Helen Kornblum collection. The Saint Louis Art Museum, 1997.
• Newhall, Beaumont (1982). The History of Photography: from 1839 to the present. Museum of Modern Art. ISBN 978-0-87070-381-2. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Rosenblum, Naomi (2010). A History of Women Photographers. Abbeville Press Publishers. ISBN 9780789209986. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Sullivan, Constance (1990). Women Photographers. Abrams. ISBN 978-0-8109-3950-9. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
• Taylor, Roger (2007). Impressed by Light: British Photographs from Paper Negatives, 1840 – 1860 ; [this Publication Accompanies the Exhibition ... Held at the Metropolitan Museum of Art, New York, September 24 - December 30, 2007 ... and the Musée D'Orsay, Paris, May 26 - September 7, 2008]. Metropolitan Museum of Art. ISBN 978-1-58839-225-1.
• Tucker, Anne (1973). The Woman's Eye. Knopf, distributed by Random House. ISBN 978-0-394-48678-9.
• Williams, Val. Women photographers: the other observers 1900 to the present. Virago Press, 1986.
• "Finding Aid to the Joan E. Biren Papers, 1944-2011." Five College Archive and Manuscripts Collections. [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] Retrieved 18 April 2019.

Портал «Мистецтво»   Портал «Фемінізм»