Хронологія жінок у математиці

Українська вчена Марина Вязовська, лауреатка Медалі Філдса (2022) за розв'язання невирішуваної задачі про пакування куль (2016).

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила^[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів^[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра^[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Наука Технології Освіта Жінки в науці до ХХ ст. ХХ ст. ХХІ ст. Нобелівські лавреатки Дослідниці і мандрівниці Винахідниці винаходи і відкриття Наукові організації STEM хронологія у математиці математикині комп'ютинг хронологія Гарвардські комп'ютери Інженерія Космос астрономки космонавтки Авіаторки Телеграфія Антарктида полярниці Археологія Геологія ботанікині Медицина Стоматологія Психологія Філософія^[en] Феміністична Освіта жінок у STEM в Україні Сексизм в освіті Тест Фінкбайнер Ефект Матильди
Мистецтво українські феміністські^[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки^[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список^[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика^[en] Джаз Панк-рок^[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Спорт Автоспорт пілотеси Формули-1 Академічне веслування Бейсбол Баскетбол Бокс Гольф Змішані бойові мистецтва Крикет Керлінг Легка атлетика Лакросс Нетбол Пентатлон Родео Серфінг Теніс Футбол Художня гімнастика Шахи Чирлідинг Відеоігри Сексизм у спорті
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
Зображення в культурі Архетип матері Діва в біді Діва-воїтелька Лесбійська еротика Чик-флік Мізогінія у масмедіа у відеоіграх Сексуальна об'єктивація Гендерні стереотипи Гендерна роль Жіночність Комплекс Мадонни-повії Принцип Смурфетти Ефект Матильди Лесбійське стирання Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Стигматизація ожиріння Менструальні табу^[en] Інтимне волосся Вагіна і вульва в мистецтві^[en] Слатшеймінг Сексизм Лесбофобія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

Це хронологія жінок у математиці.

Див. також Жінки в науці, Жінки у галузях STEM, Жінки в космосі (список), Список астрономок, Список жіночих організацій в науці, Список винахідниць та Список винаходів і відкриттів, здійснених жінками.

Хронологія

350—370 до 415 рр. — роки життя Гіпатії, грецької філософині-неоплатоністки в Єгипті, першої добре задокументованої жінки-математикині.^[1]

XVIII століття

• 1748: італійська вчена-математик Марія Ґаетана Аньєзі опублікувала першу книгу, в якій обговорювала і диференційне, і інтегральне числення, під назвою «Instituzioni analitiche ad uso della gioventù italiana».^[2]
• 1750: італійська вчена-математик Марія Ґаетана Аньєзі призначена папою Бенедиктом XIV професоркою математики, природної філософії та фізики в Болонському університеті, ставши першою жінкою-професоркою математики в історії.
• 1759: переклад і коментар французької вченої-математика та фізика Емілі дю Шатле до праці Ісаака Ньютона «Principia Mathematica» був опублікований посмертно; він все ще вважається стандартним французьким перекладом.^[3]

ХІХ століття

• 1827: теорема французької математикині Софі Жермен, знана як «Теорема Жермен», опублікована у виносці книги математика Адрієна-Марі Ленджер.^[4][5] У цій теоремі Жермен довела, що якщо x, y і z — цілі числа, і якщо x ⁵   +   y ⁵   =   z ^5, тоді або x, або y, або z повинні ділитися на 5. Теорема Жермен була важливим кроком в доказі останньої теореми Ферма для випадку, коли n дорівнює 5.
• 1829: відбувся перший громадський іспит американської дівчини з геометрії.^[6]
• 1874: російська вчена-математик Софія Ковалевська першою з жінок в сучасній Європі здобула докторський ступінь з математичних наук в Геттінгенському університеті Німеччини.^[7]
• 1880: Шарлотта Анґас Скотт з Британії отримала спеціальний дозвіл на складання іспиту Кембриджського математичного тріпосу, доступ до якого був заборонений жінкам. Вона стала восьмою на Тріпосі серед усіх студентів-учасників, але через сексизм комісії почесний титул «восьмого бійця» офіційно присвоїли студенту-чоловікові.^[8] Однак на церемонії, після оголошення сьомого «бійця», усі студенти в аудиторії кричали ім'я Шарлотти Скотт. Не допущена до церемонії нагородження, Скотт святкувала своє досягнення на обіді в Гіртон-коледжі, де була зустрінута аплодисментами, а також на спеціальній вечірній церемонії, де студенти заспівали «Побачити героя, що перемагає», співробітники присвятили їй оду і увінчали лаврами.
• 1886: Вініфред Едґертон Меррілл стала першою американкою, яка здобула ступінь доктора з математики, в Колумбійському університеті.^[9]
• 1888: росіянка Софія Ковалевська відкрила один з короткого списку відомих прикладів інтегрального руху жорсткого тіла, Вершину Ковалевської.^[10][11]
• 1889: Софія Ковалевська стала першою жінкою-професоркою в Північній Європі, в Стокгольмському університеті.^[7][12]
• 1890: британка Філіпа Фосетт стала першою жінкою, яка отримала найкращий бал на іспиті Кембриджського математичного трипосу.^[13][14]

ХХ століття

• 1913: американська математиккиня Мілдред Сандерсон опублікувала в своїй докторській дисертації теорему про модульні інваріанти. Там зазначається: «Будь-якому модульному інваріанту i системи форм під будь-якою групою G лінійних перетворень з коефіцієнтами у GF[pn] відповідає формальний інваріант I під G такий, що I = i для всіх наборів значень у поле коефіцієнтів системи форм». Сандерсон булапершою аспіранткою Леонарда Діксона, який згодом писав про її дисертацію: «Цей документ є надзвичайно важливим внеском у цю сферу роботи; його значення частково полягає в тому, що він встановлює відповідність між модульними та формальними інваріантами. Його основна теорема вже часто цитується через її фундаментальний характер. Її доказ — чудова математика». Е. Т. Белл писав: «Один внесок міс Сандерсон (1913 р.) в модульні інваріанти компетентні судді оцінили як одну з класичних праць предмету».^[15]
• 1918: німецька вчена-математик Еммі Нетер опублікувала (першу) теорему Нетер, де говориться, що будь-яка похідна симетрія дії фізичної системи має відповідний закон збереження.^[16]
• 1927: американська вчена-математик Анна Вілер першою з жінок виступила з лекцією в Колоквіумі Американського математичного товариства.^[17]
• 1930: Сесілія Крейгер стала першою жінкою, яка здобула докторський ступінь математики в Канаді, в університеті Торонто.^[18]
• 1930-ті: британська вчена-математик Мері Картрайт довела теорему, тепер відому як теорема Картрайт, яка дає оцінку максимального модуля аналітичної функції, який приймає однакове значення не більше p разів в одиничному диску. Для доведення вона застосувала новий підхід, використавши методику, запроваджену Ларсом Альфорсом для конформних відображень.^[19]
• 1943: Євфемія Гейнс стала першою афроамериканською жінкою, яка здобула ступінь доктора наук з математики, у Католицькому університеті.^[20]
• 1949: американська вчена-математик Гертруда Мері Кокс першою з жінок обрана в Міжнародний статистичний інститут.^[21]
• 1956: американська вчена-математик Гледіс Вест^[en] розпочала збір даних із супутників у Відділі Далегрен Центру військово-морського озброєння. Її розрахунки безпосередньо вплинули на розвиток точних GPS-систем.^[22]
• 1962: американська вчена-математик Міна Різ першою з жінок виграла нагороду Юе-Джин Гун та доктора Чарльза Ю. Ху за Видатні досягнення з математики, найпрестижнішу нагороду Математичної асоціації Америки.^[17]
• 1964: британська вчена-математик Мері Картрайт стала першою жінкою, що отримала медаль Сильвестра Лондонського королівського товариства, яка видається кожні три роки з 1901 року за заохочення до математичних досліджень, без огляду на національність.^[17]
• 1966: американська вчена-математик та професор фізики Мері Л. Боас опублікувала підручник «Математичні методи у фізичних науках», широко використовуваний в коледжах і станом на 1999 рік.^[23][24]
• 1968: британка Мері Картрайт першою з жінок здобула медаль де Моргана, найвищу нагороду Лондонського математичного товариства.^[17]
• 1970: американська вчена-математик Міна Різ стала першою жінкою-президентом Американської асоціації сприяння розвитку науки.^[25]
• 1971: американська вчена-математик Мері Еллен Рудін побудувала перший простір Даукера.^[26][27]
• 1971: заснована Асоціація жінок у математиці (AWM). Це професійне товариство, метою якого є заохочення жінок та дівчат до навчання та активної кар'єри в галузі математичних наук, а також сприяння рівним можливостям та рівному ставленню до жінок та дівчат у математичних науках. Зареєстрована в штаті Массачусетс, США.^[28]
• 1971: Спільний комітет з питань жінок у математичних науках (JCW) був заснований як комітет Американського математичного товариства (AMS). Зараз це об'єднаний комітет із семи математичних та статистичних товариств, який працює над визначенням механізмів розширення можливостей жінок з математичних та статистичних науках, рекомендує дії керівним органам товариств-членів на підтримку цих можливостей та документує його рекомендації шляхом представлення даних.^[29]
• 1973: американська вчена-математик Джин Тейлор опублікувала дисертацію на тему «Правильність сингулярного набору двовимірних площинних ланцюгів, що мінімізують плоскі ланцюги, модуль 3 в R3», розв'язавши давню проблему щодо довжини та плавності кривих потрійних функцій мильної плівки.^[30]
• 1974: американська вчена-математик Джоан Бірман опублікувала книгу «Braids, Links, and Mapping Class Groups», що стала стандартним вступом, і багато сучасних дослідників вивчали цю тему через неї.^[31]
• 1975—1977: американська математик-любителька Марджорі Райс, яка не здобула формальної підготовки з математики поза школою, відкрила три нові типи теселюючих п'ятикутників, і понад шістдесят різних теселяцій п'ятикутників.^[32]
• 1975: американська вчена-математик Джулія Робінсон стала першою жінкою-математиком, обраною до Національної академії наук.^[33]
• 1979: Мері Еллен Рудін першою з жінок читала лекції імені Ерла Реймонда Гедріка; вони були створені Математичною асоціацією Америки в 1952 році, щоб представити Асоціації лекторів відомої майстерності як експозиторів математики, «які представлять серію щонайбільше трьох лекцій, доступних значній частині тих, хто викладає математику в коледжах».^[17]
• 1979: американська вчена-математик Дороті Льюїс Бернштейн стала першою жінкою-президентом Математичної асоціації Америки.^[34]
• 1981: канадсько-американська вчена-математик Кетлін Моравец першою з жінок-математиків прочитала лекцію імені Джосайї Вілларда Гіббса; ці лекції мають напівпопулярний характер і читаються за запрошенням, зазвичай присвячені математиці або її застосуванню.^[17][35]
• 1981: американська вчена-математик Доріс Шаттшнайдер стала першою жінкою-редакторкою журналу «Математика».^[36][37]
• 1983: Джулія Робінсон очолила Американське математичне товариство.^[33]
• 1983: Джулія Робінсон першою з жінок отримала стипендію Мак-Артура з математики.^[17]
• 1988: Доріс Шаттшнайдер^[en] стала першою жінкою, яка читала рамкові лекції імені Дж. Сазерленда, які читаються на літньому засіданні математичної асоціації Америки.^[17]
• 1992: американська вчена-математик Глорія Гілмер стала першою жінкою, яка читала основну лекцію Національної асоціації математиків.^[38]
• 1995: американська вчена-математик Маргарет Райт стала першою жінкою-очільницею Товариства промислової та прикладної математики.^[17]
• 1995: ізраїльсько-канадська вчена-математик Лея Едельштайн-Кешет першою з жінок очолила Товариство математичної біології.^[39]
• 1996: Джоан Бірман стала першою жінкою, яка здобула премію Шовента, яку щорічно присуджує Математична асоціація Америки автору(-ці) видатної викладної статті.^[17]
• 1996: Іоана Думітріу, студентка Нью-Йоркського університету з Румунії, стала першою жінкою, яка отримала стипендію Путнама.^[40] Стипендіати Путнама — п'ять кращих за балами (або шість, у разі однакових балів) учасників/-ць математичного змагання Вільяма Лоуелла Путнама.^[41][42]
• 1998: Мелані Вуд стала першою американкою, яка потрапила у команду США на Міжнародну олімпіаду з математики. Вона завоювала срібні медалі на Міжнародних математичних олімпіадах 1998 та 1999 років.^[43]

ХХІ століття

• 2002: британська вчена-математик Сюзан Гоусон стала першою жінкою, яка виграла премію Адамса, яку щорічно присуджує Кембридзький університет британському математику до 40 років.^[17]
• 2002: американська вчена-математик Мелані Вуд стала першою американкою та другою жінкою-стипендіаткою Путнама.^[44][45][46]
• 2004: Мелані Вуд першою з жінок здобула премію Франка та Бренні Морган за видатні дослідження математики студентом. Це щорічна нагорода, яка вручається студентам магістратури в США, Канаді чи Мексиці, які демонструють чудові математичні дослідження.^[46]
• 2004: американка Елісон Міллер першою з жінок виборола золоту медаль Міжнародної олімпіади з математики, перебуваючи в команді США.^[47]
• 2006: польсько-канадська вчена-математик Ніколь Томчак-Єгерман стала першою жінкою, яка отримала приз CRM-Fields-PIMS, що визнає виняткові досягнення в математичних науках.^[17][48]
• 2006: німецька математична аналітик Штефані Петерміхль^[en], працюючи у Університеті штату Техас в Остіні, першою з жінок виграла премію Салема, щорічну премію для молодих математиків, що виконали велику роботу в сфері інтересів Рафаеля Салема, насамперед серії Фур'є та суміжних областей аналізу.^[17][49] Вона поділила премію з Артуром Авілою.^[49][50]
• 2012: латвійська вчена-математик Дайна Тайминя першою з жінок виграла книжкову премію Ейлера, яку щорічно присуджують автору чи авторам видатної книги про математику, за книгу «Пригоди плетіння гачком з гіперболічними площинами» (англ. Crocheting Adventures with Hyperbolic Planes).^[17][51]
• 2012: створено Робочий комітет жінок у математиці Китайського математичного товариства (WCWM-CMS); це національна неприбуткова академічна організація, в якій жінки-математики, які займаються дослідженнями, викладанням та застосуванням математики, можуть ділитися своїми науковими дослідженнями шляхом академічних обмінів як у Китаї, так і за кордоном.^[52].
• 2014: іранська вчена-математик Мар'ям Мірзахані стала першою жінкою і першою з громадян Ірану, нагородженою Медаллю Філдса, за «її видатний внесок у динаміку та геометрію Ріманових поверхонь та їхніх модульних просторів».^[53][54] Вона поділила премію з Мартіном Гайрером, Манджулем Бхаргавою та Артуром Авілою.^[55] Цей приз присуджують двом, трьом або чотирьом математикам до 40 років на кожному Міжнародному конгресі Міжнародного математичного союзу, і його часто розглядають як найбільше визнання, яке математик може отримати.^[56][57]
• 2016: французька вчена-математик Клер Вуазен отримала золоту медаль CNRS, найвищу нагороду за наукові дослідження у Франції.^[58]
• 2019: американська вчена-математик Карен Уленбек стала першою жінкою, яка отримала премію Абеля: комітет із нагородження послався на «фундаментальний вплив її роботи на аналіз, геометрію та математичну фізику».^[59][60]
• 2016: українська вчена-математик Марина Вязовська розв'язала одну з 23-х невирішуваних математичних задач, над якою міркували Кеплер і Ньютон: задачу про пакування куль у восьмивимірному просторі. 2022 року Вязовська отримала за цей розв'язок Медаль Філдса.

Примітки

1. Схоластик, Сократ. Ecclesiastical History. Архів оригіналу за 18 квітня 2009. [Архівовано 2016-04-08 у Wayback Machine.]
2. Epigenesys - Maria Gaetana Agnesi | Women in science. epigenesys.eu. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2023-08-20 у Wayback Machine.]
3. Brooklyn Museum: Elizabeth A. Sackler Center for Feminist Art: The Dinner Party: Heritage Floor: Emilie du Chatelet. brooklynmuseum.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 25 січня 2014.
4. Sophie Germain. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2014.
5. Sophie Germain page. math.rochester.edu. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 25 січня 2014.
6. Elizabeth Cady Stanton, ред. (1889). History of Woman Suffrage: 1848–1861, Volume 1. с. 36. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 18 квітня 2011.
7. Sofya Vasilyevna Kovalevskaya (Russian mathematician) -- Encyclopædia Britannica. britannica.com. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 25 січня 2014.
8. Patricia Clark Kenschaft (1987). "Charlotte Angas Scott (1858–1931)" in Women of Mathematics: A Biobibliographic Sourcebook. New York: Greenwood Press. с. 193–203. ISBN 0-313-24849-4.
9. Winifred Edgerton Merrill : "She Opened the Door" (PDF). Ams.org. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2019. Процитовано 4 березня 2014.
10. S. Kovalevskaya, Sur Le Probleme De La Rotation D'Un Corps Solide Autour D'Un Point Fixe, Acta Mathematica 12 (1889) 177—232.
11. E. T. Whittaker, A Treatise on the Analytical Dynamics of Particles and Rigid Bodies, Cambridge University Press (1952).
12. COOL, CREATIEF, HIP met ICT - Innovative women. chai-x.nl. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2013-12-19 у Wayback Machine.]
13. Philippa Garrett Fawcett. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2014.
14. The Woman Who Bested the Men at Math | History | Smithsonian. smithsonianmag.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
15. Mildred Leonora Sanderson. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 3 лютого 1999. Процитовано 25 січня 2014.
16. Noether E (1918). Invariante Variationsprobleme. Nachr. D. König. Gesellsch. D. Wiss. Zu Göttingen, Math-phys. Klasse. 1918: 235—257.
17. Prizes, Awards, and Honors for Women Mathematicians. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
18. Zuschlag, Anna. Cecilia Krieger. The Canadian Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 22 серпня 2018.
19. Cartwright biography. -history.mcs.st-and.ac.uk. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
20. Euphemia Lofton Haynes, first African American woman mathematician. math.buffalo.edu. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
21. Gertrude Mary Cox. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
22. How Gladys West uncovered the ‘Hidden Figures’ of GPS. GPS World (амер.). 19 березня 2018. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 22 вересня 2018.
23. Mary L. Boas (1966). Mathematical methods in the physical sciences. Wiley. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 29 вересня 2019.
24. Spector, Donald (1999). Book Reviews. American Journal of Physics. 67 (2): 165—169. doi:10.1119/1.19216.
25. Mina Rees. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 25 січня 2014.
26. New Zealand Mathematical Societu Newsletter Number 84, April 2002. Massey.ac.nz. Архів оригіналу за 7 вересня 2007. Процитовано 20 червня 2017. [Архівовано 2007-09-07 у Wayback Machine.]
27. Mary Ellen Rudin (December 7, 1924 – March 18, 2013). webpage of Topology and its Applications published by Elsevier. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
28. About AWM - AWM Association for Women in Mathematics. sites.google.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2019-09-06 у Wayback Machine.]
29. JCW-Math | Joint Committee on Women in the Mathematical Sciences. jcwmath.wordpress.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 25 січня 2014.
30. Jean Taylor. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 25 січня 2014.
31. Interview with Joan Birman (PDF). Ams.org. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2018. Процитовано 4 березня 2014.
32. Doris Schattschneider. Perplexing Pentagons. britton.disted.camosun.bc.ca. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 25 січня 2014.
33. Profiles of Women in Mathematics: Julia Robinson. awm-math.org. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2018-07-04 у Wayback Machine.]
34. Oakes, E.H. (2007). Encyclopedia of World Scientists. Facts On File, Incorporated. ISBN 9781438118826. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
35. Cathleen Morawetz. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
36. 2005 Parson Lecturer - Dr. Doris Schattschneider, University of North Carolina at Asheville, Department of Mathematics, архів оригіналу за 11 січня 2014, процитовано 13 липня 2013 [Архівовано 2014-01-11 у Wayback Machine.]
37. Riddle, Larry (5 квітня 2013), Doris Schattschneider, Biographies of Women Mathematicians, Agnes Scott College, архів оригіналу за 4 липня 2013, процитовано 13 липня 2013
38. Gloria Ford Gilmer. math.buffalo.edu. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
39. Leah Edelstein-Keshet. math.ubc.ca. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2014.
40. Karen W. Arenson (1 травня 1997). Q: How Many Women Have Won the Top Math Contest? - New York Times. Nytimes.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 4 березня 2014.
41. Duke Magazine-Where Are They Now?-January/February 2010. dukemagazine.duke.edu. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
42. Melanie Wood: The Making of a Mathematician - Cogito. cogito.cty.jhu.edu. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
43. The New York Times. nytimes.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 25 січня 2014.
44. Bridget Booher (13 липня 2009). Duke Magazine-Where Are They Now?-January/February 2010. Dukemagazine.duke.edu. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2014.
45. Scharf, Deepti (8 травня 2003). Melanie Wood: The Making of a Mathematician. Duke News & Communications. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 10 лютого 2014.
46. 2003 Morgan Prize (PDF). Ams.org. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 4 березня 2014.
47. Math Forum @ Drexel: Congratulations, Alison!. mathforum.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 25 січня 2014.
48. Fields Institute - CRM-Fields Prize Recipients. fields.utoronto.ca. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 25 січня 2014.
49. Short vita [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.], retrieved 2016-07-04.
50. UZH - Fields Medal Winner Artur Avila Appointed Full Professor at the University of Zurich. Media.uzh.ch. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-09 у Wayback Machine.]
51. BBC News - Odd title prize for crochet book. news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 25 січня 2014.
52. Women Mathematicians, Sponsored by Agnes Scott College. agnesscott.edu. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 25 січня 2014.
53. Maryam Mirzakhani Becomes First Woman to Earn Fields Medal for Mathematics in Its 78 Year History | The Mary Sue. themarysue.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 13 вересня 2014.
54. IMU Prizes 2014. International Mathematical Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 12 серпня 2014. [Архівовано 2017-12-03 у Wayback Machine.]
55. Fields Medals 2014 | International Mathematical Union (IMU). Mathunion.org. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2018.
56. 2006 Fields Medals awarded (PDF). Notices of the American Mathematical Society. American Mathematical Society. 53 (9): 1037—1044. October 2006. Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2018. Процитовано 29 вересня 2019.
57. Reclusive Russian turns down math world's highest honour. Canadian Broadcasting Corporation. 22 серпня 2006. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 серпня 2006.
58. Mathematician Claire Voisin awarded the CNRS 2016 gold medal. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 29 вересня 2019.
59. IMPA - Karen Uhlenbeck: The Struggle for a Place in the Sun. Impa.br. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 19 березня 2019.
60. Change, Kenneth (19 березня 2019). Karen Uhlenbeck Is First Woman to Receive Abel Prize in Mathematics. New York Times. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 19 березня 2019.

Наука   Математика   Фемінізм