Жіночий спорт

Жінки в Олімпійських іграх

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила^[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів^[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра^[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Наука Технології Освіта Жінки в науці до ХХ ст. ХХ ст. ХХІ ст. Нобелівські лавреатки Дослідниці і мандрівниці Винахідниці винаходи і відкриття Наукові організації STEM хронологія у математиці математикині комп'ютинг хронологія Гарвардські комп'ютери Інженерія Космос астрономки космонавтки Авіаторки Телеграфія Антарктида полярниці Археологія Геологія ботанікині Медицина Стоматологія Психологія Філософія^[en] Феміністична Освіта жінок у STEM в Україні Сексизм в освіті Тест Фінкбайнер Ефект Матильди
Мистецтво українські феміністські^[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки^[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список^[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика^[en] Джаз Панк-рок^[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Спорт Автоспорт пілотеси Формули-1 Академічне веслування Бейсбол Баскетбол Бокс Гольф Змішані бойові мистецтва Крикет Керлінг Легка атлетика Лакросс Нетбол Пентатлон Родео Серфінг Теніс Футбол Художня гімнастика Шахи Чирлідинг Відеоігри Сексизм у спорті
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
Зображення в культурі Архетип матері Діва в біді Діва-воїтелька Лесбійська еротика Чик-флік Мізогінія у масмедіа у відеоіграх Сексуальна об'єктивація Гендерні стереотипи Гендерна роль Жіночність Комплекс Мадонни-повії Принцип Смурфетти Ефект Матильди Лесбійське стирання Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Стигматизація ожиріння Менструальні табу^[en] Інтимне волосся Вагіна і вульва в мистецтві^[en] Слатшеймінг Сексизм Лесбофобія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

Жіночі види спорту, як аматорські, так і професійні, існували у всьому світі століттями в різних дисциплінах. У ХХ ст., особливо в останню чверть, участь жінок і популяризація їх залучення до спорту зросли. Ці зміни більш помітні в добре розвинених країнах і часто пов'язані з фемінізмом, гендерною політикою та філософією рівності прав людини.^[1] Сьогодні рівень участі та результативності жінок все ще сильно варіює залежно від країни та виду спорту.

Спорт, у якому беруть участь жінки, ділять на дві категорії: жіночі категорії (жіночі варіанти спорту, де домінують чоловіки) — та питомо жіночі види спорту, які виникли орієнтовано на жінок (створені виключно для спортсменок із навмисним виключенням спортсменів). Другі зустрічаються рідко і включають нетбол, художнє плавання, рингетт.

Попри зростання участі жінок у спорті, при порівнянні показників участі жінок і чоловіків у видах спорту, які включають чоловічу та жіночу категорію та виключаючи види спорту, де домінують жінки, демографічна група чоловіків все ще є більшою.^[2] Ці відмінності спостерігаються в усьому світі.

Перешкоди, з якими стикаються жінки в спорті сьогодні, можуть включати обмежену кількість професійних можливостей для спортсменок, пов'язану з низькою оплатою праці, неякісним та гендерно-стереотипним висвітленням спортсменок у ЗМІ в спортивній індустрії — та травмами, пов'язаними зі статтю. Іноді спортсменки поєднують спортивну кар'єру з громадською діяльністю.

Історія

Римлянки займалися спортом. Мозаїка на віллі Романа дель Казале поблизу площі Армеріна на Сицилії.

Стародавні цивілізації

Статуя переможниці Герейських ігор біля старту гонки

Перед кожними античними Олімпійськими іграми на стадіоні в Олімпії проводився окремий жіночий спортивний захід, Герейські ігри, присвячені богині Гері. У давньогрецькій міфології існувало вірування, що Герейські ігри заснувала цариця Гіпподамія, дружина засновника Олімпіади.^[3]

Хоча одружені жінки були виключені з Олімпіади навіть як глядачки, Киніска виграла Олімпійські ігри як власниця колісниці (чемпіони та чемпіонки перегонів на колісницях були власниками, а не вершниками), як і Еврілеоніс, Білістіха, Зевксо, Енкратея і Герміона, Тімарета і Касія, Теодота.

Після класичного періоду жінки брали участь у чоловічих спортивних фестивалях.^[3] Жінки в Спарті почали практикувати ті ж спортивні вправи, що й чоловіки, виявляючи якості спартанських солдатів. Платон навіть підтримував жінок у спорті, пропагуючи біг і бій на мечах для жінок.^[4]

Культурні уявлення про яскраво виражену жіночу фізичну форму не обмежувалися спортом у Стародавній Греції, їх також можна знайти у зображеннях воїтельниць, відомих як амазонки.

Ранній модерн

Китаянки грають в Цуцзюй, художника з династії Мін Ду Цзінь

Під час династій Сун, Юань і Мін жінки грали в професійних командах Цуцзюй.^[5][6]

Перші Олімпійські ігри в сучасну епоху, які відбулися в 1896 році, були закритими для жінок, але відтоді кількість жінок, які брали участь в Олімпійських іграх, різко зросла.^[7]

XIX і початок ХХ століття

Виховні комітети Французької революції (1789) включали інтелектуальне, моральне та фізичне виховання як для дівчат, так і для хлопчиків. З перемогою Наполеона менш ніж через 20 років фізичне виховання було зведено до військової підготовки хлопчиків і чоловіків. У Німеччині фізичне виховання Гутсмутса (1793 р.) включало освіту дівчат. Це призвело до того, що в Німеччині жіночий спорт почав розвиватися активніше, ніж у більшості інших країн.^[8]

Жіночий спорт наприкінці 1800-х зосереджував увагу на правильній поставі, красі обличчя та тіла, м'язах і здоров'ї.^[9]

До 1870 року активність для жінок носила скоріше розважальний, ніж спортивний характер, наголошувалось на фізичній активності, а не на змаганнях.^[10] Спорт для жінок до ХХ століття приділяв більше уваги фітнесу, а не змагальним аспектам, які ми зараз пов'язуємо з організованим спортом.^[11]

До кінця ХІХ та початку ХХ століть у Європі та Північній Америці небагато жінок змагалися у спорті, пізніші соціальні зміни сприяли зростанню участі жінок у суспільстві. Хоча жінкам технічно дозволялось брати участь у багатьох видах спорту, ті, хто робили це, часто стикалися з несхваленням.

«Велосипед зробив більше для емансипації жінок, ніж будь-що інше в світі», — сказала американська феміністка Сьюзен Б. Ентоні. «Я стою і радію щоразу, коли бачу, як жінка їде на колесі. Це дає жінкам відчуття свободи та впевненості в собі».

На сучасних Олімпійських іграх жінки з 1900 року брали участь, хоча спочатку й у значно меншій кількості змагань, ніж чоловіки. Вперше з'явившись на Іграх в Парижі 1900-го, 22 спортсменки змагалися з тенісу, вітрильного спорту, крокету, кінного спорту та гольфу.^[12]

Засновник Міжнародного олімпійського комітету П'єр де Кубертен назвав жіночий спорт «непрактичним, нецікавим, неестетичним, і ми не боїмося додати: неправильним».^[13] Однак 6-й конгрес МОК у Парижі 1914 року вирішив, що жіноча медаль формально має таку ж вагу, як і чоловіча, в офіційній таблиці медалей. Це залишило рішення про участь жінок на розгляд окремих міжнародних спортивних федерацій.^[14] Занепокоєння про фізичну силу та витривалість жінок призвело до того, що жінкам обмежили участь у більш важких видах спорту.

У відповідь на відсутність підтримки міжнародного спорту Еліс Мілліат заснувала Fédération Sportive Féminine Internationale у Франції. Ця організація започаткувала жіночу олімпіаду (1921, 1922 і 1923 рр.) і Всесвітні жіночі ігри, в яких взяли участь майже 20 країн і проводилися чотири рази (1922, 1926, 1930 і 1934 рр.).^[15] У 1924 році на Стемфорд Бридж в Лондоні відбулася жіноча Олімпіада 1924 року. У відповідь Міжнародний олімпійський комітет почав активізувати участь жінок в Олімпіаді. Кількість олімпійських спортсменок за цей період зросла більш ніж уп'ятеро: з 65 на літніх Олімпійських іграх 1920 року до 331 на літніх Олімпійських іграх 1936 року.^[16][17]

Більшість ранніх жіночих професійних спортивних ліг зазнали краху. Часто це пояснюється відсутністю підтримки аудиторії. Основним місцем проведення жіночого спорту стали аматорські змагання. Протягом середини ХХ століття комуністичні країни домінували в багатьох олімпійських видах спорту, включаючи жіночий, завдяки державним спортивним програмам, які технічно вважалися аматорськими. Спадщина цих програм збереглася, оскільки колишні комуністичні країни продовжують випускати багатьох найкращих спортсменок. Німеччина та Скандинавія також розробили сильні жіночі спортивні програми в цей період.

Жіночий спорт в Україні

Оксана Баюл, олімпійська чемпіонка з фігурного катання

Багато українських спортсменок стали всесвітньо відомими, виступаючи в складі збірних команд СРСР з різних видів спорту. Представниці української школи художньої гімнастики Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Оксана Скалдіна та інші неодноразово ставали чемпіонками Європи, володарками кубків світу, олімпійськими призераками. А гімнастка Лариса Латиніна завоювала 18 олімпійських медалей та з 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор.

1994 року на XVII зимових Олімпійських іграх в Ліллехаммері українські спортсменки виступали вже самостійною командою. Першу золоту олімпійську медаль для незалежної України здобула фігуристка Оксана Баюл — срібна призерка чемпіонату Європи 1993 року, чемпіонка світу 1994 року, чемпіонка Олімпійських ігор 1994 року.

Гандболістки київського «Спартака» на чолі з уславленим тренером Ігорем Турчиним 13 разів ставали володарками Кубку Європейських чемпіонок, а гандболістки Зінаїда Турчина та Лариса Карлова неодноразово визнавалися найкращими гравчинями на чемпіонатах світу і Європи. За видатні досягнення в спорті легенда українського спорту Турчин і його команда занесені до Книги рекордів Гіннеса.

Жіноча збірна України з футболу збирається з 1992 року. Наталія Зінченко стала першою жінкою, яка керувала національною жіночою збірною України з футболу. Під її керівництвом команда фінішувала другою в груповому турнірі кваліфікації Євро-2022 та взяла участь у плей-офф відбору. 27 березня 2020 року Міжнародна федерація футбольних асоціацій опублікувала оновлений рейтинг, згідно з яким збірна Україна піднялася на 26 місце.

Жіноча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу, станом на 20 жовтня 2021 року посідала 27-е місце у світовому рейтингу ФІВБ.

Найвідоміші українські спортсменки

Найвідоміша українська спортсменка, українська «Золота рибка» — Яна Клочкова (1982 р.н.) — одинадцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонк світу, чотириразова олімпійська чемпіонка (Сідней-2000, Афіни-2004) у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу. Клочковій належать світовий та олімпійський рекорди на дистанції 400 метрів комплексом (4 хв. 33,59 сек).

Ольга Харлан (нар.1990 р.н.) — українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка 2008 року у командній першості, бронзова призерка Олімпіади 2012 року, шестиразова чемпіонка світу.

Лілія Подкопаєва (1978 р.н.) — Володарка Кубка Європи (1995); має 45 золотих, 21 срібних та 14 бронзових медалей. Абсолютна чемпіонка світу зі спортивної гімнастики (1995), чемпіонка Європи (1996), Олімпійська чемпіонка Ігор в Атланті (1996).

Оксана Баюл (1977 р.н.) — стала першою олімпійською чемпіонкою за часів незалежної України в зимових видах спорту, виборовши це звання перемогою на XVII Олімпійських зимових іграх у 1994 році в Норвегії.

Ірина Марлені (1982 р.н.) — заслужена майстриня спорту з вільної боротьби, олімпійська чемпіонка, триразова чемпіонка світу, дворазова чемпіонка Європи, багаторазова чемпіонка України. 21 вересня 2013 року увійшла до всесвітньої Зали Слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA). Нагороджена Орденом «За заслуги» III ст. і Орденом княгині Ольги III ст.

Фотогалерея

• Жіночий спорт в історії
• 
  Спартанка біжить. Оголена права грудь свідчить про те, що вона спортсменка
• 
  Фройлайн Куссінн і місіс Едвардс, бокс, 1912 рік
• 
  Команда камогі позує зі своїми палицями для метання, близько 1915 року
• 
  Молоді жінки з медалями змагань з плавання, близько 1920 року
• 
  Фехтувальниця Сібіл Марстон
• 
  Едіт Каммінгс, перша спортсменка на обкладинці Time
• 
  Тенісистки Сюзан Ленглен і Гелен Віллс під час матчу століття
• 
  Манон Реом, пер ша жінка, яка зіграла в будь-якій з головних канадсько-американських професійних ліг
• 
  Еліна Світоліна на Літніх Олімпійських Іграх 2020 року
• 
  Яна Клочкова
• 
  Оксана Баюл
• 
  Лілія Подкопаєва

Примітки

1. Women's interest in sport continues to grow. Iberdrola (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
2. Examination of Gender Equity and Female Participation in Sport. The Sport Journal. 26 лютого 2016. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 8 лютого 2017.
3. Scanlon, Thomas F. Games for Girls. Ancient Olympics Guide. Архів оригіналу за 17 лютого 2006. Процитовано 18 лютого 2006.
4. Swaddling, Judith. The Ancient Olympic Games. Austin: U of Texas, 1980. Print.
5. Cuju – Ancient Chinese Football. Cultural-China.com. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 14 квітня 2017.
6. Cuju – Ancient Chinese Football. Cultural-China.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2013. Процитовано 14 квітня 2017.
7. Women and Sport Commission. Olympic.org. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
8. Arnd Krüger (2003): Germany, in: James Riordan & Arnd Krüger (eds.): European Cultures in Sport. Examining the Nations and Regions. Bristol: Intellect 2003, pp. 57 – 88.
9. Padgett, Jessica. The Issues of Women in Sport. Serendip Studio. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 7 квітня 2017.
10. Bell, Richard (14 березня 2008). A History of Women in Sport Prior to Title IX. The Sport Journal. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
11. A History of Women in Sport Prior to Title IX. The Sport Journal. 14 березня 2008. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2017.
12. "Equality for Women in the Olympics." Feminist Majority Foundation. Web. November 2014. http://www.feminist.org/sports/olympics.asp [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
13. Les femmes aux Jeux Olympiques [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] - Revue Olympique, July 1912
14. Arnd Krüger: Forgotten Decisions. The IOC on the Eve of World War I, in: Olympika 6 (1997), 85 – 98. <http://www.la84foundation.org/SportsLibrary/Olympika/Olympika_1997/olympika0601g.pdf [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.]>
15. Leigh, Mary H.; Bonin, Thérèse M. (1977). The Pioneering Role Of Madame Alice Milliat and the FSFI in Establishing International Trade and Field Competition for Women (PDF). Journal of Sport History. 4 (1): 72—83. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2011. Процитовано 3 вересня 2011.
16. Antwerp 1920 [Архівовано 10 листопада 2015 у Wayback Machine.]. IOC. Retrieved on 2014-01-11.
17. Berlin 1936 [Архівовано 1 грудня 2015 у Wayback Machine.]. IOC. Retrieved on 2014-01-11.