Місто вважається колискою джазу, батьківщиною Луї Армстронга та місцем фестивальних зустрічей численних джаз-груп. Найвідомішим місцем для відвідування туристами є Французький квартал.
Історія
Територію нинішнього Нового Орлеану відкрито іспанцями ще з початком XVI століття, а 1680 року її загарбали французи під час колонізації південних провінцій у долині Міссісіпі. У 1718 тут засновано порт Нувель-Орлеан, навколо якого згодом розрослося місто, названо на честь Філіпа Орлеанського, регента Франції в роки малолітства Людовика XV. Місто увійшло до складу Нової Франції.
У 1763 році завершилася Семирічна війна. За Паризьким мирним договором 1763 року французи віддали місто іспанцям. У 1800 році Наполеон Бонапарт спершу пред'явив Іспанії претензії на Новий Орлеан — та згодом у 1803 продав місто США, внаслідок чого воно потрапляє під вплив протестантської культури.
У XVII-XVIII століттях, близькі за духом французька й іспанська культури, нарівні зі спільною католицькою релігією, формували характер місцевої культури, що увібрала в себе поряд з елементами романських традицій і багато рис первісних культурних традицій та елементів північноамериканської протестантської культури.
У Міжнародному аеропорту Нового Орлеана абсолютна мінімальна температура повітря -12 °C зафіксована 23 грудня 1989 року, абсолютна максимальна температура повітря 39 °C — 22 серпня 1980 року; у парку Аудубон абсолютна мінімальна температура -14 °C спостерігалася 13 лютого 1899 року, абсолютна максимальна температура 40 °C — 24 червня 2009 року.
Середня кількість опадів становить 1586 мм на рік, літні місяці найвологіші, а жовтень — найсухіший місяць.
Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкало 343 829 осіб у 142 158 домогосподарствах у складі 76 643 родин. Густота населення становила 379 осіб/км². Було 189896 помешкань (209/км²).
До двох чи більше рас належало 1,7 %. Іспаномовні складали 5,2 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,3 % — особи молодші 18 років, 67,8 % — особи у віці 18—64 років, 10,9 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 34,6 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 93,6 чоловіка; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 91,4 чоловіка також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 63 703 долари США (медіана — 36 792), а середній дохід на одну сім'ю — 81 143 долари (медіана — 49 948). Медіана доходів становила 44 114 долари для чоловіків та 36 396 доларів для жінок. За межею бідності перебувало 27,0 % осіб, у тому числі 41,0 % дітей у віці до 18 років та 16,2 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 170 454 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 26,2 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 17,5 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 12,4 %, роздрібна торгівля — 9,5 %.
Мова
Станом на 2010 рік 90,31 % мешканців Нового Орлеану віком від 5 років і старше розмовляли англійською вдома як основною мовою, у той час, як 4,84 % розмовляли іспанською, 1,87 % в'єтнамською та 1,05 % французькою. Разом 9,69 % населення Нового Орлеану віком від 5 років і старше розмовляли рідною мовою відмінною від англійської.
Транспорт
На відміну від більшості міст США у Новому Орлеані працює трамвайна мережа рух на одній з ліній якої ніколи не переривався на довгий час. В місті працює 5 ліній, одна історична відкрита у 1835 році, та чотири сучасних побудованих у період з 1988 по 2016 рік. Також система відрізняється використанням історичних вагонів або сучасних побудованих у вигляді історичних.
Злочинність
Новий Орлеан є одним із найнебезпечніших міст Сполучених Штатів. Станом на 2023 рік місто є третім за рівнем убивств у США після Сент-Луїса та Балтимора[23].
_(cropped).jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
