Сент-Луїс (англ.St. Louis) — місто (англ.city) і порт над річкою Міссісіпі у США у штаті Міссурі. Населення — 301 578 осіб (2020). За оцінками на 2013 рік — 318 416 (з передмістями 2,8 млн) мешканців.
Місто розташоване на західному березі Міссісіпі навпроти міста Іст-Сент-Луїс у штаті Іллінойс, південніше місця злиття річки Міссурі з Міссісіпі. Межі міста залишаються незмінними з 1876 року.
В адміністративному поділі штату Міссурі Сент-Луїс має статус незалежного міста, що є еквівалентом округу.
Історія
Місцевість, де згодом побудували Сент-Луїс, була центром Міссісіпської культурикорінних народів Америки. Ця цивілізація будівельників курганів насипала численні земляні вали й кургани по обидва боки річки Міссісіпі. Із 900 по 1500 рік головним регіональним центром цієї культури був Кахокія-Маунд. Через численні великі кургани в межах Сент-Луїса місто отримало прізвисько «Місто курганів». Ці кургани були переважно зруйновані під час забудови та розширення міста.
Перші європейські дослідники побували тут 1673 року, коли французи Луї Жол'є і Жак Маркетт пройшли через долину річки Міссісіпі. П'ять років по тому Ла Саль оголосив цей регіон володінням Франції і частиною Луїзіани.
Найбільш ранні європейські поселення в цьому районі були засновані на східному березі Міссісіпі в 1690-х — на початку 1700-х років, а на протилежному боці річки — у 1730-х роках. На початку 1764 року, після того як Франція програла Семирічну війну, П'єр Леклед з Нового Орлеану заснував торговий пост на західному березі Міссісіпі й назвав його на честь канонізованого французького короля Людовика IX (Луї IX). За результатами війни французькі землі на схід від Міссісіпі були передані Великій Британії, а землі на захід від Міссісіпі — Іспанії, тому майбутнє місто було засноване на іспанській території. Основним заняттям перших жителів була торгівля хутром.
1800 року Сент-Луїс був повернутий Франції і 1803 року, після купівлі Луїзіани, став частиною Сполучених Штатів. 1804 року експедиція Льюїса і Кларка вирушила з Сент-Луїса у свою велику дослідницьку подорож на північний захід до Тихого океану.
З приходом пароплавів у 1817 році Сент-Луїс почав швидко зростати і став важливим річковим портом. Німецькі та ірландські іммігранти оселилися тут у 19 столітті.
Місто стало опорним пунктом експансії Сполучених Штатів на захід, тут готувалися й екіпірувалися експедиції торговців хутром, а також дослідницькі експедиції в Каліфорнію й Орегон.
1849 року внаслідок епідемії холери тисячі людей померли, а частина міста була зруйнована пожежею, коли пароплав вибухнув біля берега. Залізниці були прокладені в 1850-х роках, а від 1870-х років вони вже забезпечували більшу частину перевезень. Під час Громадянської війни в США Сент-Луїс перебував на військовому положенні, будучи базою постачання збройних сил Півночі.
Після закінчення Громадянської війни Сент-Луїс був четвертим за чисельністю населення містом США і головним центром Середнього Заходу, але вже 1880 року його обігнало Чикаго[27].
Місто має вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), проте агломерація Великого Сент-Луїса лежить у зоні вологого континентального клімату (Dfa за класифікацією Кеппена), що свідчить про вплив на клімат Сент-Луїсу острова тепла у місті. Для міста характерне жарке, вологе літо і холодна зима. Сент-Луїс відчуває вплив як холодного арктичного повітря, так і гарячого вологого тропічного повітря Мексиканської затоки. Середньорічна кількість опадів становить близько 1000 мм[29], але кількість опадів має значні коливання (від 523 мм у 1953 році до 1555 мм у 2015 році). Найвища зареєстрована температура в Сент-Луїсі склала 46 °C 14 липня 1954 року, а найнижча температура була -30 °C 5 січня 1884 року.
Грози спостерігаються в середньому 48 днів на рік[30]. У весняний період грози часто супроводжуються сильними вітрами, з градом і торнадо. Розташований у Коридорі торнадо, Сент-Луїс має вражаючу історією руйнівних торнадо. Сильні повені, такі як Велика повінь 1993 року, можуть відбуватися навесні і влітку.
Згідно з переписом 2010 року[31], у місті мешкали 319 294 особи в 142 057 домогосподарствах у складі 67 488 родин. Густота населення становила 1867 осіб/км². Було 176002 помешкання (1029/км²).
До двох чи більше рас належало 2,4 %. Іспаномовні складали 3,5 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,2 % — особи молодші 18 років, 67,8 % — особи у віці 18—64 років, 11,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 33,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 93,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 90,8 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 52 203 долари США (медіана — 35 599), а середній дохід на одну сім'ю — 64 580 доларів (медіана — 46 334). Медіана доходів становила 42 411 долар для чоловіків та 36 279 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 27,1 % осіб, у тому числі 41,8 % дітей у віці до 18 років та 16,6 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 147 194 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 27,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 13,5 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,5 %.
З 1 липня по 23 листопада 1904 року в Сент-Луїсі проходили III Олімпійські ігри, у змаганнях брали участь спортсмени з дванадцяти країн світу[32]. Починаючи з 2013 року в місті щорічно проходить міжнародний шаховий турнір, який є одним з етапів шахової серії турнірів Grand Chess Tour (з 2015 року)[33].
Транспорт
З липня 1993 року в місті працює легкий метрополітен, дві лінії якого пов'язують Сент-Луїс з його передмістями та міжнародним аеропортом. Сент-Луїс обслуговується двома пасажирськими аеропортами. Міжнародний аеропорт Ламберт-Сент-Луїс знаходиться за 16 кілометрів на північний захід від центру міста. Це найбільший і найзавантаженіший аеропорт у штаті. 2016 року, коли аеропорт здійснював понад 255 рейсів щоденно, він обслужив більше 15 мільйонів пасажирів.[34]. Аеропорт Сент-Луїс-Мід-Америка є другим пасажирським аеропортом, що обслуговує місто. Він розташований за 27 кілометрів на схід від центру міста, обслуговує тільки внутрішні рейси.
Марша Мейсон (нар. 1942) — американська акторка і телевізійний режисер
Стівен Чу (нар. 1948) — американський фізик, нобелевський лауреат
Джон Гудмен (нар. 1952) — американський актор та продюсер
Лінда Блер (нар. 1959) — американська актриса кіно і телебачення
Енн Вагнер (нар. 1962) — американський політик і дипломат.
Українці Сент-Луїсу
У місті проживає близько 3000 українців (у 1930-х роках було близько 1000). Перші українці, здебільшого з Лемківщини, поселилися в Сент-Луїсі в 1880-х роках.
У місті є дві українські парафії: католицька (з церквою Успіння, заснована в 1907 році) і православна — від 1927 року.