Брчко (босн. Brčko, серб. Брчко) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, адміністративний центр округу Брчко. Воно лежить на березі річки Сави через Хорватію. Станом на 2013 рік в окрузі проживає 83 516 жителів, тоді як у місті Брчко — 39 893 жителів.
Брчко є єдиним цілком самоврядним вільним містом, яке зараз існує в Європі[2].
Назва міста, найімовірніше, пов’язана з Бреуці (грецьке Βρεῦκοι), підплемені паннонських племен іллірій, які мігрували в околиці сьогоднішнього Брчко з територій культури Ямної в 3-му тисячолітті до нашої ери. Брейчі дуже чинив опір римлянам, але був завойований у 1 столітті до нашої ери, і багато з них були продані як раби після їх поразки. Вони почали отримувати римське громадянство за часів правління Траяна.
Ряд Бреучі мігрували і оселилися в Дакії, де на їх честь були названі місто, що називається Берек, або Бречку, річка (річка Бречку) і гора Мунджі Брекулуй в сучасній Румунії.
Місто розташовано при впадінні річки Брка в Саву на правому березі останньої. Брчко прилягає до боснійсько-хорватського кордону, що тягнеться вздовж Сави, навпроти хорватського села Ґуня. На схід від міста простирається родюча Семберія, а приблизно за десять кілометрів на південь — здіймаються гірські схили Маєвиці. Місто є важливим транзитним центром, через нього проходить найважливіший шлях сполучення, який з'єднує західну і східну частини Республіки Сербської та південну і північну частини Федерації Боснії і Герцеговини.
У першому столітті до н.е. ці місця завоювали римляни. Після розпаду Західної Римської імперії, цей край на короткий проміжок часу ввійшов до складу держав східних готів і потім аварів.
Брчко як поселення і фортеця вперше згадується в 1526 або ж 1533 році. У літописах відзначалося, що поштовхом у розвитку поселення послужило прокладення гравійної дороги з Тузли в Брчко в 1548 р.
На початку XVII століття селище Брчко мало близько 200 будинків, дві лазні, башту і переживало бурхливий розвиток, особливо з початком візницького промислу солі з Тузли.
Брчко стає важливим транзитним центром для експорту солі та інших товарів у Славонію і Срем та далі в західніші австро-угорські землі. Завдяки своєму географічному положенню, Брчко стає важливим торговельним центром Боснії із сусідніми країнами.
У 1718 р. австро-угорська армія загарбала землі на північ від Сави, а Брчко при цьому було повністю зруйновано.
З моменту заснування Дунайського пароплавства 1830 р., яке мало у Брчко свою контору і порт на річці Сава, з Брчко експортувалося 25—30 тис. тонн сухих слив в Австрію, Німеччину, Англію і США.
Тодішню важливість підсилив і той факт, що австрійський уряд свою консульську установу переніс із Тузли в Брчко. У той час округ Брчко охоплював територію близько 920 км². Було відкрито і пароплавне сполучення, зокрема з Белградом, а перші кораблі припливли в Брчко в 1862 році.
У Брчко в 1869 р. з'явився телеграф, а 2 квітня 1870 р. запрацювала й пошта. Важливо відзначити й 1883 рік, коли у Брчко було відкрито ремісниче училище, перший середній навчальний заклад у цій частині Боснії, а 1900 року було введено в експлуатацію міську друкарню.
У середині XIX сторіччя в місті і великих селах відкривається низка громадянських початкових шкіл — католицьких, православних, ісламських і єврейська, яку 1872 р. відвідували 32 учні. Зведено і численні мусульманські, католицькі і православні релігійні об'єкти.
Наприкінці XIX століття було побудовано серед іншого:
На початку ХХ ст. у Брчко було п'ять готелів і 6 банків. У цей період Брчко мало кілька закладів спиртової промисловості, два млини, дві цегельні тощо.
Брчко з моменту його утворення має ознаки багатонаціональності, багатокультурності та багатоконфесійності, підвалин, на яких засновано і округ Брчко Боснії і Герцеговини.
За даними першого перепису 1879 року у Брчко було 2 901 жителів.
Згідно з переписом 1910 року Брчко і навколишня місцевість являли собою найбільш населений повіт у районі Тузли. На площі 928 км² мешкали 57 788 жителів, на понад 12 000 більше, ніж 1879 р., а в самому місті проживало 6 517 людей.
Другу світову війну (1941 р.) місто Брчко зустріло з населенням 8 900 осіб. Згідно з останнім переписом населення 1991 року на території громади Брчко (у 57-х населених пунктах), які простягаються на 493 квадратні кілометри, проживало 87 332 мешканців: боснійців — 33 %, хорватів — 28 %, сербів — 21 % та інших, з яких 41 406 осіб — у місті. За загальними оцінками, на початку 2003 р. в окрузі Брчко, який за площею рівновеликий (493 км²) з громадою Брчко в 1991 р., жило в цілому близько 85 тисяч представників усіх трьох державотворчих народів БіГ.
Після агресії проти Боснії і Герцеговини та етнічних чисток населення (шляхом численних злочинів) напіввійськовими утвореннями із Сербії за посібництва ЮНА[3] національний склад населення у Брчко суттєво змінився на користь сербів порівняно з тим, який був у 1991 році.
Брчко був одним з основних питань, що обговорювалися в Дейтонському мирному договорі. Після кількох тижнів інтенсивних переговорів питання Брчко мав вирішити міжнародний арбітраж. Арбітраж Брчко вирішив у травні 1997 р., Що Брчко буде спеціальним округом, яким керуватиме представник посла від міжнародної спільноти. Першим послом у Брчко був американець із допоміжним персоналом з Великої Британії, Швеції, Данії та Франції.
Першою міжнародною організацією, що відкрила офіс у Брчко на той час, була Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), очолювана Рендольфом Хемптоном.
Після засідання ПОС 23 травня 2012 року було вирішено зупинити, а не припинити мандат Міжнародного наглядача Брчко. Арбітраж Трибуналу в Брчко, разом із припиненим наглядом за Брчко, все ще існуватимуть[4].
Залізнична станція знаходиться недалеко від центру міста на лінії від Вінківців до Тузли. Однак до Брчко вже не курсує жоден пасажирський поїзд. Найближча діюча залізнична станція знаходиться в Гуньї, Хорватія; просто з іншого боку кордону.
У Брчко є три футбольних клуби (ФК «Єдінство Брчко», "ФК" Локомотива "Брчко та наймолодший клуб" ФК Ілічка 01 "). Всі вони виступають у Другій лізі Республіки Сербської.
Брчко має найбільший порт у Боснії, на річці Сава. Окрім цього, у місті Брчко є також школа економіки Університету Східного Сараєво та місцевий театральний фестиваль.
Брчко побратим:
{{cite web}}