Готелі виникали як заїжджі двори вздовж важливих транспортних шляхів. Перші готелі виникали ще за часів Давнього Світу, у Середньовіччі вони слугували й притулками для немічних. На це вказує й етимологія слова готель, hôtel: через ст.-фр.ostel, hostel воно походить від лат.cubiculum hospitale («гостьова кімната»), звідки походить і слово «госпіталь»[1][2].
У XVI-XVII столітті готель — аристократичний житловий будинок з парадними і службовими дворами.
У XVIII столітті готелями стали називати різноманітні будівлі — від міського палацу до невеликого будинку для однієї сім'ї.
1785 — у Львові засновано перший в Україні готель — «Під римським цезарем».
Готель у французькійархітектурі — міський маєток, зазвичай розміщений на відносно невеликій ділянці, відсунений вглиб території та відгороджений від вулиці і сусідніх ділянок високими кам'яними огорожами, що утворюють замкнений внутрішній двір з парадним в'їздом з вулиці. Сад розміщений, зазвичай, за головним корпусом і зв'язаний з вхідними приміщеннями.
Сучасний тип готелів утвердився у XIX столітті. Була в тодішніх готелів і своя класифікація. Вони ділилися на три групи. До кожної – свої вимоги. А саме були “готелі першокласні”, “подвір’я і другокласні готелі” та “заїжджі двори”. [3]
Нині, за означенням Всесвітньої туристичної організації (ВТО), готелями називають будинок з мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих, що складається з певної кількості номерів, які мають єдине керівництво і надають певні послуги. Вони згруповані в класи та категорії згідно з видами послуг, що надаються, з устаткуванням, що є в них.
Також готелем називають житловий майновий комплекс (будівля, частина будівлі, устаткування та інше майно), призначений для надання послуг.
Сучасність
Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. готелів, в яких є більше ніж 1,6 млн сучасних номерів. Їх кількість зростає щорічно у середньому на 3 — 4 %[4]. Готелі України залишаються найслабшою ланкою в інфраструктурі вітчизняного туризму. У країні нараховується майже 1,5 тис. об'єктів готельного типу, більша частина яких — реконструйованій будівлі 70 — 80-х рр. За даними дослідницької компанії світових споживчих ринків Euromonitor, в Україні на даний момент існує величезний простір для розвитку готельного бізнесу порівняно з сусідніми Східноєвропейськими країнами.
Готель — це основне підприємство готельної індустрії, метою діяльності якого є заселення, обслуговування, забезпечення відпочинку і харчування відвідувачів.
Згідно з класифікацією ВТО, готелі можна групувати:
за місцем розташування (міські, приміські, сільські, придорожні, в аеропортах, плавучі і т. д.),
за призначенням (для постійного проживання, транзитні, для ділового призначення),
за часом функціонування (сезонні, цілорічні),
за рівнем асортименту і вартістю послуг (дешеві або ж — з обмеженим сервісом, «люкс», готелі вищого класу, готелі середнього рівня, апарт-готелі, готелі економічного класу, мотелі, курортні готелі).
Основні ознаки, що характеризують готель
Місткість готелю;
Площа;
Призначення;
Рівень комфорту — це комплексний критерій, складовими якого є стан фонду номерів;
Клас готелю або пансіонату визначається, зазвичай, за стандартною, прийнятою в даній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом відповідності, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою.
Класифікація готелів та комплексів проводиться за 3-ма основними критеріями: комфорт (за категорією систем, за рівнем цін, за системою оператора); місткість (малої, середньої, підвищеної місткості); за призначенням. На основі аналізу існуючих міжнародних класифікацій запропоновано нову класифікацію готельних комплексів, що диференціює їх номенклатуру за «форматом» категорії: «пансіон», «гостинний двір», «мотелі», «молодіжний готель», «ресторан-клуб готель», «міські» та «бізнес-готелі», «курортні», «рекреаційні, курортно-лікувальні», «котеджі», «апартамент-готелі», «парк-готелі», «палац-готелі»[5].
Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності фонду номерів, готелі розрізняються:
за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою,
за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб,
за кваліфікацією персоналу,
за рівнем сервісу.
Готелі вищого класу мають розкішні багатокімнатні номери, надають велику кількість послуг (ресторани, бібліотеки, спортзали, ліфти, бари, сауни та ін.) і відповідно встановлюють ціну за свої послуги.
Нині існує близько 30-ти різноманітних систем класифікації готелів:
система зірок,
система балів,
система букв (A, B, C, D),
система «корон» або «ключів».
Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, що базується на французькій національній класифікації. Вимоги до «зіркової» класифікації неоднакові в різних країнах.
Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій:
1 зірка — 100 балів,
2 зірки — 150 балів і т. д.
У Великій Британії в системі використовується класифікація готелів за «коронами», «ключами», «сонцями», «алмазами» та ін.
Система букв (A, B, D, C) використовується у Греції.
Містобудівна, просторова та функціональна організація
Фактори, що формують готельні комплекси: соціальні; природно-кліматичні; містобудівні; технологічні, економічні[6].
Соціальні фактори при вирішенні питання архітектурно-планувальної та об'ємно-просторової організації готельних комплексів впливають на визначення складу основних будівель та споруд, також на використання матеріально-технічної бази в період міжсезоння.
До природно-кліматичних факторів належать: природно-кліматичні умови й особливості ділянки забудови, характер рельєфу, умови інженерного забезпечення території, мікрокліматичні особливості, наявність зелених насаджень, естетична оцінка території ділянки. Містобудівними чинниками, що впливають на розташування готельного комплексу є: територіальне розташування в системі міста чи поза містом, що відповідно надає готелю автономності чи безпосередньо вплив міста на готель; транспортне навантаження, розташування готелю поблизу аеропортів чи вузлів міського транспорту; обмеження щодо поверховості та архітектурної стилістики, наявність інженерних комунікацій. Ці фактори визначають, головним чином, наявність функціональних зон і архітектурно-планувальну структуру готельних комплексів як самостійного містобудівного утворення.
Технологічні фактори містять склад інженерних споруд, приміщень та обладнання, що визначають склад основних об'єктів і принципи функціонального зонування, забезпечення пішохідної доступності, заходи по організації цілорічного функціонування готелів.
Економічні фактори визначають рентабельність готельних комплексів і впливають на вибір функціонального комплексу основних будівель, конструктивну схему, сервіс обслуговування.
Архітектурно-просторова організація готелів підпорядковується: закономірностям формування сталих містобудівних утворень, вимогам готельних операторів, функціональному комплексу готелю. Головною архітектурно-художньою задачею в будівництві нового готельного об'єкту чи реконструкції його в історичному середовищі є збереження образу сталого середовища.
Довгострокове проживання
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2018)
Чимало громадських діячів, обрали для тимчасового або постійного проживання в готелях.
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 6 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Організація готельного обслуговування : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк, Ю. С. Занько ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : Знання, 2011. — 366, [2] с. : іл. — Бібліогр.: с. 294—299 (93 назви). — ISBN 978-966-346-810-5.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готель
