Паб (англ.pub — скор. від public house, буквально — «публічний дім», у значенні: «місце збору людей») — заклад, у якому продають алкогольні напої для вживання всередині або поза цим приміщенням. Паби є важливим соціокультурним елементом Великої Британії[1], Ірландії, Австралії[2] та Нової Зеландії. У багатьох місцях, особливо в селах, паб може виступати координаційним центром громади. У своїх працях Семюел Піпс називав паб «серцем Англії».
Жителі Великої Британії почали пити пиво ще в бронзову добу, але лише з приходом римлян і створенням римських доріг почали з'являтися готелі, у яких мандрівник міг відпочити та освіжитись. Після відходу римської влади й падіння Романо-Британського королівства англосакси почали створювати шинки у власних будинках. Жінки, що варили ель, вішали біля своїх будинків зілля, щоб люди знали, що пиво готове.[3] У пабах почали збиратися жителі, щоб попліткувати й організувати взаємодопомогу у своїх громадах. Тут і починається історія сучасного пабу. Паби стали настільки поширеним, що в 965 році король Едгар видав указ, що в селі може бути не більше одного паба.
Заборона куріння
У березні 2006 року був виданий закон, який забороняв куріння в усіх громадських закладах у Шотландії. Уельс наслідував їх приклад і разом з Англією заборонив куріння в громадських місцях 2007 року.[4] Власники пабів висловили стурбованість ще до початку реалізації закону, що заборона на куріння буде мати негативний вплив на продажі та відвідування їхніх закладів.[5] Протягом двох років вплив заборони був неоднозначним; у деяких пабах рівень продажів значно знизився, тоді як в інших виросло споживання продовольчих товарів.[6]
Lock-in
«Lock-in» це ситуація, коли власник пабу дозволяє відвідувачу залишитися в пабі після офіційного закриття: в теорії, як тільки паб зачиняється, він перетворюється з громадського місця в приватну власність. Охочі можуть покласти гроші за барною стійкою до офіційного закриття, а згодом вживати алкоголь на ці гроші, в такому разі виходить, що ніхто не продає алкоголь після закриття. Lock-in виник у Великій Британії внаслідок зміни в законах в Англії та Уельсі в 1915 році, який урізав години роботи пабів, щоб запобігти пияцтву серед робітників заводів у воєнний час. Проте після прийняття нового закону у 2003 році паби в Англії та Уельсі можуть працювати й після 11 години вечора.[7]
Їжа
Традиційно англійські паби були орієнтовані на продаж алкоголю, а на приготування їжі зверталась менша увага. Традиційними в пабах є закуски, такі як:
Ці страви допомогли збільшити продажі пива. У Південно-Східній Англії, особливо в Лондоні, продавці молюсків пропонують свій продукт у пабах, під час роботи, тому біля пабів відкривалося багато пересувних кіосків з морепродуктами.
