Індустріальний туризм — це туризм, в якому бажаний напрямок включає промислові об'єкти, характерні для певного місця. Концепція не є новою, оскільки включає винні тури у Франції, відвідування сироварень у Нідерландах, тури на винокурню Jack Daniel's у Сполучених Штатах, наприклад, але останнім часом знову викликала інтерес як до об'єктів індустріальної спадщини, так і до сучасної промисловості.
Фабрика з виготовлення порцелянового посуду компанії Віста Алегре (Fábrica da Vista Alegre), Ільяву, Португалія.
Привабливість для туристів
Навіть якщо концепція є суб'єктивною, залежно від уподобань людини, було помічено (через аналізи ринку), що людям подобається бачити та відчувати сучасні або історичні процеси виробництва:
Довідник пам'яток[1] ілюструє цю класифікацію для деяких країн Центральної Східної Європи.
На сприйняття привабливості також впливає здатність міст призначення створювати туристичні пакети, які відображають їхній промисловий імідж та/або ідентичність; відповідно, у випадку з туроператорами, шляхом освоєння індустріальної складової в їх атракційному комплексі в пропонованих пакетах.
В даний час, навіть на зрілих ринках, є відносно небагато туроператорів, які надають пакети індустріального туризму, доповнюючи інші пропозиції та майже завжди пропускаючи спеціалізовані, як було досліджено в аналізі ринку[2], проведеному одним із туроператорів, що надають такі спеціалізовані послуги. .
Товариство промислової археології (Society for Industrial Archeology) та Асоціація промислової археології (Association for Industrial Archaeology) сприяють збереженню історичних промислових місць.
Напрямки
Найбільш очевидними напрямками індустріального туризму є міста та регіони з міцною промисловою базою. Для них індустріальний туризм є потенційним сектором зростання, який відповідає їхній ідентичності: цей сектор пропонує можливості зміцнити їх самобутність та імідж, зокрема, за рахунок розвитку вже існуючих активів.[3]
Однак успішних досягнень небагато і переважно в розвинутих країнах (у Західній Європі[4] — особливо в Німеччині, Великій Британії, Нідерландах; а також у США та Японії), де культура лідерства та співпраці між різними зацікавленими сторонами на рівні управління громадою вже існує. У Центральній Європі (Австрія, Угорщина,[5]Чехія, Польща), Китаї та Індії також спостерігається позитивна тенденція та деякі значні досягнення.
Вітрові електростанції та інші об'єкти виробництва енергії, включаючи греблі та виведені з експлуатації атомні електростанції, стають все більш популярними місцями для освітніх турів.[8]
Інші способи використання терміну
Деякі активісти з охорони навколишнього середовища та охорони природи, такі як письменник Едвард Еббі, використовували термін «Індустріальний туризм» для позначення комерціалізованого туризму в охоронюваних природних зонах, що становить загрозу для їхньої екології.
У своїй книзі «Пустельний Пасьянс» ("Desert Solitaire"[en])Еббі писав: «Індустріальний туризм є загрозою для національних парків. Але головними жертвами системи є моторизовані туристи. Їх грабують і вони грабують самих себе. Поки вони не виповзуть зі своїх автомобілів, вони не відкриють скарбів національних парків і ніколи не втечуть від стресу та метушні міських приміських комплексів, які вони, ймовірно, сподівалися покинути на деякий час».
↑Hillinger, Nicolae; Olaru, Martin; Turnock, David (December 2001). The role of industrial archaeology in conservation: The Reşiţa area of the Romanian Carpathians. GeoJournal. 54 (3/4): 607—630. doi:10.1023/A:1021705414938.
