Зако́н «Про заса́ди держа́вної мо́вної полі́тики» № 5029-VI (неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка») — закон, що при незмінності визнання української мови як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10 %.
Закон ухвалила Верховна Рада України5 червня2012 року у першому читанні 234 голосами «за»[2] (за деякими даними за нього проголосувало лише 172 депутати[3]), 3 липня2012 року — у другому читанні 248 депутатськими картками[4] (голосування відбулося з порушенням Конституції України, норм регламенту та процедури розгляду[5][6][7]). 31 липня законопроєкт, попри категоричну власну заяву в ефірі каналу «Рада» про непідписання документу, ухваленого в такий спосіб,[8][9] підписав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, а 8 серпня — Президент УкраїниВіктор Янукович.
23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон, ухваливши поданий ще 28 грудня 2012 року В'ячеславом Кириленком[11] проєкт Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“»[11][12]. Наступного дня, 24 лютого, Верховний комісар у справах національних меншин[en]ОБСЄАстрід Турс висловила стурбованість тим, що скасування цього Закону може привести до подальших заворушень[13]. 28 лютого з'явилася інформація, що в.о. президента може ветувати цей закон.[14] 3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон.[15] Новообраний президент України визнав, що скасування мовного закону було помилкою.[16][17] 3 листопада він проголосив, зокрема, що «спільними зусиллями ми вдосконалимо мовну політику».[18] Питання конституційного статусу закону з лютого 2015 року до 28 лютого2018 року вирішувалося Конституційним Судом України. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав Закон неконституційним і таким, що втратив чинність[19][20] (див. відповідний розділ нижче).
Суть закону
Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше 10 %[21]. Так, частина 7 статті 7 закону зобов'язує громадян, які проживають на території, де функціонує регіональна мова або мова меншин, розвивати та використовувати таку мову — «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб.»
Закон містить неоднозначне[22] визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУ[23] визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.
Закон містить 17 помилкових посилань на неналежну статтю закону (ч. 3 ст. 8, замість ч. 3 ст. 7).[джерело?]
Незважаючи на втрату Законом чинності, внаслідок визнання його неконституційним, на низці ресурсів, зокрема, в інформаційній системі ЛІГА:ЗАКОН, Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, містяться позначки про його чинність. Тому в судочинстві, листуванні громадян з органами державної влади, документуванні управлінської інформації, при здійсненні місцевого самоврядування тощо, містяться хибні посилання на Закон.
Закон складається з 11-ти розділів та 32-х статей. Він припиняє дію закону Української РСР «Про мови в Українській РСР», вносить зміни у декілька чинних законів.
Монастирський Аркадій Ілліч — генеральний директор Всеукраїнської благодійної організації «Єврейський фонд України», Всеукраїнська громадська організація «Єврейський форум України»; член Ради ВГО "Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна»
Товт Михайло Михайлович — почесний голова Демократичної спілки угорців України, народний депутат України ІІ скликання;
Божеску Ауріка Василівна — відповідальний секретар Міжрегіонального Об'єднання «Румунська Спільнота України»; помічник-консультант депутата-регіонала Івана Попеску;
Бортнік Руслан Олегович — голова Всеукраїнської громадської організації "Правозахисна організація «Спільна Мета»
22 травня2012 року стає відомо, що законопроєкт таки винесено на голосування у Верховній Раді24 травня. Цього ж дня активісти кампанії оголошують про те, що «День „X“ настав» (день, коли мають голосувати відповідний законопроєкт, «яким знищується українська мова») — 24 травня.[30][31]
Увечері 23 травня2012 року Голова Верховної Ради УкраїниВолодимир Литвин зробив заяву, якою спробував зняти з себе відповідальність за заплановане на 24 травня ухвалення законопроєкту № 9073 та назвав організаторів протестів з цього приводу циніками та провокаторами.[34] Учасники кампанії зранку 24 травня дали відповідь з порадами на це звернення, де, зокрема, аргументували міру участі та відповідальності Володимира Литвина та його фракції у парламенті за попередні та ймовірні подальші дії.[35]
Також вимоги підтримала парламентська опозиція, яка цього дня заблокувала трибуну, не давши таким чином поставити питання на голосування. У сесійній залі через це сталася бійка.[36][37][38] Протестувальники, в свою чергу, вирішили не розходитись доти, доки існує загроза ухвалення законопроєкту. Активісти вирішили залишатися ночувати на вулиці у наметах, якщо у цьому буде потреба.[39][40] Також, закликали усіх небайдужих їхати до Комітетів Верховної Ради[41]. Однак, внаслідок блокування трибуни сесійної зали, спікер Володимир Литвин закрив засідання[42].
25 травня2012 року відбулося продовження позапартійної акції протесту. Сесійна зала Верховної Ради, заблокована минулого дня, розблокована до 14:00 так і не була, внаслідок чого, згідно з регламентом Верховної Ради, засідання закрили, так і не відкривши.[43] Організатори по закінченню мітингу оголосили мобілізацію на 9:00 5 червня, коли почнеться наступний пленарний тиждень парламенту. Цього ж дня спікер Володимир Литвин заявив, що «Верховна Рада і парламентаризм в Україні остаточно зруйновані» і запропонував саморозпуск парламенту.[44]
5 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 9073 «Про засади державної мовної політики». За ухвалення проголосували 234 картки народних депутатів[2][45][46] Фізично за нього голосувало 172 депутати[3]
Реакція
Голова Верховної Ради Володимир Литвин після ухвалення законопроєкту у першому читанні озвучив тезу про «взаємні домовленості» влади та парламентської опозиції щодо даного законопроєкту[47]. Свою заяву також зробила і прес-служба очолюваної ним Народної партії[48].
Російськомовний письменник України Андрій Курков вважає, що такий закон зовсім був не потрібен, і що його могли «провести» тільки політики, які не думають про майбутнє своєї держави.[54]
У другому читанні
3 липня2012 року, на початку вечірнього пленарного засідання Верховної Ради, законопроєкт ухвалили у другому читанні 248 депутатськими картками[55]. Закон було ухвалено з порушеннями регламенту[4][6]. Стенограма засідання свідчить, що Адам Мартинюк при ухваленні законопроєкту ініціював три голосування — за розгляд законопроєкту («рішення не прийняте»), за повернення до голосування про розгляд законопроєкту («рішення прийняте») та за ухвалення законопроєкту у другому читанні («рішення прийняте»), і, таким чином, фактично, законопроєкт був проголосований без ухвалення рішення про його розгляд[7].
Розгляд законопроєкту не був у порядку денному, голосування про включення його до порядку денного не відбулося, понад 2000 поправок (така кількість обумовлюється, також, намаганнями опонентів загальмувати процес розгляду законопроєкту), зокрема і внесених самими авторами законопроєкту, розглянуто не було, а відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю, як вимагає регламент. Відповідно, проєкт прийняли у редакції першого читання.[5] Представники політичної опозиції стверджують, що у залі засідань на момент розгляду проєкту були депутати з Партії регіонів, які часто беруть участь у парламентських силових протистояннях;[4] натомість керівники партії залу покинули.
Віце-спікер Микола Томенко зазначає, що представники коаліції не лише блокували трибуну під час голосування, а й безпрецедентно проголосували його карткою за мовний законопроєкт.[5] Відтак він має намір оскаржити дії опонентів у суді.[56] Окрім цього, за документ проголосувала картка депутата Ігоря Палиці із НУНС, який на той час перебував за кордоном.[56] Також, телетрансляції різних тв-каналів зафіксували (традиційне) голосування частини депутатів декількома картками з декількох місць, що прямо суперечить Конституції України.
Один з лідерів фракції Партії регіонів Михайло Чечетов після голосування прокоментував ухвалення закону таким чином:[64]
Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах
Також координатор депутатської більшості Чечетов вважає, що саме Володимир Яворівський — хрещений батько закону про мови, проти якого так багато виступав[65]:
Він хотів всіх обхитрити. Подавав тисячу поправок до другого читання, щоб затягнути процес розгляду законопроєкту. Профільний комітет не міг зібратися через нього на засідання і підготувати документ до другого читання. Тому, згідно з регламентом, ми винесли законопроєкт на друге читання і в цілому в тому вигляді, в якому він був спочатку - без єдиної поправки.
Ми не дали пресі розкачати цього човна питаннями буде законопроєкт, чи ні. Ви хотіли мордобою? Ми цього не допустили.
Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат від «БЮТ-Батьківщина» Віктор Швець розповів:[67]
На погоджувальній раді законопроєкт не був включений до порядку денного. І спікер Володимир Литвин чітко заявив, що мовне питання на останньому пленарному тижні розглядатися не буде. Згідно з процедурою, прописаною в Регламенті Верховної Ради, депутати протягом 14 днів можуть вносити правки в документ, прийнятий у першому читанні. Далі профільний комітет опрацьовує поправки, формує порівняльну таблицю і роздає її народним депутатам. І тільки після цього депутати розглядають кожну правку, підтримують або не приймають закон. Закон про мови цю юридичну процедуру не пройшов. Опозиція не знала, що його готують до прийняття. Закон було розглянуто тільки через маніпуляції провладної більшості і особисто першого віце-спікера Адама Мартинюка.
Реакція
Реакція регіональних рад на прийняття Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики».
У знак протесту мовному закону опозиція покинула сесійну залу парламенту до завершення поточної сесії.[68]
Того ж дня у знак протесту заяву про відставку написав віце-спікер Микола Томенко, заявивши при цьому, що «Верховна Рада України перетворилася з представницького органу народу на інститут обслуговування політичного режиму Президента Віктора Януковича» і додав — «ухвалення „мовного закону“ поставило крапку в існуванні парламенту поточного скликання».[69]
П'ятеро народних депутатів від політичної опозиції оголосили безстрокове голодування у Києві біля Українського дому на знак протесту проти ухвалення законопроєкту.[70] Через деякий час навколо голодуючих депутатів зорганізувався мітинг на підтримку української мови, серед близько тисячі мітингуючих були присутні лідери опозиції: голова ради «Об'єднаної опозиції» та партії «Фронт Змін»Арсеній Яценюк, чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версією WBC та голова партії «УДАл³талій Кличко, голова Всеукраїнського об'єднання «Свобода»Олег Тягнибок та інші. Під час мітингу міліція та бійці спецпідрозділу «Беркут» декілька разів намагалися деблокувати споруду, але зазнали невдачі. Зусиллями мітингуючих була зірвана попередньо запланована, чергова прес-конференціяПрезидента УкраїниВіктора Януковича[71]. Увечері 6 липня мітинг-акцію протесту біля Українського дому проти ухвалення «мовного» законопроєкту було завершено[72], 11 депутатів та активістів припинили голодування[73][74]. Одночасно, лідерами опозиції була оголошена безстрокова акція протесту «Україна проти Януковича», ціллю якої стали дострокові парламентські вибори та імпічмент президента[75].
Відкриваючи засідання парламенту наступного дня після голосування Голова Верховної Ради України Володимир Литвин попросив народних депутатів прийняти його відставку і заявив, що голосування по законопроєкту «Про основи державної мовної політики» у вівторок проходило в його відсутність тому, що його «викликали до президента». «Мене розвели, розвели Україну, розвели народ», — сказав В.Литвин. «Мій товариш був, з яким я ділив хліб-сіль, який мене здав. Повністю», — сказав В. Литвин, вказуючи на свого першого заступника Адама Мартинюка. Його слова викликали в залі вигуки, на що В. Литвин парирував: «Шановані колеги, я маю право сказати все, що я думаю. Це — правда»[76].
У кулуарах вам будь-які депутати підтвердять - вони усі знали, що буде цей закон прийматися. І Литвин знав, і Соболєв знав, вони усе це знали, і якби хотіли б протистояти, протистояли б.
У відкритому листі від 4 липня 2012 року до Президента Віктора Януковича від глав низки Церков і релігійних організацій України висловлюється занепокоєння тим, що «зростає протистояння у суспільстві» навколо щойно ухваленого парламентом закону щодо державної мовної політики: «суперечливий мовний законопроєкт» депутатів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова, за який вчора проголосувала більша частина депутатів Верховної Ради, «поглиблює суспільний розкол і розхитує основи української державності»[78].
Схвалений «мовний» законопроєкт є фактом змови, брехні і злочину. Наша совість не дозволяє прийняти такого закону і вважати його законним рішенням українського парламенту. Цей документ належить традиції українофобії і ніколи не стане частиною національного політичного і правового життя нашої держави.[79]
Схвалення «мовного» законопроєкту також було засуджене Українською всесвітньою координаційною радою (УВКР), яка у своєму офіційному зверненні назвала цей законопроєкт «антиукраїнським шабашем» та «спробою цинічної наруги над базовою національною цінністю, збереженою не одним поколінням українців в Батьківщині та за кордоном — Українською Мовою».[80]
З іншого боку Прем'єр-міністрМикола Азаров вважає, що кожен українець має право спілкуватися рідною для нього мовою, а опозиція, протестуючи проти законопроєкту, у нього це право відбирає.[81]
У свою чергу міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко заявив, що «парламентарії зробили чергові кроки для створення абсолютного надуманого протистояння», а також зазначивши, що з «сьогодні це вже з політичного перетворюється на економічний фактор», висловив свою непідтримку законопроєкту.[82]
4 липня на XX позачерговій сесії Львівської обласної ради після розгляду питання «Про загрозу державності України у зв'язку з ухваленнями Закону України „Про засади державної мовної політики“» було прийнято «Звернення до українського народу щодо загрози державності України у зв'язку з ухваленням Верховною Радою Закону України „Про засади державної мовної політики“», а також звернення до Президента України щодо ветування цього закону.[85]
Того ж дня Івано-Франківська обласна рада, у зв'язку з схваленням Верховною Радою України закону «Про засади державної мовної політики», закликала з усією рішучістю стати на захист єдиної державної української мови як невід'ємної частини суверенітету Української Держави. Також на сесії було оголошено про початок акції на захист української мови «Національна мобілізація» і створено її штаб.[85]
В той же час Голова Верховної Ради Автономної Республіки КримВолодимир Константинов зробив заяву у якій запевнив, що «кримчани з великою радістю сприйняли ухвалення парламентом країни в другому читанні довгоочікуваного Закону „Про засади державної мовної політики в Україні“» та зазначив, що «ухвалення закону про засади державної мовної політики свідчить про демократизацію мовного середовища в нашій країні».[86]
У свою чергу Секретаріат Національної спілки письменників України оприлюднив звернення до українського народу, в якому депутатську більшість називає антиконституційною та звинувачує владу у провокації громадянської війни[89].
Також народний депутат Ігор Палиця зареєстрував законопроєкт № 10700 від 04.07.12 «Про обов'язкове володіння і використання державної мови». Цей законопроєкт передбачає прийняття на держслужбу в Україні лише тих осіб, які вільно володіють українською мовою та застосовують її при виконанні своїх обов'язків (крім випадків, що передбачають офіційні зносини з представниками інших держав, які не володіють українською мовою).[90]
Закон України «Про засади державної мовної політики» дає базу п'ятій московський колоні в Україні. Спрямований на розкол Української держави. Наша нинішня влада під керівництвом Москви продовжує русифікацію країни. Немає сумнівів, що цей закон спрямований розколювати суспільство. Українська нація — постгеноцидна, постколоніальна. Росія 340 років мордувала Україну. І та п'ята колона, що існує в Україні під керівництвом Москви, продовжує русифікацію. Цей закон підводить законодавчу базу під антиукраїнську русифікаторську діяльність тої п'ятої московської колони.
Цього ж дня 69 інституцій громадянського суспільства закликали Литвина не підписувати законопроєкт.[94]
Заяву стосовно мовного закону зробила екс-Прем'єр-міністр та лідер «Об'єднаної опозиції» Юлія Тимошенко. Вона висловила жаль, що не має змоги безпосередньо брати участі в акціях протесту біля Українського дому та висловила думку, що голосування за мовний закон 3 липня засвідчило, що влада недбало ставиться до всіх громадян країни. «Янукович оголосив війну вже не опозиції і не окремим демократичним цінностям, а незалежній Україні як такій. Він кинув виклик цілій нації», — підкреслила екс-Прем'єр-міністр.[95]
Також засудила «мовний закон» Тернопільська обласна рада, ухваливши «Звернення депутатів Тернопільської обласної ради з приводу ухвалення Верховною Радою України антидержавного законопроєкту „Про засади державної мовної політики“».[96]
Своє слово про мовний закон сказав і міністр культури УкраїниМихайло Кулиняк. На його думку закон «Про засади державної мовної політики» жодним чином не витісняє українську мову, як єдину державну і адресований, перш за все, національним меншинам, які проживають компактно.[97]
У свою чергу Івано-Франківська обласна рада схвалила «Звернення про невизнання законопроєкту „Про засади державної мовної політики в Україні“». Також рішенням позачергової сесії було вирішено звернутися до політичних партій та громадських організацій ініціювати збір підписів за припинення повноважень Президента України В. Януковича.[98]
Лист з проханням до Президента України Віктора Януковича не підписувати закон про мови, схвалений у вівторок Верховною Радою України, оприлюднило в четвер 5 липня і Об'єднання українців Польщі (ОУП).[99]
З відкритим листом до Віктора Януковича звернулася і громада Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА). У зверненні австралійська діаспора висловила бажання відставки всіх тих, хто голосував за Закон «Про основи державної мовної політики» та висловила сподівання, що Віктор Янукович все ж не підпише цей закон.[100]
У цей же день Луцька міська рада на позачерговій сесії затвердила заяву стосовно ситуації, яка склалася в Україні після ухвалення у другому читанні законопроєкту Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». У ньому міська рада вимагає від Президента України, РНБО та Генерального прокурора недопустити підписання антиукраїнського законопроєкту, а також заявляє, що у випадку його підписання Віктор Янукович остаточно втратить свою легітимність і буде зобов'язаний піти у відставку.[102]
Голова підкомітету з питань Конституції України Верховної Ради України Сергій Головатий спростував заяви співавтора Закону «Про засади державної мовної політики в Україні» Вадима Колесніченко про підтримку вищеназваного закону Венеційською комісією та ОБСЄ, а також підтвердив, що у висновках Венеційської комісії чітко сказано, що закон не відповідає статті 10 Конституції України та міжнародним конвенціям, зокрема мовній хартії і рамковій конвенції нацменшин.[103]
6 липня "Звернення до Президента України «Про накладання вето на ухвалення Верховною Радою Закон „Про засади мовної політики“ від 3 липня 2012 року» ухвалила Рівненська міська рада.[104]
Також звернення стосовно Закону «Про засади мовної політики» ухвалила Луганська обласна рада. У ньому депутати облради висловили свою підтримку ухваленню «мовного закону» і засудили всі виступи, заяви та демонстрації проти нього, при цьому заявивши, що «всі, хто виступає супроти Закону „Про засади мовної політики“, по суті — проти України. Проти того, щоб вона жила і розвивалась згідно з демократичними принципами».[106]
Заяву про засудження Закону «Про засади мовної політики» зробив цього ж дня і Світовий конгрес українців (СКУ). У прес-релізі СКУ йдеться: «Світовий конґрес українців засуджує дії, що відбулися у Верховній Раді України 3 липня 2012 р. у зв'язку з так званим ухваленням антиконституційного законопроєкту „Про засади державної мовної політики“, та розцінює їх — як ще один явний приклад відходу провладних сил від демократичних принципів правління». При цьому у заяві наголошується, що «Закон про мовне питання є черговим кроком владних структур до офіційного повернення російської мови у різні сфери державного і суспільного життя та русифікації населення України, а затим — до конституційного впровадження російської мови як другої державної», а також стверджується, що даний акт суперечить Конституції України, яка стверджує, що «державною мовою в Україні є українська мова» (ст. 10), і Європейській хартії регіональних мов або мов меншин та Рамковій конвенції про захист національних меншин про те, що просування регіональних мов та мов меншин не повинні відбуватися за рахунок державної мови. У своїй заяві СКУ наголошує і на тому, що «цей закон та його попередні варіанти були неодноразово критично оцінені широкою українською громадськістю та відомими міжнародними інституціями, у тому числі й Верховним комісаром у справах національних меншин ОБСЄ та Європейською комісією Ради Європи „За демократію через право“ (Венеційською комісією)». Також там присутній і заклик до Президента України Віктора Януковича не підписувати закон про мовне питання, який ще не набрав чинності, та заклик до світового українства заявити про свою солідарність українським патріотичним силам у захисті української мови та основ демократії в Україні.[107]
У свою чергу Віце-прем'єр-міністр — Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко виступив на підтримку «мовного» закону. На його думку Закон «Про засади державної мовної політики» допоможе забезпечити культурний розвиток українців.[108]
А у Криму понад 30 громадських і політичних організацій автономної республіки різко засудили ухвалення Закону «Про засади мовної політики», який, на їхню думку загрожує існуванню української мови і дестабілізує ситуацію в Україні.[111]
9 липня заяву щодо Закону «Про засади державної мовної політики» зробила Асоціація українських правників Америки. У ній йдеться про те, що Закон «Про засади державної мовної політики» грубо суперечить Конституції та підриває конституційний лад України.[113]
Цього ж дня Сокальська районна та міська ради звернулися до Президента України з вимогою не підписувати «мовний» закон.[114]
У свою чергу Севастопольська міська рада у своєму зверненні до Верховної Ради не тільки підтримала «мовний» закон, а й закликала внести зміни до Конституції України про російську мову як другу державну.[117]
12 липняЧеркаська міська рада ухвалила звернення до Президента України Віктора Януковича щодо «мовного» закону, у якому попросила відправити «мовний» закон на доопрацювання, а також провести широке експертне обговорення.[118]
13 липняРівненська обласна рада ухвалила звернення до Президента України Віктора Януковича з вимогою не допустити набуття чинності Закону «Про засади державної мовної політики», оскільки він дестабілізує ситуацію в Україні та не відповідає протоколам Венеційської комісії. Голосування за закон, на думку авторів звернення, відбулося з суттєвими порушеннями регламенту, а отже закон не має набути чинності[119].
Того ж дня вболівальники футбольного клубу «Динамо» на грі, яка стала відкриттям футбольного сезону, виступили на підтримку української мови.[121]
16 липня координаційна рада з питань захисту української мови при Київському «Меморіалі» ініціювала відкритий лист 72 інститутів громадянського суспільства до Президента України Віктора Януковича із закликом вжити всіх заходів, щоб законопроєкт «Про засади державної мовної політики», який збурює суспільство, розколює Україну і зазіхає на її конституційний лад, був знятий з розгляду.[122]
Того ж дня громадська рада при Чернівецькій обласній державній адміністрації на позачерговому засіданні ухвалила звернення, в якому висловила своє обурення з приводу схвалення Верховною Радою законопроєкту «Про засади державної мовної політики в Україні».[123]
17 липняХмельницька обласна рада прийняла звернення до Президента України Віктора Януковича, в якому закликала його не підписувати закон про мовну політику, поки він не пройде належну експертизу.[124]
Також звернення до Президента України ухвалила Вінницька обласна рада. У ньому депутати попросили Віктора Януковича доручити відповідним інституціям провести правову експертизу законопроєкту та провести його всенародне обговорення.[125]
18 липня з проханням ветувати «мовний» закон до Віктора Януковича звернулися представники українських організацій Росії. «Пане Президенте, просимо Вас проявити державну мудрість, відхилити цей заснований на скороминущій політичній кон'юнктурі неправедний і хибний закон, підтвердити відданість українській державі, українській ідеї, українським цінностям, і підтвердити соборність, цілісність України», — йдеться у відкритому листі листі представників до Президента України.[126]
25 липняХарківська обласна рада ухвалила звернення до Президента України Віктора Януковича та Верховної Ради, у якому засудила «штучне нагнітання істерії», «бійки, хуліганські акції, голодовки та інші екстремістські чи провокаційні дії», протидію політиків підписанню Закону «Про засади державної мовної політики», що створюють «тим самим додаткові перешкоди на шляху європейської інтеграції». Також депутати зазначили, що «мовний» закон «у жодному разі не обмежує використання й розвиток української мови, але спрямований на захист конституційних прав усіх громадян».[129]
Того ж дня Запорізька міська рада прийняла звернення до Президента України, у якому висловила підтримку «мовному» закону.[130]
Також заяву про підтримку затвердженого Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» ухвалила Дніпропетровська міська рада.[131] У відповідь представники опозиційних фракцій Дніпропетровської міської ради заявили, що депутати міськради від Партії регіонів порушили регламент міськради, аби ухвалити заяву. За словами опозиціонерів, іще навіть до формування порядку денного і до реєстрації депутатів, всупереч регламентові, регіонали взяли слово і зачитали заяву про підтримку закону. До того ж, за словами голови регіонального штабу об'єднаної опозиції Андрія Павелко, у жодного з депутатів не було на руках тексту документу.[132]
У свою чергу Сумська міська рада прийняла два звернення — до Президента України Віктора Януковича і до голови Верховної Ради Володимира Литвина — з проханням не підписувати Закон «Про засади державної мовної політики».[133]
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек висловив свою стурбованість тим, що закон (законопроєкт) розділяє українське суспільство, а також зауважив, що без пункту про фінансування розвитку та використання мов, якого у законі немає — «це лише політична декларація».[134]
27 липняДонецька міська рада під час пленарного засідання прийняла заяву на підтримку прийнятого Верховною Радою Закону «Про принципи державної мовної політики».[135]
Також цього дня Мукачівська міська рада прийняла звернення до Президента України, у якому попросила утриматись від підписання Закону «Про засади державної мовної політики» та накласти президентське вето на цей Закон.[136]
Думки експертів, журналістів, громадських діячів, відомих людей
Ми сприймаємо всі закони у двох напрямках: з одного боку, президент Янукович офіційно каже, що хотів би бачити Україну в Європі. З іншого, рішення щодо російської мови як офіційно регіональної в 11 із 26 областей націлене на зближення із Росією. Ми нічого не маємо проти співробітництва з росіянами, бо розуміємо, що співпраця з таким великим сусідом – це необхідність. Однак, ми кажемо, що підтримка української мови – найважливіша, це був би добрий знак для всіх українців. Це свідчило б про повагу до демократичних стандартів. Але ми цього не бачимо. Ми занепокоєні. Це нас розчаровує.
Про те, що Верховна Рада має важливіші проблеми, ніж підняття мовного питання заявив президент Freedom HouseДевід Кремер.[141]
Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу, екс-чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO та The Ring, діючий чемпіон світу за версією WBC, лідер партії «УДАл³талій Кличко особисто взяв участь у акціях протесту та заявив, що Президент України Віктор Янукович повинен ветувати цей закон.[142]
Перший Президент та перший Голова Верховної Ради України, Герой УкраїниЛеонід Кравчук розкритикував ухвалений Верховною Радою Закон «Про засади державної мовної політики» та зазначив, що прийнятий закон розширює застосування російської мови за рахунок української — «цього не можна допустити», заявив він.[143]
З критикою «мовного» закону виступила українська співачка, журналістка та письменниця Ірена Карпа. За її словами «це просто передвиборні останні писки і спроба залучити тих, хто піде і поставить за них галочку в бюлетенях», або навіть прикриття для фальсифікації виборів — «велика кількість людей, які підтримують Партію регіонів, буде пояснюватись тим, що вони прийняли свій популістський закон».[144]
Розкритикував мовний закон і вокаліст гурту «Танок на Майдані Конґо»Олександр Сидоренко, також відомий як Фоззі. На його думку «ті люди, які впроваджують цей закон — це суто „совки“, які намагаються повернути все до Української Радянської Соціалістичної Республіки». «Проблема мови — це десята проблема після корупції і так далі, економічних проблем України. Коли політикам нема про що говорити щодо економіки… Скільки таких виборів ми вже бачили, коли тільки напередодні виборів все це пригадується. Брудні ігри з електоратом. Мені все це вкрай не подобається. Кожен такий випадок відкидає розвиток України на декілька років назад» — зазначив він.[144]
Також розкритикувала мовний закон українська співачка, народна артистка України, Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Герой УкраїниНіна Матвієнко. «Як можна у державі, де є народ, де є нація, де є мова, де є пісня, робити двомовність? Це осквернення. Наче це робить хтось інший, наче це не діти нашого народу, а якісь окремі виродки. І вони десь окремо збираються, і їм не можна дати ради в цій Верховній Раді» — обурилась вона.[144]
Журналістка, продюсер, співачка та вокалістка гурту «Крихітка»Олександра Кольцова, також відома як Каша Сальцова, заявила, що «закон — зручний привід відволікти увагу громадськості від справжніх проблем». «Я представник російськомовного населення, я з російськомовної родини. Мої російськомовні права ніколи в житті тут не утискались. Це фарс та інсценізація» — підкреслила співачка.[144]
Співак, шоумен та лідер гурту «Тартак»Олександр Положинський і відомі українські письменники, видавці та публіцисти брати Капранови особисто взяли участь у акціях протесту проти «мовного» закону.[145]
Юридичні можливості, що існували до підписання закону Головою ВР
4 липня у Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови за номером 9073-П4, яким пропонується скасувати рішення Ради про прийняття проєкту Закону «Про засади державної мовної політики».[146]
5 липня2012 року голова фракції ПР у Верховній Раді Олександр Єфремов заявив журналістам на своєму брифінгу, що Партія регіонів звернеться до суду, якщо спікер Володимир Литвин не підпише закон про мови. «Якихось норм, які давали б право спікеру парламенту не підписувати закон, проголосований в залі, просто немає. Правда, немає норм покарання за те, що спікер не підписує це», — сказав Єфремов[147].
5 липня 2012 року один з лідерів об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк заявив, що «відповідно до процедури голосування, було порушено все, що можна було порушити. Якщо він підпише закон — ми будемо його судити»[148][149].
6 липня Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив, що не підпише Закон «Про засади державної мовної політики»: «закон не можна підписати, немає підстав для того, щоб підписати», — сказав він[150].
7 липня Президент України Віктор Янукович доручив Кабінету міністрів розглянути поправки до закону про мовну політику для того, щоб підготувати зміни до прийнятого Верховною Радою 3 липня закону.[151]
30 липня Верховна Рада на позачерговій сесії розглянула і відхилила 4 проєкти постанов щодо скасування «мовного» закону[152]. Також були відхилені уточнення до закону «Про засади державної мовної політики», які запропонував Володимир Литвин, та його заява про звільнення з посади голови Верховної Ради[153].
Підписання Головою Верховної Ради. Реакція
31 липня Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав законопроєкт і направив його на підпис Президенту України[154]. За словами Литвина[155]:
якщо жодна пропозиція спікера не прийнята, то він негайно зобов'язаний підписати поданий на підпис йому закон.
Того ж дня народний депутат України (фракція «БЮТ-Батьківщина») Юрій Одарченко подав до суду позов, в якому вимагає визнати протиправними дії голови Верховної Ради Володимира Литвина та першого віце-спікера Адама Мартинюка під час розгляду мовного законопроєкту, а також визнати ухвалення цього акта незаконним.[156]
Також радник Президента України, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізаціїМарина Ставнійчук заявила, що поділяє занепокоєння громадськості щодо можливих наслідків та ризиків набрання чинності та введення в дію закону. За її словами «прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей 47, 116—122, 130 Закону України „Про Регламент Верховної Ради України“, а значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови». Також Марина Іванівна звернула увагу на те, що відповідно до Конституції України Президент вирішить долю закону лише після його надходження на підпис в установленому порядку.[157]
1 серпняДонецька обласна рада прийняла заяву, у якій висловила підтримку ухваленому Верховною Радою України Закону «Про засади державної мовної політики».[158]
Того ж дня журналістка Тетяна Чорновіл біля дачі Президента Віктора Януковича у Межигір'ї на асфальті дороги, що веде до його маєтку, зробила надпис «Янукович, мова — твій вирок. Не підписуй!» Після чого її затримали працівники ДАІ та відправили до Вишгородського райвідділу міліції. Справу передали до суду, який того ж дня виправдав журналістку.[159][160]
У свою чергу Голова Верховної Ради Володимир Литвин зареєстрував у парламенті свій варіант «мовного» закону, яким, зокрема, пропонується скасувати підписаний ним 31 липня Закон «Про засади державної мовної політики».[161]
2 серпня голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної мораліВасиль Костицький звернувся до Президента України Віктора Януковича з проханням не допустити підписання Закону «Про засади державної мовної політики», бо він суперечить національним інтересам українського народу, загрожує громадянському миру, злагоді, стабільності в Україні, породжує сепаратистські настрої, суперечить інтересам національної безпеки України та ставить під загрозу збереження соборності України, її незалежності та демократичних засад розвитку.[162]
Того ж дня компанія «Укрпиво», що об'єднує найбільших в Україні виробників пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод, виступила проти прийнятого законопроєкту.[163]
7 серпняМіністр надзвичайних ситуацій УкраїниВіктор Балога запевнив, що затверджений парламентом Закон «Про основи державної мовної політики» не принесе користі країні, а тому підписаний не буде. Також він додав, що вважає закон Ківалова-Колесніченка некорисним, зокрема, на Західній Україні, оскільки там і так поширені угорська і російська мови.[164]
Того ж дня Президент Віктор Янукович на зустрічі з представниками української інтелігенції пообіцяв доопрацювати законопроєкт.[165] Він підтвердив думку про те, що документ у нинішній редакції розколюватиме суспільство.[166]
Підписання Президентом України та набуття чинності
8 серпня2012 року Президент УкраїниВіктор Янукович підписав Закон № 5029-VI «Про засади державної мовної політики». Також Глава держави доручив Кабінету Міністрів утворити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.[167]
10 серпня 2012 року закон набув чинності після опублікування у газеті «Голос України».[168]
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України 23 травня 2012 надало висновок, що цей законопроєкт містить чимало вад, які засвідчують необхідність його доопрацювання з урахування висловлених зауважень і пропозицій і рекомендацію, що за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт доцільно відправити на доопрацювання[171].
У висновку Головне науково-експертне управління зазначило, що окремі положення законопроєкту № 9073 не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови.
На думку управління, концептуальною вадою законопроєкту є те, що у ньому мова розглядається не як одна із найважливіших етнонаціональних ознак, а як територіальна ознака, що не узгоджується з теорією етносу та нації.
У висновку також зазначено, що незважаючи на те, що в Конституції України термін «російська мова» вживається в єдиному контексті з терміном «мови національних меншин України», у законопроєкті простежується тенденція наділити російську мову особливим статусом, відмінним від статусу інших мов національних меншин, на які поширюються положення Європейської хартії.
Головне науково-експертне управління звертає увагу на те, що «відсутність чіткості у визначені термінів „у межах території“ і „у межах адміністративно-територіальних одиниць“ призводить до того, що на органи місцевого самоврядування, які діють у межах адміністративно-територіальних одиниць, що мають статуси регіонів, законопроєктом покладаються функції визнання мов регіональними. До того ж, вживання терміну „регіональні мови“ по відношенню до таких адміністративно-територіальних одиниць як село, селище, місто тощо (пункт четвертий статті 5 законопроєкту) є некоректним».
Недосконалим, на думку управління, виглядає запропонований у законопроєкті механізм визнання мов регіональними або мовами меншин та застосування до них відповідних заходів (частини третя — сьома статті 7 законопроєкту). Передбачені законопроєктом 10-відсотків і більше кількості чисельності її населення, а в окремих випадках менше 10 відсотків населення відповідної території, на якій поширена ця мова, для прийняття відповідними місцевими радами рішення про визнання мови регіональною і використання її на відповідній території, на думку управління, вбачається довільною. До того ж міжнародно-правові акти такого критерію визнання мов регіональною не містять. Зокрема, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин не пов'язує визнання мови регіональною з певним відсотком представників національних меншин у загальному складі населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Нею передбачається здійснення охоронних і заохочувальних заходів, спрямованих на забезпечення використання регіональних мов, і в жодному разі не передбачає прийняття органами місцевого самоврядування спеціальних рішень про визначення територій використання регіональних мов.
На думку управління, запропонована законопроєктом 10-відсоткова чисельність носіїв регіональної мови для визнання на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць її мови регіональною може призвести до непорозумінь та напруги на мовному ґрунті. Адже межі проживання національних меншин та поширення їх мов не завжди збігаються із межами адміністративно-територіальних одиниць.
Висновок Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності дійшов висновку що законопроєкт «не відповідає положенням Конституції України (статті 10, 22, 24, 92, 157), не має фінансово-економічного обґрунтування» й ухвалив рішення «рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначений проєкт закону». У висновку зазначено, що термін «регіональна мова» подекуди ототожнюється з конституційним поняттям «мови національних меншин України», що суперечить Конституції України, яка не містить терміну «регіональна мова».[172]
Висновок Міністерства фінансів України
Начальник відділу департаменту фінансів соціальної сфери Міністерства фінансів Валентина Брусило заявила, що у разі прийняття в цілому законопроєкту «Про засади державної мовної політики» видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік. Також вона зазначила, що автори законопроєкту не надали жодних розрахунків вартості реалізації закону. Міністерство не підтримало прийняття законопроєкту.[173]
Міжнародні висновки
Висновок Венеційської комісії
У висновках Венеційської комісії зазначено, що законопроєкт не в змозі забезпечити належний баланс між розвитком і використанням державної мови як об'єднуючого чинника в житті суспільства та розвитком і захистом мов меншин (02.12.2011).[169]
Висновок Freedom House
Згідно з висновком Міжнародної неурядової організації Freedom House, Україна опинилася серед країн, де з 2008 по 2012 рік відбулося найбільше зниження демократичних показників. Серед причин організація назвала зокрема і прийняття Закону «Про засади державної мовної політики»:[174][175]
«В Україні було відмічено зниження позицій у зв’язку з погіршенням якості проведення парламентських виборів, збільшенням тиску уряду на опозицію та новий закон на користь російськомовної частини населення та одночасно ігнорування менш чисельних меншин.»
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що документ поспішали підписати, оскільки українська та російська влада вважають його передумовою зниження Росією ціни на газ:[177]
Банальна угода — мова в обмін на газ.
Ще в проєкті 2006 року про державну мову записано визначне і однозначне формулювання норми в проєкті Конституції:
1.1.10. (10) Державною мовою і офіційною (формалізовані правостосунки) мовою міжетнічного спілкування в Україні є українська мова.
Через протиріччя з визначенням мови мігрантів (не локальне проживання меншин як автономії чи окремого містечка чи району), російська мова вільно використовується в побуті та культурі і науці, та поширена по всій території України, а тому не є за визначенням Хартії мовою меншини з єдиною територіальною локалізацією.
Кольором позначені регіони України, в яких більше 10 % населення вважає рідною мовою не українську згідно з переписом населення 2001 року
Російська мова
Російська і кримськотатарська мови
Румунська мова
Угорська мова
В результаті прийняття закону російська мова стала мати захист як регіональна на тих територіях України, де кількість її носіїв перевищила 10 % за даними перепису,[179] а це 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць першого рівня.[180] Це положення поширюється і на інші регіональні мови або мови меншин, що на практиці означає надання захисту кримськотатарській, угорській та румунській мовам на окремих територіях.
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українська і російська мови були названі рідними наступним відсотком населення відповідних регіонів:[179]
У Закарпатській області, згідно з переписом, 12,7 % населення вважають рідною угорську мову. В Автономній Республіці Крим кримськотатарську мову вважають рідною 11,4 % населення. У Чернівецькій області румунську мову вважають рідною 12 % населення.[181][182]
Ще одним нововведенням закону стало те, що Україна офіційно визнала існування окремої русинської мови, яка раніше вважалася діалектом української (частина 2 статті 7).
Також держава відмовилася від регулювання використання мов у сфері теле- і радіомовлення. Зокрема, в ліцензіях телерадіокомпаній буде скасована графа «мова».[183] На практиці це означає те, що деякі українські телеканали перейдуть у своєму мовленні на російську мову.[184][185] На думку Д. Табачника, закон надав велику свободу учням і вчителям у плані вибору мови навчання.[186]
Переписи та соціологічні опитування
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 відсоткового пункту. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 відсоткового пункту і становила 2,9 %.[187] Наряду з цим, спілкуються українською мовою станом на серпень 2011 р. приблизно 53 % громадян України, російською — 45 %,[188] хоча існують й інші цифри.[189]
Відповідно до опитування, проведеного з 31 травня по 6 червня2012 року Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, питання щодо статусу російської мови навіть на Сході України є пріоритетним лише для 6 % населення. Загалом по Україні питання підтримки національної культури й української мови є актуальним для 11,2 % громадян (22 % на Заході, 11 % у Центрі, 5 % на Півдні та 8 % на Сході) проти 3,9 % прихильників підвищення статусу російської мови.[190]
Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року провів опитування (опитано 2009 осіб старших 18 років, що мешкають в усіх областях Україні, статистична похибка не перевищує 2,3 %), згідно з яким думки про те, що закон про мови є передвиборчим кроком Партії регіонів, дотримуються 65,1 % опитаних. Крім того, 43,6 % респондентів виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною, 23,9 % респондентів вважають за необхідне зробити російську другою державною мовою, 25 % — за надання російській мові офіційного статусу в деяких регіонах, а 2 % виступають за російську мову як єдину державну в Україні[191]
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», станом на лютий 2012 року 46 % громадян України підтримують надання російській мові статусу державної. Майже стільки ж (45 %) виступають проти цього. Ще 8 % — не визначились.[192]
Згідно з даними Центру дослідження суспільства за травень та червень 2012 року значно зросла кількість протестів в Україні, а за період з 30 червня по 6 липня встановлено абсолютний рекорд за кількістю акцій — приблизно 20 на день. 2/3 акцій цього періоду стосувалися мовних питань.[193]
Згідно з опитуванням, проведеного компанією Research & Branding Group з 9 по 14 серпня 2012 року, 36 % опитаних респондентів висловили позитивне ставлення, 35 % українців — негативне ставлення до закону і ще 24 % зайняли нейтральну позицію.[194]
Дослідження КМІС
Згідно зі всеукраїнським опитуванням громадської думки Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) методом очного інтерв'ю з 23 травня по 1 червня 2012 року, в ході якого було опитано 2042 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму, віком від 18 років[195][196]:
65 % українців підтримують надання російській мові та мовам національних меншин офіційного статусу в тих регіонах України, де цього бажає більшість населення (50 % або більше — на відміну від законопроєкту, за яким поріг мовної меншини встановлюється на рівні 10 %). Не підтримують — 27 % українців;
На запитання про те, яким має бути статус російської мови в Україні і обираючи з трьох запропонованих варіантів відповіді, 19 % опитаних відповіли, що російську мову потрібно виключити із офіційного спілкування по всій території України; 48 % вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною в тих місцевостях, де більшість населення цього бажає; 26 % опитаних — що російську мову потрібно зробити другою державною на всій території України.
Це дослідження, опубліковане у день прийняття закону 3 липня, було здійснено на замовлення Громадського руху «Український вибір».
Як зауважив генеральний директор КМІС Володимир Паніотто воно не має стосунку до підтримки проєкту Колесніченка-Ківалова, оскільки в останньому мова йде про введення другої офіційної мови:[197]
на підставі перепису про відсоток носіїв мови, а не волевиявлення громадян;
на підставі порогу у 10 % носіїв мови, а не більшості у понад 50 %, як у опитуванні.
9 липня2012 року Володимир Паніотто опублікував статтю в «Українській правді», в якій повідомив, що за контрактом із замовником, це дослідження тривалий час залишалося неопублікованим, поки 3 липня інститут не отримав від громадського руху прес-релізу з даними дослідження та з проханням розіслати його того ж дня. За словами пана Паніотто: «Це було трохи дивно, але в нас не було підстав не зробити цього».
Далі з'ясувалося, що в той час як інститут дотримався конфіденційності замовника, Віктор Медведчук, очільник «Українського вибору», того ж дня опублікував статтю, в якій оприлюднив інформацію про замовника дослідження.
Все це викликало критику роботи інституту та недовіру до його досліджень. За словами Володимира Паніотто: «…репутація КМІС і наша особисто при цьому постраждали».[197]
Закон викликав значний резонанс у суспільстві. Проти його прийняття відбулися масові протести, зокрема у рамках кампанії «Займіться ділом, а не язиком!», відбулася бійка у залі засідань Верховної Ради України при першій спробі його прийняття у першому читанні. Мали місце і акції на підтримку законопроєкту (у східних та південних областях України).
Випадки порушення прав людини у зв'язку із просуванням законопроєкту
У Сєвєродонецьку 48-річного Юрія Моспанюка, охоронця товариства «Престо-Євровікна», власники якого (Полікарпов і Володимир Єрмоленко) є членами Партії регіонів, звільнили з роботи через те, що він відмовився підписувати «Воззвание в поддержку русского, как второго государственного» (укр.«Заклик на підтримку російської мови як другої державної»).[198]
За два тижні до початку навчального року (2012–2013 років), відділ освіти Ленінського району міста Донецька (начальник Л. О. Распорська), зробив спробу закрити єдиний в районі україномовний 10-й клас української гімназії НВК «Гармонія», надіславши у гімназію і інші школи району лист ультимативного змісту, в якому було написано:
«На виконання Закону України «Про загальну середню освіту» з метою формування шкільної мережі на 2012-2013 навч. р., згідно з рекомендаціями районного відділу освіти, нагадуємо Вам, що наповнюваність учнів у 10-х класах має бути не меншою за 25 осіб. У разі, якщо не буде виконано набір такої кількості учнів до 25.08.2012 класи не відкриватимуться».[199][200]
Закон України «Про загальну середню освіту», стаття 14, регламентує тільки верхню межу наповнюваності класів (не більше 30 учнів) і нижню межу для сільських шкіл (не менше 5-ти учнів).[201] І тільки негативна реакція суспільства і батьків учнів, змусила керівництво головного управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації (начальник Юрій Соловйов) відмовитися від своїх планів і спростовувати інформацію про закриття класів.[202]
Відлуння прийняття закону
8 серпня
Голова ВО «Свобода»Олег Тягнибок заявив, що підписавши «мовний» закон Янукович «узяв на себе персональну відповідальність за брутальну зневагу до Конституції та законів України». Він назвав Віктора Януковича основним замовником цього закону та заявив, що з підписом під «мовним» законом Янукович «остаточно перекреслив себе як гаранта Конституції, адже закон є антиукраїнським не лише за своєю суттю, але й формально грубо суперечить Конституції, регламенту Верховної Ради та іншим законодавчим актам». Також пан Олег зазначив, що першими кроками його партії в парламенті «буде не лише скасування цього та інших ганебних антиукраїнських законів, але й ухвалення закону про імпічмент президента і застосування цієї процедури щодо Віктора Януковича».[203]
У партії «Батьківщина» заявили, що «грубі порушення Конституції та регламенту Верховної Ради на всіх стадіях псевдорозгляду цього проєкту не залишають сумніву в його юридичній нікчемності». Також у партії заявили, що закон не ухвалили насправді ані в першому, ані в другому читаннях, тому Литвин і Янукович не мали права його підписувати. «Нова демократична більшість скасує цей закон та інші антидержавні закони і притягне Януковича та Литвина до відповідальності за наругу над Конституцією і державною мовою» — пообіцяли у «Батьківщині».[203]
Партія «Удар» на чолі з Віталієм Кличком вважає заяви про можливі зміни до закону про мовну політику передвиборною спекуляцією Партії регіонів. Також у партії заявили що всі обіцянки Президента щодо поправок до «мовного» закону, «є ні чим іншим, як передвиборною спекуляцією». Крім того, «Удар» заявив, що в парламенті буде домагатися відповідності мовної політики стандартам демократичних країн.[203]
Екс-Президент України та лідер громадського об'єднання «Наша Україна» Віктор Ющенко заявив, що підписання президентом Януковичем мовного закону є політичною грою на користь однієї партії. Підписання закону, на його думку, також свідчить про недалекоглядний вибір влади на користь політичних короткострокових інтересів однієї політичної сили і нерозуміння гуманітарної та націєтворчої суті цього питання. Екс-президент розцінив як мінімальні шанси робочої групи, утвореної президентом, пом'якшити наслідки впровадження мовного закону — «це просто кинули кістку, дали погратися на цій темі, на необхідності захисту і розвитку мови. Цю позицію інтелігенції знову буде із цинізмом проігноровано на користь політичних мотивів».[204]
Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив, що законопроєкт про засади мовної політики, проголосований у Верховній Раді, не вирішує мовного питання в Україні. За його словами, Україна виконала свої зобов'язання перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи та цим законом врахувала Європейську хартію мов національних меншин. Політик зауважив, що у багатьох країнах використовується по дві мови, і ніхто не говорить про зраду національних інтересів. Також він підкреслив, що варто враховувати інтереси українців, які проживають у різних частинах країни, та врегулювати це питання демократично, провівши референдум.[205]
Заяву щодо прийняття Закону «Про засади мовної політики» оприлюднила «Партія регіонів». У ній автори зазначили, що «Партія регіонів послідовно виконує взяті на себе зобов'язання», а також, що партія «знайшла ефективний механізм її вирішення, запропонувавши Закон „Про засади державної мовної політики“». У партії підкреслили, що «право на рідну мову, яке відстояла Партія регіонів, — ще один крок України на шляху до європейської спільноти», а «Президент України В. Янукович, як гарант прав і свобод громадян, зробив усе необхідне для того, щоб у суспільстві нарешті утвердилось взаєморозуміння і згода щодо мовного питання».[206]
Голова Севастопольської міської держадміністрації Володимир Яцуба заявив, що підписання Закону «Про засади державної мовної політики» є виконанням зобов'язань перед регіонами про розширення їх повноважень.[207]
Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим Володимир Константинов заявив, що «підписаний Президентом України Віктором Януковичем Закон „Про засади державної мовної політики“ вирішить багато нагальних проблем у суспільстві».[209]
Об'єднана опозиція «Батьківщина» закликала місцеві ради ухвалити рішення, які на рівні територіальних громад не дозволять набути чинності підписаному Президентом України Закону «Про засади мовної політики», а також ініціювати імпічмент Президента Віктора Януковича як посадової особи, яка "своїм підписом взяла на себе одноосібну відповідальність за цей злочин проти української мови.[210]
9 серпня
Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив, що готує позов до Конституційного суду про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики». Голова обласної ради також повідомив, що 10 серпня відбудеться засідання Асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», на якому він закличе голів місцевих рад подавати позови до Конституційного суду щодо визнання мовного закону антиконституційним, а також закликав усю громаду приєднатися до Маршу захисту українців, який відбудеться 24 серпня у Львові і пройде від обласної ради до пам'ятника Степанові Бандері.[211]
Харківська міська рада привітала підписання Президентом України Закону України «Про засади державної мовної політики».[215]
Депутати місцевих рад Львівщини, які взяли участь у зборах депутатів та громадськості, скликаних Львівськими обласними організаціями Всеукраїнського об'єднання «Свобода», Конгресу української інтелігенції та ВО «Батьківщина», підписали документ, в якому задекларували, що визнають українську мову як єдину державну та виступають проти режиму Януковича.[216]
Заяву щодо Закону України «Про засади державної мовної політики» оприлюднив Конгрес українських націоналістів. У ній зазначається, що «8 серпня Президент Віктор Янукович скріпив своїм підписом антиукраїнський за суттю, руйнівний для Української Держави за далекосяжними цілями закон „Про засади державної мовної політики“ і тим самим поставив себе в один ряд з найлютішими ворогами української нації на кшталт Валуєва», а сам Закон названий «диким витвором неосвічених людей». Також у заяві йдеться про те, що нинішня влада «виконує волю Москви» і «перетворює російський шовінізм на свою державну політику», а Росія намагається «окупувати Україну „мирним шляхом“ за сприяння продажних сатрапів, у яких за душею немає нічого святого: ні Батьківщини, ні її історії, мови, традицій, культури та й, власне, душі». Конгрес закликав українців «мобілізуватися, не опускати руки і не впадати в зневіру», а також «як наші великі попередники — члени Організації Українських Націоналістів, котрі за складніших обставин розбудовували Україну довкола себе, торувати шлях до утвердження справді Української держави, у якій кожен українець відчуватиме себе господарем у власному домі».[217]
Опозиція закликала громадян України не виконувати Закон «Про засади державної мовної політики», який після підписання президентом набув чинності.[218]
10 серпня
Дніпродзержинський правозахисник Віталій Купрій подав позов до Вищого адміністративного суду України з вимогою визнати протиправними дії осіб, причетних до ухвалення Закону «Про засади державної мовної політики», а саме президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина.[219]
Підписавши закон про засади мовної політики, Президент України Віктор Янукович «оголосив себе і свій режим відкритим ворогом українського народу», заявили у Українській платформі «Собор». Підписання цього закону означає посилення дискримінації українців на своїй власній землі, підкреслили у партії. При цьому, наголосили автори заяви, розриваючи інформаційний та освітній простір країни, «влада створює в країні феодальні міні-гетто, з чіткою метою зменшити опір розколотого народу». В умовах інформаційного суспільства усе це означає практичну підготовку до дезінтеграції країни, впевнені у партії. Також у заяві зазначається, що абсолютна більшість положень мовного законопроєкту не мають жодного відношення до захисту прав етнічних груп, а заяви Віктора Януковича про перегляд закону і програму розвитку українській мові будуть виконуватись так само, як і обіцянки про недопущення успішного ухвалення та його громадське обговорення.[220]
Союз українців у Великій Британії оприлюднив відкритого листа до Президента України, в якому висловив стурбованість підписаним ним Законом «Про засади мовної політики». Британські українці вважають, що закон сприятиме розколові суспільства і закликають громадян України не виконувати його. У зверненні СУБ сказано:[221]
Ви зруйнували імідж України за кордоном, погіршили політичну атмосферу в країні, запровадили вибірковий тиск на опозицію, режим помсти та фізичного знищення, привели до занепаду українського парламентаризму, принесли руйнацію замість розбудови… І підписаний Вами мовний законопроєкт також спрямований на розкол суспільства
Радник Президента України — Керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман назвала Закон України «Про засади мовної політики» «поспішним, дуже сирим і таким, що суперечить багатьом іншим актам і законам». За її словами, перші поправки до закону, що передбачатимуть збільшення у два або три рази бар'єру, необхідного для надання мові статусу регіональної, та прибирання першої частини з формулювання «можна використовувати замість мови або одночасно з нею», можуть бути розглянуті Радою вже у вересні[222].
11 серпня
Голова Хмельницької обласної державної адміністраціїВасиль Ядуха заявив, що Закон України «Про засади державної мовної політики» здійснить мрії нацменшин в окремих селах краю. Водночас голова обласної держадміністрації підкреслив, що єдиною державною мовою в України має залишатися українська.[85]
Голова Полтавської обласної радиІван Момот вважає, що Закон «Про засади державної мовної політики» допоможе задовольнити потреби представників усіх національностей, які проживають у регіоні, на збереження своєї мови, культури та традицій. Він також підкреслив, що для Полтавщини, яка по праву вважається колискою літературної української мови, наразі важливим є питання про чистоту мови, якою полтавці користуються у повсякденні. Що ж до мовних потреб представників різних національностей, які проживають у регіоні, то, за словами І.Момота, по-перше, відсутнє їхнє компактне проживання, а по-друге, всі вони асимільовані в україномовне середовище.[85]
Голова Луганської обласної ради Валерій Голенко виразив впевненість, що реалізація Закону «Про засади державної мовної політики» в регіоні не призведе до масштабних фінансових витрат. Також він повідомив, що на найближчій сесії облради, 17 серпня, буде розглянуто питання про заходи з реалізації Закону «Про засади державної мовної політики». Крім того, голова підкреслив, що депутати звернуться до сільських, селищних, міських рад з рекомендацією вжити заходи, направлені на розвиток, використання і захист регіональних мов.[85]
13 серпня
Одеська міська рада на позачерговому засіданні ухвалила рішення «Про реалізацію положень Закону України „Про засади державної мовної політики“ у місті Одесі». Міський голова Олексій Костусєв заявив: «Для 89 відсотків одеситів комфортніше розмовляти, читати і спілкуватися російською мовою. Немає ніяких сумнівів у тому, що це рішення підтримує переважна більшість одеситів».[223]
Івано-Франківська обласна рада затвердила Програму захисту та розвитку української мови. Голова обласної ради Олександр Сич заявив: «Аналіз сучасної мовної ситуації у країні, прийняття з грубим порушенням Конституції та законодавства України Закону України „Про засади державної мовної політики“ свідчать про наявність політичних спекуляцій і сепаратистських настроїв у питаннях його використання, що суперечить інтересам національної безпеки України, ставить під загрозу її суверенітет і може призвести до поступового зникнення з етнічної та політичної карти Європи української нації. Для усунення такої загрози розширення сфери застосування української мови, прискорення формування українського мовно-культурного та мовно-інформаційного простору просто необхідно».[224]
Дев'ять громадських організацій Криму звернулися до спікера Верховної Ради Володимира Константінова та прем'єр-міністра автономії Анатолія Могильова із закликом оголосити українську мову регіональною на півострові «нарівні з російською та кримськотатарською». Серед організацій, які долучилися до звернення, кримське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта», організація «Український дім», Всекримське товариство «Україна-Світ», а також організація «Комітет з моніторингу свободи преси в Криму». Голова організації «Український дім» Андрій Щекун заявив щодо цього: «Українців у Криму проживає 24 % населення, а тому ми маємо право на 24 % україномовних шкіл та садочків, 24 % від мовного бюджету на розвиток української. Зараз ми не маємо навіть 1 %», а також додав, що в Криму програми розвитку української практично не фінансуються, «тоді як російська мова має все».[225]
14 серпня
Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовленняВолодимир Манжосов повідомив, що відповідно до Закону «Про засади державної мовної політики» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення скасує у бланку ліцензій графу «мови». Пан Манжосов також повідомив, що Нацрада виконуватиме цей закон і у тримісячний термін має намір привести ліцензійну діяльність телекомпаній у відповідність до його вимог. Також регулятор має намір запропонувати телекомпаніям переоформити ліцензію у тримісячний термін.[226]
Один з авторів Закону «Про засади державної мовної політики» Сергій Ківалов визнав, що в тексті мовного закону є неточності, але виразив впевненість, що робоча група, створена за дорученням Президента для вдосконалення мовного законодавства, виправить їх.[228]
Президент України Віктор Янукович заявив, що Закон «Про засади державної мовної політики» має забезпечувати рівність мов в Україні, тому за необхідності його буде вдосконалено. «Пройде час — ми з вами побачимо переваги та недоліки. Це не є догмою. Якщо буде необхідно внести деякі поправки до цього закону — ми це зробимо» — заявив Президент. Також голова держави зазначив що вже створено відповідну робочу групу, до якої входять автори закону про мови та «люди, які хотіли попрацювати над його вдосконаленням».[229]
Краснолуцька міська рада ухвалила рішення про ведення документації російською та українською мовами відповідно до виконання Закону «Про основи державної мовної політики».[230]
Народний депутат Сергій Головатий (фракція Партії регіонів) вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», яким передбачено, що будь-яка інша мова, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації та мов інших корінних народів України, для цілей цього законопроєкту є іноземною мовою. «Спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України. Публічне приниження чи зневажання української мови є неприпустимими нарівні з наругою над державними символами України» — йдеться у законопроєкті. Також у законопроєкті зазначається, що навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, застосування української мови з порушенням стандартів української мови, вульгаризація української мови та змішування її з іншими мовами мають наслідком відповідальність.[231]
Віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань — міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова повідомила, що робоча група із напрацювання вдосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні працюватиме щодня.[232]
У селі Біла Церква Рахівського району Закарпатської області румунській мові надали статус регіональної[233]
15 серпня
Верховна Рада Автономної Республіки Крим доручила Раді міністрів підготувати пропозиції щодо реалізації Закону «Про засади державної мовної політики» в АРК до 10 жовтня.[234]
Одеська обласна рада на позачерговій сесії ухвалила рішення про реалізацію на території регіону положень Закону «Про засади державної мовної політики», що передбачає надання російській мові статусу регіональної.[235]
Первомайська міська рада у зв'язку з набуттям чинності Закону «Про засади державної мовної політики» ухвалила рішення, яким все діловодство, включаючи офіційні об'яви, друковану продукцію для службового використання та ін. у Первомайську тепер буде вестися на українській та російській мові. Крім цього, по дорученню сессії виконком міської ради має підготувати пропозиції по зміні об'єму вивчення російської мови у школах.[236]
Луцька міська рада під час позачергової сесії ухвалила рішення про те, що законопроєкт «Про засади державної мовної політики» на території Луцька не діятиме. Також було прийнято звернення до лучан з приводу підписання «антиукраїнського мовного закону».[237]
Окружний адміністративний суд Києва переніс на 29 серпня розгляд позову народного депутата Юрія Одарченка з вимогою визнати протиправними дії першого віце-спікера Адама Мартинюка та голови Верховної Ради Володимира Литвина стосовно ухвалення та підписання законопроєкту «Про основні засади державної мовної політики».[238]
Лідер Громадського руху «Український вибір»Віктор Медведчук, коментуючи рішення Одеської міськради про надання російській мові статусу регіональної, заявив, що «це можна вважати початком реалізації положень нового закону про мови», а також підкреслив — «як бачите, все проходить спокійно і без трагедій». «Коли процес регіонального визнання російської мови буде закінчено, пройде деякий час, люди побачать результат і не будуть більше протиставляти обидві мови, тоді ми впритул наблизимося до можливості, нарешті, надати російській статус другої державної» — додав політик.[239]
Міністр освіти і науки, молоді та спорту УкраїниДмитро Табачник повідомив, що через наміри зробити російську мову регіональною в Криму та Одеській області, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту почало активно видавати підручники російською мовою. «З 2 млн 60 тис. підручників 1 млн 900 тис. у нас російською мовою, тому, я думаю, що проблем не виникне. І якщо будуть якісь проблеми, ми будемо їх вирішувати з педагогами» — заявив пан Табачник.[240]
Народний депутат України, член фракції Партії регіонів Володимир Олійник пояснив, що про фінансове забезпечення впровадження російської мови як регіональної повинні подбати місцеві ради.[241]
16 серпня
Запорізька обласна рада ухвалила рішення «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачених Законом України „Про засади державної мовної політики“, на території Запорізької області», яким надала російській мові статусу регіональної на території Запорізької області.[242]
Донецька обласна рада на позачерговій сесії ухвалила рішення «Інформувати жителів Донецької області про те, що відповідно до ст. 7 Закону України „Про основи державної мовної політики“, на підставі даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року про мовний склад населення, російська мова у Донецькій області є регіональною мовою, на яку поширюються передбачені Законом заходи щодо її розвитку, використання і захист».[243]
Севастопольська міська рада ухвалила рішення про реалізацію на території регіону положень Закону України «Про основи державної мовної політики», яке передбачає надання російській мові статусу регіональної.[244]
Голова Вінницької обласної радиСергій Татусяк заявив, що не бачить підстав для введення в регіоні іншої мови, окрім української — російська нацменшина на Вінниччині становить лише 4 % від загального населення.[245]
Тернопільська обласна рада визнала Закон «Про засади державної мовної політики» таким, що не має на території регіону жодних правових наслідків. Крім того, Тернопільська облрада закликала суддів Конституційного Суду України визнати цей закон неконституційним.[246]
Буська районна рада Львівської області ухвалила рішення про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики». Також у зверненні зазначено, що рада вважає за необхідне, щоб майбутня Верховна Рада України VII скликання ухвалила Закон «Про захист української мови», як це зроблено в деяких країнах Західної Європи, зокрема у Франції, а також створила спеціальну державну структуру, відповідальну за захист та утвердження української мови і дотримання мовного законодавства. У своєму зверненні депутати районної ради наголосили і на тому, що необхідно впровадити обов'язковий іспит з української мови для державних службовців та виписати сувору систему покарань за недотримання нового закону.[247]
Луганська обласна рада ухвалила рішення «Про заходи щодо реалізації закону „Про засади державної мовної політики“». Відповідно до тексту документа, обласна рада вирішила інформувати населення області про те, що відповідно до цього закону російська мова належить до регіональних мов або до мов меншин в Україні.[249]
Дніпропетровська обласна рада на черговій сесії ухвалили рішення щодо застосування на території області закону України «Про засади державної мовної політики» — застосування заходів щодо розвитку, використання і захисту російської мови як регіональної або інших мов.[250]
Херсонська обласна рада надала російській мові статус регіональної. Відповідне рішення було ухвалене на сесії облради у рамках реалізації в області Закону України «Про засади державної мовної політики».[251]
Сімферопольська міська рада не ухвалила рішення про надання російській мові статусу регіональної. На позачерговій сесії міськради було вирішено, що такий відповідальний крок можливий тільки після глибокого вивчення та аналізу Закону України «Про засади державної мовної політики». Мер міста Віктор Агєєв заявив, що різні політичні спекуляції з мовного питання «є політичним піаром».[253]
Чернігівська обласна рада повідомила, що не планує розглядати питання про підтримку Закону «Про основи державної мовної політики України» та надання статусу регіональної російській мові.[254]
Тернопільська міська рада ухвалила звернення, у якому закликала місцеві ради України не виконувати Закон «Про засади державної мовної політики», а також висловила підтримку зверненню Тернопільської обласної ради до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним Закон України «Про засади державної мовної політики».[255]
Сокальська районна рада Львівської області ухвалила рішення про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики».[247]
21 серпня
Херсонська міська рада на позачерговій сесії надала російській мові статус регіональної в рамках реалізації Закону «Про засади державної мовної політики».[256]
Ялтинська міська рада ухвалила рішення про початок реалізації на території міста положень Закону «Про засади державної мовної політики».[257]
23 серпня
Івано-Франківська міська рада заявила про «категоричне невизнання та непокору» прийнятому Верховною Радою 3 липня Закону «Про засади державної мовної політики» і наголосила, що зазначений Закон на території міськради не є чинним.[258]
Депутати Миколаївської облради ухвалили рішення про надання російській мові статусу регіональної в Миколаївській області.[260]
Міська рада закарпатського райцентру Берегово, в якому за переписом 2001 р. проживає 12,8 тис. угорців (або 48 % від загальної кількості жителів), більшістю голосів ухвалила визнати на території міста угорську мову регіональною.[261]
11 вересня
Тарасовецька сільрада Новоселицького району Чернівецької області вирішила надати румунській (молдавській) мові статус регіональної в селі[262].
Спроба скасування закону
23 лютого2014 на екстреному засіданні Верховної ради України депутат «Батьківщини»В'ячеслав Кириленко вніс до порядку денного засідання Верховної Ради законопроєкт «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». 232 депутати проголосували за ухвалення законопроєкту до порядку денного і без обговорення негайно прийняли його. Обговорення відбулося вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики». Лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок пообіцяв прийняти новий закон про мови, який буде розроблятися спільно з представниками національних меншин.[263] Через два дні лідер партії УДАР В. Кличко заявив, що «це рішення було неправильним. До даного питання потрібно було підходити не сьогодні, а через місяць, через два. Ми цей закон тепер повинні переглянути»[264].
Спроба скасування закону викликала негативні реакції в АР Крим, а також в деяких регіонах на півдні та сході країни. Це рішення Верховної ради стало однією з тем антиурядових виступів[265], поряд з реакціями на революцію Євромайдану та усунення від влади Віктора Януковича. Позиція виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова, який 28 лютого відмовився підписати цей закон[14], жодним чином ні на що позитивно не вплинула. Росія й надалі активно використовувала цей сюжет поряд з іншими в інформаційній кампанії проти України, яка набувала все більших обертів. Натомість поборники закріплення та активного впровадження державної української мови, після скасування відміни закону, ще більше розчарувалися у керівництві країни.
Species of carnivore Arctocephalus forsteri Conservation status Least Concern (IUCN 3.1)[1] CITES Appendix II (CITES)[2] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Mammalia Order: Carnivora Clade: Pinnipedia Family: Otariidae Genus: Arctocephalus Species: A. forsteri Binomial name Arctocephalus forsteriLesson, 1828 Distribution of the New Zealand fur seal Arctocephalus forsteri (common names include the Australasian fur...
Wikidata Projet Le Q866742 Listes Tutoriel Ateliers Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article doit être actualisé (septembre 2017). Des passages de cet article ne sont plus d’actualité ou annoncent des événements désormais passés. Améliorez-le ou discutez-en. Vous pouvez également préciser les sections à actualiser en utilisant {{section à actualiser}}.Plus besoin de passer autant de temps sur les interwikis (migration plus ou m...
Endy ArfianLahirArfiandi Eka Putra22 Mei 2001 (umur 22)Jakarta, IndonesiaNama lainEndy ArfianPekerjaanAktorTahun aktif2006—sekarangKaryaDaftar filmografiPenghargaanDaftar penghargaanTanda tangan Arfiandi Eka Putra, yang dikenal sebagai Endy Arfian (lahir 22 Mei 2001) merupakan seorang aktor berkebangsaan Indonesia.[1] Karier Endy pertama kali dikenal sejak membintangi iklan sebuah produk obat bermerek Triaminic pada tahun 2006.[2] Filmografi Film Tahun Judul P...
The examples and perspective in this article deal primarily with the United States and do not represent a worldwide view of the subject. You may improve this article, discuss the issue on the talk page, or create a new article, as appropriate. (December 2010) (Learn how and when to remove this template message) This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Ti...
Fassade der Basilika Altarraum Orgel Die Basilika des Allerheiligsten Sakraments (spanisch Basílica del Santísimo Sacramento) ist eine römisch-katholische Kirche im nordöstlichen Stadtviertel Retiro von Buenos Aires, der Hauptstadt Argentiniens. Die 1914 geweihte Kirche gehört zum Erzbistum Buenos Aires und hat den Rang einer Basilica minor.[1] Inhaltsverzeichnis 1 Geschichte 2 Beschreibung 3 Weblinks 4 Einzelnachweise Geschichte Das von Mercedes Castellanos de Anchorena in Auftr...
آيت عبد الرحمان تقسيم إداري البلد المغرب الجهة سوس ماسة الإقليم شتوكة آيت باها الدائرة آيت باها الجماعة القروية تاركة نتوشكة المشيخة تيوازيون السكان التعداد السكاني 45 نسمة (إحصاء 2004) • عدد الأسر 10 معلومات أخرى التوقيت ت ع م±00:00 (توقيت قياسي)[1]، وت ع م+01:00 (توقيت
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Februari 2023. French passportLaman data paspor biometrik Prancis kontemporer.Pertama diterbitkan12 April 2006 (paspor biometrik) 28 Oktober 2008 (versi saat ini)Penerbit PrancisJenis dokumenPasporTujuanIdentifikasiSyarat kepemilikanWarga negara PrancisKedaluwa...
Video game business model Gacha mechanics have been compared to those of loot boxes. A gacha game (Japanese: ガチャ ゲーム, Hepburn: gacha gēmu) is a video game that implements the gacha (toy vending machine) mechanic. Similar to loot boxes, gacha games entice players to spend in-game currency to receive a random in-game item. Some in-game currency generally can be gained through game play, and some by purchasing it from the game publisher using real-world funds. Most Gacha games are f...
The location of the State of Colorado in the United States of America. This is an alphabetical list of articles related to the U.S. State of Colorado. Contents 0–9 A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z 0–9 .co.us – Internet second-level domain for the State of Colorado 4 Corners 4 Corners Monument 6th Principal Meridian 10-mile Range 10th Mountain Division (United States) 16th Street Mall 25th meridian west from Washington 32nd meridian west from Washington 37th parallel n...
The share of Croats in Bosnia and Herzegovina in 1991 Croatisation or Croatization (Croatian: kroatizacija, or pohrvaćenje; Italian: croatizzazione; Serbian: хрватизација / hrvatizacija or похрваћење / pohrvaćenje) is a process of cultural assimilation, and its consequences, in which people or lands ethnically only partially Croatian or non-Croatian become Croatian. Croatisation of Serbs Religion Serbs in the Roman Catholic Croatian Military Frontier were out of the ju...
11th-century Norman nobleman and the uterine half-brother of William the Conqueror Robert (Rotbert), Count of Mortain (right) sits at the left hand of his half-brother William, Duke of Normandy. Robert's full brother Odo (Odo Ep[iscopu]s, Bishop Odo) sits to William's right, implying his seniority. This scene in the Bayeux Tapestry occurs near Hastings, immediately before William ordered the building of a castle there, shortly before the Battle of Hastings. Robert, Count of Mortain, first Ear...
England international rugby union player Not to be confused with Ben Currie. Rugby playerBen CurryBen Curry of Premiership side Sale Sharks attacks against Jersey Reds at Stade Santander International in September 2021Birth nameBen Anthony CurryDate of birth (1998-06-15) 15 June 1998 (age 25)Place of birthHounslow, EnglandHeight1.85 m (6 ft 1 in)Weight105.91 kg (16 st 9.5 lb)[1]SchoolBishop Heber High SchoolOundle SchoolNotable relative(s)Tom Curry (...
Currently-dormant annual awards show Teen Choice Awards2017 Teen Choice surfboardCountryUnited StatesPresented byFoxReward(s)Special surfboardsFirst awardedAugust 1, 1999; 24 years ago (1999-08-01)Last awardedAugust 11, 2019; 4 years ago (2019-08-11)Websitehttp://www.teenchoice.com/Television/radio coverageNetworkFoxRuntime88–104 minutes The Teen Choice Awards were an annual awards show that aired on the Fox television network between 1999 and 2019. The a...
1965 studio album by Peggy LeePass Me ByStudio album by Peggy LeeReleased1965Recorded1965GenreVocal jazz, Traditional pop musicLength24:35LabelCapitolProducerDan O'LearyPeggy Lee chronology In the Name of Love(1964) Pass Me By(1965) Then Was Then - Now Is Now!(1965) Professional ratingsReview scoresSourceRatingAllmusic[1] Pass Me By is a 1965 studio album by Peggy Lee.[2] Track listing Sneakin' Up on You (Ted Daryll, Chip Taylor) - 2:21 Pass Me By (Cy Coleman, Carolyn ...
Daniel Gygax Informasi pribadiNama lengkap Daniel GygaxTanggal lahir 28 Agustus 1981 (umur 42)Tempat lahir Zürich, SwitzerlandTinggi 1,79 m (5 ft 10+1⁄2 in)Posisi bermain WingerSecond strikerInformasi klubKlub saat ini FC LuzernNomor 11Karier junior FC BadenKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)1998–2001 FC Zürich 5 (0)2001 FC Winterthur 14 (1)2001–2002 FC Aarau 21 (3)2002–2005 FC Zürich 93 (16)2005–2006 Lille 24 (4)2007–2008 Metz 34 (5)2008–2010 1. FC N...
1989 studio album by Fuzzbox Big Bang!Studio album by FuzzboxReleased1989Recorded1988–89StudioSarm West Studios, LondonGenrePop rockdance-popsynth-popart popLabelWEAGeffenProducerAndy RichardsFuzzbox chronology Bostin' Steve Austin(1986) Big Bang!(1989) Fuzz and Nonsense(2000) Professional ratingsReview scoresSourceRatingAllMusic[1]Record Mirror[2] Big Bang! is the second album by English alternative rock group Fuzzbox, released in 1989. It includes four singles which re...
English association football player and manager David McGurk McGurk playing for York City in 2008Personal informationFull name David Michael McGurk[1]Date of birth (1982-09-30) 30 September 1982 (age 41)[2]Place of birth Middlesbrough, EnglandHeight 6 ft 0 in (1.83 m)[3]Position(s) Centre-backYouth career Sunderland1999–2001 DarlingtonSenior career*Years Team Apps (Gls)2001–2006 Darlington 56 (6)2004 → York City (loan) 6 (0)2005–2006 → Yor...
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
