Першими відомими історичній науці жителями території сучасної Сербії були іллірійці. Після них сюди прийшли кельти (близько IV ст. до н. е.). В III ст. до н. е. почалось римське завоювання цієї держави, а за імператора Августа кордони імперії досягли міста Сингидунума (тепер — Белград).
1217 року виникло Перше Сербське королівство. У період царювання Стефана Душана (1346–1355) воно стало великою та могутньою державою, територія якої охоплювала більшу частину сучасної Албанії та північну Грецію. В цю золоту добу сербської держави були побудовані численні православні монастирі та храми.
Величезною трагедією в історії сербського народу стала битва на Косовому полі, яка відбулась 28 червня1389 року. На Косовому полі героїчне сербське військо було розгромлене армією османів під проводом султанаМурада I. Це призвело до того, що Сербія на п'ять століть підпала під владу Османської імперії.
Новий час
Імперське панування продовжувалось в Сербії з 1459 по 1804 роки. За цей час країна пережила три великих вторгнення австро-угорської армії та три народні повстання. Османське панування принесло на цю землю поширення ісламу. Частина сербів та хорватів були навернені в мусульманство, що призвело до формування боснійсько-мусульманської народності.
Схід справив значний вплив і на культуру. В період османського правління тут відбувався синтез слов'янських, візантійських, османських та арабських культурних традицій.
В 1830 році після надання Сербському князівству автономії у складі Османської імперії, склались сприятливі умови для подальшої боротьби сербів за повну незалежність. Однак цьому процесу заважали внутрішні суперечки та усобиці між династіями Обреновичів та Карагеоргієвичів, а також між князем і опозицією. Крім того, різні сербські землі знаходились у складі різних держав (Воєводина була частиною Габсбурзької імперії), що заважало швидкому утворенню національної держави та збиранню докупи всіх сербських земель. Особливо це посилилося з 1867 року, коли угорці в імперії отримали рівні права з Австрією. Проте сербські очільники активно діяли в напрямку здобуття самостійності.
В 1991 році розпочався розпад Югославської федерації. Згодом країна була втягнена в затяжний військовий конфлікт, в результаті якого утворилась союзна держава Сербія та Чорногорія.
Останнім часом Сербії нарешті вдалось подолати наслідки війн, конфлікту з НАТО та внутрішні громадянські проблеми. Проте невирішеною залишається проблема автономного краю Косово, який проголосив незалежність 17 лютого2008 року. Незалежність була визнана 98-ма державами світу.
