Держава
|
Назва
|
Роки
|
Слова
|
Мелодія
|
Аудіофайл
|
Австрія
|
Федеративна держава Австрія
|
«Будьте безмежно благословенні» (нім. «Sei gesegnet ohne Ende»)
|
1934—1938
|
Оттокар Керншток
|
Мелодія з «Австрійського імператорського гімну», Йозефа Гайдна, 1797
|
|
Перша Австрійська Республіка
|
1929—1934
|
Перша Австрійська Республіка
|
«Німецька Австрія, чудова земля» (нім. «Deutschösterreich, du herrliches Land»)
|
1920—1929 (де-факто)
|
Карл Реннер
|
Вільгельм Кінцль
|
|
Білорусь
|
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка ! Білоруська РСР
|
Гімн Білоруської РСР (біл. Гімн Беларускай ССР)
|
1955—1991
|
Михась Климкович[be]
|
Нестор Соколовський[be], 1944
|
|
Білоруська Народна Республіка ! Білоруська Народна Республіка
|
«Ми вийдемо щільними рядами» (біл. «Мы выйдзем шчыльнымі радамі»)
|
30 жовтня 1919
|
Макар Кравцов
|
Володимир Теравський
|
|
Болгарія
|
Народна Республіка Болгарія
|
«Мила Батьківщина» (болг. «Мила Родино»)
|
1964—червень 1990
|
Цветан Радославов, 1885 та інші
|
|
Народна Республіка Болгарія
|
«Мила Болгарія» (болг. «Българийо мила»)
|
1950—1964
|
Нікола Фурнаджієв, Младен Ісаєв[bg], Єлисавета Багряна
|
Георгій Димитров[bg], Георгій Златев-Черкін[bg], Святослав Обретенов[bg]
|
|
Народна Республіка Болгарія
|
«Наша республіка, будь здоровою!» (болг. «Републико наша, здравей!»)
|
1947—1950
|
?
|
|
Народна Республіка Болгарія
|
«Шуми Мариця» (болг. «Шуми Марица»)
|
1946—1947
|
Нікола Живков, 1879 Іван Вазов, 1912
|
Мелодія з німецької народної пісні «Коли солдати марширують по місту»
|
|
Третє Болгарське царство
|
1908—1946
|
Князівство Болгарія
|
1886—1908
|
Третє Болгарське царство
|
«Гімн Його Величності Царя» (болг. «Химн на Негово Величество Царя»)
|
29 вересня 1908—9 вересня 1944
|
Георгій Аґура
|
Еммануїл Манолов
|
|
Боснія і Герцеговина
|
Федерація Боснія і Герцеговина
|
«Одна та єдина» (босн. «Jedna si jedina»)
|
18 березня 1994—10 лютого 1998
|
Діно Мерлін
|
Мелодія з боснійської народної пісні «З іншого боку Пливи»
|
|
Республіка Боснія і Герцеговина
|
листопад 1992—18 березня 1994
|
Ватикан
|
Папська держава
|
«Тріумфальний марш»[it] (італ. «Gran Marcia Trionfale»)
|
5 вересня 1857—20 вересня 1870 (де-факто)
|
—
|
Віктор Галмаєр[en]
|
|
Папська держава
|
«Господи Боже, Діва Марія, почуй наші благання!»[it] (італ. «Wir wollen Gott, Jungfrau Maria, höre gütig unser Gebet»)
|
Початок XIX століття—5 вересня 1857 (де-факто)
|
?
|
|
Греція
|
Критська держава
|
«Критський гімн»[en] (грец. «Κρητικός Ύμνος»)
|
9 грудня 1898—24 вересня 1908
|
Іоанніс Полеміс[el], 1823
|
Діонісій Даврагасн
|
|
Грузія
|
Грузинська Демократична Республіка
|
«Хвала» (груз. «დიდება»)
|
1918—1921
|
Костянтин Посхверашвілі[ka], 1918
|
|
Ірландія
|
Ірландська Вільна Держава
|
«Боже, бережи Ірландію»[en] (англ. «God Save Ireland»)
|
6 грудня 1922—29 грудня 1937 (де-факто)
|
Тімоті Деніел Салліван[en]
|
?
|
|
Ірландська Республіка (1919—1922)
|
21 січня 1919—6 грудня 1922 (де-факто)
|
Іспанія
|
Друга Іспанська республіка
|
«Гімн Рієго»[es] (ісп. «Himno de Riego»)
|
1931—1939 (де-факто)
|
Еваристо Фернандес де Сан-Мігель, 1820
|
Невідомий автор (можливо Хосе Мельчор Гоміс[es])
|
|
Перша Іспанська республіка
|
1873—1874 (де-юре)
|
Триріччя лібералів
|
1822—1823 (де-юре)
|
Італія
|
Королівство Італія (1861—1946)
|
«Легенда про П'яве»[it] (італ. «La leggenda del Piave»)
|
8 вересня 1943—12 жовтня 1946 (де-факто)
|
Гермес Джон Гаета[it], 1918
|
|
Італійська соціальна республіка
|
«Молодість» (італ. «Giovinezza»)
|
8 вересня 1943—25 квітня 1945 (де-факто)
|
Ніно Оксіліа[it], 1909 Марчелло Манні[it], 1919 Сальватор Готта[it], 1924
|
Джузеппе Бланк[it], 1909
|
|
Королівство Італія (1861—1946)
|
«Королівська фанфара і марш» (італ. «Fanfara e Marcia Reale d'Ordinanza»)
|
1861—8 вересня 1943
|
?
|
Джузеппе Габетті[it], 1831
|
|
Королівство Обох Сицилій
|
«Ода до короля»[it] (італ. «Inno al Re»)
|
1816—1861
|
?
|
Джованні Паїзієлло, 1787 та інші
|
|
Сардинське королівство
|
«Королівська фанфара і марш» (італ. «Fanfara e Marcia Reale d'Ordinanza»)
|
1831—1961
|
?
|
Джузеппе Габетті[it], 1831
|
|
Литва
|
Велике князівство Литовське
|
«Богородиця» (пол. «Bogurodzica»)
|
XIV—XVIII століття
|
?
|
|
Молдова
|
Молдовська Демократична Республіка
|
«Прокинься, румуне!» (рум. «Deșteaptă-te, române!»)
|
1917—1918
|
Андрей Мурешану, 1848
|
Панн Антон[ro]
|
|
Нідерланди
|
Об'єднане королівство Нідерландів
|
«Вена з голландською кров'ю»[nl] (нід. «Wien Neêrlands bloed»)
|
16 березня 1815—19 квітня 1839
|
Гендрік Толленс
|
Йоганн Вільгельм Вільмс[en]
|
|
Нідерландські Антильські острови
|
«Наш острів в морі»[en] (англ. «Anthem without a title» пап'ям. «Sinku prenda den laman» нід. «Volkslied zonder titel»)
|
2000—10 жовтня 2010
|
Захіра Хіліман (англомовний варіант), Люсіль Беррі-Хасет (варіант на мові пап'яменто)
|
|
Німеччина
|
Німецька Демократична Республіка
|
«Відроджена з руїн» (нім. «Auferstanden aus Ruinen»)
|
6 листопада 1949—3 жовтня 1990
|
Йоганнес-Роберт Бехер Протягом 1972—1990 виконувався без слів
|
Ханс Ейслер[de]
|
|
Німецька імперія (другий, кайзерівський рейх)
|
«Хвала тобі, в короні переможця» (нім. «Heil dir im Siegerkranz»)
|
18 січня 1871—9 листопада 1918
|
Генріх Харріес[de], 1790
|
Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»
|
|
Королівство Пруссія
|
«Пісня Пруссії»[de] (нім. «Preußenlied»)
|
1830—1840
|
Бернхард Тірш[de], 1830 Т. Шнайдер, 1851
|
Август Нейтхард[de], 1832
|
|
«Боруссія»[de] (нім. «Borussia»)
|
1820—1830
|
Пол Фелск[de]
|
Йоганн Фрідріх Леопольд Дюнкер[de]
|
|
Норвегія
|
Норвегія в складі Шведсько-норвезької унії
|
«Сини Норвегії»[no] (норв. «Sønner av Norge»)
|
1820—1864 (де-факто)
|
Хенрік Анкер Бьеррегаард[no], 1820
|
Христіан Блом[no], 1821
|
|
«За Норвегію»[no] (норв. «Norges Skaal»)
|
1814—1820 (де-факто)
|
Юган Нурдаль Брун, 1771
|
?
|
|
Португалія
|
Перша Португальська Республіка
|
«Гімн статуту»[pt] (порт. «Hymno da Carta»)
|
5 жовтня 1910—19 липня 1911 (де-юре)
|
Педру I, 1826
|
|
Португальське королівство
|
травень 1826—травень 1834 (де-факто) травень 1834—5 жовтня 1910 (де-юре)
|
Португальське королівство
|
«Патріотичний гімн португальської нації»[pt] (порт. «Hymno Patriótico da Nação Portugueza»)
|
29 серпня 1825—травень 1826
|
?
|
Маркуш Португал[pt]
|
|
Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве
|
16 грудня 1815—29 серпня 1825
|
Королівство Португалії й Алгарве
|
13 травня 1809—16 грудня 1815
|
Росія
|
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
|
«Патріотична пісня» (рос. «Патриотическая песня»)
|
23 листопада 1990—25 грудня 1991
|
—
|
Польський релігійний гімн «Христос, день нашого просвітлення», Михайло Глінка, 1833
|
|
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
|
«Інтернаціонал» (рос. «Интернационал» фр. «L'Internationale»)
|
лютий 1918—1922
|
Ежен Потьє (франкомовний варіант), 1871 Аркадій Коц (варіант російською), 1902
|
П'єр Дегейтер[ru], 1888
|
|
|
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
|
«Робоча Марсельєза» (рос. «Рабочая Марсельеза» фр. «La Marseillaise»)
|
7 листопада 1917—січень 1918
|
Петро Лавров (варіант російською), 1875
|
Мелодія з франузького гімну «Марсельєза», Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792
|
|
Російська республіка
|
14 вересня 1917—7 листопада 1917
|
Російська імперія
|
15 березня 1917—14 вересня 1917
|
Російська імперія
|
«Боже, бережи царя!» (рос. дореф. «Боже, Царя храни!»)
|
31 грудня 1833—15 березня 1917
|
Василь Жуковський, 1833
|
Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву» (редагування Олексія Львова, 1833)
|
|
Російська імперія
|
«Молитва російського народу»[ru] (рос. дореф. «Молитва Русскаго народа»)
|
1816—31 грудня 1833
|
Василь Жуковський, 1815
|
Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»
|
|
Російська імперія
|
«Пролунай, переможний грім!»[ru] (рос. дореф. «Громъ победы раздавайся!»)
|
9 травня 1791—1816 (де-факто)
|
Гаврило Державін, 1791
|
Осип Козловський, 1791
|
|
Карело-Фінська РСР
|
Державний Гімн Карело-Фінської Радянської Соціалістичної Республіки[fi] (фін. Karjalais-suomalaisen sosialistisen neuvostotasavallan hymni)
|
1945—1956
|
Карл Раутіо[fi]
|
Армас Айкія[fi]
|
|
Румунія
|
Соціалістична Республіка Румунія
|
«Три кольори»[ro] (рум. «Trei culori»)
|
28 жовтня 1977—16 грудня 1989
|
Слова з румунської пісні «Три кольори», невідомого автора
|
Чіпріан Порумбеску
|
|
Соціалістична Республіка Румунія
|
«Славимо тебе, Румуніє»[ro] (рум. «Te slăvim, Românie!»)
|
21 серпня 1965—28 жовтня 1977
|
Євген Фрунзе[ro], Дан Дашліу[ro] Періодично виконувався без слів
|
Матей Сокор[ro]
|
|
Народна Республіка Румунія
|
20 серпня 1953—21 серпня 1965
|
Народна Республіка Румунія
|
«Зламані кайдани» (рум. «Zdrobite cătușe»)
|
січень 1948—20 серпня 1953
|
Аурел Баранґа
|
Матей Сокор[ro]
|
|
Румунське королівство
|
«Слава королю»[ro] (рум. «Trăiască Regele»)
|
10 травня 1881—1884 (де-факто) 1884—30 грудня 1947 (де-юре)
|
Васіле Александрі, 1881
|
Едуард Хюбш[ro], 1862
|
|
Румунське королівство
|
«Тріумфальний марш та вручення прапора його величності принцу-господарю»[ro] (рум. «Marș triumfal și primirea steagului și a Măriei Sale Prințul Domnitor»)
|
1 липня 1866—10 травня 1881
|
Васіле Александрі, 1881
|
Едуард Хюбш[ro], 1862
|
|
Об'єднане князівство Румунія
|
1862—1 липня 1866
|
Словаччина
|
Перша словацька республіка
|
«Гей, Словаки!» (словац. «Hej, Slováci!»)
|
1939—29 листопада 1945
|
Самуель Томашик, 1834 та інші
|
Мелодія з польської народної мелодії, пізніше польського гімну «Мазурка Домбровського»
|
|
Словенія
|
Соціалістична Республіка Словенія
|
«Вперед, прапоре слави» (словен. «Naprej zastava slave»)
|
1963—27 вересня 1989
|
Симон Єнко, 1860
|
Даворин Єнко, 1860
|
|
Народна Республіка Словенія
|
19 лютого 1944—1963
|
Угорщина
|
Угорська Народна Республіка
|
«Заклик»[ru] (угор. «Szózat»)
|
20 серпня 1949—23 жовтня 1989 (де-факто)
|
Мігай Верешмарті, 1836
|
Бені Егрессі[hu], 1843
|
|
Друга Угорська республіка
|
1 лютого 1946—20 серпня 1949 (де-факто)
|
Франція
|
Французька Держава (режим Віші)
|
«Маршале, ми тут!» (фр. «Maréchal, nous voilà!»)
|
22 червня 1940—20 серпня 1944
|
Андре Монтаньяр[fr], 1940
|
Мелодія з оперети «Батальйон блудниць», Казиміра Оберфельда[fr] (редагування Андре Монтаньяра[fr] та Шарля Куртіу)
|
|
Французька імперія (ІІ)
|
«Вирушаючи з Сирії»[fr] (фр. «Partant pour la Syrie»)
|
2 грудня 1852—4 вересня 1870 (де-факто)
|
Александр Лаборд[fr], 1807
|
Невідомий автор (можливо Гортензія Богарне)
|
|
Французька Республіка (ІІ)
|
«Пісня жирондистів»[fr] (фр. «Le Chant des Girondins»)
|
24 лютого 1848—2 грудня 1852
|
Олександр Дюма старший, Огюст Маке
|
Клод Жозеф Руже де Ліль, Альфонс Варней[en]
|
|
Французьке королівство
(липнева монархія)
|
«Парижанка»[fr] (фр. «La Parisienne»)
|
9 серпня 1830—24 лютого 1848
|
Казимир Делавінь[fr]
|
Даніель Обер
|
|
Французьке королівство (відновлення монархії ІІ)[fr]
|
«Повернення французьких принців в Париж»[fr] (фр. «Le Retour des Princes français à Paris») та «Де може бути краще, ніж у лоні сім'її?»[fr] (фр. «Où peut-on être mieux qu’au sein de sa famille?»)
|
8 липня 1815—9 серпня 1830 (де-факто)
|
?
Жан Франсуа Мармонтель
|
Мелодія з французького гімну «Слава Генріху IV!»[fr]
Андре Ґретрі
|
|
Французьке королівство (відновлення монархії І)[fr]
|
6 квітня 1814—8 липня 1815 (де-факто)
|
Французька імперія (сто днів)
|
«Пісня виступу в похід»[fr] (фр. «Le Chant du départ»)
|
20 березня 1815—8 липня 1815
|
Марі-Жозеф Шенье[fr], 1794
|
Еть'єн Ніколас Мегюль
|
|
Французька імперія (І)
|
18 травня 1804—6 квітня 1814
|
Французьке королівство (конституційна монархія)
|
«Слава Генріху IV!»[fr] (фр. «Vive Henri IV!»)
|
4 вересня 1791—22 вересня 1792
|
?
|
|
Французьке королівство (абсолютна монархія)
|
9 серпня 1774—4 вересня 1791
|