Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Білогорівка (Бахмутський район)

село Білогорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Тер. громада Соледарська міська громада
Код КАТОТТГ UA14020090040035720 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Білогорівка 
Основні дані
Населення 134
Поштовий індекс 84542
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°43′59″ пн. ш. 38°12′56″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 38.21556° сх. д. / 48.73306; 38.21556
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми р. Суха
Відстань до
обласного центру
106 км
Відстань до
районного центру
25,7 км
Місцева влада
Адреса ради 84542, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Соледар, вул. Паркова, 3а
Сільський голова Безсмертна Лариса Вікторівна
Карта
Білогорівка. Карта розташування: Україна
Білогорівка
Білогорівка
Білогорівка. Карта розташування: Донецька область
Білогорівка
Білогорівка
Мапа
Мапа

CMNS: Білогорівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Білого́рівка — село Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні. Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом Т 1302.

Історія

За даними 1859 року — село Білогірське, панське село, над річкою Суха Плотва́, 18 господарських дворів, 156 осіб.[1]

Інша назва селища - Яблунське (д. Яблонская). Так його в народі називали і дотепер. Та й навіть в переліку населених пунктів Бахму́тського повіту за 1911 р., в Комишуваській волості числиться село Білогорівка (Яблунське), де вже налічувалось 55 дворів, 832 душі, і навіть вказано розряд селян - «бывшие помещичьи». [2]

За радянських часів місцеві мешканці могли спостерігати, як на річці Суха Плотва будують невеличку греблю, внаслідок якого, згодом, був утворений ставок, який в народі називали «Яблунський ставок».

26 травня 1948 року над селом промчав смерч, діаметр якого в основі становив близько 30 м. Смерч обрушився на пасажирський потяг та скинув 7 вагонів із полотна залізниці.[3]

Російсько-українська війна

Станом на початок травня 2022 року відрізок дороги Т 1302 Лисичанськ — Бахмут став відігравати стратегічно важливу роль, адже це єдиний шлях, що сполучав вільні населені пункти Луганської області з рештою країни[4].

25 травня 2022 року російським загарбникам вдалось вийти на трасу Бахмут — Лисичанськ у районі сіл Нагірне та Білогорівка. Росіяни прагнули закріпитись та розширити зону прориву задля досягнення оперативного оточення українських військ у районах Сєвєродонецька та Лисичанська, адже залишався тільки один другорядний шлях постачання[5].

7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село[6]

Примітки

  1. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  2. Список населенных мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии... - Оценоч.-стат. отд-ние Екатериносл. губ. зем. управы (рос.). 1911.
  3. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  4. На Луганщині точаться запеклі бої за «дорогу життя». Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  5. Окупанти прорвали українську оборону в районі Попасної. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  6. Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya