Населення Маршаллових Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 72,2 тис. осіб (203-тє місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 25,6 ‰ (48-ме місце у світі), смертність — 4,21 ‰ (206-те місце у світі), природний приріст — 1,66 % (71-ше місце у світі) .
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Маршаллових Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 25,6 ‰ (48-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,15 дитини на одну жінку (52-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 44,6 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,7 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2007 рік)[1].
Смертність у Маршаллових Островах 2015 року становила 4,21 ‰ (206-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,66 % (71-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Маршаллових Островів становить 22,7 року (172-ге місце у світі): для чоловіків — 22,6, для жінок — 22,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,84 року (136-те місце у світі), для чоловіків — 70,67 року, для жінок — 75,13 року[1].
Маршаллові Острови високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 72,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Маджуро (столиця) — 31,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 4,83 ‰ (192-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Офіційні мови[4]: маршальська (махджел) — володіє 98,2 % населення країни, англійська — 90 %. Іншими мовами розмовляє 1,8 % населення країни (перепис 1999 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 54,8 %, Асамблея Бога — 27,8 %, римо-католицтво — 8,4 %, мормони — 2,1 %, інші течії християнства — 3,6 %, інші — 1 %, не сповідують жодної — 1,5 % (згідно з переписом 1999 року)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (3-тє місце у світі)[1].
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,44 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 17,1 % ВВП країни (2-ге місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 20,66 ‰ (85-те місце у світі); хлопчиків — 23,29 ‰, дівчаток — 17,9 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 42,3 % (9-те місце у світі)[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,5 % населення в містах і 97,6 % в сільській місцевості; загалом 94,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,5 %, в сільській місцевості — 56,2 %, загалом по країні — 76,9 % (станом на 2015 рік)[1].
Станом на 2012 рік, у країні 30,08 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 65 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 14 тис. унікальних інтернет-користувачів (210-те місце у світі), що становило 19,3 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 10,67 тис. осіб (217-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 16,3 %; сфера послуг — 72,7 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2006 року дорівнювало 36 % працездатного населення, 2000 року — 30,9 % (194-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11 %, серед юнаків — 12,2 %, серед дівчат — 8,7 %[1].
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Микронезия // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
